Справа № 157/990/24 Провадження №33/802/449/25 Головуючий у 1 інстанції:Гамула Б. С.
Доповідач: Подолюк В. А.
10 липня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 червня 2024 року в 02 год. 19 хв. на вул. Відродження в м. Камені-Каширському Волинської області, керуючи власним автомобілем марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, на законну вимогу поліцейського відмовився пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із таким рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з'ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на його думку незаконного рішення. Вказує, про те, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів проведена з грубим порушенням порядку визначеного законом та його прав. Разом з тим, звертає увагу, що місцевим судом було порушено його право на захист, оскільки ним було завчасно 06.06.2025 року подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебування на лікуванні в КНН «Камінь-Каширська ЦРЛ» однак, судом першої інстанції його було безпідставно залишено без задоволення.
З огляду на вищевикладене просить скасувати оскаржуване судове рішення, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №331160 від 14 червня 2024 року, за змістом якого ОСОБА_1 14 червня 2024 року в 02 год. 19 хв. по вул. Відродження в м. Камені-Каширському, Волинської області, керуючи власним автомобілем марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, на законну вимогу поліцейського відмовився пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Від підпису в протоколі ОСОБА_1 відмовився (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції Назаруком Г.А., з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився і від проходження такого огляду останній відмовився (а.с.2);
- довідкою інспектора САП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Влинській області Калюх Т., з якої вбачається, що згідно відомостей порталу Національної поліції України ІКС ІПНП, у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.01.2005 року (а.с.7).
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться і відеозаписами наданими працівниками поліції, з яких чітко прослідковується хронологія подій, які відбувалися за обставин вказаних у протоколі. Так працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та повідомлено водію ОСОБА_1 (як було в подальшому з'ясовано) причину зупинки - керування автомобілем у комендантську годину. В подальшому в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівником поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснивши його порядок та процедуру, однак на місці зупинки (події) транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - ухиленні особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що місцевим судом було порушено його право на захист, з огляду на те, що ним завчасно 06.06.2025 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням на лікуванні про що надано відповідні документи, проте суд першої інстанції таке його клопотання не задовольнив та розглянув справу у його відсутності, то апеляційний суд звертає увагу на те, що саме перебування на лікуванні в медичному закладі не може беззаперечно свідчити про порушення права на захист, оскільки з матеріалів адміністративної справи слідує, що вона надійшла на розгляд до місцевого суду, ще 19.06.2024 року. В подальшому за неодноразовими клопотаннями захисника Федчика С.В. та ОСОБА_1 справа відкладалась. В останнє судове засідання, яке було призначено на 09.06.2025 року ОСОБА_1 не з'явився проте, завчасно 06.06.2025 року через канцелярію суду особисто подав клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що він не отримав повідомлення про час та дату наступного судового засідання, а також те, що він із 06.06.2025 року перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ» орієнтовний період лікування по 16.06.2025 року. Разом з тим, подаючи особисто 06.06.2025 року через канцелярію місцевого суду клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не навів у ньому причин з яких він 06.06.2025 року перебуваючи на стаціонарному лікуванні у КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ» Камінь-Каширської міської ради (м. Камінь-Каширський) міг особисто з'явитися до суду та подати вищевказане клопотання, а з'явитися на судове засідання 09.06.2025 року перебуваючи на стаціонарному лікуванні у вищевказаному медичному закладі він змоги немає. Більше того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 розриваючи договір про надання правничої (адвокатської) допомоги із адвокатом Федчиком С.В., ще 05.06.2025 року не був позбавлений можливості укласти новий догорів на представлення його інтересів у суді, знаючи про те, що його справа знаходитися на розгляді, ще з 19.06.2024 року. Крім того, останній також не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в тому числі в режимі відеоконференції. З доводами, які викладені в постанові суду, про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 повністю погоджується і апеляційний суд.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, жодних порушень права на захист, судом допущено не було.
Посилання ОСОБА_1 про безпідставності зупинки транспортного засобу «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням, то апеляційний суд зазначає про те, що згідно із п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху, тому враховуючи те, що на території Волинської області з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. діє коменданська година, працівники поліції правомірно зупинили автомобіль ОСОБА_1 о 02 год. 19 хв.
Згідно п.п.2,3,7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № №1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння були вказані поліцейським в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленні на огляд водія транспортного засобу та в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначено про наявність різкого запаху алкоголю з порожнини рота.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозаписи, які було надано працівниками поліції не повністю відображають події, які мали місце, оскільки вони є уривистими, не заслуговують на увагу, так як, ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявними у справі відеозаписами зафіксовано безперервно.
Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не вручався акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставними, оскільки у справі, що переглядається водій тобто ОСОБА_1 , відмовився від його проходження, а тому факт не вручення йому цього документа не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Процесуальні порушення при оформленні протоколу серії ААД № 331160 від 14 червня 2024 року, про які вказує ОСОБА_1 , не є істотними та такими, які б давали підстави для скасування судового рішення. Більше того, вони не є такими, які вказують про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення і, на думку апеляційного суду, не вплинули в даному випадку на правильність прийнятого суддею першої інстанції рішення.
Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та на ведені в ході розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 червня 2025 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09 червня 2025 року, щодо нього, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк