Справа № 645/4225/25
Провадження № 3/645/1016/25
10 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Лазаренко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
15.04.2025 року о 05:30 год. знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , який перебував в неадекватному стані, виникла сварка з ОСОБА_2 , коли вона не відчинила двері ОСОБА_1 , підпалив її, чим вчинив дрібне хуліганство.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 343031 від 23.06.2025 року зазначив, що з протоколом згоден та просив проводити розглядати справи без його участі.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм, моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке характеризується своєю суспільною значущістю для задоволення культурних, ідеологічних, політичних, естетичних, економічних та інших інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей. Такими місцями може слугувати як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць також можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 343031 від 23.06.2025 року; Довідкою ДОП ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Шаргана О. від 23.06.2025; копією розпорядження Начальника ВП № 2 ХРУП № 2 В Харківській області від 24.05.2025; копією витягу з ЄРДР про внесення відомосте про кримінальне правопорушення за ознаками ч.1 ст. 296 КК України (№12025221190000557 від 15.04.2025); копією електронного рапорту, за яким зафіксовано звернення ОСОБА_2 від 15.04.2025 року та внесені відомості в ЄО за № 7818; копіями письмової заяви та пояснень ОСОБА_2 ; копією протоколу місця події від 15.04.2025; копією пояснень ОСОБА_1 з копією паспорта останнього; копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 15.04.2025; копією висновку експерта № СЕ-19/121-25/9527-ТВ від 28.04.2025, в якому зазначено, що ринкова вартість пошкодженого майна станом на 15.04.2025 при умовах, зазначених у дослідницькій частині, становить 245,00 грн; копією постанови дізнавача СД ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Мицая В.В. від 24.05.2025 про закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу кримінального правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Санкцією статті 173 КУпАП передбачено накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.
Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним правопорушень накласти адміністративне стягнення у межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 51,00 (п'ятдесят одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю. Алтухова