09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 320/19917/23
адміністративне провадження № К/990/18181/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представників позивача Владимирова В.В., Матвійчука В.О.,
представника відповідача Франчука Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року (головуючий суддя Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2025 року (головуючий суддя Аліменко В.О., судді Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстарч Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерстарч Україна» (далі - ТОВ «Інтерстарч Україна») звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2023 року №00189040103, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3104127 грн; №00190040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 33 834 911 грн та застосовано (штрафні) фінансові санкції (штрафи) у розмірі 8 458 727,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки ТОВ «Інтерстарч Україна», які не відповідають фактичним обставинам. Крім того, позивач зазначав про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо придбання робіт (послуг) між ним та контрагентами мали реальний характер. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2025 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП на користь ТОВ «Інтерстарч Україна» сплачений судовий збір у розмірі 26840 грн.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2025 року року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу.
Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Зокрема, в обґрунтування скарги контролюючий орган зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми права, а саме: пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), без урахування висновків щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №400/987/19, від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14, від 30 квітня 2020 року у справі №823/876/16, від 14 липня 2020 року у справі №810/730/17, від 29 липня 2021 року у справі №826/14264/13-а.
Зокрема відповідач у скарзі зазначає, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, а саме: ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖИСТІК МЕНЕДЖМЕНТ», СВК «КОЛОС - АГРО», ТОВ «СКАЙ АГРО ЮНІОН», ТОВ «АГРОЛАЙТ ГРУП», ТОВ «АЛЛІТЕРАНС», ФГ «ВІКТОРІЯ», ТОВ «АГЕНСТВО БАРОН К», ТОВ «ЛАН - СНАБ». За результатами проведеної перевірки наданих первинних документів, даних, що містяться в інформаційних системах ДІС, аналізу ланцюгів постачання та інших відомостей, отриманих у ході проведення контрольно-перевірочних заходів контролюючим органом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» із вищезазначеними контрагентами, які позиціонують себе, як виробники. Під час перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. В акті перевірки зазначено, що доказами нереальності операцій з придбання товару також є доводи контролюючого органу про відсутність джерела походження придбаної сільськогосподарської продукції та неможливість її руху по ланцюгах постачання, у тому числі, як від безпосередніх контрагентів, які не мають власних або орендованих земельних ділянок для вирощування, власних (орендованих) складських приміщень для її зберігання, а також транспортних засобів та сільгосптехніки, так і від їх контрагентів-постачальників, враховуючи відсутність транспортування цієї продукції від них до контрагентів, а також складського зберігання придбаної продукції.
Так, згідно бази даних ЄРПН контролюючим органом було встановлено, що у відповідному періоді контрагентами позивача здійснювалось придбання зерна кукурудзи, насіння соняшника, пшениці (які у подальшому були поставлені на адресу позивача) у контрагентів, в яких у свою чергу відсутня площа земельних ділянок необхідна для вирощування сільськогосподарської продукції у задекларованих ними обсягах. Також при аналізі наявної податкової інформації встановлено недостатність у таких контрагентів трудових ресурсів, складських приміщень, оборотних коштів для здійснення вищезазначених господарських операцій. За результатами здійсненого співставлення звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, відомостей про наявність земельних ділянок та урожайності сільськогосподарських культур контролюючим органом встановлено: невідповідність обсягів вирощування та реалізації зерна кукурудзи, насіння соняшника, пшениці у вказаних об'ємах (згідно бази даних ЄРПН). Крім того, перевіркою встановлено відсутність придбання вищезазначеними контрагентами товарів з номенклатурою: зерна кукурудзи, насіння соняшника, пшениці.
Крім того, надані позивачем до перевірки ТТН складені з порушенням вимог чинного законодавства та не містять достовірну інформацію, що ставить під сумнів факт перевезення товару вищезазначеними контрагентами-постачальниками, а саме: у наданих ТТН зазначено перевізників, в яких встановлено відсутність достатніх ресурсів (транспортних засобів, водіїв, залучення третіх осіб) для виконання взятих зобов'язань зазначено власників транспортних засобів, якими автомобілі для надання транспортних послуг вищезазначеним контрагентам не надавались: не встановлено виплати доходу працівникам, зазначеним у ТТН як водії; зазначено автотранспорт з номерними знаками, який згідно інформаційних баз даних відсутній у перевізників; зазначено перевезення вантажу фактичною масою, що перевищує 24 т (що забороняється Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 21 жовтня 2015 року відповідно до «Правил дорожнього руху України»).
ТОВ «Інтерстарч Україна», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Зокрема позивач вказує, що недостатньо самого лише зазначення відповідачем постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Фактично, у касаційній скарзі контролюючий орган висловлює незгоду саме зі здійсненою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку з наданими на їх підтвердження доказами та доводить необхідність зміни такої (на його користь).
Справа № 320/19917/23 надійшла до Верховного Суду 12 червня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 3 листопада 2022 року №379/Ж3-№381/Ж3, наказів про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20 жовтня 2022 року №104/Ж1 та про продовження строків проведення документальної виїзної перевірки від 23 листопада 2022 року №2/Ж1, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року (реєстраційний номер №9163751030 від 22.08.2022) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої 14 грудня 2022 року складено Акт №1479/Ж5/31-00-04-01-03/38307757 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого завищено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: завищено податковий кредит у сумі 36939037 грн, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 33834911 грн, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3104124 грн, яка підлягає зменшенню.
Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, ТОВ «Інтерстарч Україна» подало заперечення, за результатами розгляду яких висновки Акта залишено без змін.
На підставі висновків Акта перевірки, контролюючим органом 25 січня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00189040103, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3104127 грн;
№00190040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 33 834 911 грн та застосовано (штрафні) фінансові санкції (штрафи) у розмірі 8 458 727,75 грн.
ТОВ «Інтерстарч Україна» на вказані рішення подано скаргу до Державної податкової служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 27 квітня 2023 № 10321/6/99-00-06-01-02-06, скаргу залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом 25 січня 2023 року податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Інтерстарч Україна» звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Cуд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення виходив з того, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків, натомість, такі можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об'єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Під час судового розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності. На переконання суду, копії всіх первинних документів, які були надані під час перевірки податковому органу, складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Пунктами 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).
Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; у свою чергу господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю. При цьому, ні місце складання первинного документу, ні місце передачі товару не є обов'язковими реквізитами первинного документу. Вони є додатковими реквізитами які можуть бути включеними до первинного документу за вимогою однієї із сторін. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Інтерстарч Україна» та ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» були укладені договори поставок №ІСП-11945 від 9 жовтня 2020 року, №ІСП-11981 від 13 жовтня 2020 року, №ІСП-12011 від 15 жовтня 2020 року, №ІСП-12048 від 19 жовтня 2020 року, №ІСП-12057 від 20 жовтня 2020 року, №ІСП-12071 від 21 жовтня 2020 року, №ІСП-12080 від 22 жовтня 2020 року, №ІСП-12090 від 23 жовтня 2020 року, №ІСП-12109 від 26 жовтня 2020 року, №ІСП-12114 від 27 жовтня 2020 року, №ІСП-12131 від 28 жовтня 2020 року, №ІСП-12159 від 29 жовтня 2020 року, №ІСП-12197 від 4 листопада 2020 року, №ІСП-12208 від 6 листопада 2020 року, №ІСП-12226 від 11 листопада 2020 року, №ІСП-12233 від 12 листопада 2020 року, №ІСП-12238 від 13 листопада 2020 року, №ІСП-12272 від 16 листопада 2020 року, №ІСП-12304 від 19 листопада 2020 року, №ІСП-12317 від 20 листопада 2020 року, №ІСП-12332 від 24 листопада 2020 року, №ІСП-12347 від 25 листопада 2020 року, №ІСП-12841 від 12 березня 2021 року, №ІСП-12855 від 12 березня 2021 року, №ІСП-12862 від 16 березня 2021 року, №ІСП-12948 від 26 березня 2021 року, №ІСП-11910 від 7 жовтня 2020 року, №ІСП-14969 від 28 червня 2022 року, №ІСП-14967 від 28 червня 2022 року.
ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» (далі - ТЛМ») не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось позивачем, вирощено ПрАТ «Полтаварибгосп», ТОВ «Агроземлересурс», ФГ «Екодобробут», СГВК «Андріївський».
Згідно умов наведених вище договорів поставки ТОВ «ТЛМ» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність позивача (Покупець) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась за рахунок ТОВ «ТЛМ» автомобільним транспортом на склади ПАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 120 та ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. Олександра Островського, 11.
Приймання зерна, яке надійшло на склади здійснювалось ПАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" згідно з умовами Договору №2 від 1 жовтня 2012 року про переробку давальницької сировини та ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» згідно з умовами Договору №ОСБ-000059 від 1 лютого 2016 року на давальницьку переробку зерна кукурудзи для подальшого використання в якості давальницької сировини під час виготовлення крохмале-патокової продукції.
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» та вагах ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» з електронною єфіксацією.
Позивачем надано копії документів, які він запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «ТЛМ», а саме:
ПрАТ «Полтаварибгосп»: Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2019 році, 2020 році та 2021 році; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2019 року, 2020 року, 2021 року; податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020-2021 роки; Державні акти на право постійного користування землею (чотири акта).
Поставка зерна кукурудзи від ПрАТ «Полтавирбгосп» до контрагента Позивача - ТОВ «ТЛМ» підтверджується Договорами поставки сільськогосподарської продукції №010920 від 1 вересня 2020 року, №14/09/20 від 7 вересня 2020 року, №17 від 17 січня 2022 року та видатковими накладними. Зберігання зерна відбувалося на підставі Договору складського зберігання зерна №1 від 1 вересня 2020 року.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «ТЛМ», а саме:
ТОВ «Агроземлересурс»: Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 та 2021 роках; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020 та 2021 років; Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік; Довідка про підтвердження на 2020 рік статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «ТЛМ», а саме:
ФГ «Екодобробут»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 році; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020 року; Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Екодобробут» до контрагента Позивача - ТОВ «ТЛМ» підтверджується Договорами поставки сільськогосподарської продукції №091120 від 9 листопада 2020 року, №01102021 від 1 жовтня 2021 року та видатковими накладними.
Послуги перевезення надавалися на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №10/07-20 від 10 липня 2020 року, №01-10-20 від 1 жовтня 2020 року, №0203-21 від 2 березня 2021 року, де експедитор - ПП «Нововід», а ТОВ «Транспорт лоджистік менеджмент» - замовник.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «ТЛМ», а саме:
СГВК «Андріївський»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 році; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020 року; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2020 рік.
Поставка зерна кукурудзи від СГВК «Андріївський» до контрагента позивача - ТОВ «ТЛМ» підтверджується Договором купівлі-продажу №11032021 від 11 березня 2021 року та видатковими накладними.
Судами попередніх інстанцій досліджено взаємовідносини позивача з СВК «Колос-Агро» (код ЄДРПОУ 37431321) та встановлено наступне.
13 травня 2021 року між ТОВ «Інтерстарч Україна» та СВК «Колос-Агро» укладено Договір поставки №ІС-13197. Згідно умов вказаного договору поставки СВК «Колос-Агро» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність позивача (Покупець) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. Олександра Островського,11 та ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,120.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що СВК «Колос-Агро» є сільськогосподарським виробником.
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» та вагах ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» з електронною фіксацією.
Позивач надав копії документів, які він запитував у постачальника, з метою підтвердження можливості у постачальника вирощувати зерно кукурудзи, а саме: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020 року; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік.
Судами попередніх інстанцій також досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Скай агро юніон» (код ЄДРПОУ 39314351) та встановлено наступне.
Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Скай агро юніон» виникли на підставі договорів поставки №ІСП-13391 від 25 червня 2021 року, №ІСП-13408 від 1 липня 2021 року, №ІСП-13462 від 8 липня 2021 року. Згідно умов вказаних договорів поставки ТОВ «Скай агро юніон» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність позивача (Покупець) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. Олександра Островського,11 (надалі - комбінат).
ТОВ «Скай агро юніон» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ФГ «Ноженко» та ПрАТ «Кремінь».
Приймання зерна, яке надійшло на склад, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
Позивачем надано копії документів, які він запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Скай агро юніон», а саме:
ФГ «Ноженко»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020 року; Податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020 рік; Довідка від 13 березня 2020 року №02-25/185, видана Печенізькою селищною радою Харківської області про наявність земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Ноженко» до контрагента позивача - ТОВ «Скай агро юніон» підтверджується Договором купівлі-продажу №14/07 від 14 червня 2021 року.
Перевезення зерна відбувалось на підставі Договору перевезення вантажу №250621/01 від 25 червня 2021 року, укладеного між ФО-П Малина- ОСОБА_1 та ТОВ «Скай агро юніон».
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Скай агро юніон», а саме:
ПрАТ «Кремінь»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020 року; Довідка від 5 серпня 2020 року №03-20/290 видана виконкомом Рубанської сільської ради про користування ПрАТ «Кремінь» земельними ділянками; Інформаційний лист ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про наявність у ПрАТ «Кремінь» орендованих земель.
Поставка зерна кукурудзи від ПрАТ «Кремінь» до контрагента позивача - ТОВ «Скай агро юніон» підтверджується Договором поставки №235 від 2 липня 2021 року та Договором про надання транспортних послуг №2007-20 від 20 липня 2020 року, укладеного між ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ «Скай агро юніон».
Також судами також було досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Агролайт груп» та встановлено наступне.
Між позивачем та ТОВ «Агролайт груп» 4 серпня 2021 року укладено Договір поставки №ІСП-13529. Згідно умов вказаного договору поставки ТОВ «Агролайт груп» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (Покупець) зерно кукурудзи.
Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський КПК» за адресою: Дніпропетровська область, смт Дніпровське, вул. О.Островського, 11.
Судом встановлено, що ТОВ «Агролайт груп» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалося ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ТОВ «Агрофірма «Маяк».
Приймання зерна, яке надійшло на склад позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
Позивач надав копії документів, які він запитував у постачальника та його контрагента - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агролайт груп», а саме:
ТОВ «Агрофірма «Маяк»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020 року.
Поставка зерна кукурудзи від ТОВ «Агрофірма «Маяк» до контрагента позивача - ТОВ «Агролайт груп» підтверджується Договором купівлі-продажу №283 від 29 липня 2021 року та відповідними видатковими накладними.
Перевезення зерна до позивача відбувалось на підставі Договору перевезення вантажу №040821 від 4 серпня 2021 року, укладеного між ТОВ «Агротандем-2012» та ТОВ «Агролайт груп».
Також судами під час розгляду справи були досліджені взаємовідносини позивача з ТОВ «Аллітеранс» та встановлено таке.
Позивачем та ТОВ «Аллітеранс» 31 січня 2022 року укладено Договір поставки №ІСП-14410. Згідно умов укладеного договору поставки ТОВ «Аллітеранс» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (Покупець) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалася автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського,120.
При цьому судами встановлено, що ТОВ «Аллітеранс» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалося ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ПП «Хлібопродукт».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися на вагах про що складені відповідні звіти про зважування.
Позивач надав копії документів, які він запитував у постачальника та його контрагента - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження можливості поставки товару
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Аллітеранс», а саме:
ПП «Хлібопродукт»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2021 року; Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23 березня 2021 року.
Поставка зерна кукурудзи від ПП «Хлібопродукт» до контрагента позивача - ТОВ «Аллітеранс» підтверджується Договором поставки №31/01 від 31 січня 2022 року.
Судами попередніх інстанцій досліджено взаємовідносини позивача з ФГ «Вікторія» та встановлено наступне.
Між ТОВ «Інтерстарч Україна» та ФГ «Вікторія» укладено договори поставки №ІС-14615 від 4 квітня 2022 року та №ІС-14790 від 27 травня 2022 року. Згідно умов вказаних договорів поставки ФГ «Вікторія» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність позивача (Покупець) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. О.Островського, 11.
При цьому судами встановлено, що ФГ «Вікторія» є виробником сільськогосподарської продукції.
Приймання зерна, яке надійшло на ім'я позивача, здійснювалося ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
Позивач надав копії документів, які він запитував у постачальника - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження можливості поставки товару, а саме: довідки від 25 жовтня 2022 року №218 та №21, від 9 липня 2020 року №144, від 15 лютого 2019 року №113 видана виконкомом Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про наявність земель у користуванні ФГ «Вікторія»; Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2021 року.
Судами також досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Агенство Барон К» та встановлено наступне.
27 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Агентство Барон К» укладено Договір поставки №ІСП-14370 від 27 січня 2022 року. Згідно умов вказаного Договору поставки ТОВ «Агентство Барон К» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність Позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. О. Островського, 11.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Агентство Барон К» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ТОВ «Фермерське господарство «Шубське», ФГ «Шанс», ФГ «Сиротенко», ФГ «Церера МТЗ», ФО-П ОСОБА_3 .
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
Позивачем надано копії документів, які він запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агентство Барон К», а саме:
ТОВ «Фермерське господарство «Шубське»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2021 року; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік.
Поставка зерна кукурудзи від ТОВ «Фермерське господарство «Шубське» до контрагента позивача - ТОВ «Агентство Барон К» підтверджується Договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №009/11/21-1 від 9 листопада 2021 року, №24/11/21 від 24 листопада 2021 року, №08/12/21-1 від 8 грудня 2021 року.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агентство Барон К», а саме:
ФГ «Шанс»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021 року; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік; Довідка про використання земель сільськогосподарського призначення від 8 лютого 2021 року №02-25/563.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Шанс» до контрагента позивача - ТОВ «Агентство Барон К» підтверджується Договором купівлі-продажу №16/12/21-1 від 16 грудня 2021 року.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агентство Барон К», а саме:
ФГ «Сиротенко»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021 року; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Сиротенко» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №07/02/22-1 від 7 лютого 2022 року та відповідними видатковими накладними.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барон К», а саме:
ФГ «Церера МТЗ»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2021 року; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Церера МТЗ» до контрагента позивача - ТОВ «Агентство Барон К» підтверджується Договором купівлі-продажу №02/02/22-1 від 2 лютого 2022 року та відповідними видатковими накладними.
Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агентство Барон К», а саме:
ФО-П ОСОБА_3 : Довідка Мельниківської сільської ради Валківського району Харківської області від 21 січня 2022 року про право оренди земель у ФО-П ОСОБА_3
Поставка зерна кукурудзи від ФО-П ОСОБА_3 до контрагента позивача - ТОВ «Агентство Барон К» підтверджується Договором купівлі-продажу №01/02/2022-2 від 1 лютого 2022 року та відповідними видатковими накладними.
Також судами попередніх інстанцій досліджено взаємовідносини ТОВ «Інтерстарч Україна» з ТОВ «Лан-Снаб» та встановлено наступне.
4 лютого 2022 року між позивачем та ТОВ «Лан-Снаб» укладено Договір поставки №ІС-14446. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Лан-Снаб» (Продавець) зобов'язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (Покупець) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалася автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. О.Островського, 11.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Лан-Снаб» є виробником сільськогосподарської продукції.
Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».
Позивачем надано копії документів, які він запитував у постачальника з метою підтвердження матеріально-технічної можливості поставки товару, а саме: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021 році; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2021 року; Довідка від 19 червня 2021 року №98, видана Військовим Старостинським округом Солонянської селищної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області про Оренду ТОВ «Лан-Снаб» ріллі.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка зерна кукурудзи позивачу здійснювалася за адресою заводів-підрядників, що підтверджується відповідними видатковими накладними, протоколами узгодження ціни, відповідними товарно-транспортними накладними, актами передачі зерна кукурудзи на переробку. За поставку товару, а саме зерна кукурудзи, позивачем здійснено оплату, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.
Усі перелічені вище первинні документи під час розгляду справи досліджені судами попередніх інстанцій.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.
Зокрема судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що податковим органом в Акті перевірки зазначено, що згідно з наданими до перевірки ТТН встановлено перевезення вантажу автомобілем фактичною масою, що перевищує 24 т, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а отже відповідач ставить під сумнів факт перевезення товару.
Разом з тим, судами обґрунтовано вказано на безпідставність висновків відповідача про взаємозв'язок порушення Правил дорожнього руху України та фактом здійснення господарських операцій, оскільки зазначена обставина не спростовує можливість здійснення господарських операцій предметом яких є перевезення товару.
Недоліки складання товарно-транспортних накладних або складських документів не можуть слугувати доказом того, що певні господарські операції не відбулися, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням. Зазначені документи не впливають на формування податкових зобов'язань або податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції стверджував, що у сільгоспвиробників не вистачило землі для вирощування зернової культури. При цьому, для обрахунку необхідної кількості земельних угідь податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару.
З цього приводу суди обґрунтовано зауважили, що інформація про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок, оскільки родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках. На збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник може різнитися по кожному господарству в два, три рази.
На підтвердження реальності виконання сторонами вказаних договорів позивачем надано копії: договорів поставки та договорів купівлі-продажу; видаткових накладних згідно з якими було відвантажено позивачу товар; товаро-транспортних накладних, згідно з якими здійснювалося перевезення товару на заводи-підрядники позивача; платіжних доручень, згідно з якими позивачем було сплачено за поставлений товар; договори перевезення вантажів; журнали реєстрації зважування на автомобільних вагах; копії витягів електронних звітів зважування кукурудзи.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2023 року: №00189040103 та №00190040103, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Інтерстарч Україна» та визнання протиправними і скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач посилається на обставини неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 червня 2020 року у справі №400/987/19, від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14, від 30 квітня 2020 року у справі №823/876/16, від 14 липня 2020 року у справі №810/730/17, від 29 липня 2021 року у справі №826/14264/13-а.
Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Однак, контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов'язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Аналіз висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та в наведених скаржником постановах Верховного Суду свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Таким чином, судові рішення, на які посилається відповідач, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, є безпідставними.
Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
Перевіряючи доводи податкового органу щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Як зазначалось вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 328 КАС України. Інших порушень судами норм процесуального права, про які йдеться у касаційній скарзі, колегією суддів касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи не встановлено.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Постанову у повному обсязі складено 10 липня 2025 року.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх