10 липня 2025 року
м. Київ
справа №560/14513/23
адміністративне провадження № К/990/26999/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №560/14513/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Земельний Центр» до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 23.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №560/14513/23.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Земельний Центр» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 12.06.2023 №8977516/37971513 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.05.2023 №9, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський Земельний Центр», зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.05.2023 №9, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський Земельний Центр», стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Земельний Центр» 2684,00 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Скаржником вказано, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для відповідача. Зокрема, рішення, оскаржувані у рамках даної касаційної скарги, на переконання відповідача, заслуговують касаційного перегляду, адже такий перегляд в подальшому буде сприяти однаковому тлумаченню судами п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість Порядку №1165, а також п.4,5,11 Порядку №520. Правильне застосування судами вказаних норм права має принципове значення для держави, адже реєстрація податкової накладної без дотримання вимог пункту 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст.201 ПК, призводить до безпідставного формування податкового кредиту та відповідно збитків для бюджету. Механізм реєстрації податкових накладних в тому числі спрямований на упередження безпідставного формування податкового кредиту.
Оцінивши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що вони носять загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Відтак обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №560/14513/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк