01 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/457/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Ларіонової О. О. (адвоката),
відповідача - не з'явилися,
розглянув касаційні скарги Збаразької міської ради
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 (суддя Охотницька Н. В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (судді: Орищин Г. В. - головуюча, Галушко Н. А., Желік М. Б.) та на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 (суддя Гевко В. Л.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (судді: Орищин Г. В. - головуюча, Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Яремчука Ігоря Володимировича
до Збаразької міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2023 року фізична особа - підприємець Яремчук Ігор Володимирович (далі - ФОП Яремчук І. В.) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Збаразької міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) від 11.09.2015 укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП Яремчук І. В. пояснював, що між ним та відповідачем було розпочато переддоговірну стадію правовідносин. Зокрема, ФОП Яремчук І. В. зазначав, що з метою продовження строку дії договору оренди землі від 11.09.2015 направляв Збаразькій міській раді як орендодавцю листи-повідомлення, до яких додавав проект договору про внесення змін до договору оренди землі від 11.09.2015 (щодо строку дії договору оренди землі). ФОП Яремчук І. В. зауважував, що запропонований у проекті договору строк оренди 32 роки відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, частині 11 статті 93 Земельного кодексу України, якою передбачено, що строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років. Позивач пояснював, що на орендованій земельній ділянці знаходяться багаторічні насадження і така земельна ділянка використовується орендарем відповідно до її цільового призначення.
Водночас позивач зазначав, що Збаразька міська рада у місячний строк не розглянула надісланий орендарем проект додаткової угоди та не направила орендарю лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. 20.10.2022 Збаразька міська рада надіслала позивачу витяг із рішення сесії Збаразької міської ради від 02.09.2022 "Про внесення змін в договір оренди землі". ФОП Яремчук І. В. зауважував, що направляв відповідачу листи-повідомлення, в яких просив підписати надісланий раніше проект додаткової угоди до договору оренди землі від 11.09.2015, однак станом на час звернення із цим позовом до суду Збаразька міська рада не підписала проект додаткової угоди, тому, на думку позивача, відповідач ухиляється від укладення (підписання) додаткової угоди про внесення змін до договору. Позивач, посилаючись на положення статей 638- 642, 646 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі), зазначав, що визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у запропонованій ним редакції є належним способом захисту.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення від 14.12.2023 у справі № 921/457/23, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024, яким відмовив у задоволенні позову ФОП Яремчука І. В.
4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2023 у справі № 921/457/23 скасовано, справу № 921/457/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
5. За результатами нового розгляду справи, Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення від 06.11.2024 у справі № 921/457/23, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, яким позовні вимоги ФОП Яремчука І. В. задовольнив та визнав додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) від 11.09.2015 укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві, оскільки встановив, що відповідач не виконав свого обов'язку добросовісного проведення переговорів щодо укладення з позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 11.09.2015 у строки, визначені законом.
6. Господарський суд Тернопільської області ухвалив додаткове рішення від 02.12.2024, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, яким заяву ФОП Яремчука І. В. задовольнив частково: на Збаразьку міську раду поклав судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг та 24350 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. У касаційних скаргах Збаразька міська рада просить: 1) скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 921/457/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ФОП Яремчук І. В. до Збаразької міської ради; 2) скасувати додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 921/457/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог ФОП Яремчук І. В. до Збаразької міської ради.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник у касаційній скарзі на рішення та постанову, прийнятих по суті позовних вимог, зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували положення розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (пункт 27), статтю 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 - виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди;
- від 29.03.2023 у справі № 563/376/22-ц - під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок, строк користування якими закінчився після введення воєнного стану;
- від 12.01.2021 у справі № 915/1119/18 - у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах, зокрема, на інший строк;
- від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц - для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою.
При цьому скаржник наголошує на тому, що орендар неналежно виконував свої обов'язки (про що був повідомлений листом від 19.06.2023 вих. № 03-1312/2.6), встановлені у договорі оренди землі від 11.09.2015, зокрема у пункті 9.4.5 розділу 9.4 "Обов'язки орендаря" встановлено, що орендар (позивач) зобов'язувався виготовити агрохімічний паспорт земельної ділянки до початку господарської діяльності на орендованій земельній ділянці, що не було зроблено на час подання заяви позивача з вимогами про продовження строку дії договору.
До того ж на час виникнення спірних відносин позивач, звертаючись із листом до Збаразької міської ради, не звернув увагу на вимоги чинного земельного законодавства, які були встановлені Законом України від 24.03.2022 № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".
9. У касаційній скарзі на додаткове рішення, залишене без змін постановою, з посиланням на положення частини 4 статті 126 ГПК України та правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, які, на думку скаржника, не врахували суди попередніх інстанцій в цій справі, а також, на рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", Збаразька міська рада заявила, що сама справа в цілому не становить особливої складності, спір між сторонами виник лише в частині узгодження строку договору, адже від укладення додаткової угоди про продовження строку договору оренди землі Збаразька міська рада не відмовлялась.
Скаржник стверджує, що така категорія справ не вимагала здійснення глибокого аналізу правових норм, прецедентів та доктринальних джерел.
При цьому, скаржник зазначив, що хоча позивач і посилався на те, що така категорія справ є складною і він сформував нову правову позицію, однак, правову позицію формує Верховний Суд, а касаційна скарга, підготовлена представником позивача, базувалася на основі позовної заяви, поданої ним до суду першої інстанції.
Відповідач також просить врахувати той факт, що надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, без наданого договору про надання юридичних послуг та відповідних розрахунків не забезпечила можливості Збаразькій міській раді належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та неможливості доведення неспівмірозмірності таких витрат, що, відповідно, не забезпечено дотримання принципу змагальності.
До того ж, на думку скаржника, суди не врахували, що Збаразька міська рада є бюджетною установою, фінансовий ресурс органу місцевого самоврядування обмежений, значну суму коштів було вилучено із місцевого бюджету в державний бюджет, частина коштів направлена на потреби Збройних Сил України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. ФОП Яремчук І. В. у відзиві на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Збаразької міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 921/457/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.07.2025.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Збаразької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 921/457/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.07.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
12. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 13.07.2015 № 40/0/24-15-ДС "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" (пункти 3, 4) вирішено: продати право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах, яка розташована за межами населеного пункту на території Великокунинецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.02), площею 8,2299 га багаторічних насаджень, кадастровий номер 6122486700:01:003:0006 та встановити строк користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності при укладанні договору оренди з переможцем торгів - 7 років.
13. За даними з протоколу № 6 земельних торгів у формі аукціону від 11.09.2015 з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6122486700:01:003:0006, площею 8,2299 га, що розташована за межами населеного пункту на території Нижчелуб'янської сільської ради Збаразької міської ради Тернопільської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, переможцем земельних торгів визначено ФОП Яремчука І. В., який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою.
14. 11.09.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області (орендодавець) та ФОП Яремчуком І. В. (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого:
- орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 11.09.2015 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (пункт 1.1);
- в оренду передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,2299 гектарів, в тому числі: 8,2299 га багаторічні насадження; кадастровий номер земельної ділянки: 6122486700:01:003:0006; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 2.1- 2.4, 5.1);
- договір укладено на строк 7 (сім) років (пункт 3.1);
- право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону. Після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов'язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк; в цьому разі орендар зобов'язаний письмово (листом - повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється (пункти 3.2 - 3.4);
- умови договору оренди землі можуть бути також змінені за згодою сторін у разі поновлення цього договору на новий строк (пункт 12.5);
- перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 12.6);
- договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону (пункт 15.1).
15. За інформацією з кадастрового плану, земельна ділянка 6122486700:01:003:0006, площею 8,2299 га, за класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) відноситься до багаторічних насаджень.
16. 28.09.2015 право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6122486700:01:003:0006, зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується долученою копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.09.2015 № 44612816, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.06.2023.
17. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.12.2020 № 48-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" земельну ділянку, кадастровий номер 6122486700:01:003:0006, передано із державної форми власності в комунальну власність Збаразької міської ради, про що 21.01.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 40299492 про реєстрацію права комунальної власності за Збаразькою міською радою (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.01.2021 № 242122597).
18. За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Яремчука І. В. зареєстровано як фізичну особу-підприємця, офіційне місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; та здійснює такі види економічної діяльності: 01.24 Вирощування зерняткових і кісткових фруктів (основний); 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.26 Вирощування олійних плодів; 01.27 Вирощування культур та виробництво напоїв; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур.
19. 10.08.2022 ФОП Яремчук І. В., через свого представника Яремчук М. В., звернувся до Збаразької міської ради із листом-повідомленням, в якому відповідно до розділу 3 договору оренди землі від 11.09.2015, посилаючись на необхідність приведення пункту 3.1 договору оренди землі у відповідність до вимог пункту 11 статті 93 Земельного кодексу України, керуючись статтями 122-126, пунктами 27, 28 "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" та з метою належного провадження підприємницької діяльності щодо закладання і вирощування багаторічних насаджень, виконуючи програму Уряду щодо необхідності забезпечення продовольчої безпеки в країні в умовах воєнного стану, просив продовжити (поновити) дію договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) строком на 32 (тридцять два) роки. У листі також зазначено про те, що право оренди виникло з дати державної реєстрації 28.09.2015. До цього листа підприємець додав проект договору про внесення змін до договору оренди землі від 11.09.2015, в якому запропонував продовжити дію договору оренди землі шляхом викладення пункту 3.1 договору у новій редакції, визначивши, що договір укладено на строк 32 роки.
20. Як вбачається із долученої копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411632402619, зазначений лист отримано представником Збаразької міської ради 17.08.2022.
21. Збаразька міська рада Тернопільської області листом від 20.10.2022 № 03-2954/2.6 надіслала на адресу ФОП Яремчука І. В. ( АДРЕСА_2 ) витяг з рішення сесії Збаразької міської ради від 02.09.2022 № VIII/18/29 "Про внесення змін до договору оренди землі", який, як зазначає позивач, отриманий ним 24.10.2022.
22. У витязі з рішення сесії Збаразької міської ради від 02.09.2022 № VIII/18/29 йдеться про те, що Збаразька міська рада, розглянувши звернення ФОП Яремчука І. В. (зареєстроване 17.08.2022 за вх.№ Я-361/2.7) про внесення змін до договору оренди землі, пропозиції постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони природного середовища (протокол від 29.08.2022 № 33), керуючись статтею 33 Закону України "Про оренду землі", статтями 12, 93 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішила: внести зміни до договору оренди землі від 11.09.2015, укладеного з ФОП Яремчуком І. В., в частині орендодавця, реквізитів сторін, у зв'язку з переходом земельної ділянки з державної в комунальну власність, та продовження строку дії відповідно до законодавства (пункт 3 рішення); ФОП Яремчуку І. В. укласти з міською радою додаткові угоди про зміни (пункт 3.1 рішення); зобов'язати міського голову м. Збаража, від імені міської ради, укласти (підписати) додаткові угоди до договорів оренди.
23. Водночас у долученому до матеріалів справи витязі з протоколу № 33 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони природного середовища від 29.08.2022 (про врахування якого при прийнятті рішення від 02.09.2022 №VIII/18/29 наголошує Збаразька міська рада) зазначається, що під час засідання розглянуто звернення ФОП Яремчука І. В. (від 17.08.2022 вх.№ Я-361/2.7) про продовження (поновлення) дії договору оренди строком на 32 роки, укладеного 11.09.2015. При цьому, в протоколі міститься інформація про те, що звернення надійшло пізніше зазначеного в договорі оренди строку подачі повідомлення щодо поновлення договору оренди (не пізніше 30 днів з моменту закінчення, строк дії договору з моменту підписання та її державної реєстрації). Комісією також зазначено, що відповідно до пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України вважається поновленим на один рік без волевиявлення сторін відповідний договір на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав, якщо такий закінчився після введення воєнного стану, тому, беручи до уваги зазначену норму закону, яка діє на час воєнного часу, такі договори пролонгуються і будуть чинні ще один рік.
24. У зазначеному протоколі № 33 також йдеться про те, що комісією запропоновано не розглядати питання щодо поновлення строку дії договорів, а розглянути питання щодо впорядкування договорів, а саме: додатковими угодами внести зміни до договорів оренди землі в частині орендодавця та його реквізитів, зазначити про пролонгацію договорів на один рік (продовження стро дії відповідно до норм закону, що діють у період воєнного стану) та винести на розгляд проект рішення.
25. ФОП Яремчук І. В., через свого представника Яремчук М. В., повторно звернувся до Збаразької міської ради з листом від 31.10.2022, в якому, у зв'язку із ненадходженням відповіді щодо пропозицій чи заперечень про зміну умов зі сторони міської ради, просив надати письмову відповідь про прийняте рішення щодо надісланого листа-повідомлення з проектом додаткової угоди про намір продовження (поновлення) договору оренди землі від 11.09.2015. Зазначений лист вручено представнику Збаразької міської ради 15.11.2022 (поштове відправлення № 0411638214210).
26. Відповідь на зазначене звернення позивача в матеріалах справи відсутня.
27. Листом від 14.04.2023 ФОП Яремчук І. В. втретє звернувся до Збаразької міської ради, в якому зазначив, що при надсиланні витягу із рішення від 02.09.2022 № VIII/18/29, Збаразькою міською радою не додано примірника додаткової угоди до договору оренди землі. Отже, з метою належного провадження підприємницької діяльності щодо закладання і вирощування багаторічних насаджень задля забезпечення продовольчої безпеки в країні, просив надати інформацію про виконання зазначеного рішення сесії, а також надати інформацію про підписання запропонованого Яремчуком І.В. проекту договору про внесення змін до договору оренди землі від 11.09.2015. До листа також додано копію проекту договору про внесення змін до договору оренди землі від 11.09.2015. Зазначений лист з додатками отримано представником Збаразької міської ради 27.04.2023 (поштове відправлення № 0411638617021).
28. До матеріалів справи відповідач долучив копію листа Збаразької міської ради від 19.06.2023 №03-1312/2.6, який адресований Яремчуку І. В. на адресу АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом із журналу реєстрації вихідних документів, у якому міститься відповідний запис за порядковим номером 1312. У зазначеному листі, міська рада у відповідь на лист позивача (від 27.04.2023 вх.№Я-442/2.7) повідомляє, що його звернення (від 17.08.2022 вх. №Я-361/2.7) було розглянуто 02.09.2022 на засіданні сесії Збаразької міської ради, за результатами якого прийнято рішення № VІІІ/18/29 "Про внесення змін до договору оренди землі", витяг з якого було направлено на виконання для укладання додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного 11.09.2015. У цьому витягу з рішення зазначено зміни, які необхідно внести, а саме - зміни в частині орендодавця та реквізитів сторін та продовження строку дії відповідно до чинного законодавства, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", прийнятого 24.03.2022, пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, в якому зазначається, що вважається поновленим на один рік без волевиявлення сторін відповідний договір на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав, якщо такий закінчився після введення воєнного стану. Тому, враховуючи наведене, Збаразька міська рада повідомила, що строк дії договору оренди землі від 11.09.2015 відповідно до чинного законодавства продовжено до 11.09.2023.
29. Разом з тим, у листі Збаразька міська рада повідомила, що запропонований позивачем договір про внесення змін до договору оренди землі від 11.09.2015 не може бути підписаний, тому що зазначений у ньому строк дії складає 32 роки і у ньому не зазначено змін, про які йдеться в рішенні від 02.09.2022 № VІІІ/18/29.
30. У листі також зазначено про надсилання позивачу проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 11.09.2015 відповідно до рішення від 02.09.2022 № VІІІ/18/29 "Про внесення змін до договору оренди землі" та прохання прибути для її підписання. При цьому, Збаразькою міською радою зазначено, що строк дії договору оренди землі від 11.09.2015 на земельну ділянку, кадастровий номер 6122486700:01:003:0006, продовжено до 02.09.2023, тому відповідно до пункту 3.3 цього договору позивач має переважне право на його поновлення, у зв'язку з чим необхідно не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору звернутися про поновлення даного договору на новий строк і додати відповідно до пункту 9.4.5 розроблений агрохімічний паспорт земельної ділянки та витяг про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки.
31. Однак, як стверджує позивач, лист відповідача від 19.06.2023 за № 03-1312/2.6 він не отримував, а про його існування він дізнався лише під час розгляду цієї справи. Належних доказів протилежного матеріали справи не містять. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивач продовжує користуватися переданою йому земельною ділянкою, використовувати її за цільовим призначенням та сплачувати орендну плату за землю, що підтверджується довідкою Підволочиського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області від 30.06.2023 № 13111/6/19-00-24-09, в якій зазначено про відсутність станом на 30.06.2023 заборгованості (переплата в сумі 0,08 грн) у ФОП Яремчука І. В. щодо орендної плати з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900).
32. Спір виник у зв'язку з тим, що після прийняття рішення від 02.09.2022 № VIII/18/29 Збаразька міська рада відмовляється від підписання додаткової угоди, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер 6122486700:01:003:0006) від 11.09.2015 укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві.
Позиція Верховного Суду
33. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
Щодо касаційної скарги на рішення та постанову, які прийнято по суті позовних вимог
35. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень необхідно зазначити, що обов'язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
36. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
37. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
38. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
39. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
40. Водночас колегія суддів зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
42. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.
43. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях.
44. Скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій застосували положення розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (пункт 27), статтю 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 29.03.2023 у справі № 563/376/22-ц, від 12.01.2021 у справі № 915/1119/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
45. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, викладено висновки, зокрема, про те, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі. Згідно з висновками, наведеними у зазначених постановах, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
46. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій послалися на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, що свідчить про необґрунтованість доводів скаржника про протилежне, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи.
47. Водночас предметом спору у цій справі є визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 11.09.2015 укладеною в редакції, викладеній у позовній заяві.
48. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, посилання скаржника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 563/376/22-ц (спір про витребування майна з чужого незаконного володіння), є безпідставними через не подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, яка розглядається.
49. Щодо посилань скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.01.2021 у справі № 915/1119/18 про те, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.
50. Як встановили суди, позивач 10.08.2022 звернувся до Збаразької міської ради із листом-повідомленням, у якому зазначав про необхідність приведення пункту 3.1 договору оренди землі від 11.09.2015 у відповідність до вимог пункту 11 статті 93 Земельного кодексу України та просив продовжити (поновити) дію згаданого договору оренди землі строком на 32 роки.
Обґрунтовуючи доводи щодо необхідності збільшення строку дії договору оренди землі від 11.09.2015, позивач зазначав, що згідно із Законом України від 17.12.2021 № 1989-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва" внесено зміни до частини 11 статті 93 Земельного кодексу України. Зокрема, за змістом пункту 11 статті 93 Земельного кодексу України строк оренди земельних ділянок земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років. При цьому позивач зазначав, що на орендованій земельній ділянці як на момент укладення договору, так і зараз закладені багаторічні насадження, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.11.2023 № НВ-9932416262023.
Водночас, аналізуючи зміст рішення Збаразької міської ради від 02.09.2022 № VIII/18/29, суди попередніх інстанцій встановили, що зазначене рішення орендодавця слід розцінювати як згоду з пропозицією орендаря викладеною у його листі-повідомленні від 10.08.2022, а також згоду з проектом додаткової угоди до договору, в якій було запропоновано строк дії договору - 32 роки. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач, як орендар, що належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди землі від 11.09.2015, дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, яка визначена пунктом 3.3 договору, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та запропонував при цьому змінити умови договору в частині строку його дії. Недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору зі змісту направленого на адресу позивача рішення Збаразької міської ради від 02.09.2022 № VIII/18/29 (прийнятого за результатами розгляду його звернення від 10.08.2022) не вбачається.
Також суди зазначили, що за результатами розгляду звернення позивача від 10.08.2022 Збаразька міська рада прийняла рішення внести зміни в договір оренди землі від 11.09.2015 в частині орендодавця та реквізитів сторін у зв'язку з переходом земельної ділянки з державної у комунальну власність, та продовжити строк дії договору відповідно до законодавства.
51. Верховний Суд зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
52. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не врахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 915/1119/18, оскільки у зазначеній справі (№ 915/1119/18) норми права (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі") відрізняються від норм, на які посилалися суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення (частина 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
53. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена Збаразькою міською радою підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
54. Інші доводи скаржника зводяться передусім до намагань здійснити переоцінку наявних у справі доказів (щодо неналежного виконання орендарем свої обов'язки), тоді як згідно з імперативними положеннями частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
55. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку поданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
56. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
Щодо касаційної скарги на додаткове рішення та постанову
57. У касаційній скарзі на додаткове рішення, яке залишене без змін постановою, з посиланням на положення частини 4 статті 126 ГПК України та правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, які, на думку скаржника, не врахували суди попередніх інстанцій в цій справі, а також, на рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", Збаразька міська рада заявила, що сама справа в цілому не становить особливої складності, спір між сторонами виник лише в частині узгодження строку договору, адже від укладення додаткової угоди про продовження строку договору оренди землі Збаразька міська рада не відмовлялась.
58. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
59. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
60. Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
61. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
62. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
63. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
64. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
65. Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.
66. Суди попередніх інстанцій встановили, що після ухвалення судом рішення 06.11.2024 представник позивача 12.11.2024 через систему "Електронний суд" подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення на його користь з відповідача 2684 грн - судового збору, сплаченого при поданні позову; 4026 грн - судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги; 5368 грн - судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги, а також 50 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвокатів. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач долучив до своєї заяви ордер на надання правничої допомоги адвокатом Ларіоновою Оленою Олександрівною, договір про надання правничої допомоги від 20.06.2024, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги та акт прийому - передачі послуг від 11.11.2024.
Дослідивши наданий адвокатом позивача акт прийому - передачі послуг від 11.11.2024, суд першої інстанції дійшов висновку, що адвокатом підтверджено виконання робіт з надання послуг у більшості випадків, однак в окремих випадках позивач не довів їх реальність (дійсність понесення у межах розгляду цієї справи), їх необхідність, а також їх вартість. Тому місцевий господарський суд правомірно зменшив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 24 350,00 грн., а в задоволенні решти вимог заяви обґрунтовано відмовлено.
67. Верховний Суд враховує, що господарський процесуальний закон визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
68. Скаржник у касаційній сказі наголошує на тому, що:
- суди попередніх інстанцій не врахували, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18);
- Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20;
- у додатковій постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 зазначено, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом;
- ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
- таке ж твердження висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 16.03.2023 у справі № 927/153/22;
- у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зазначено, що "склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення".
69. Перевіривши такі доводи Збаразької міської ради, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими з огляду на те, що скаржник не наводить в своїй касаційній скарзі, які саме норми законодавства неправильно застосували суди попередніх інстанцій, та які саме висновки судів, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають наведеним скаржником висновкам Верховного Суду.
70. Водночас доводи скаржника стосуються переоцінки доказів та встановлення нових обставин, зокрема щодо фінансового стану обох сторін, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
71. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог ФОП Яремчук І. В. до Збаразької міської ради про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
72. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
73. Крім того, Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про незначну складність цієї справи та незначний обсяг наданих адвокатом послуг, оскільки зазначені доводи є лише суб'єктивною думкою самого відповідача.
74. Як вбачається з оскаржуваних додаткового рішення та постанови, суди попередніх інстанції проаналізували подані позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, оцінили зазначені в акті виконані адвокатом позивача роботи (надані послуги), взяли до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, їх зміст та обсяг. Отже, змістом оскаржуваних судових рішень спростовуються безпідставні доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, про те, що суди попередніх інстанції не врахували положень законодавства та фактичних обставин справи, керуючись такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, принципів справедливості, пропорційності та верховенства права.
75. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції врахували усі зазначені вище критерії визначення розміру витрат на правничу допомогу, передбачені як частиною 4 статті 126, так і частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України.
76. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
77. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
78. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
79. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
74. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
80. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційні скарги Збаразької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2024, у справі № 921/457/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай