Рішення
Іменем України
Справа № 712/458/25
Провадження № 2/712/1418/25
02 липня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Марцішевській О.М.
при секретарі - Безруковій Д.О.
за участі:
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката Манзар Т.В.
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права власності, -
1. Описовачастина
Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи
15 січня 2025 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права власності.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2022р., також є власником земельної ділянки площею 0,050 га кадастрових номер 7110136700:03:005:0124 та орендарем земельної ділянки площею 0,0017 га кадастровий номер 7110136700:03:005:0141. Відповідач є власником іншої 1/2 частини будинку на підставі договору від 10.09.2009 року, а також земельних ділянок 7110136700:03:005:0087 площею 0,05 га та 7110136700:03:005:0124 площею 7110136700:03:005:0088. Цільове призначення ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Висновком експерта ОСОБА_3 № 2012/24 від 20.12.2024 р. встановлено, що розділити 51/100 та 49/100 частин житлового будинку, господарських будівель і споруд вбачається з можливістю добудови прибудови 2-2 площею 12,7 кв.м та встановлення перегородки у прим. 2-1 площею 31.3 кв.м для його реконструкції. Вказані перепланування дають можливість використовувати ізольовані частини автономно з окремими входами. Витрати на добудову прибудови прим. 2-2 та реконструкції прим.2-1 здійснюється позивачем за власний рахунок. Також зазначає, що станом на час проведення експертного дослідження частина житлового будинку з прибудовою літ. А-І,а по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 відноситься до "4" категорії технічного стану аварійний. В прим. 2-1 старі дерев'яні стіни, обкладені цеглою, замінено на металеві в межах існуючого фундаменту. Крім того, відповідачкою на земельній ділянці 7110136700:03:005:0087 самочинно побудований двоповерховий житловий будинок літ.З-ІІ. На даний час у позивачки виникла проблема у виділенні своєї частки домоволодіння в натурі, адже відповідач як співвласник іншої частини домоволодіння не дає позивачці згоди, тому остання змушена звернутись до суду. Просить виділити позивачу в натурі як окрему одиницю (1/1) окремий об'єкт нерухомості, частку спільного майна, яка становить 1/2 частину домоволодіння з припиненням ідеальних часток за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на прим. 2-1 площею 31,3 кв.м, ворота №1, огорожу №6; припинити спільну часткову власність сторін на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
12 березня 2025 року відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відзив обґрунтований тим, що позивач придбала 20.01.2022р.1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та в цьому ж році без згоди співвласника ОСОБА_2 позивачем була фактично знищена частина будинку, яка їй належала і яка є у спільній частковій власності. Позивачка демонтувала дах, покрівлю, стіни, підлогу, заподіявши збитки іншій 1/2 частині будинку. Також позивач розібрала стіну, яка з'єднувала протилежні частини будинку. Вказана оголена глиняна стіна потріскала і руйнується, потребує укріплення і обкладання цеглою. Після цього будинок втратив цілісність, з'явились тріщини. На місці 1/2 частини житлового будинку споруджено малу архітектурну форму з листів металу і покрівлею з шиферу. Ця споруда не з'єднана ні стіною, ні дахом з частиною будинку у володінні відповідача. Висновок експерта передбачає можливість поділу будинку на основі планувальних рішень перебудови і добудови частини будинку позивача, тобто експерт повідомляє про наміри позивача щодо будівельних конструкцій. Відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки частина будинку позивача наразі не відповідає характеристиці житлової будівлі. Відповідно до технічного паспорту від 26.11.2024р., виконаного ФОП ОСОБА_4 в приміщення 2-1 житлового будинку літ. А-І старі стіни, обкладені цеглою, замінено на металеві в межах існуючого фундаменту. Однак технічний стан приміщення не відповідає нормам житлового будинку. Відповідач не надавала згоди позивачу на руйнування спільної часткової власності. Крім того, експерт без відома і згоди відповідача досліджує майно на приватній території. Заперечуючи проти позову, відповідач пропонує зобов'язати позивача привести домоволодіння у житловий стан, виплатити компенсації відповідачці, надати прохід для доступу до будинку.
20 березня 2025 року адвокат Манзар Т.В. - представник позивача скерувала до суду відповідь на відзив, в якій заперечила проти міркувань відповідачки.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. У виступі в судових дебатах адвокат Манзар Т.В. зазначала, що наданими позивачем доказами підтверджено обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до технічного паспорту від 23.12.2010р. загальна площа приміщень складає 53,3 кв.м, а при огляді виявлено зміни у складі об'єкта нерухомого майна, відповідно до постанови КМУ № 406 від 0.07.2017р. не потребують документів, які дають право на проведення будівельних робіт та не підлягають прийняттю в експлуатацію перепланування та демонтаж перестінків між приміщеннями 2-1 та 2-2, внаслідок чого житлова площа будинку змінилась з 26,3 до 31,3 кв.м. Оскільки отримання відповідних документів необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального використання, таке перепланування не є самочинним. Тому у суду відсутні підстави вимагати від позивача дозвільної процедури, також ухвалення рішення про поділ нерухомого майна не потребує попереднього подання до суду документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у випадку, коли коли такий поділ вимагатиме переобладнання спірної нерухомості з втручанням в несучі конструкції та/або інженерні системи загального використання.Також зазначала, що при встановленні варіанті виділу частки майна в натурі, що є у спільній частковій власності, самочинно збудований об'єкт нерухомого майна відповідачкою експертом не враховувався і не був предметом поділу. Додатково вказувала, що для вирішення спору у дієвий спосіб суд вправі частково задовольнити позовні вимоги, враховуючи наявий у справі технічний паспорт від 23.12.2010р. та визнати право власності за позивачем на прим. 2-1 площею 8,3 кв.м, 2-2 площею 18,0 кв.м, ворота № 1, огорожу № 6 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до такого.
Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії
17 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
26 березня 2025 року закрите підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
Судом встановлено, що сторони зареєстровані співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 по частці, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2024р. № 408275641 (а.с.26 т.1).
15.09.2009 року зареєстроване право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 10.09.2009 року. (а.с.77-78 т.1).
Відповідно до технічного паспорту від 30.08.2007р. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 літ. А-І площею 53,3 кв.м, житловою 37,6 кв.м складається з таких приміщень: 1-1, 1-2 кухня, 1-3 коридор, 1-4 житлова кімната, 2-1 житлова кімната, 2-2 житлова кімната. Господарські будівлі сараї Б,б, вбиральня Д, погріб Г, огорожі 1-3,5, водоколонки № 4, житлової прибудови А'-ІІ (самочинне будівництво). (а.с.81-83 т.1).
31.01.2014р. зареєстроване право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:005:0087 площею 0,05 га по АДРЕСА_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі свідоцтва про право власності від 03.02.2014р.(а.с.79-80 т.1).
31.01.2014р. зареєстроване право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:005:0088 площею 0,0062 га по АДРЕСА_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі свідоцтва про право власності від 03.02.2014р.
Відповідно до довідки КП ЧООБТІ № 58162 від 04.12.2024р. домоволодіння по АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013р. зареєстроване за ОСОБА_5 (1/2) та ОСОБА_2 (1/2). Інформація щодо показників технічної характеристики об'єкту нерухомого майна: житловий будинок з прибудовою А-І,а площею 53,3 кв.м, житловою площею 37,6 кв.м, сарай з прибудовою Б,б, погріб Г, вбиральня Д, водоколока № 4, огорожа № 1-3,5, примітка: самочинно ведеться будівництво прибудови літ.А'-ІІ, самочинно збудовано господарську будівлю літ.Ж-ІІ. (а.с.12 т.1).
20.01.2022р. зареєстроване право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 20 січня 2022 року. Вказане домоволодіння складається з житлового будинку з прибудовою А-Іа, загальною площею 53,3 кв.м, житловою площею 37,6 кв.м, складовими частинами також є сарай Б, прибудова б, погріб Г, вбиральня Д, огорожа 1-3,5, водоколонка 4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1321340371101), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022р. № 295499320 (а.с.7-8 т.1).
Придбання вказаної частини домоволодіння позивачкою здійснено в період шлюбу з ОСОБА_6 , зареєстрованого 15.10.2015р. відповідно до відмітки у паспорті позивача. ( а.с.6 т.1).
29.04.2024р. зареєстроване право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:005:0124 площею 0,05 га по АДРЕСА_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Черкаської міської ради № 55-146 від 04.04.2024р. (а.с.13-14 т.1).
23.05.2024р. зареєстроване право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:005:0141 площею 0,0017 га по АДРЕСА_1 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі договору оренди від 14.05.2024р. (а.с.15-25 т.1).
Відповідно до технічного паспорту від 26.11.2024р., виконаного ФОП ОСОБА_4 складовими домоволодіння зазначено житловий будинок А-І площею 58,3 кв.м: прим.1-1 коридор площею 2,4 кв.м, прим.1-2 кухня площею 7,8 кв.м, прим.1-3 площею 5,5 кв.м, прим.1-4 кімната 11,3 кв.м, прим.2-1 площею 31,3 кв.м (а.с.9-11 т.1). Згідно з приміткою станом на 26.11.2024р. обстежено частину житлового будинку літ.А-І (прим.2-1), огорожу 1,6. В приміщення 2-1 житлового будинку літ.А-І старі стіни, обкладені цеглою, замінено на металеві в межах існуючого фундаменту. Однак технічний стан приміщення не відповідає нормам житлового будинку. (а.с.9-11 т.1).
Висновком експерта Окрепки А.І. № 2012/24 від 20.12.2024 р. встановлено, що розділити 51/100 та 49/100 частин житлового будинку, господарських будівель і споруд вбачається з можливістю добудови прибудови 2-2 площею 12,7 кв.м та встановлення перегородки у прим.2-1 площею 31.3 кв.м для його реконструкції. Вказані перепланування дають можливість використовувати ізольовані частини автономно з окремими входами. Витрати на добудову прибудови прим. 2-2 та реконструкції прим.2-1 здійснюється позивачем за власний рахунок. Також зазначає, що станом на час проведення експертного дослідження частина житлового будинку з прибудовою літ. А-І,а по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 відноситься до "4" категорії технічного стану аварійний. В прим. 2-1 старі дерев'яні стіни, обкладені цеглою, замінено на металеві в межах існуючого фундаменту. Висновком експерта ОСОБА_3 № 2012/24 від 20.12.2024 р. встановлено, що розділити 51/100 та 49/100 частин житлового будинку, господарських будівель і споруд вбачається з можливістю добудови прибудови 2-2 площею 12,7 кв.м та встановлення перегородки у прим .2-1 площею 31.3 кв.м для його реконструкції. Вказані перепланування дають можливість використовувати ізольовані частини автономно з окремими входами. Витрати на добудову прибудови прим.2-2 та реконструкції прим.2-1 здійснюється позивачем за власний рахунок. Також зазначає, що станом на час проведення експертного дослідження частина житлового будинку з прибудовою літ.А-І,а по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 відноситься до "4" категорії технічного стану аварійний. В прим.2-1 старі дерев'яні стіни, обкладені цеглою, замінено на металеві в межах існуючого фундаменту. (а.с.28-50 т.1).
Відповідно до звіту про проведення оцінки від 13.01.2025р., виконаного ТОВ «ГІСМАП» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 270/2023 від 02.05.2023р. оцінювач ОСОБА_3 ) ринкова вартість частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок з прибудовами А-І,а, сарай Б, б, погріб Г, вбиральня Д, огорожа 1-3,5, водоколонка 4, житловий будинок має загальну площу 53,3 кв.м та житлову площу 37,6 кв.м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:005:0124) складає 140 000, 00 грн. (а.с.51 т.1).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Спірні правовідносини регулюються цивільним законодавстом.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
При розгляді справи суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи,що слідує ч. 1 ст. 76 ЦПК України.
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).
Статтею 355 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У випадку неможливості реалізації цього права він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. При виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.
Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.
Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. кожен мас право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із ст. 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із змінами і доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994р.. який діє для України з 11.09.1997р. та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду
В судовому засіданні встановлено, що сторони є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке за даними державної реєстрації складається з житлового будинку з прибудовою А-І,а загальною площею 53,3 кв.м, житловою площею 37,6 кв.м, складових сарая Б, прибудови б, погреба Г, вбиральні Д, огорожі 1-3,5, водоколонки 4 (реєстраційний номер 1321340371101).
З моменту набуття позивачкою на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 20 січня 2022 року права власності на 1/2 частку вказаного домоволодіння між сторонами склався фактичний порядок користування житловим будинком та спорудами, розташованими на належних кожній із сторін земельних ділянках. Проти вказаного порядку користування житловим будинком та надвірними спорудами ніхто не заперечував.
Так, на належних відповідачу земельних ділянках 7110136700:03:005:0087 площею 0,05 га та 7110136700:03:005:0088 площею 0,0062 га по АДРЕСА_1 знаходяться приміщення житлового будинку літ. 1-1 , 1-2, 1-3, 1-4 площею 27 кв.м з відповідною частиною надвірних споруд, також розташована самочинно побудована відповідачем двоповерхова будівля.
У межах належних позивачу земельних ділянок 7110136700:03:005:0124 площею 0,05 га (власність) та 7110136700:03:005:0141 площею 0,0017 га (оренда) у користуванні позивача перебували приміщення житлового будинку 2-1, 2-2 площею 26,3 кв.м.
На час розгляду справи згідно з технічним паспортом від 26.11.2024р., приміщення 2-1 та 2-2 площею 26,3 кв.м позивачкою переплановані у приміщення 2-1 площею 31,3 кв.м з заміною стін, обкладених цеглою на металеві. Згоди на перепланування будинку відповідач не надавала.
Суд виходить з того, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 11 жовтня 2021 року у справі 607/14338/19-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 688/4007/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 592/15122/19 та від 10 липня 2024 року у справі № 752/22726/20.
Суд також враховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25) сформульовані такі правові висновки:
"У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.
Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.
Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.
Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об'єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.
Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась."
При вирішенні позовних вимог суд виходить з того, що власність як юридична категорія, характеризується суб'єктами та об'єктами. Суб'єктами права власності є особи, які мають право на володіння, користування та розпорядження певним майном. Об'єктами права власності є саме це майно.
Враховуючи положення сттті 334 ЦК України, якими регламентовано, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, складові нерухомого майна як об'єкта права власності підтверджуються державною реєстрацією права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після реєстрації особа стає повноправним власником об'єкта нерухомості, і це закріплюється у відповідній Інформації з реєстру.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах об'єктом права спільної часткової власності сторін є об'єкт нерухомого майна, який за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складається з житлового будинку з прибудовою А-І,а загальною площею 53,3 кв.м, житловою площею 37,6 кв.м, надвірних споруд сарай Б, прибудова б, погріб Г, вбиральня Д, огорожа 1-3,5, водоколонка 4 (реєстраційний номер 1321340371101).
Звертаючись до суду, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги про "виділ (поділ) частки" житлового будинку літ.А-1 загальною площею 58,3 кв.м у збільшеному розмірі внаслідок перепланування житлового будинку літ. А-1 площею 53,3 кв.м, ніж за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Окрім цього, відповідно до даних технічної інвентаризації зафіксовано не тільки те, що будинок А-І наразі має загальну площу 58,3 кв.м. у зв'язку з тим, що приміщенні 2-1 житлового будинку літ.А-І старі стіни, обкладені цеглою, замінено на металеві в межах існуючого фундаменту, але й те, що що технічний стан приміщення 2-1 після перепланування не відповідає нормам житлового будинку.
Доводи сторони позивача про те, що об'єктом права спільної часткової власності сторін має вважатись житловий будинок літ.А-1 загальною площею 58,3 кв.м суд вважає такими, що суперечать ст.334 ЦК України. Оскільки право часткової власності сторін на житловий будинок загальної площі 58,3 кв.м у складі об'єкта нерухомості (реєстраційний номер 1321340371101) у встановленому законом порядку не зареєстровано, відтак сторони не набули у власність житловий будинок загальною площею 58,3 кв.м і тому не вправі здійснювати його поділ.
Враховуючи викладене, суд вважає неприйнятним варіант поділу будинку загальною площею 58,3 кв.м відповідно до висновку експерта Окрепка А.І. № 2012/24 від 20.12.2024 р, оскільки право власності на житлової будинок такої загальної площі не підтверджено за відомостями у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у складі об'єкта нерухомості (реєстраційний номер 1321340371101) Державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання державою права власності на об'єкт нерухомості та його закріплення у відповідному реєстрі.
Посилання сторони позивача на те, що перепланування позивачем приміщень будинку 2-1, 2-2 площею 26, 3 кв.м у приміщення 2-1 збільшенної площу 31,3 кв.м. не є самочинними будівництвом та відповідно до постанови № 406 від 07.06.2017р. не потребує прийняттю в експлуатацію суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, оскільки питання забезпечення законності та безпеки перепланування нерухомості віднесене до компетенції державних органів у сфері будівництва і суд не вправі перебирати на себе повноваження вказаних компетентних органів. Особа, яка здійснила перепланування об'єкта нерухомого майна, для набуття права власності на нього має спочатку звернутись з документами про право власності і новим технічним паспортом до державного реєстратора для внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Доводи експерта про те, що переобладнання не стосуються втручання у несучі конструкції будинку суд вважає не обгрунтованими, оскільки у висновку експерта № 2012/24 від 20.12.2024 р. не були предметом експертного дослідження питання про місця розташування несучих конструкцій житлового будинку як до, так і після здійсненого позивачем перепланування, яке полягало, серед іншого, у заміні частини зовнішніх цегляних стін будинку на металеві, також не досліджувалось питання дотримання позивачкою при зазначеному переплануванні будівельних норм і правил.
Суд також зауважує, що дії позивача з перепланування приміщень 2-1 та 2-2 у житловому будинку по АДРЕСА_1 , які нібито належать ОСОБА_1 , не узгоджуються з положеннями ст. 355, 356 ЦК України.
Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов'язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
Суд також враховує, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі згідно з розмірами часток співвласників у разі припинення правового режиму спільної часткової власності.
До поділу спільного майна в натурі, згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку може здіснити перепланування чи зміну спільного майна за згодою інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.
Позивачем перепланування приміщень житлового будинку по АДРЕСА_1 позивачем здійснено без згоди співвласника ОСОБА_2 , відтак з порушенням ст.357 ЦК України. Стосовно вимог відповідача у відзиві про зобов'язання позивача до вчинення певних дій, суд зауважує, що позовні вимоги формулюються виключно у позовній заяві, яка подається до суду у встановленому законом порядку.
Надаючи правову оцінку доводам представника позивача про те, що для дієвого вирішення спору, у разі визнання неприйнятним запропонованого у висновку експерта № 2012/24 від 20.12.2024 р. варіанту поділу будинку з переплануваннями, суд вправі врахувати наявний у справі технічний паспорт від 23.12.2010р. та частково задоволити позов шляхом визнання за позивачем права власності за позивачем на прим.2-1 площею 8,3 кв.м, 2-2 площею 18,0 кв.м, ворота № 1, огорожу № 6 за адресою АДРЕСА_1 , суд доходить таких висновків.
При подачі позову та відзив сторонами до справи не долучався технічний паспорт від 23.12.2010р., що не позбавляє суд можливості визначити складові об'єкта права спільної часткової власності сторін за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, для виділу частки або поділу спільної власності, необхідно визначити не тільки об'єкт спільної власності, також необхідно визначити коло суб'єктів права спільної власності на спірний об'єкт нерухомості, що є визначальним для висновку про належний спосібу захисту - виділ частки або поділ спільної власності.
У позовній заяві позивачем заявлені вимоги як виділу частки, так і поділу житлового будинку.
Разом з тим, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і в такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.
Натомість за наявності більше двох співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається.
Вирішуючи питання про коло співвласників спірного домоволодіння, судом встановлено, що право власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 позивачка набула за договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 20 січня 2022 року, укладеного в період шлюбу з ОСОБА_6 , зареєстрованого 15.10.2015р., про що свідчить відмітка у паспорті позивача, також даний факт зазначався позивачем в судовому засіданні.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності. Це означає, що кожна річ, куплена під час шлюбу, вважається спільною незалежно від того, на чиє ім'я вона оформлена. Вказана норма закріплює презумпцію спільності майна подружжя.
Оскільки частина домоволодіння по АДРЕСА_1 позивачкою ОСОБА_1 придбана за договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 20 січня 2022 року, укладеного в період шлюбу з ОСОБА_6 , вказана частина житлового будинку є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в силу презумпції, встановленої ст.60 СК України та не спростованої в ході судового розгляду.
Отже, ОСОБА_6 також є співвласником частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , набутої позивачем на тих самих умовах, що і позивачка, однак не був залучений позивачем до участі в справі.
Суд виходить з того, що позивачка не вказувала про наявність у неї спору з ОСОБА_6 з приводу виділу частки або поділу домоволодіння, також ОСОБА_6 не є позивачем у справі спільно з ОСОБА_1 , тому позиція у спірних правовідносинах ОСОБА_6 як співвласника спірного домоволодіння суду не відома.
Разом з тим, задоволення позовних вимог про виділення ОСОБА_1 одноосібно у власність 1/2 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 буде мати безпосереднім наслідком припинення без законних підстав права спільної сумісної власності ОСОБА_6 на 1/2 частку вказаного домоволодіння, чим буде істотно порушене право спільної сумісної власності ОСОБА_6 на 1/2 частку спірного домоволодіння.
Беручи до уваги, що позивачка не є одноосібним власником частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , тому не вправі вимагати виділення їй одноосібно у власність в натурі частку вказаного домоволодіння з порушенням права спільної сумісної власності на вказану частку іншого співвласника ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги не обґунтовані на законі і тому не підлягають до задоволення.
Питання про судові витрати
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 611 грн. 20 коп. покладаються на позивача.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.317, 334, 355, 356, 358, 368, 372 ЦК України, ст.60 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 7, 10, 13, 80, 81,141, 256, 263-266, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 11 липня 2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).