10 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/31810/24
провадження № К/990/26887/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу Комунальної установи «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за позовом Комунальної установи «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ» до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «СОБ», про визнання протиправним та скасування висновку,
23 червня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що Комунальна установа «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ» звернулася до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство «СОБ», в якому, з урахуванням уточненого позову, просила визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-01-31-008626-а від 30 вересня 2024 року, опублікований відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на помилковість висновків відповідача щодо порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 4 Особливостей та частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки при прийнятті рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ЦЕНТРБОКС ІНЖИНІРИНГ» Замовник враховував позицію Колегії Антимонопольного комітету України № 9091 від 26 квітня 2021 року. Позивач звертав увагу, що замовником було здійснено повну, всебічну та об'єктивну перевірку тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЦЕНТРБОКС ІНЖИНІРИНГ», яка була відхилена на підставі Протоколу № 67 від 12 лютого 2024 року, так як учасником не надані документи, що прямо впливають на технічну специфікацію, та предмет закупівлі - охороні послуги, а саме, не надав інформацію та документи про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції, що відповідно до пунктів 43 та 44 Особливостей є підставою для відхилення тендерної пропозиції без публікації повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель. Окрім того, позивач зазначав, що ТОВ «ЦЕНТРБОКС ІНЖИНІРИНГ» не надано документів, які б підтверджували дотримання вимог, які були висунуті до предмета закупівлі та вміщені у технічному завданні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Комунальна установа «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ» подала касаційну скаргу.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі автор, як на підставу касаційного оскарження, покликається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у подібних правовідносинах унеможливлює належне праворозуміння та порядок застосування зазначених правових актів, як у даній справі так і щодо вирішення спірних правовідносин у подібних справах.
Однак, таке обґрунтування підстав звернення з касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки автор касаційної скарги чітко не указує щодо застосування якої саме норми права не викладено висновок Верховного Суду.
Також в обґрунтування права на касаційне оскарження автор скарги вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «б», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що, на його думку, є підставою для допуску судових рішень судів попередніх інстанцій у цій справі до касаційного перегляду.
Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, автором касаційної скарги не наведено. Суб'єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб'єкта правозастосування, не обов'язково свідчать про те, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Автор касаційної скарги вказує на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені у оскаржуваному рішенні суду.
Суд відхиляє такі доводи автора скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження він не навів та не обґрунтував, при розгляді яких саме справ позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі. Суд зазначає, що лише загальні покликання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження, з посиланням на підпункт «б» частини п'ятої статті 328 КАС України.
Твердження автора скарги про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги автора скарги у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Такі покликання автора скарги мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Комунальної установи «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 420/31810/24 за позовом Комунальної установи «КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ» до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «СОБ», про визнання протиправним та скасування висновку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко