79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.11.10 Справа№ 4/94
Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Волинського А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” до товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс” про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №L3109-10/08 від 15.10.2008 року
Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс”, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача 87692,85 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №L3109-10/08 від 15 жовтня 2008 року, що виникла внаслідок несплати відповідачем рахунків №L3109-10/08/17 від 05 травня 2010 року на суму 29721,43 грн., №L3109-10/08/18-002 від 01 червня 2010 року на суму 29535,69 грн., №L3109-10/08/19-004 від 01 липня 2010 року на суму 29298,99 грн., №L3109-10/08/20-005 від 02 серпня 2010 року на суму 29161,51 грн., №L3109-10/08/21-007 від 01 вересня 2010 року на суму 29232,46 грн.
Відповідач надав суду відзив, згідно з яким позовні вимоги визнає частково, стверджує, що рахунки за травень 2010 року оплачені повністю, а за червень 2010 року частково. Проте оскільки на оплату лізингових платежів позивач виставляв загальний рахунок по всіх договорах лізингу, оплата проводилась теж загально за місяць без вказання номерів рахунків та номерів договорів.
Суд неодноразово відкладав розгляд справи, оголошував перерву в судовому засіданні - для надання суду доказів.
У судове засідання 18 листопада представники сторін не з'явилися, доказів не надали, про причини суд не повідомили, тому суд відклав розгляд справи на 29 листопада 2010 року. Відповідач подав суду заяву, просить розгляд справи відкласти через неможливість представника прибути в судове засідання у зв»язку з відрядженням в с. Солобківці Хмельницької області, а також повідомив, що позивач не надіслав відповідачу акту звірки.
Представник позивача заперечує проти відкладення розгляду справи, подав клопотання, в якому повідомив про оплату відповідачем частини стягуваної суми, а саме 45212,86 грн., просить в цій частині провадження у справі припинити, стягнути з відповідача решту заборгованої суми, яка на дату розгляду справи становить 87692,85 грн.
Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як встановлено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У зв'язку з викладеним суд констатує, що встановлений законом розгляду справи сплинув, суду не подано клопотання продовжити строк розгляду спору, як це передбачено ст. 69 ГПК України. Крім того, суд забезпечив сторонам можливість скористатись наданими законом процесуальними правами, подати суду докази, якими кожна із сторін обґрунтовує свою правову позицію. Відрядження представника відповідача не є поважною причиною для відкладення розгляду справи з порушенням встановлених законом строків, рівно ж як і відповідач не позбавлений права забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника. Не надсилання позивачем акта звірки не позбавляло можливості відповідача надати суду свій акт звірки. Інших причин необхідності відкладення розгляду справи суду не названо. Тому суд ухвалює розглядати справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Як визначено ст. 1 закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 11 закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено обов»язки лізингоодержувача, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.
За приписами ст. 16 закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно з матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) і товариство з обмеженою відповідальністю „Танк Транс” (лізингоодержувач) 15 жовтня 2008 року уклали договір оренди (фінансового лізингу) №L3109-10/08 за умовами якого лізингодавець зобов'язався придбати у свою власність і передати лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу майно, зазначене у специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі (п.1.1.). Строк лізингу визначений у графіку платежів (додаток № 1 до договору) (п.1.2.). Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця (п.4.1.). Розмір лізингового платежу за певний період лізингу визначається в графіку (п.4.2.). Сторони 22 липня 2009 року внесли зміни до договору оренди (фінансового лізингу) №L3109-10/08 від 15 жовтня 2008 року, якими виклали у новій редакції графік платежів і визначили період лізингу: з січня 2009 року до грудня 2013 року.
Додатком № 4 визначено загальні умови лізингу. Строки та порядок сплати лізингових платежів визначені п.5 Загальних умов лізингу, зокрема встановлено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4. цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого лізингоодержувачу (п.5.3.). Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. У цьому разі строк оплати рахунку -до 15 числа поточного місяця (п.5.4.).
Факт передачі позивачем і отримання відповідачем предмета лізингу (сідельний тягач вартістю 577727,00 грн.) підтверджено актом приймання-передачі предмета лізингу від 25 грудня 2008 року (додаток № 3 до договору).
Для оплати поточних лізингових платежів позивач надав відповідачу рахунки-фактури: №L3109-10/08/17 від 05 травня 2010 року на суму 29721,43 грн., №L3109-10/08/18-002 від 01 червня 2010 року на суму 29535,69 грн., №L3109-10/08/19-004 від 01 липня 2010 року на суму 29298,99 грн., №L3109-10/08/20-005 від 02 серпня 2010 року на суму 29161,51 грн., №L3109-10/08/21-007 від 01 вересня 2010 року на суму 29232,46 грн. Зазначені в рахунках -фактурах лізингові платежі складаються із сум відшкодування частини вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.
В силу п.5.4. загальних умов лізингу (додаток № 4 до договору оренди (фінансового лізингу) №L3109-10/08 відповідач повинен був до 15 числа поточного місяця оплатити виставлені рахунки, проте повністю не оплатив. Як повідомив суд позивач, відповідач частково в сумі 45212,86 грн. сплатив лізингові платежі. При цьому позивач не надав суду доказів в підтвердження дати оплати означеної суми.
На дату розгляду справи суду не надано доказів повної оплати відповідачем рахунків-фактур: №L3109-10/08/17 від 05 травня 2010 року, №L3109-10/08/18-002 від 01 червня 2010 року, №L3109-10/08/19-004 від 01 липня 2010 року, №L3109-10/08/20-005 від 02 серпня 2010 року, №L3109-10/08/21-007 від 01 вересня 2010 року.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача 87692,85 грн. заборгованої суми лізингових платежів за договором фінансового лізингу №L3109-10/08 від 15 жовтня 2008 року.
Суд не може прийняти до уваги твердження відповідача про оплату ним частини лізингових платежів, оскільки, по перше, відповідач не вказав яку конкретно суму лізингових платежів він сплатив позивачу саме за договором фінансового лізингу №L3109-10/08 від 15 жовтня 2008 року; по друге, в наданих суду платіжних дорученнях № 37 від 24 вересня 2010 року, № 2909 від 10 вересня 2010 року, № 2757 від 03 вересня 2010 року, № 2756 від 03 вересня 2010 року призначенням платежів вказано «Оплата заборгованості згідно договорів лізингу за травень 2010 року…». В матеріалах справи є відомості про укладення сторонами тридцяти договорів лізингу. Відтак неможливо дійти висновку яку суму сплачено за одним із договорів - за договором фінансового лізингу №L3109-10/08 від 15 жовтня 2008 року.
Судові витрати суд покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс” (Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка, 2-г; ідентифікаційний код 32115067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (м. Київ, просп. Московський, 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) -87692,85 грн. заборгованості та судові витрати: 876,93 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя