01 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/283/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - Патько Н. Я. (адвокат),
третя особа - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус Смарт"
на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 (суддя Петрашко М. М.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 (головуючий - Скрипчук О. С., судді Кравчук Н. М. Матущак О. І.) у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Супер Смарт"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус Смарт",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хоум Серв",
про заборону чинити перешкоди у допуску до газової дахової котельні та зобов'язання укласти договір.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У січні 2024 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Супер Смарт" (далі - ОСББ "Супер Смарт") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус Смарт" (далі - ОСББ "Парус Смарт") про заборону чинити перешкоди у допуску до газової дахової котельні та зобов'язання укласти договір.
Зокрема позивач у позовній заяві просить:
- заборонити ОСББ "Парус Смарт" чинити перешкоди ОСББ "Супер Смарт" у допуску до газової дахової котельні, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Трускавецька, 2А;
- зобов'язати ОСББ "Парус Смарт" укласти з ОСББ "Супер Смарт" договір про порядок користування спільним майном багатоквартирних будинків, а саме даховою газовою котельною в редакції проекту договору від 01.09.2023 № 010923-01.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що проектом житлового комплексу багатоквартирних житлових будинків на вул. Трускавецькій - вул. Академіка Я. Підстригача (у 6-ти чергах) передбачено облаштування дахової газової котельні, яку було встановлено на будинку відповідача на вул. Трускавецька, 2А у м. Львові. Покликаючись на висновок судового експерта від 07.07.2023 № 016/23 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, а також на експертні звіти та робочу документацію, позивач зазначає, що теплопостачання усіх будинків, в тому числі і будинку позивача, має здійснюватися від дахової газової котельні, яка розміщена на будинку відповідача. Відтак, на переконання позивача, дії ОСББ "Парус Смарт" щодо відключення теплопостачання до будинку позивача та чинення перешкод у доступі до газової котельні як позивачу, так і обслуговуючій компанії - Товариству з обмеженою відповідальністю "Хоум Серв" (далі - ТОВ "Хоум Серв") є неправомірними.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.04.2025 щодо дати ухвалення постанови), позовні вимоги задоволено частково: усунуто перешкоди у користуванні (використанні) ОСББ "Супер Смарт" спільним майном - газовою даховою котельнею, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Трускавецька, 2А, шляхом заборони ОСББ "Парус Смарт" чинити перешкоди ОСББ "Супер Смарт" у доступі (допуску) до неї; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, дослідивши висновок судового експерта Грінько О. І. від 07.07.2023 № 016/23 разом із іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, зазначив, що зроблений судовим експертом висновок про те, що дахова котельня, яка розміщена на даху будинку за адресою: вул. Трускавецька, 2А у м. Львові, розрахована для забезпечення теплом і гарячою водою групи будинків, зокрема будинку на вул. Трускавецькій, 2Б у м. Львові, відповідає матеріалам справи та обставинам, що встановлені судом.
Місцевий господарський суд звернув увагу відповідача на те, що незалежно від кількості утворених ОСББ у збудованому комплексі багатоквартирних будинків на вул. Трускавецькій - вул. Академіка Я. Підстригача у м. Львові, спірна газова дахова котельня відповідно до проекту будівництва та представлених суду матеріалів є спільним майном, яке належить власникам квартир або нежитлових приміщень, зокрема будинку позивача на вул. Трускавецькій, 2Б, які є учасниками (інвесторами) будівництва, коштом яких у ході дольової участі в будівництві всього житлового комплексу збудовано спірну котельню. Тобто спірна газова дахова котельня є спільним майном власників квартир або нежитлових приміщень як будинку позивача, так і відповідача.
З матеріалів справи та зі змісту поданих відповідачем заяв по суті спору і пояснень, суд дійшов висновку, що є очевидним, що відповідач своїми діями чинив різноманітні перешкоди у використанні позивачем спірної котельні.
Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що ефективним способом захисту права та інтересу позивача у цій справі є усунення перешкоди у користуванні (використанні) ОСББ "Супер Смарт" спільним майном - газовою даховою котельнею, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Трускавецька, 2А, шляхом заборони ОСББ "Парус Смарт" чинити перешкоди ОСББ "Супер Смарт" у доступі (допуску) до неї, тому в решті позовних вимог було відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі ОСББ "Парус Смарт" просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.04.2025) у справі № 914/283/24 в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСББ "Супер Смарт".
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували положення статей 355, 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 6 частини 1 статті 1, частини 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
1) від 20.03.2019 у справі № 910/23740/17:
"18. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
19. Частиною 14 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
23. Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
24. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
28. Разом з тим, апеляційний господарський суд, обмежившись лише посиланням у своїй постанові на наведені норми права, усунувся від дослідження обставин, чи є житловий будинок по вул. Чорновола, 27/Златоустівській, 55 єдиним житловим комплексом з точки зору інженерного та технічного забезпечення життєдіяльності та функціонування, чи що згадані будинки є окремими об'єктами та достеменно не встановив чи може житловий будинок на вул. Златоустівській, 55 функціонувати окремо від житлового будинку по вул. Чорновола, 27.
29. Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії Сертифікату №ІУ165133591252 від 24.12.2013, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі, обмеженому вулицями Павлівською, В. Чорновола та Златоустівською у Шевченківському районі м. Києва (2-й квартал).
29.1. Так, відповідно до вказаного Сертифікату загальна площа квартир складає 17092,54 кв. м; житлова площа становить 8302,26 кв. м; кількість квартир складає 262; кількість поверхів - 14-17; площа вбудованих нежитлових приміщень - 2958,98 кв. м; загальна площа паркінгу на 29 машиномісць становить 1109,2 кв. м; вбудована ТП - 56,0 кв. м; ІТП - 67,0 кв. м; насосна - 85,0 кв. м.
29.2. З наявного в матеріалах справи Акта готовності об'єкта до експлуатації вбачається, що об'єкт будівництва у кварталі, обмеженому вулицями Павлівською, В. Чорновола та Златоустівською у Шевченківському районі міста Києва, має спільну вбудовану ТП площею 56,0 кв. м, ІТП - 67,0 кв. м та насосну - 85,0 кв. м.
30. Суд погоджується із висновком, що викладений у оскаржуваній постанові апеляційної інстанції стосовно обов'язку колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, який виникає у нього з дня державної реєстрації об'єднання, проте, даний висновок зроблений без надання юридичної оцінки наведеним вище доказам та без врахування приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», у якій визначено, що в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
31. Водночас, суд першої інстанції проаналізувавши наведені вище документи та дійшовши висновків, що житлові будинки, по вул. Чорновола, 27 та вул. Златоустівська, 55 є єдиним цілісним житловим комплексом, який в свою чергу має спільну прибудинкову територію, елементи благоустрою, спільне обладнання, інженерну інфраструктуру для забезпечення належного функціонування комплексу, проте, не проаналізував наведені докази у сукупності із наданими відповідачем-2 Актом б/н прийому-передачі житлового будинку № 1 з об'єктами соціально-побутової сфери в кварталі, обмеженому вул. Павлівська, Чорновола та Златоустівська (2 квартал), поштова адреса - вул. Чорновола, 27 у Шевченківському р-ні м. Києва та Актом б/н прийому-передачі Житлового будинку №2 з об'єктами соціально-побутової сфери в кварталі, обмеженому вул. Павлівська, Чорновола та Златоустівська (2 квартал) поштова адреса - вул. Златоустівська, 55 у Шевченківському р-ні м. Києва та не з'ясував, чи можуть свідчити ці докази, що згадані будинки є окремими об'єктами.
32. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73-75, 76-79, 86 ГПК України визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
33. Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Проаналізувавши доводи касаційних скарг, Суд визнає їх частково обґрунтованими та вважає, що не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки";
2) від 09.02.2022 у справі № 904/1740/19:
"Відповідно до цивільного законодавства України (статті 355, 356 Цивільного кодексу України) розпорядження майном, що є спільною частковою власністю, здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.
…Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
…За встановлених обставин та враховуючи наведені законодавчі положення, суди дійшли обґрунтованого висновку, що дахова котельня є допоміжним приміщенням з встановленим у ньому технічним обладнанням, яке є необхідним для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку в цілому, тому належить на праві спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку та підлягає передачі в управління Позивачу у порядку, передбаченому положеннями Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", якими визначено, щодо виключної компетенції загальних зборів співвласників ОСББ відноситься питання щодо використання спільного майна, і зокрема, з урахуванням положень Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13, шляхом управління спільним майном багатоквартирного будинку".
При цьому скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій констатували, що дахова котельня належить до спільного майна власників житлового комплексу, до якого віднесли будинки позивача і відповідача, які перебувають в управлінні двох різних ОСББ, однак, усунулись від дослідження обставин чи з точки зору інженерного та технічного забезпечення ці багатоповерхові будинки є єдиним житловим комплексом чи різними об'єктами, які функціонують окремо, а також кому та на підставі чого передано спірну дахову котельню в управління, як передумову виникнення права власності.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу (підстава оскарження, передбачена пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України), так як судовим експертом Грінько Ольгою Ігорівною по суті було проведено інший вид експертизи - теплотехнічну, кваліфікація на здійснення якої у неї відсутня.
При цьому скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 29.08.2023 у справі № 916/476/21 та від 03.07.2018 у справі № 922/484/17.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ОСББ "Супер Смарт" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Парус Смарт" на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 914/283/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10.06.2025.
10.06.2025 розгляд справи за касаційною скаргою ОСББ "Парус Смарт" у справі № 914/283/24 не відбувся, оскільки в зв'язку з технічним збоєм було призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду, як наслідок, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2025 постановлено здійснювати розгляд цієї справи в судовому засіданні 01.07.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро-Сервіс" (далі - ТОВ "Укр-Євро-Сервіс") здійснило будівництво житлового комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом, надземним паркінгом, дошкільним навчальним закладом, трансформаторною підстанцією на вул. Трускавецькій - вул. Академіка Я. Підстригача (у 6-ти чергах) у м. Львові, зокрема, будинки № 1, 2, 3, 4, 5 за адресами вул. Трускавецька 2, 2А, 2Б, 2В, 2Г, відповідно. Зазначені 5 будинків побудовані та введені в експлуатацію.
10. За змістом додатку до експертного звіту № 427.1.3976.18/4368 щодо розгляду проектної документації ескізного проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом, надземним паркінгом, дошкільним навчальним закладом, трансформаторною підстанцією на вул. Трускавецькій - вул. Академіка Я. Підстригача (у 6-ти чергах будівництва) у м. Львові", складеного згідно з договором від 04.06.2018, у розділі "Архітектурні та конструктивні рішення" зазначено, що на даху секції № 1 житлового будинку № 1 (1 черга будівництва) передбачена дахова котельня.
11. У розділі "Опалення і вентиляція" додатку до експертного звіту № 78.705.18/818 щодо розгляду проектної документації проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом, надземним паркінгом, дошкільним навчальним закладом, трансформаторною підстанцією на вул. Трускавецькій-вул. Академіка Я. Підстригача в м. Львові (у 6-ти чергах будівництва)" ІІІ черга будівництва, будинок № 3 (Трускавецька, 2Б) на генплані, складеного за договором від 05.12.2017, також зазначено, що джерелом теплопостачання є власна дахова котельня, яка розміщена у приміщенні на даху будинку № 1 (1-ша черга будівництва).
12. Проте у розділі "Опалення і вентиляція" додатку до експертного звіту № 409.2379.19/2589 щодо розгляду проектної документації проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Трускавецькій-вул. Академіка Я. Підстригача у м. Львові. Будинок № 1 на генплані" коригування, складеного за договором від 07.05.2019, зазначено, що джерелом теплопостачання є власна дахова котельня, яка розміщена у приміщенні на даху будинку № 2.
13. У розділі "Проектні рішення" додатку до експертного звіту зазначено, що коригуванням передбачено перенесення дахової котельні з секції № 2 будинку № 1 на будинок № 2.
14. У листі від 17.02.2023 № 14 ТОВ "Укр-Євро-Сервіс" надало пояснення щодо розташування та призначення спірної котельні, в якому забудовник зазначив, що розробленою проектною документацією "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом, надземним паркінгом, трансформаторною підстанцією на вул. Трускавецькій - вул. Академіка Р. Підстригача (у 6-ти чергах) у м. Львові" (стадія "Ескізний проект") передбачалось, що теплопостачання житлових будинків, що мають бути збудовані в чергах з 1 до 5, здійснюється від дахової котельні, влаштованої на даху секції № 2 житлового будинку 1 (1 черга будівництва), про що зазначено у додатку до експертного звіту від 21.05.2018 № 14-0618-18 (аркуш 4, розділ "Інженерне забезпечення"), який виданий Львівською філією ДП "Укрдержбудекспертиза". У травні 2019 року проектантами, на замовлення ТОВ "Укр-Євро-Сервіс", було проведено коригування проектної документації 1-ї та 2-ї черг будівництва, що відображено у додатку до експертного звіту від 17.05.2019 № 4092379.19/2589 (коригування 1 черги будівництва) та додатку до експертного звіту від 17.05.2019 № 4082380.19/2590 (коригування 2 черги будівництва). Так, відповідно, коригуванням проектної документації 1-ї та 2-ї черг будівництва було передбачено перенесення дахової котельні з будинку 1 черги будівництва на будинок 2 черги будівництва (стор. 2 експертного звіту № 4092379.19/2589) та проведення її монтажу над технічним поверхом (на відм.+52.850 передбачається встановлення дахової котельні площею 38,16 м2 (стор. 2 експертного звіту № 4082380.19/2590).
15. Відповідно до технічного завдання на виконання проекту з будівництва дахової газової котельні Q=4250 кВт та трьох індивідуальних теплопунктів, комплексу житлових будівель на вул. Трускавецькій м. Львова, у пункті 8 визначено межі проектування "Котельня, індивідуальні теплові пункти в житлових будинках (3 шт.), в дит. садочку (1 шт.) та теплотраса".
16. З робочого проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом, надземним паркінгом, дошкільним навчальним закладом, трансформаторною підстанцією на вул. Трускавецькій-вул. Академіка Я. Підстригана (у 6-ти чергах будівництва) у м. Львові. Розділ Теплові мережі" 2019 р., вбачається, що в будинку № 3 (Трускавецька, 2Б) передбачено індивідуальний теплопункт, а тепломережі, зокрема в житлових будинках № 2 і № 3 є спільними, водночас проектом котельні "Котельня, тепломеханічна частина. Електротехнічні рішення. Автоматизація" визначено, що система теплопостачання закрита з примусовою циркуляцією теплоносія, з централізованим гарячим водопостачанням.
17. Згідно з відповіддю Інспекції ДАБК від 12.05.2023 № 0006-вих-57261, відповідно до проектних рішень, опалення, зокрема будинку № 3 (вул. Трускавецька, 2Б у м. Львові) на генплані здійснюється від дахової котельні в будинку № 2 (вул. Трускавецька, 2А у м. Львові) на генплані.
18. Як зазначено у висновку судового експерта Грінько О. І. від 07.07.2023 № 016/23, з проекту "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими об'єктами обслуговування на вул. Трускавецькій у м. Львові. Котельня. Тепломеханічна частина. Електротехнічні рішення. Автоматизація." та принципових схем трубопроводів теплових пунктів з робочих документацій теплових пунктів вбачається, що єдиним джерелом теплоносія для функціонування теплопостачання та підігріву гарячої води в теплообмінниках є котельня, яка розташована на даху будинку № 2 на вул. Трускавецькій, 2А у м. Львові. При співставленні даних Експертних звітів щодо розгляду проектної документації проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та даховою котельнею на вул. Трускавецькій- вул. Я. Підстригача в м. Львові" 1-ої - 5-ої черг будівництва з проектом "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими об'єктами обслуговування на вул. Трускавецькій у м. Львові. Котельня. Тепломеханічна частина. Електротехнічні рішення. Автоматизація." встановлено, що запроектованого річного вироблення теплоти котельні в 16 183,7 (13 915,5) Гкал/рік та її річного відпуску теплоти в 14712,4 (12650,4) Гкал/рік є цілком достатньо для забезпечення усіх споруджених житлових будинків на вул. Трускавецька, 2, 2А, 2Б, 2В і 2Г у м. Львові з сумарною річною потребою в тепловій енергії - 7 159,5 Гкал/рік.
19. Дослідження, здійснене експертом Грінько О. І., проведено за наявності достатньої кількості матеріалів (документів), які необхідні для відповіді експертом на поставлене запитання, а саме: "Чи розрахована дахова котельня, яка розміщена на даху будинку за адресою: Трускавецька, 2А у м. Львові, для забезпечення теплом і гарячою водою групу будинків, за адресами: Трускавецька 2, 2А, 2Б, 2В і 2Г у м. Львові?". Жодних клопотань про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи та/або клопотань про опитування учасників справи експертом не заявлялось. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
20. У робочому проекті "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом, надземним паркінгом, дошкільним навчальним закладом, трансформаторною підстанцією на вул. Трускавецькій-вул. Академіка Я. Підстригача (у 6-ти чергах будівництва) у м. Львові", показано, що в будинку № 3 на генплані (вул. Трускавецька, 2Б) передбачено водяне опалення, джерелом теплопостачання служить дахова газова котельня, розміщена на будинку № 2 на генплані (вул. Трускавецька, 2А). Проектом котельні передбачено, що система опалення є закритою з примусовою циркуляцією. Теплоносій у системі, яка зазначена в проекті "Котельня, тепломеханічна частина. Електротехнічні рішення. Автоматизація" і в робочій документації "Індивідуальні теплові пункти", а також в проекті "Тепломережі", згідно зі схемою, подається в ІТП будинку № 2, № 4 і № 3 на генплані (вул. Трускавецька, 2А, 2В, 2Б відповідно) і саме це є джерелом теплопостачання будинку №3 на генплані (Трускавецька 2Б), тобто будинку позивача.
21. Копія експертного звіту щодо розгляду проектної документації проекту "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Трускавецькій-вул. Академіка Я. Підстригача у м. Львові. Будинок №1 на генплані" з додатком згідно з договором від 13.06.2017 № 3375-1 підтверджує той факт, що джерелом теплопостачання є власна дахова котельня, яка розміщена у приміщенні на даху будинку № 2.
Позиція Верховного Суду
22. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в частині задоволення позовної вимоги ОСББ "Супер Смарт" про усунення перешкод у користуванні (використанні) ОСББ "Супер Смарт" спільним майном - газовою даховою котельнею, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Трускавецька, 2А, шляхом заборони ОСББ "Парус Смарт" чинити перешкоди ОСББ "Супер Смарт" у доступі (допуску) до газової дахової котельні, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Трускавецька, 2А.
23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
24. Скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій, застосувавши положення статей 355, 385 ЦК України, пункту 6 частини 1 статті 1, частини 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", констатували, що дахова котельня належить до спільного майна власників житлового комплексу, до якого віднесли будинки позивача і відповідача, які перебувають в управлінні двох різних ОСББ, однак усунулись від дослідження обставин чи з точки зору інженерного та технічного забезпечення ці багатоповерхові будинки є єдиним житловим комплексом чи різними об'єктами, які функціонують окремо, а також кому та на підставі чого передано спірну дахову котельню в управління, як передумову виникнення права власності.
25. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (стаття 355 ЦК України).
26. Статтею 369 ЦК України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
27. Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
28. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
29. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об' єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
30. Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги у цій справі, встановили, що спірна котельня це майно, яке було створено у процесі побудови житлового комплексу, який складається з кількох багатоквартирних будинків, у тому числі будинку відповідача та будинку позивача. Спірну котельню було передбачено планом будівництва, а її створення здійснювалось за кошти всіх учасників будівництва (пайовиків) у ході дольової участі в будівництві всього житлового комплексу. Як наслідок, на думку судів попередніх інстанцій, спірна котельня не має окремого визначеного власника, а є допоміжним приміщенням спільного користування (спільною сумісною власністю) кількох багатоквартирних будинків. Тобто суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірна газова дахова котельня є спільним майном власників квартир або нежитлових приміщень як будинку позивача, так і відповідача.
31. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, застосувавши зазначені норми (статті 355, 385 ЦК України, пункт 6 частини 1 статті 1, частину 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статтю 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"), не врахували правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.03.2019 у справі № 910/23740/17 (в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання; власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання) та від 09.02.2022 у справі № 904/1740/19 (дахова котельня є допоміжним приміщенням зі встановленим у ньому технічним обладнанням, яке є необхідним для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку в цілому, тому належить на праві спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку та підлягає передачі в управління ОСББ).
32. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що подібність правовідносин необхідно визначати відповідно до їх елементів. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст (взаємні права й обов'язки суб'єктів). Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, й надалі порівнювати права та обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) та за потреби, зумовленої цим регулюванням, - визначити суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
33. Посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/23740/17 та від 09.02.2022 у справі № 904/1740/19, колегія суддів вважає нерелевантними, з огляду на неподібність спірних правовідносин. У зазначеній справі спір виник між двома ОСББ щодо заборони чинити перешкоди у допуску до газової дахової котельні, тобто позивач звернувся з позовом про зобов'язання утриматися від дій, які можуть порушити його права.
34. У справі № 910/23740/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, спір виник через те, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку не передає позивачеві технічну документацію на будинок, унаслідок чого позивач просив суд зобов'язати відповідачів передати останньому всю технічну документацію на багатоквартирний будинок згідно з наведеним позивачем переліком у зв'язку із створенням його мешканцями об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
35. У справі № 904/1740/19, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, спір виник через те, що дахову котельню разом з теплотехнічним обладнанням було передано на баланс комунального підприємства у комунальну власність, внаслідок чого позивач просив суд зобов'язати відповідача передати ОСББ за актом приймання-передачі в управління вбудовану дахову котельню разом з теплотехнічним обладнанням. При цьому Верховний Суд у постанові від 09.02.2022 у справі № 904/1740/19 виходив з того, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників ОСББ відноситься питання щодо використання спільного майна, і зокрема, з урахуванням положень Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13, шляхом управління спільним майном багатоквартирного будинку.
36. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, підтвердження належними та допустимими доказами у справі приналежності спірною газової дахової котельні до спільного майна власників квартир або нежитлових приміщень як будинку позивача, так і відповідача, посилання скаржника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/23740/17 та від 09.02.2022 у справі № 904/1740/19, є безпідставними, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи.
37. Верховний Суд зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
38. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 355, 385 Цивільного кодексу України, пункту 6 частини 1 статті 1, частини 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не врахування висновків викладених в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/23740/17 та від 09.02.2022 у справі № 904/1740/19, оскільки установлені обставини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі (№ 910/23740/17, № 904/1740/19), є неподібними зі справою, що розглядається (№ 914/283/24), з огляду на відмінність підстав позовів та установлених фактичних обставин у цих справах, що впливають на зміст відповідних правовідносин.
39. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена ОСББ "Парус Смарт" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
40. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу (підстава оскарження, передбачена пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України), так як судовим експертом Грінько Ольгою Ігорівною по суті було проведено інший вид експертизи - теплотехнічну, кваліфікація на здійснення якої у неї відсутня.
41. Перевіривши такі доводи ОСББ "Парус Смарт", Верховний Суд визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
42. Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
43. Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
44. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
45. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
46. Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
47. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14.
48. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
49. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
50. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
51. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
52. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
53. Колегія суддів звертає увагу на те, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
54. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
55. Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
56. Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
57. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
58. Оцінивши висновок судового експерта Грінько О.І. від 07.07.2023 № 016/23 разом із іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції зазначив, що зроблений судовим експертом висновок про те, що дахова котельня, яка розміщена на даху будинку за адресою: вул. Трускавецька, 2А у м. Львові, розрахована для забезпечення теплом і гарячою водою групи будинків, зокрема будинку на вул. Трускавецькій, 2Б у м. Львові відповідає матеріалам справи та обставинам, що встановлені судом.
59. В контексті наведеного щодо тверджень скаржника про безпідставне врахування судами попередніх інстанцій висновку експерта від 07.07.2023 № 016/23, колегія суддів зазначає, що такий висновок не був єдиним доказом, покладеним судами попередніх інстанцій в основу рішень про часткове задоволення позову по суті спору. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
60. Твердження відповідача щодо відсутності можливості забезпечення тепловою енергією, зокрема будинку № 3, чи щодо відсутності достатньої комплектації котельні, а відповідно недостатньої потужності газової дахової котельні тощо, не є предметом спору у цій справі та не спростовують доводів позивача про те, що єдиним джерелом постачання гарячої води та теплопостачання будинку №3 на генплані (Трускавецька, 2Б) згідно з проектом будівництва є дахова газова котельня, що розміщена у приміщенні будинку відповідача, тому доводи скаржника про те, що проведене дослідження належить до завдань не будівельно-технічної експертизи, а судової теплотехнічної експертизи, кваліфікація для проведення якої у судового експерта Грінько О. І. відсутня, колегія суддів вважає безпідставними.
61. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що скаржником не доведено того факту, що судом для встановлення обставин, що мають суттєве значення, застосовані недопустимі докази у справі. Водночас доводи скаржника стосуються переоцінки доказів та встановлення нових обставин, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
62. У статті 79 ГПК України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
63. У силу зазначеної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
64. Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.
Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 908/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
65. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень про часткове задоволення позову.
66. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
67. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
68. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
69. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
70. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
71. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані в частині задоволення позову рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
72. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус Смарт" залишити без задоволення.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 914/283/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай