10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 320/9448/24
адміністративне провадження № К/990/27643/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 320/9448/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, в якому просив визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58283240207 про збільшення грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 825 450,45 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58284240207 про застосування адміністративного штрафу за ненадання документів на загальну суму 1 020 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58285240207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 713 825 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58286240207 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 220 383,94 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58287240207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 644 607,25 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58288240207 про застосування штрафної санкції за несвоєчасне подання податкових декларацій про майновий стан та доходи на загальну суму 1 020 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року № 58289240207 про застосування штрафної санкції за несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку на загальну суму 340 грн;
- рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року про застосування штрафних санкцій № 58292240207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» на загальну суму 340 грн;
- рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 15 вересня 2023 року про застосування штрафних санкцій № 58291240207 про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску на загальну суму 51 600,78 грн;
- вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15 вересня 2023 року № Ф-58290 на загальну суму 103 201,56 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 19 березня 2025 року та від 07 травня 2025 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі №320/9448/24.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона дослівно повторює зміст, зокрема, попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 року (провадження №К/990/16704/25).
У касаційній скарзі скаржник знову покликається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження та зазначає, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №380/5630/23, від 09 жовтня 2019 року у справі №808/9397/13-а, від 27 квітня 2022 року у справі №420/13197/20, від 23 жовтня 2020 року у справі №816/2932/15, від 04 березня 2020 року у справі №0440/5658/18, від 01 квітня 2020 року у справі №640/637/19, від 08 серпня 2019 року у справі №802/1069/13-а та від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18.
Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативно-правових актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій через нібито порушення норм матеріального й процесуального права.
Доводи скаржника зводяться, по суті, до твердження про неправильну оцінку доказів судами попередніх інстанцій.
Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали повної оцінки всім доказам і обставинам справи. Водночас такі доводи не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до зазначеної норми.
Повторно звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник не усунув недоліків, на які було вказано у попередній ухвалі Верховного Суду.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 320/9448/24 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов