Справа № 161/19956/24 Провадження №33/802/453/25 Головуючий у 1 інстанції:Антіпова Т. А.
Доповідач: Подолюк В. А.
10 липня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Марчука М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15 жовтня 2024 року о 14:10 год. на вул.Яровиця в м.Луцьку керував автомобілем марки «Сітроен Берлінго», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що вона є необґрунтованою та незаконною через невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає про те, що суддя місцевого суду не дотримався вимог чинного законодавства та безпідставно відхилив доводи сторони захисту про неправомірні дії працівників патрульної поліції під час проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу. Так, із відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції не вказували на наявність будь-яких ознак алкогольного сп'яніння і, водночас, примусили його пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому, у поліцейських був відсутній спеціальний технічний прилад, однак його доставив на місце події інший екіпаж. Також поліцейський не ознайомив його з правилами застосування спеціального технічного приладу та не запропонував повторно пройти огляд для контролю правильності виміру, враховуючи незначний допустимий вміст алкоголю - 0,36%. Зазначає, що він констатував факт проведення тесту на перевірку стану алкогольного сп'яніння, але не погодився з його результатом та заперечував вживання алкогольних напоїв. Також працівником поліції не оформлялось направлення до медичного закладу, а тому те направлення, яке міститься в матеріалах справи, на його думку, є сфабрикованим. Окрім того, відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є безперервним, а тому його не можна вважати належним і допустимим доказом у справі. Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі щодо нього на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги в її межах, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвокат Марчук М.С., які скаргу підтримали та просили задовольнити, апеляційний суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Апеляційний суд вважає, що судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання і, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У поданій апеляційній скарзі сторона захисту вказує про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки такий не підтверджується належними і допустимими доказами.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими та перевіреними місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №151254 від 15.10.2024, за змістом якого ОСОБА_1 15 жовтня 2024 року о 14:10 год. на вул.Яровиця в м.Луцьку керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який він підписав та отримав копію;
- роздруківкою із спеціального технічного приладу «Drager 7510» від 15.10.2024 (тест №1152), наряду з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як водій маючи ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців) проходив огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, і за його результатом перебував в стані алкогольного сп'яніння - 0,36 проміле, і це, як вбачається з матеріалів справи фіксувалось на боді-камеру, відеозапис чого міститься в матеріалах справи. Роздруківка та акт підписані ОСОБА_1 , де зазначено, що він з результатом згідний;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.10.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу не доставлявся в медичний заклад і це, як вбачається з матеріалів справи, фіксувалось на боді-камеру, згідно з яким медичний огляд не проводився, так як будучи згідним з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, не виявив бажання проходити медичний огляд;
- постановою про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3269738 від 15.10.2024 за ч.5 ст.121 КУпАП;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 15.10.2024 (вівторок), де він зазначив, що вживав спиртні напої напередодні події про яку йде мова у протоколі, тобто в неділю;
- відеозаписами з боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано факт спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 , під час якого в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або в медичному закладі. ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду був позитивний - 0,36 % проміле алкоголю, з яким ОСОБА_1 погодився та не виявив бажання проходити медичний огляд в медичній установі, хоча йому це було запропоновано. Після цього, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який ОСОБА_1 підписав та отримав його копію.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, безпідставними є доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки повністю спростовується вищенаведеним.
Твердження апелянта про те, що працівниками не дотримано процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозапис, яким фіксувався хід проведення, у тому числі процедури проведення огляду, апеляційний суд не вбачає істотних порушень щодо проведення огляду, які могли б потягнути за собою недійсність такого огляду. При цьому, той факт, що спеціальний технічний прилад на місце події був доставлений іншим екіпажем патрульної поліції жодним чином не свідчить про протиправність дій працівників поліції або ж недійсність огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, як про це вважає апелянт.
Повністю безпідставними є апеляційні доводи про те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом пройденого огляду на місці події, оскільки це повністю спростовується відеозаписом з боді-камери. Так, дійсно він звертав увагу працівників поліції на вживання ним лікарських препаратів, в яких є вміст спирту, однак така обставина не спростовує жодним чином його винуватості.
Окрім того, апеляційний суд вважає цілком безпідставним посилання апелянта на недопустимість в якості належного доказу відеозапису з боді-камери посилаючись на його не безперервність, оскільки на ньому містяться усі необхідні дані, які підлягають доказуванню в даній справі.
Таким чином, апеляційний суд перевіривши у порядку ст.294 КУпАП в межах апеляційної скарги вищенаведені та усі інші доводи апелянта щодо незаконності судового рішення, вважає, що вони жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі, з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді щодо ОСОБА_1 , - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2025 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк