10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 340/2425/20
адміністративне провадження № К/990/27403/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 340/2425/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2020 року:
- № 00000050508, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 3 759 147,00 грн, у тому числі 3 007 317,00 грн основного зобов'язання та 751 830,00 грн штрафу;
- № 00000060508, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 368 653,00 грн та нараховано штраф на 184 327,00 грн;
- № 00000070508, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на 542 408,00 грн;
- № 00000080508, яким нараховано штраф у розмірі 1 958 939,23 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі №340/2425/20 змінено - в частині розподілу судових витрат щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 167 401,82 грн, виклавши рішення суду в цій частині в такій редакції: стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» (код ЄДРПОУ 40200759) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. У іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі №340/2425/20 залишено без змін.
27 березня 2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій позивач просив суд стягнути на його користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в апеляційній інстанції в розмірі 129 607,92 грн.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» про ухвалення додаткової постанови задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЕЗ Градолія» судові витрати в розмірі 10 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Не погодившись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що скаржник не навів належних підстав касаційного оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з додатковою постановою суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Крім того, касаційна скарга в цій справі відповідачем вже подавалась, проте ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу повернуто як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.
Втім, звертаючись до суду з цією касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 340/2425/20 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов