10.07.2025 Справа № 756/10048/25
Справа № 756/10048/25
Провадження № 2/756/5771/25
10 липня 2025 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Шевчук А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою, у якій просить:
- розірвати Договір про надання послуг із монтажу, що був укладений 28 вересня 2024 року між позивачем - ОСОБА_1 та Відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ;
- стягнути із відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі: - 451 000,00 грн. в якості повернення сплаченої суми коштів за Договором; - 77 186,00 грн. в якості пені за Договором за період з 23 січня по 04 липня 2025 року; - 19 697,65 грн. в якості інфляційних втрат за період з 23 січня по 04 липня 2025 року 6 042,16 грн. в якості 3% річних за період з 23 січня по 04 липня 2025 року; - 77 186,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди; що разом становить 631 111,81 грн. (шістсот тридцять одна тисяча сто одинадцять гривень 81 копійка)
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц.
Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, що направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 902/919/17 роз'яснила, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Із позовної заяви вбачається, що з метою проведення ремонтних робіт та подолання наслідків руйнування храму, 28 вересня 2024 року між Позивачем - ОСОБА_1 (замовник) та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг із монтажу від 28 вересня 2024 року.
Згідно із умовами вказаного договору, відповідач (виконавець) зобов'язується виконати роботи згідно наданого кошторису по монтажу елементів покрівлі та водостічної системи об'єкту за адресою АДРЕСА_3 , а позивач (замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору (розділ 1 вказаного договору).
Таким чином, враховуючи що об'єкт нерухомого майна, відносно якого повинні були надаватись послуги по монтажу елементів покрівлі та водостічної системи, знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , суд вважає, що даний спір не підсудний Оболонському районному суду м. Києва, тому дана справа підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Частиною 1 статті 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції. (підсудності).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.
Керуючись ст. 27-32, 187 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача - разом з додатками надіслати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.В. Шевчук