10 липня 2025 року
м. Київ
справа №140/15085/24
провадження № К/990/26817/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
20 червня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 23 червня 2025 року.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НЦЗ-987 від 09 грудня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким звільнено з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;
- поновити підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з моменту його звільнення;
- стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту його звільнення по день поновлення на посаді;
- вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НЦЗ-987 від 09 грудня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області.
Поновлено підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з 10 грудня 2024 року.
Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 84473,91 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, яке залучено у справу судом першої інстанції як відповідач подали апеляційні скарги, просять скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та відмовити в позові.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишено без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 140/15085/24 в частині стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 84473,91 грн скасовано та в цій частині в задоволенні позову відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій подала касаційну скаргу.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження автор скарги вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, автором касаційної скарги не наведено. Суб'єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб'єкта правозастосування, не обов'язково свідчать про те, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Твердження автора скарги про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги автора скарги у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Такі покликання автора скарги мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 140/15085/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
О. Р. Радишевська