10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 620/5897/23
адміністративне провадження № К/990/25027/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року (судді: Парінов А.Б., Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне мале підприємство «Волстас» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне мале підприємство «Волстас» (далі - позивач, ТОВ ВКМП «ВОЛСТАС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 357498 від 03 травня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що для притягнення до відповідальності ТОВ ВКМП «Волстас» за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідач мав пересвідчитися у відсутності індивідуальної картки водія та зафіксувати цей факт в акті перевірки, однак таких дій вчинено не було. При цьому, як наголосив позивач, на момент проведення перевірки у водія була наявна індивідуальна контрольна книжка. Отже, висновок відповідача про відсутність у позивача документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», є помилковим та необґрунтованим.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни, які використовуються суб'єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, обов'язково повинні бути обладнані справним та повіреним тахографом. Ведення індивідуальної контрольної книжки водія допускається лише для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонни, для яких вимога щодо встановлення тахографа не застосовується.
Суд першої інстанції встановив, що 23 березня 2023 року позивачем здійснювалося перевезення вантажу масою брутто 20 тонн, транспортним засобом з власною масою 8,2 тонн, без наявності у водія оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Враховуючи ці обставини суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 03 травня 2023 року №357498.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року рішення суду першої інстанції від 20 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17, зазначив, що відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не свідчить про відсутність у перевізника документів, передбачених законодавством.
З огляду на те, що на момент проведення перевірки, позивач не мав можливості здійснити повірку або адаптацію тахографа, оскільки такий був встановлений після проведення перевірки, позивач мав право вести облік робочого часу водіїв за допомогою альтернативного виду контролю - індивідуальної книжки.
При цьому, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який зобов'язаний довести факт вчинення правопорушення та належно обґрунтувати своє рішення, не з'ясував, зокрема чи мав водій належним чином оформлену індивідуальну книжку.
За таких обставин апеляційний суд погодився з доводами позивача про те, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 травня 2023 №357498 є протиправною та підлягає скасуванню.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Державна служба України з безпеки на транспорті подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у частині належного обліку режиму праці і відпочинку водіїв транспортних засобів, зокрема щодо необхідності обладнання транспортних засобів, повна маса яких перевищує 3,5 тон, діючими та повіреними тахографами та забезпечення їх належної експлуатації, а також щодо того, чи замінює ведення індивідуальної контрольної книги водія здійснення обліку режиму праці і відпочинку за допомогою тахографа.
Скаржник підкреслює, що пункт 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, передбачає з 01 червня 2015 року обов'язкове обладнання тахографами: автобусів, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, а також вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн. Винятків із цієї вимоги законодавством не передбачені. Ведення індивідуальної контрольної книжки водія, передбачене пунктом 6.3 цього Положення, дозволене лише водіям інших транспортних засобів, які не підпадають під дію пункту 6.1.
За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що індивідуальна контрольна книжка водія є альтернативним способом обліку робочого часу при здійсненні вантажних перевезень транспортними засобами, повна маса яких перевищує 3,5 тонни. Ведення такої книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи, які підтверджують його використання. Інакше кажучи, не для усіх транспортних засобів вибір засобу обліку робочого часу є питання добровільного вибору власника.
Крім цього, скаржник звертає увагу, що суд апеляційної інстанції посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 березня 2020 року у справі №823/1197/17. Натомість, ці висновки не є релевантними, оскільки стосуються перевезення пасажирів на маршруті понад 50 км, тоді як у цій справі предметом є вантажні перевезення.
Також скаржник зазначає, що твердження суду апеляційної інстанції про наявність у водія на момент перевірки індивідуальної контрольної книжки не відповідає фактичним обставинам. На момент здійснення перевірки такої книжки у водія не було, її було надано вже під час розгляду справи.
Позиція інших учасників справи
Від відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Губська О.А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №620/5897/23.
Розпорядженням від 07 липня 2025 року № 651/0/78-25 в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 липня 2025 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Мацедонська В.Е.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2025 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
23 березня 2023 року на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 17 березня 2023 року, направлення на рейдову перевірку від 17 березня 2023 року № 006980 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 причіп TITAN НОМЕР_2 , за результатами якої був складений акт №354782 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що при перевезенні вантажу (ліс) згідно ТТН серії МОА № 871400 від 23 березня 2023 року у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, передбачений пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом МТЗУ № 385 від 24 червня 2010 року. Водій транспортного засобу від ознайомлення з вказаним актом під підпис відмовився.
30 березня 2023 року позивачем до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було надано пояснення щодо проведеної рейдової перевірки, вказано, що контроль робочого часу водія здійснювався за допомогою індивідуальної контрольної книжки водія, яка була в наявності на момент проведення перевірки.
Листом № 23589/43/24-23 від 10 квітня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 03 травня 2023 року справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано заперечення до акту перевірки, в яких вказав, що транспортний засіб не був обладнаний тахографом, а відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не може свідчити про відсутність у перевізника передбачених законодавством документів.
Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 03 травня 2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №357498, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17 000,00 грн.
Вважаючи вищевказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі - Положення №340).
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 Положення).
Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення № 340).
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція № 385) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі, зокрема протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до абзацу третього 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Спірні правовідносини виникли у зв'язку прийняттям відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Підставою для накладення штрафу згідно з оскаржуваною постановою від 03 травня 2023 року №357498 стало непред'явлення водієм транспортного засобу марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Питання щодо обладнання транспортних засобів, повна маса яких перевищує 3,5 тонни, справними та повіреними тахографами, а також належного документального підтвердження обліку режиму праці і відпочинку водіїв, вже було предметом дослідження Верховного Суду.
Так, у постанові від 31 жовтня 2023 року у справі № 440/17062/21 Верховний Суд, дослідивши вимоги Положення №340 та Інструкції №385, зазначив, що з 01 червня 2015 року набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 826/2239/16 Верховний Суд вказав, що за відсутності документів, зокрема, протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач - ТОВ ВКМП «ВОЛСТАС» 23 березня 2023 року здійснював перевезення вантажу масою брутто 20 тонн транспортним засобом з масою 8,2 тонни, що підтверджується товарно-транспортною накладною серії МОА № 871400.
Під час перевірки відповідач зафіксував відсутність у водія документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III, зокрема протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, вимога щодо наявності якої закріплена у пункті 3.3 Інструкції №385.
Як у позові, так і в апеляційній та касаційній скаргах позивач не заперечує, що вказаний документ не був пред'явлений до перевірки, зазначаючи, що на момент проведення перевірки транспортний засіб не був обладнаний тахографом.
У аспекті наведеного Суд уважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов правомірного висновку, що у ситуації, коли тахограф у транспортному засобі був відсутній, позивач мав право вести облік режиму праці та відпочинку водіїв за допомогою індивідуальної контрольної книжки.
Попри це обставин пред'явлення водієм під час перевірки індивідуальної контрольної книжки суди попередніх інстанцій не встановили. Ненадання під час перевірки такого документа свідчить про невиконання позивачем вимог, визначених статтею 48 Закону № 2344-III.
Посилання позивача, які підтримав суд апеляційної інстанції, на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, самостійно не з'ясував, чи мав водій належним чином оформлену індивідуальну книжку, не спростовують факту порушення, оскільки згідно зі статтею 49 Закону №2344-III водій зобов'язаний мати при собі й пред'являти під час перевірки документи, які підтверджують облік режиму праці та відпочинку.
Разом з цим копія індивідуальної контрольної книжки водія, яка була надана позивачем під час судового розгляду, не заслуговує на увагу, оскільки не спростовує факт відсутності у водія транспортного засобу марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на час перевірки, як протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, так і індивідуально-контрольної книги водія, що є порушенням вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ та зумовлює накладення штрафу за таке порушення.
Зважаючи на викладене Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність оскаржуваної постанови від 03 травня 2023 року № 357498, та підтверджує правомірність накладення на позивача відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Суд апеляційної інстанції правильно застосувавши норми матеріального права, неналежним чином установив фактичні обставини справи та дійшов помилкового висновку щодо питання неправомірності оскаржуваної постанови від 03 травня 2023 року № 357498.
Внаслідок цього суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про правомірність оскаржуваної постанови від 03 травня 2023 року № 357498. Разом з тим, суд першої інстанції неправильно застосував пункт 6.1 Положення №340, дійшовши помилкового висновку, що ведення індивідуальної контрольної книжки допускається лише для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонни.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З урахуванням викладеного та наведених положень КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину в частині висновків щодо застосування пункту 6.1 Положення №340 та виклавши її в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року скасувати.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину в частині висновків щодо застосування пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340 та виклавши її в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак В.Е. Мацедонська