Справа № 643/7496/25
Провадження № 2/643/3845/25
про передачу справи на розгляд іншого суду
11.07.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Розглянувши вищезазначену позовну заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип територіальної підсудності.
Підсудність як правове явище має не лише статичний аспект, а й динамічний, що розкривається при реалізації права на судовий захист в сфері цивільної юрисдикції.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Так, відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 9 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Як вбачається з поданої позовної заяви позивач зазначає, що останнім відомим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
Разом з цим, відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що подана ОСОБА_1 позовна заява не підсудна Салтівському районному суду міста Харкова.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю до Індустріального районного суду міста Харкова за останнім відомим місцем проживанням відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 260 ЦПК України суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд Індустріального районного суду міста Харкова.
2. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Новіченко