10.07.2025 Справа № 756/10049/25
Унікальний №756/10049/25
Провадження №2-а/756/171/25
10 липня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У липні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження за вказаною позовною заявою судом враховується наступне.
Позовна заява ОСОБА_1 в частині обґрунтування позовних вимог містить образливі висловлювання, які дискредитують правоохоронні органи та їх посадових осіб.
Суд вважає, що позивач, використовуючи у позовній заяві слова, спрямовані на образу, зокрема посадових осіб правоохоронних органів, зловжив правом на подання позовної заяви, використав відповідне процесуальне право всупереч завданню адміністративного судочинства, тобто з іншою метою, ніж виконання такого завдання.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За частиною 2 цієї ж статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 45 КАС України.
Обґрунтування вимог позивача місять образливі твердження на адресу поліцейського, використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й позовної заяви, а тому розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Учасник справи повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватися від надання особистісних характеристик і оцінок.
Дії учасника справи мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації інших учасників процесу.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, заява №67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 04 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і №18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 КАС України).
Суд вважає, що з огляду на викладене вище позивач порушив обов'язок щодо етичної поведінки.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини 3 статті 45 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19 (провадження №11-82заі19).
Керуючись статтею 45, 169, 243, 248, 256, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути особі, що її подала.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя: А.В. Шевчук