Справа № 694/933/25 Провадження №6-а/694/2/25
про зміну способу та порядку виконання рішення суду
08.07.2025 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Смовж О.Ю., за участі секретаря судового засідання Блискавки А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Звенигородка заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області Яроша Сергія Васильовича про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановила:
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено; скасовано постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №269 від 31 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення №269 відносно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Зазначене рішення в апеляційному порядку не переглядалося та набрало законної сили 12.05.2025 року, судом видано виконавчий лист для звернення до примусового виконання.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області Ярош С.В. направив до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.04.2025 у справі 694/933/25, а саме: стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.06.2025 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від представника ГУ ДКС у Черкаській області надійшла заява про можливість розгляду питання за його відсутності, заяву підтримав, просив задовольнити.
Інші учасники справи повідомлені про розгляд заяви належним чином, в судове засідання не з'явилися, заяв, клопотань до суду не направляли.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст. 378 КАС України).
В обґрунтування поданої заяви представник ГУ ДКС у Черкаській області зазначає, що є належним заявником у цій справі, оскільки відповідно до положень частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
На виконання зазначеної норми Бюджетного кодексу України прийнято Порядок №845, що визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема боржників, прийнятих судами.
Питання безспірного списання коштів боржника на законодавчому рівні не врегульовано, тому Порядок № 845 фактично заміняє відсутній відповідний Закон.
Відповідно до п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 Порядку № 845.
Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (абз. 2 п. 24 Порядку № 845).
Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають праве звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання (п.п. 2 п. 5 Порядку №845).
Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до п.п. З п. 4 Положення Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9 Положення).
Виходячи з таких обґрунтувань, суд дійшов висновку, що Головне управління є виконавцем у цій справі по стягненню (безспірному списанню коштів) з Боржника на користь позивача судових витрат і, відповідно, має право на звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
По суті поставленого питання, судом встановлено наступне.
Як зазначалося вище, рішенням суду першої інстанції вирішено позовні вимоги задовольнити та стягнути з Боржника на користь позивача судові витрати на загальну суму 6 211,20 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладено обов'язок щодо виконання рішення.
Як зазначає заявник, на дату звернення позивача до органу Казначейства із заявою про виконання виконавчого листа, Головне управління позбавлене можливі провести безспірне списання коштів з рахунків Боржника у зв'язку з тим, що Боржник ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), визначений судом, є окремою юридичною особою про що свідчить наявність окремого ЄДРПОУ.
ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 07.06.2025 № 1021/7/2116 повідомив Головне управління про зарахування Боржника на фінансове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до абз. 2 п. 24 Порядку № 845 якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при яких створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень Порядку № 845.
Проте, згідно з п. 2 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 59 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №566 і набуло чинності 20.05.2025, ведення бухгалтерського обліку бюджетної установи може здійснюватися на договірних засадах централізованою бухгалтерією бюджетної установи, якій підпорядковується така бюджетна установа.
Для вирішення організаційних питань, пов'язаних з обслуговуванням централізованою бухгалтерією та виконанням нею завдань та обов'язків бухгалтерської служби, між бюджетною установою та бюджетною установою, в складі якої діє централізована бухгалтерія, укладається договір про обслуговування на безоплатній основі. Положення про централізовану бухгалтерію затверджується керівником бюджетної установи, у складі якої діє централізована бухгалтерія.
Як вбачається з листа від 07.06.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня централізована бухгалтерія, яка здійснює бухгалтерське обслуговування Боржника згідно укладеного договору, а тому у Головного управління відсутня можливість самостійного безспірного списання коштів з рахунків безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_2 без відповідної зміни судом способу та порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Боржник у справі № 694/933/25 відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є органом військового управління (органом державної влади), його юридичну особу не припинено, а тому у Головного управління відсутні підстави для повернення виконавчого документа без виконання у зв'язку з відсутністю рахунків, оскільки його виконання гарантується державою.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 3 Закону № 4901-VI).
Як пояснює заявник, абзацом 2 пункту 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901-VI визначено, що заборгованість погашається у такій черговості:
-у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсії та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтв; іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
-у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
-у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Керуючись наведеними нормами Закону № 4901-VI та п. 33 Порядку №845, виконавчий лист Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.05.2025 у справі № 694/933/25 підлягає виконанню за рахунок коштів Державного бюджету України за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - Програма) у третю чергу починаючи з 22.05.2025 (з дати надходження до Головного управління).
Проте, згідно даних Державної казначейської служби України станом на 02.12.2024 на обліку за Програмою у першій, другій та третій чергах погашення заборгованості перебуває 234716 виконавчих документів із загальною сумою погашення заборгованості 7 128 210,94 тис. гривень.
Враховуючи обмеженість коштів, які виділяються на погашення заборгованої бюджетною програмою згідно Законів України про Державний бюджет відповідний рік (100,00 млн. грн), строки виконання судового рішення у справі № 694/933/25 є невизначеними.
Виходячи з таких обґрунтувань, суд вважає ґрунтованими та доведеними обставини, на які посилається заявник як на підставу для подачі заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, у зв'язку з чим знаходить правові підстави для її задоволення.
Положеннями ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З огляду на наведене, з метою своєчасного виконання судового рішення у справі №694/933/25 спосіб і порядок його виконання слід змінити.
Керуючись статями 243, 248, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області Яроша Сергія Васильовича про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2025 року у справі №694/933/25, а саме:
-стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Ю.Смовж