Справа № 154/1153/25 Провадження №11-кп/802/537/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000351 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Володимирського міського суду Волинської області від 05 червня 2025 року якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів, тобто з 04 липня 2025 року по 01 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави,
В провадженні Володимирського міського суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22025000000000351, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.
23.06.2025 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу обґрунтовані та продовжують існувати у даний момент.
Зокрема, ОСОБА_7 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України, санкція за вчинення яких передбачає нижню межу покарання у виді позбавлення волі від десяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи загрозу тяжкості та реальності покарання він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того щодо обвинуваченого ОСОБА_7 розглядається Солом'янським районним судом міста Києва кримінальне провадження за ч.3 ст.27 - ч.3 ст.305, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.307 КК України, що для нього є додатковим стимулом отримати можливість переховуватись від суду та в той же час свідчить про схильність обвинуваченого продовжити злочинну діяльність. Також обвинувачений має можливість та неодноразово перетинав державний кордон України з початку введення в дію воєнного стану в Україні, спільно з родиною та на постійній основі проживав за межами України, має громадянство Румунії, що надає йому можливість, перебуваючи на волі, виїхати за межі території України. В той же час за доводами прокурора ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може здійснювати незаконний вплив на свідків у справі, перешкоджати у кримінальному провадженні іншим чином, а саме координувати дії інших невстановлених співучасників з метою приховування чи фальсифікації слідів вчинення кримінальних правопорушень.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 04.07.2025 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з 04.07.2025 року по 01.09.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Не погодившись із таким судовим рішенням захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу в якій вважає, що суд невірно прийшов до висновку щодо наявності ризиків та необґрунтовано врахував безпідставні доводи сторони обвинувачення та не надав належну оцінку доводам сторони захисту, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Також місцевий суд прийшов до неправильного висновку про неможливість визначення розміру застави.
Просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Обрати відносно ОСОБА_7 інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які скаргу підтримали та просили задовольнити, прокурора, який скаргу вважав безпідставною, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 місцевим судом були дотримані в повній мірі.
Так при розгляді в суді першої інстанції клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та що застосований до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що вірно встановив суд.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для продовження строку тримання під вартою стали наявність обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, а метою - запобігання спробам ухилення від суду, незаконного впливу на учасників у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для продовження, щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
З урахуванням наведеного, а також даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , віку та стану його здоров'я, інших обставин, які характеризують його особу, даних про його сімейні та соціальні зв'язки та спосіб життя, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, займається підприємницькою діяльністю, має спортивні нагороди, фактичну відсутність медичних документів в підтвердження неможливості утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
За таких обставин суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і ухвалення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційний скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора та обрання щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, як про це просить сторона захисту.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги про можливість визначення обвинуваченому застави у розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України, то вони є безпідставними, оскільки згідно п.5 ч.4 ст.183 КПК України визначення розміру застави не є обов'язком суду.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин апеляційний суд вважає, що лише винятковий запобіжний захід зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування судового рішення, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Володимирського міського суду Волинської області від 05 червня 2025 року якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів, тобто з 04 липня 2025 року по 01 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді