Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1913/22 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 16 Доповідач Шевчук А. М.
12 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №935/1913/22 за позовом виконувача обов'язків керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 , Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа: Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять, про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання повернути земельну ділянку
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О. у м.Коростишеві,
У серпні 2022 року виконувач обов'язків керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області. Просив: визнати незаконним та скасувати пункт 1 розпорядження голови Коростишівської РДА від 04 лютого 2009 року №94 «Про затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності» у частині затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо визначення грошової оцінки та величини середньої частки (паю) у фізичних гектарах земельної ділянки СФГ «Мрія» і надання дозволу на виготовлення державного акта у власність, що розташована за межами населеного пункту с.Шахворостівка на території Шахворостівської сільської ради за рахунок земель Фермерського господарства «Мрія», ОСОБА_2 - 3,2731 га; зобов'язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035; скасувати рішення про державну реєстрацію від 14 квітня 2018 року №40631870 державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Василенка Олега Анатолійовича, Київський міський нотаріальний округ м. Київ, про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 за ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 04 лютого 2009 року №94, зокрема, ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення державного акта для набуття у власність земельної ділянки за межами населеного пункту с.Шахворостівка на території Шахворостівської сільської ради за рахунок земель Фермерського господарства «Мрія». Коростишівською районною державною адміністрацією 24 грудня 2010 року ОСОБА_2 виданий державний акт серії ЯЛ №440125 на право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 площею 3,2731 га. У подальшому 14 квітня 2018 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужив спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 на користь відповідача у справі ОСОБА_1 . Право власності останнього на вказану вище земельну ділянку зареєстровано приватним нотаріусом у Державному реєстрі речових прав 14 квітня 2018 року за реєстровим №40631870. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт і така водойма не має замкнутого циклу руху води, так як розташована на р. Жерем?янка. Спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду. Відповідно до ст.122 ЗК України Коростишівська районна державна адміністрація не була уповноважена на передачу такої землі у приватну власність. Також Коростишівською РДА при передачі у приватну власність спірної земельної ділянки порушені вимоги ст.20 ЗК України щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки для ведення фермерського господарства надано земельну ділянку водного фонду. Вказані обставини свідчать про наявність підстав для визнання такого рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у оскарженій частині. З метою усунення перешкод у володінні спірною земельною ділянкою водного фонду рішення державного реєстратора про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 за ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2024 року позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 04 лютого 2009 року №94 «Про затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності» в частині затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо визначення грошової оцінки та величини середньої частки (паю) у фізичних гектарах земельної ділянки СФГ «Мрія» і надання дозволу на виготовлення державних актів у власність, що розташована за межами населеного пункту с.Шахворостівка на території Шахворостівської сільської ради за рахунок земель Фермерського господарства «Мрія» ОСОБА_2 площею 3,2731 га. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14 квітня 2018 року №40631870). Вирішено питання судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги аргументовані зокрема тим, що прокурором в якості позивача вказано саме Харитонівську сільську раду, як суб'єкта, що здійснює від імені держави повноваження власника спірної земельної ділянки. Прокурором не було надано жодних доказів, які б підтверджували перехід прав та обов'язків (правонаступництво) від Шахворостівської сільської ради, на землях якої знаходилося СФГ «Мрія», до Харитонівської сільської ради, чому саме вона є уповноваженою державою здійснювати функції власника вказаних земель. Матеріали справи не містять жодного доказу існування водного об'єкта на території земельної ділянки на момент її передачі у власність ОСОБА_2 , як і не має доказів існування водного об'єкта на землях, переданих на підставі державного акта серії ЖТ №000012 від 28 червня 1995 року в постійне користування СФГ «Мрія», землі якого на підставі розпорядження Коростишівської РДА від 04 лютого 2009 року передавалися у приватну власність його членам. Доказів наявності на момент прийняття головою Коростишівської РДА розпорядження від 04 лютого 2009 року №94 будь-якого об'єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 площею 3,2731 прокурором при подачі позовної заяви та в ході судового розгляду до суду надано не було. Наявні у матеріалах справи докази свідчать про відсутність зміни цільового призначення спірної земельної ділянки шляхом виведення її із земель водного фонду та включення до земель сільськогосподарського призначення. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази прийняття органом державної влади/органом місцевого самоврядування рішення про передачу у власність водного об'єкта, про що помилково стверджує суд. Поза увагою суду залишилася та обставина, що у матеріалах справи є рішення 14 сесії 5-го скликання Шахворостівської сільської ради від 07 грудня 2007 року №196 «Про надання погодження на виділення земельної частки (паю)», згідно з яким Шахворостівська сільська рада, розглянувши заяви членів Фермерського господарства «Мрія», зокрема, ОСОБА_2 , погодила надання дозволу на виділення частки (паю) членам з Фермерського господарства «Мрія», яке має державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ №000012 членам фермерського господарства. У матеріалах справи відсутні та не були предметом дослідження докази існування обставин, що можуть бути підставами для витребування земельної ділянки у добросовісного набувача. Суд, задовольняючи позов, фактично позбавив добросовісного набувача земельної ділянки з підстав та у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, зокрема всупереч ст.388 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Коростишівська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що прокурором із посиланням на відповідні норми закону доведено, що саме Харитонівська сільська рада є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати функції держави у конкретних спірних правовідносинах. Набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку водного фонду здійснено з грубим порушенням встановленого порядку та всупереч прямій нормативній забороні на це, чим надано йому неправомірної переваги у порівняні із законослухняними громадянами та що у незацікавленого спостерігача створює враження цілковитого беззаконня та усвідомленого нехтування органом державної влади вимогами Конституції та Законами України. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим. На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Коростишівською окружною прокуратурою надіслано до Харитонівської сільської ради повідомлення від 16 лютого 2022 року за №53-80-496вих-22 про порушення інтересів держави та надано можливість на нього відреагувати шляхом самостійного захисту цих інтересів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом. Згідно з відповіддю Харитонівської сільської ради від 02 травня 2022 року №431 встановлено, що вказана земельна ділянка передана у приватну власність, але оскільки не працюють державні реєстри, то встановити власника земельної ділянки та вжити відповідних заходів сільська рада зможе лише після відновлення доступу до реєстрів. На адресу Харитонівської сільської ради з боку окружної прокуратури неодноразово надіслані листи щодо спірних правовідносин. До 19 серпня 2022 року, тобто до подання Коростишівською окружною прокуратурою позову, Харитонівською сільською радою жодних заходів на захист інтересів держави вжито не було, що свідчить про не здійснення відповідних повноважень та зумовило виникнення в прокурора обов'язку звернутися до суду з позовом за захистом інтересів держави у спірних правовідносинах. Ураховуючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, прокурор має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним законом. Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради і зазначив останню в якості позивача. Згідно з інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять від 22 вересня 2021 року встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт площею 3,2731 га. При цьому, водойма на вказаній вище земельній ділянці не має замкнутого циклу руху води, так як розташована на р.Жерем'янка, а тому не відноситься до замкнених природних водойм. Той факт, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт підтверджується актом обстеження постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва, архітектури та благоустрою Харитонівської сільської ради від 28 липня 2022 року, відповідно до якого комісією у складі: депутата Харитонівської сільської ради - члена комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва, архітектури та благоустрою ОСОБА_3 , депутата Харитонівської сільської ради - секретаря комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва, архітектури та благоустрою Корнійчук О.І., спеціаліста І категорії сектору містобудування, архітектури, земельних відносин, інфраструктури, захисту довкілля та цивільного захисту населення Харитонівської сільської ради Радченко Ю.А., старости Шахворостівського старостинського округу ОСОБА_4 та у присутності власника земельної ділянки ОСОБА_1 проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 площею 3,2731 га шляхом виїзду на місце розташування земельної ділянки, що знаходиться в с. Кулішівка Житомирського району Житомирської області. Комісією проведено огляд вказаної вище земельної ділянки та встановлено, що частина земельної ділянки зайнята водою. Ця водойма не має замкнутого циклу води. Від власника земельної ділянки ОСОБА_1 будь-яких зауважень або заперечень щодо результатів обстеження вказаної земельної ділянки та встановлення розташування на спірній земельній ділянці водного об'єкта до комісії не надійшло. Акт обстеження ОСОБА_1 не оскаржений. Той факт, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні відомостями публічної кадастрової карти та фотозображеннями з публічно-доступного та відкритого сервісу Google Maps, що підтвердили розташування на земельній ділянці водного об'єкта. Географічне розміщення річки Жерем'янка на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035, яка має свої особливості, вказує на те, що річка ОСОБА_5 перетинає спірну земельну ділянку та впадає в інший водний об'єкт. Площа водойми на річці Жерем'янка, що займає значну частину земельної ділянки, яка на даний час належить відповідачу ОСОБА_1 , на час видачі оскарженого розпорядження від 04 лютого 2009 року могла бути іншою, але це не виключає тієї обставини, що річка, як природний водний об'єкт існувала станом на дату видачі розпорядження. Відомості про існування річки Жерем'янка знаходяться у публічно-доступному та відкритому доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 Також, про річку Жерем'янка зазначено у першому «Каталозі річок України» видавництва Академії наук Української РСР 1957 року. У ньому вміщено відомості про річки на території України в межах 1955 року, зокрема, під номером 1477 зазначено річку Жерем'янка та відомості про неї. З огляду на викладене, вказані вище обставини виключають доводи відповідача про те, що на момент видачі оскаржуваного розпорядження вказаного водного об'єкту (річки Жерем'янка) не існувало, або ж водойма є штучною. Спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду. Коростишівська районна державна адміністрація відповідно до ст.122 ЗК України не була уповноважена на передачу таких земель у приватну власність. При передачі у приватну власність спірної земельної ділянки Коростишівською РДА порушено вимоги ст.20 ЗК України щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки для ведення фермерського господарства надано земельну ділянку водного фонду. Безпідставними та необґрунтованими є доводи відповідача ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, оскільки зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, що узгоджується з позиціями Верховного Суду.
Від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Свистуленко М.П. апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову.
Прокурор Тарасюк В.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять Дяченко А.М. також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ст.32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Частинами другою та третьою ст.78 ЗК України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За змістом ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом бо за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом пп.«а»,«є» частини першої та третьої ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням, зокрема, поділяються на землі сільськогосподарського призначення; землі водного фонду.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Згідно з п.«д» частини четвертої ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ст.59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 ВК України водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт; замкнений водний об'єкт - природна або штучно створена водойма, не зв'язана з іншими водними об'єктами (крім водоносних горизонтів); прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
У частині першій ст.58 ЗК України та ст.4 ВК України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Частиною третьою ст.122 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) указано, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
За положеннями ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га 25 м; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 м.
Згідно з ст.61 ЗК України, ст.89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об'єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України. На такі землі на поширюється спеціальний порядок надання й використання.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 28 червня 1995 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право постійного користування землею 09-00 серії ЖТ №000012, за яким останній на підставі рішення Коростишівської районної ради народних депутатів Коростишівського району Житомирської області від 12 жовтня 1992 року та від 12 травня 1995 року отримав право постійного користування земельною ділянкою площею 29,32 га в межах згідно з планом для ведення селянського (фермерського господарства), що розташована на території Шахворостівської сільської ради (а.с.76-79 т.1).
Розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області від 21 травня 2008 року №278 надана згода на розроблення проєктно-технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та іншим громадянам із земель Фермерського господарства «Мрія» (державний акт на право постійного користування землею 09-00 серії ЖТ №000012) в розмірі земельної частки (паю) члена реформованого КСП «Перемога», що становить 3,05 га кожному члену фермерського господарства (а.с.80 т.1).
Висновком начальника управління Держкомзему у Коростишівському районі від 16 жовтня 2008 року №2987 погоджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо визначення грошової оцінки та величини середнього частки (паю) і фізичних гектарах земельної ділянки СФГ «Мрія» та виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку членам господарства управління Держкомзему у Коростишівському районі (а.с.83 т.1). Одночасно повідомлено, що агротехнічні і землевпорядні обмеження на використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства відсутні.
Розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області від 04 лютого 2009 року №94 «Про затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право власності» затверджена проектно-технічна документація землеустрою щодо визначення грошової оцінки та величини середнього частки (паю) у фізичних гектарах земельної ділянки СФГ «Мрія» і надано дозвіл на виготовлення державних актів у власність, що розташована за межами населеного пункту с. Шахворостівка на території Шахворостівської сільської ради за рахунок земель фермерського господарства «Мрія», зокрема, ОСОБА_2 - 3,2731 га (а.с.14 т.1).
24 грудня 2010 року Управлінням Держкомзему у Коростишівському районі на підставі розпорядження Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області від 04 лютого 2009 року №94 ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №440125 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035, площею 3,2731 га, що розташована на території Шахворостівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (а.с.15 т.1).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30 червня 2022 року власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035, площею 3,2731 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., реєстровий №987, є відповідач ОСОБА_1 (а.с.19 т.1, а.с.133 т.2).
16 лютого 2022 року та 15 серпня 2022 року Коростишівською окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Харитонівську сільську раду про встановлені порушення вимог закону та інтересів держави під час прийняття головою Коростишівської РДА розпорядження від 04 лютого 2009 року №94, яким передано спірну земельну ділянку у приватну власність та вказано про необхідність вжиття заходів реагування для їх захисту шляхом пред'явлення відповідного позову (а.с.20-23,25-28 т.1).
Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор не вказав та не обґрунтував, що саме Харитонівська сільська рада є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати функції держави у конкретних спірних правовідносинах безпідставні, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з частиною третьою ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин третьої та четвертої ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року в справі №1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
Набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку водного фонду здійснено з грубим порушенням встановленого порядку та всупереч прямій нормативній забороні на це, чим надано йому неправомірної переваги у порівняні із законослухняними громадянами та що у незацікавленого спостерігача створює враження цілковитого беззаконня та усвідомленого нехтування органом державної влади вимогами Конституції та Законів України. Порушення інтересів держави у даному випадку полягає і у тому, що внаслідок протиправної передачі у приватну власність земельної ділянки водного фонду обмежено доступ населення до цієї водойми, що унеможливлює для останнього фактичну реалізацію передбаченого Конституцією України та ВК України права вільно користуватися природними об'єктами та водними ресурсами народу України, внаслідок чого порушуються права невизначеної кількості громадян на загальне водокористування та підривається авторитет держави, яка у вказаних нормативних актах кожному гарантує такі права.
Законом України від 28 квітня 2021 року за №1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» доповнено розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України п.24 такого змісту: «з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад». До таких відносяться, зокрема, землі водного фонду.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Із дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
За вимогами п.5 статті шістнадцятої Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим нерухоме майно та земля, що є у власності територіальних громад.
Відповідно до ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Отже, власником та розпорядником спірної земельної ділянки площею 3,2731 га з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 є Харитонівська сільська об'єднана територіальна громада в особі Харитонівської сільської ради, оскільки вона розташована на її території - с. Кулішівка Харитонівської сільської об'єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, а незаконний її продаж чинить останній перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ст.122 ЗК України Харитонівська сільська рада є органом, яким має здійснюватися захист інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах.
На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Коростишівською окружною прокуратурою надіслано до Харитонівської сільської ради повідомлення від 16 лютого 2022 року за №53-80-496 вих-22 про порушення інтересів держави та надано можливість на нього відреагувати шляхом самостійного захисту цих інтересів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом.
Водночас, 02 травня 2022 року сільським головою Харитонівської сільської ради надана відповідь про те, що у зв'язку з воєнним станом державні реєстри не працюють і встановити власника земельної ділянки та вжити відповідних заходів сільська рада зможе лише після відновлення доступу до реєстрів (а.с.24 т.1).
До 19 серпня 2022 року, тобто до подання Коростишівською окружною прокуратурою позову, Харитонівською сільською радою жодних заходів на захист інтересів держави вжито не було.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 суд виснував, що відповідно до частини третьої ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не лише законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом, що узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 липня 2018 року в справі №926/1111/15.
Матеріали справи не містять доказів того, що Харитонівська сільська рада зверталася до суду з позовом, а тому в прокурора виник обов'язок звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради та зазначити останню в якості позивача.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суду не надано доказів наявності (розташування) водного об'єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 площею 3,2731 га станом на дату видачі оскаржуваного розпорядження від 04 лютого 2009 року №94 спростовуються наявними в матеріалами доказами.
Згідно з інформації Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять від 22 вересня 2021 року №02-1539 встановлено, що на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт площею 3,2731 га. При цьому, водойма на вказаній вище земельній ділянці не має замкнутого циклу руху води, так як розташована на р. Жерем'янка, а тому не відноситься до замкнених природних водойм (а.с.16 т.1).
Факт, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт підтверджується актом обстеження постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва, архітектури та благоустрою Харитонівської сільської ради від 28 липня 2022 року, відповідно до якого комісією у складі: депутата Харитонівської сільської ради - члена комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва, архітектури та благоустрою ОСОБА_3 , депутата Харитонівської сільської ради - секретаря комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва, архітектури та благоустрою Корнійчук О.І., спеціаліста І категорії сектору містобудування, архітектури, земельних відносин, інфраструктури, захисту довкілля та цивільного захисту населення Харитонівської сільської ради Радченко Ю.А., старости Шахворостівського старостинського округу Тарасюк Р.Ф. та у присутності власника земельної ділянки ОСОБА_1 проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 площею 3,2731 га шляхом виїзду на місце розташування земельної ділянки, що знаходиться в с. Кулішівка Житомирського району Житомирської області. Комісією проведено огляд вказаної вище земельної ділянки та встановлено, що частина земельної ділянки зайнята водою. Ця водойма не має замкнутого циклу води (а.с.18 т.1).
Матеріали справи не містять жодних зауважень або заперечень від відповідача ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, до комісії щодо результатів обстеження вказаної земельної ділянки та встановлення розташування на спірній земельній ділянці водного об'єкта. Акт обстеження відповідачем ОСОБА_1 не оскаржений.
Також факт, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 розташований водний об'єкт підтверджується безпосередньо відомостями Публічної кадастрової карти та фотозображеннями з публічно-доступного та відкритого сервісу Google Maps, що підтвердили розташування на земельній ділянці водного об'єкта (а.с.169-170 т.2).
Верховний Суд у постанові від 20 червня 2023 року в справі №420/4540/22 сформулював правовий висновок про те, що враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним веб-сервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимим та достовірними доказами, оскільки вони збираються з різних джерел, таких як супутники, автомобільні камери, додатки користувачів та інших ресурсів, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані, щоб забезпечити їх точність та актуальність.
Отже, посилання скаржника на те, що відомості публічної кадастрової карти та фотозображення з публічно-доступного та відкритого сервісу Google Maps не є доказами у розумінні положень ст.ст.76,77,79,100 ЦПК України спростовуються вказаним вище висновком Верховного Суду від 20 червня 2023 року в справі №420/4540/22.
Географічне розміщення річки Жерем'янка на земельній ділянці з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035, яка має свої особливості, вказує на те, що річка ОСОБА_5 перетинає спірну земельну ділянку та впадає в інший водний об'єкт. Площа водойми на річці Жерем'янка, що займає значну частину земельної ділянки, яка на даний час належить відповідачу ОСОБА_1 , на час видачі оскаржуваного розпорядження від 04 лютого 2009 року могла бути іншою, але при цьому не спростовано тієї обставини, що річка, як природний водний об'єкт, існувала станом на дату видачі розпорядження. Відомості про існування річки Жерем'янка знаходяться у публічно-доступному та відкритому доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім того, про річку Жерем'янка зазначено у першому «Каталозі річок України» видавництва Академії наук Української РСР 1957 року. У ньому вміщено відомості про річки на території України в межах 1955 року, зокрема, під номером 1477 зазначено річку Жерем'янка та відомості про неї.
Із викладеного вище слідує, що на момент видачі оскаржуваного розпорядження вказаний водний об'єкт (річка Жерем'янка) існував та не був штучною водоймою, а земельна ділянка з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035 відноситься до земель водного фонду, оскільки розміщується під водним об'єктом.
Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, то відповідно до ст.122 ЗК України Коростишівська районна державна адміністрація не була уповноважена на передачу такої землі у приватну власність. При передачі у приватну власність спірної земельної ділянки Коростишівською РДА порушені вимоги ст.20 ЗК України щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки для ведення фермерського господарства надано земельну ділянку водного фонду та відповідно до вимог ст.21 ЗК України є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади про надання (передачу) земельних ділянок громадянам.
Посилання в апеляцій скарзі на рішення Коростишівської районної ради народних депутатів від 12 жовтня 1992 року, згідно з яким надано в постійне користування земельні ділянки із земель запасу для ведення селянських/фермерських господарств на території Шахворостівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_2 , є безпідставним, оскільки відповідно до вказаного рішення земельні ділянки передавалися в постійне користування, а не у приватну власність, що не є забороненим відповідно до чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор позбавив добросовісного набувача земельної ділянки всупереч положень ст.388 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст.59 цього Кодексу (постанови від 22 травня 2018 року в справі №469/1203/15-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року в справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі №487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року в справі №372/1684/14).
Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі №504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року в справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року в справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі №487/10132/14-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі №487/10128/14-ц зазначено, що власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Розпорядженням голови Коростишівської РДА від 04 лютого 2009 року №94 «Про затвердження проектно-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності», а саме, пунктом 1 вказаного розпорядження затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо визначення грошової оцінки та величини середньої частки (паю) у фізичних гектарах земельної ділянки СФГ «Мрія» та надано дозвіл на виготовлення державних актів у власність, що розташована за межами населеного пункту с.Шахворостівка на території Шахворостівської сільської ради (наразі - Харитонівська сільська ОТГ) за рахунок земель фермерського господарства «Мрія» ОСОБА_2 - 3,2731 га, - з грубим порушенням вимог Закону передано у власність приватної особи землі державної власності водного фонду, які не можуть бути передані у приватну власність, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначене розпорядження в цій частині має бути визнано незаконним та скасовано.
Враховуючи, що визнано недійсним розпорядження на підставі якого була проведена перша державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку, яка в подальшому відчужена на користь відповідача ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2018 року, суд першої інстанції правильно задовольнив вимогу про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822588400:18:000:0035, яку проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. 14 квітня 2018 року.
Решта доводів апеляційній скарзі зводиться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 11 липня 2025 року.
Головуюча Судді: