09 липня 2025 року
м. Київ
справа №160/21362/24
адміністративне провадження №К/990/26285/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/21362/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 19.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/21362/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
форми «Р» від 18.07.2024 року за №0460870706, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 643207,50 грн, з яких: 514566,00 грн податкове зобов'язання з ПДВ, 128641,20 грн штрафні санкції;
форми «В1» від 18.07.2024 року за №0460790706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану у податковій декларації з ПДВ за квітень 2024 у розмірі 501058,00 грн та донараховані штрафні санкцій у розмірі 125264,50 грн;
форми «В4» від 18.07.2024 року за №0460810706, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 418591,00 грн;
форми «ПС» від 10.07.2024 року за №0444300706, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн;
форми «ПН» від 18.07.2024 року за №0460840706, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 3040,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 44535933) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 22137,25 грн.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Представником позивача надано суду заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги на суму 40937,25 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙТ» від 14.01.2025 про розподіл судових витрат у справі №160/21362/24 задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 44535933) судові витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 26800,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙТ» про ухвалення додаткового рішення від 04.02.2025 задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІГ АГРО ТРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 44535933) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3250,86 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 залишено без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не викладено належним чином підстави касаційного оскарження.
Скаржником формально вказано пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, однак не взято до уваги, що пункт 4 частини 4 статті 328 є відсильною нормою. Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Контролюючим органом не конкретизовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди дійшли висновку, що позивачем належними доказами підтверджено надання адвокатом Алістратовою О.І. професійної правничої допомоги позивачу у цій справі. Фіксована сума гонорару за підготовку та подання позовної заяви, а також визначена сторонами вартість участі в судових засіданнях передбачені умовами договору, становлять зміст правничої допомоги та відповідають критеріям співмірності та реальності наданих послуг. Також судами враховано наявні в матеріалах справи докази, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевірено їх обґрунтованість, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам адвокатських послуг, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суті виконаних послуг, враховано конкретні обставини справи, яка розглядалася в загальному позовному провадженні, розмір визначених податкових зобов'язань, обсяг та характер наданих сторонами доказів, фактичну кількість судових засідань по справі.
Судами при цьому враховано правові висновки Верховного Суду, викладені додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/21362/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду