11.07.2025 Справа № 756/10019/25
Справа № 756/10019/25
3/756/3705/25
11.07.2025 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що раніше притягався до адміністративної відповідальності:
- постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10.11.2023 за ч. 3 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років (справа №753/19438/23);
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
07.06.2025 о 16:00 на вул. Бережанська 12, у місті Києві водій ОСОБА_1 , будучи особою, котра постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10.11.2023 №753/19438/23 була позбавлена права керування транспортним засобом на строк 10 років, керував повторно протягом року (постанова від 20.01.2025 серії ЕНА №3896724) транспортним засобом марки SKODA FABIA (д.н.з. НОМЕР_1 ), чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, повідомлений останнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до сформованої за допомогою автоматизованої системи документообігу суду довідки згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 №28, SMS-повідомлення про призначення розгляду справи на 11.07.2025 направлене за номером телефону, повідомленим ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, доставлено 09.07.2025 о 16:09.
Надання особою, стосовно якої складено протокол під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього номеру мобільного телефону свідчить, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №757/48467/21 (провадження №61-10924св22), від 23.01.2025 у справі №591/4693/15 (провадження №51-3209км24), ухвалі Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №560/5541/20 (провадження №К/9901/30825/21).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд з огляду на положення ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки явка такої особи не є обов'язковою.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ст. 15 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 02.12.2021 №1257, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 серії ЕПР1 №354416;
- даними, що містяться у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.01.2025 серії ЕНА №3896724 за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського №473787, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення та одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою, відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні, та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як «повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами».
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого особі права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом; якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
У цій справі ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, - 07.06.2025, тобто до повного відбуття застосованого стягнення за попередньою постановою місцевого суду від 10.11.2023 щодо останнього за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно до санкції вказаної норми з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 7 років.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою слід приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою від 10.11.2023 за ч. 3 ст. 130 КУпАП та остаточно визначити ОСОБА_1 строк застосованого стягнення у виді позбавлення спеціального права - права на керування транспортними засобами - 14 (чотирнадцять) років 5 (п'ять) місяців, початок якого слід обраховувати після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
При цьому, суд не вбачає обґрунтованих підстав для оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки до матеріалів адміністративної справи поліцейським не долучено довідку про належність транспортного засобу.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 цього Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Керуючись статтями 33, 401, 126, 221, 276-280, 283-287, 289 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10.11.2023 (справа №753/19438/23) та остаточно визначити ОСОБА_1 загальний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - 14 (чотирнадцять) років 5 (п'ять) місяців.
Початок строку відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя А.В. Касьян