10 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/319/25
адміністративне провадження № П/990/319/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Захарченко Юрій Олександрович, до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, та
Представник ОСОБА_1 - адвокат Захарченко Ю. О. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_1 від 25 вересня 2024 року щодо судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ВРП розглянути дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 від 25 вересня 2024 року щодо судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
Позовні вимоги, як і звернення з цим позовом до адміністративного суду, обґрунтовані тим, що 25 вересня 2024 року представник позивача - адвокат Захарченко Ю. О. звернувся до ВРП зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 , в якій просив притягти цю суддю до дисциплінарної відповідальності.
Зазначену скаргу зареєстровано і шляхом автоматизованого розподілу визначено дисциплінарного інспектора - ВРП.
Проте, як мовить далі автор позову, на дату звернення з цією позовною заявою дисциплінарне провадження триває, адже досі не завершена попередня перевірка дисциплінарної скарги (пункт 1 частини третьої статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).
За таких обставин представник позивача вважає, що ВРП допустила протиправну бездіяльність, яка полягає у безпідставному затягуванні дисциплінарного провадження щодо судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 , що виразилося у порушенні строку розгляду дисциплінарної скарги, встановленого пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1798-VIII.
Представник позивача підкреслив, що на дату звернення з цим позовом до суду минуло понад п'ять місяців, тобто, фактичний строк попередньої перевірки дисциплінарної скарги перевищив встановлений законом строк у понад п'ять разів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Під час вирішення питання про відкриття провадження Суд керувався таким.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, .
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, бездіяльності Кабінету Міністрів України передбачені статтею 266 КАС України.
Правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності актів ВРП, законності рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; (пункти 3, 4 частини першої статті 266 КАС України).
Частиною десятою статті 131 Конституції України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
В Україні діє ВРП, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора (пункт 3 частини першої статті 131 Конституції України).
Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді. Відповідно до частини першої статті 107 цього Закону право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Згідно зі статтею 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України [від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ] «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до частин другої, третьої статті 26 Закону № 1798-VІІІ для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням ВРП з урахуванням вимог цього Закону.
За правилами статті 42 Закону № 1798-VІII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання ВРП скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону № 1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання ВРП відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою ВРП рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Радою відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
У першочерговому (пріоритетному) порядку здійснюються дисциплінарні провадження: 1) розпочаті на підставі звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 2) розпочаті стосовно судді, стосовно якого ВРП розглядається питання про переведення його з одного суду до іншого за результатами конкурсу.
ВРП може встановити інші критерії першочергового (пріоритетного) порядку здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів у регламенті ВРП.
У статті 43 Закону № 1798-VІII передбачено, що дисциплінарний інспектор ВРП, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, - залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п'ятнадцять днів.
Висновок дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону № 1798-VІII).
Відповідно до частин першої, третьої статті 51 Закону № 1798-VІII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
Згідно з частиною другою статті 52 цього Закону право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
Отже, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначають Конституція України, закони № 1402-VIII та № 1798-VIІІ.
Як бачиться з матеріалів позову, позивач є скаржником (у значенні Закону № 1798-VІII), який 25 вересня 2024 року подав до ВРП скаргу щодо дисциплінарного проступку судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 . Позаяк ВРП не вирішила - у встановленому законом порядку і у встановлений законом строк - питання про відкриття дисциплінарної справи за згадуваною дисциплінарною скаргою на суддю, а також не розглянула цієї скарги по суті, її автор звернувся до суду з цим позовом.
За правилами статті 42 Закону № 1798-VІII отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді є обставиною, якою розпочинається дисциплінарне провадження щодо судді, яке складається, умовно, з трьох етапів (частина третя статті 42 Закону № 1798-VІII), а, властиво, організація розгляду (проходження) дисциплінарної скарги побудована таким чином, що у складі (структурі) ВРП діють самостійні підрозділи і формування, які - в межах своїх повноважень на кожному із етапів в рамках дисциплінарного провадження - вирішують ті питання (завдання), які покликані забезпечити належний розгляд дисциплінарних скарг з дотриманням гарантій незалежності судді у зв'язку з розглядом питання про притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих за результатами автоматизованого розподілу справ, проводить дисциплінарний інспектор (пункт 1 частини п'ятої статті 29-1 Закону № 1798-VIІІ) і, якщо не буде підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункт 4 частини першої статті 43 Закону № 1798-VIІІ).
Служба [дисциплінарних інспекторів ВРП] є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату ВРП. Служба [дисциплінарних інспекторів ВРП] діє для реалізації повноважень ВРП щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів. Статус та повноваження Служби [дисциплінарних інспекторів ВРП] визначаються Законом України «Про Вищу раду правосуддя» (пункти 1.1-1.3 глави 1 розділу І Положення про службу дисциплінарних інспекторів ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 19 грудня 2024 року № 3713/0/15-24).
Висновок дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача за наслідками попередньої перевірки дисциплінарної скарги надалі розглядає - якщо не буде підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - Дисциплінарна палата ВРП, яка утворюється у складі ВРП для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів (частина друга статті 26 Закону № 1798-VIІІ), яка, відтак, ухвалює рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
В обсязі доводів позову і доданих до позовної заяви документів можна зрозуміти, що представник позивача - адвокат Захарченко Ю. О., по суті, оспорює бездіяльність як дисциплінарного інспектора - ВРП, так і Дисциплінарної палати ВРП, позаяк: на етапі попередньої перевірки дисциплінарної скарги, яку [скаргу] подав автор позову, не підготовлено у строк, встановлений пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1798-VIІІ, пропозицій щодо відкриття (чи про відмову у відкритті) дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою на суддю і, до того ж, на дату звернення з цим позовом до суду немає рішення Дисциплінарної палати ВРП не лише щодо відкриття дисциплінарної справи (за згадуваною дисциплінарною скаргою представника позивача - адвоката Захарченка Ю. О.), але і рішення за наслідками її розгляду.
Суд передусім підкреслює, що питання про відкриття чи про відмову у відкритті дисциплінарної справи вирішує Дисциплінарна палата ВРП, рішення якої щодо цього питання, зокрема, скаржник (тобто особа, яка подала скаргу щодо дисциплінарного проступку судді) оскаржити не може (частина 2 статті 45, частина третя статті 46 Закону № 1798-VIІІ).
Варто зауважити, що питання дисциплінарної відповідальності суддів пов'язане з гарантіями їх незалежності і недоторканності, що, власне, пояснює організацію дисциплінарного провадження таким чином, щоб, з одного боку, запобігти переслідуванню за здійснення правосуддя й посяганню на незалежність судової влади, а з іншого - забезпечити належне виконання суддями професійних обов'язків і дотримання етичних стандартів поведінки.
У вимірі нормативного регулювання правовідносин, які виникають у зв'язку з поданням дисциплінарної скарги, позначимо, що розгляд справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП, що утворюються з числа членів ВРП. Рішення дисциплінарних палат ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді може бути оскаржене до ВРП, яка розглядає відповідну скаргу у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 Закону № 1798-VIІІ для розгляду дисциплінарної справи щодо судді (частина третя статті 53 Закону № 1798-VIІІ). Останньою «ланкою» у процедурі оскарження рішення [ВРП у пленарному складі] про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є Велика Палата Верховного Суду, яка, відповідно до частини сьомої статті 266 КАС України, розглядає за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом, скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати.
З уваги на встановлену законом організацію дисциплінарного провадження щодо суддів, зокрема статус ВРП та її Дисциплінарних палат у питанні про притягнення суддів до відповідальності, треба зазначити, що суд, до якого звернувся позивач за посередництва свого представника, не може здійснювати контроль за органами, які ухвалюють рішення щодо відкриття дисциплінарної справи, відтак і щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У продовження цих міркувань Суд звертає увагу також на позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 06 березня 2025 року у справі № 990/11/25, у якій написано, зокрема, таке: « позивач хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв'язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов'язків має право лише ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника. Тому правом на оскарження дій / рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом».
Отож Суд підкреслює, що умови і порядок оскарження актів ВРП та її Дисциплінарних палат у питаннях, які вирішуються під час дисциплінарного провадження щодо судді, зокрема в аспекті відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи, чітко регламентовані у Законі № 1798-VIІІ, який не передбачає судового контролю адміністративного суду на етапі попередньої перевірки дисциплінарної скарги і ухвалення рішення щодо відкриття дисциплінарної справи. Знов-таки, рішення Дисциплінарної палати ВРП щодо відкриття дисциплінарної справи теж не підлягає (з боку скаржника) оскарженню до компетентного органу (ВРП), тож якщо не підлягає оскарженню рішення Дисциплінарного органу ВРП, то немає причин поширювати адміністративний судовий контроль на їхній перегляд.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Позов, з яким звернувся представник позивача, стосується етапу дисциплінарного провадження, на якому вирішується питання про відкриття дисциплінарної справи щодо судді; з уваги на нормативне регулювання правовідносин, які стосуються дисциплінарної відповідальності суддів, у зіставленні з висловленими вище мотивами, Суд вважає, що цей позов не підвідомчий адміністративному суду і законних підстав для відкриття провадження у справі за таким позовом нема.
Суд зауважує також, що словосполука «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» охоплює як ті спори, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і ті [спори], які взагалі не підлягають судовому розгляду. Позаяк спір, за вирішенням якого звернувся представник позивача - адвокат Захарченко Ю. О., не підлягає судовому розгляду, Суд не зазначає в цій ухвалі до юрисдикції якого суду віднесено його вирішення.
Керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 294, 295 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Захарченко Юрій Олександрович, до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду у порядку і строки, встановлені статтями 256, 295 КАС України.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко