Справа №694/1520/25
Провадження №3/690/148/25
11 липня 2025 року суддя Багачевського міського суду Черкаської області Вахнова Л.А., розглянувши матеріали, складені Звенигородським РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До суду 09.07.2025 р. за підсудністю із Звенигородського районного суду Черкаської області згідно постанови від 16.06.2025 р. надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 19.05.2025 р. близько 01:30 год. у АДРЕСА_1 працівниками поліції було зафіксовано вчинення ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме погорожував предметом схожим на пістолет, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що з дружиною припинили шлюбні відносини з квітня 2025 р., вона поїхала до Рівненської області, зв'язок вони не підтримували, та 19.05.2025 р. близько 01 год. ночі він, перебуваючи в будинку, почув, що хтось перелазить через паркан, у зв'язку з чим з метою самооборони взяв раніше придбаний пневматичний пістолет і, вийшовши з будинку, побачив дружину, яка не повідомляла йому про свій приїзд, а також невідому жінку, яка не представилась і на його питання не реагувала, у зв'язку з чим він здійснив один постріл вгору. Після цього ОСОБА_2 викликала працівників поліції, які після приїзду відібрали в нього письмові пояснення та вилучили пневматичний пістолет, відвезли його до лікарні для освідування на стан алкогольного сп'яніння, який з об'єктивних причин він не пройшов через відсутність лікаря, після чого його відвезли додому. Жінка разом з подругою залишилась в будинку. Жодних дій психологічного характеру щодо своєї дружини він не вчиняв, при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи повідомленою належним чином про день та час судового розгляду, у судове засідання не з'явилась, поважність причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення судового розгляду від неї не надходили.
Відповідно до ч.2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 цього Кодексу розглядаються у триденний строк.
При цьому статтею 268 цього Кодексу передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, потерпілого, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254- 256 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого настає адмінвідповідальність.
Під домашнім насильством, зокрема і психологічного характеру, яке утворює склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст. 10 КУпАП, адмінправопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди.
Відповідно до інформації, викладеної в рапорті прийняття заяви від 19.05.2025 р. (а.с.3) на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 о 01:21 за яким зафіксовано, що за адресою спільного проживання чоловік неадекватною та неконтрольованою поведінкою, у стані алкогольного сп'яніння, погрожує вогнепальною зброєю.
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, зазначила, що 19.05.2025 р. о 01 год. 21 хв. за місцем проживання ОСОБА_1 не впустив її до домоволодіння та вистрілив вгору із пневматичної гвинтівки та ображав нецензурною лексикою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.05.2025 р. (а.с.5) він дійсно проживає разом з ОСОБА_2 і близько 01.30 год. вона разом з невідомою йому жінкою зайшли на подвір'я, у зв'язку з чим він з метою самооборони та попередження вистрелив із пістолета вгору один раз, так як йому невідома інша жінка.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 19.05.2025 р. (а.с.6) приїхавши близько 01:30 з Рівненської області до свого чоловіка та підійшовши до хвіртки по АДРЕСА_1 вона зателефонувала чоловіку, щоб він відкрив, але він кинув слухавку та не забажав відкривати. Тому вона перелізла через огорожу щоб потрапити до будинку. Вийшов чоловік та здійснив один постріл вгору із пневматичної зброї. Злякавшись викликала працівників поліції.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 19.05.2025 р. (а.с.7) вона приїхала близько 01:30 з Рівненської області зі своєю подругою до місця її проживання (с. Скаливатка). Перед подвір'ям зателефонували до ОСОБА_1 , який був у стані алкогольного сп'яніння щоб він відчинив ворота. Тому ОСОБА_2 вирішила відкрити самостійно хвіртку, на що її чоловік вистрілив вгору із пневматичної зброї. Після чого злякалися та викликали поліцію.
До матеріалів справи долучений протокол вилучення вогнепальної зброї від 19.05.2025 (а.с. 9).
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Оцінюючи у сукупності надані суду письмові докази приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Матеріали справи, досліджені в судовому засіданні, у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 підтверджують, що потрепіла ОСОБА_2 разом з невідомою раніше ОСОБА_1 подругою - ОСОБА_3 , без завчасного повідомлення чоловіка про приїзд під час комендантської години 19.05.2025 р. в нічний час доби (01 год.), перелізли через паркан на територію домоволодіння ОСОБА_1 , який, перебуваючи в стані необхідної оборони, здійснив один постріл вгору з метою попередження. Також відсутні належні і допустимі докази, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння та умисно вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на завдання шкоди психологічного характеру потерпілій ОСОБА_2 , оскільки він діяв в стані необхідної оборони, враховуючи обставини події та невідому йому раніше особу, яка перелізла через паркан до його домоволодіння та не відповідала на його питання, а також введення в Україні воєнного стану, а тому його дії не можуть слугувати підставою для висновку щодо складу домашнього насильства без умисної направленості дій проти потерпілої та відсутності наслідків у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 17, ч.1 ст.173-2, 283 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Багачевський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Л.А. Вахнова