Постанова від 01.07.2025 по справі 128/789/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 128/789/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Колодяжної А. В. (прокурор за посвідченням),

позивача - не з'явилися,

відповідача - Щетиніна С. М. (керівник),

третьої особи-1 - не з'явилися,

третьої особи-2 - не з'явилися,

третьої особи-3 - Щетиніна С. М. (особисто),

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 (суддя Міліціанов Р. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 (судді: Гудак А. В. - головуючий, Мельник О. В., Олексюк Г. Є.) у справі

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області

до Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Вінницька районна державна адміністрація, 2) Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2017 року заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), Вінницька районна державна адміністрація (далі - Вінницька РДА), про:

1) розірвання договорів оренди земельних ділянок:

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001576, про оренду земельної ділянки, площею 0,7835 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0024, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001574, про оренду земельної ділянки, площею 0,6836 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0025, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001568, про оренду земельної ділянки, площею 0,3091 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0026, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001573, про оренду земельної ділянки, площею 0,7033 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0027, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001570, про оренду земельної ділянки, площею 0,1825 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0028, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001572, про оренду земельної ділянки, площею 0,6612 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0029, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001569, про оренду земельної ділянки, площею 51,4436 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0031, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001575, про договір оренди земельної ділянки, площею 29,0234 га, кадастровий номер 0520683300:05:001:0059, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001571, про договір оренди земельної ділянки, площею 0,5454 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0030, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001577, про договір оренди земельної ділянки, площею 5,0110 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0023, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту;

- від 02.12.2011 б/н, із змінами, укладеного між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 , про договір оренди землі, площею 19,0926 га, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту.

2) зобов'язання ОСОБА_1 повернути у розпорядження Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області :

- земельну ділянку, площею 0,7835 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0024, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 0,6836 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0025, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 0,3091 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0026, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 0,7033 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0027, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 0,1825 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0028, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 0,6612 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0029, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 51,4436 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0031, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 29,0234 га, кадастровий номер 0520683300:05:001:0059, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 0,5454 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0030, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 5,0110 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0023, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі;

- земельну ділянку, площею 19,0926 га, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, шляхом підписання акта прийому-передачі.

2. Позов мотивований систематичним невиконанням відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок, а саме несплатою орендної плати, що є правовою підставою для їх розірвання і повернення земельних ділянок.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28.12.2021 позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області задоволено.

4. Постановою Вінницького апеляційного суду від 08.12.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2024, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28.12.2021 скасовано; провадження у справі закрито; роз'яснено Вінницькій окружній прокуратурі, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови позивач вправі звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

5. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025, позов заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області задоволено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що позовні вимоги в частині розірвання договорів оренди землі є обґрунтованими, оскільки підтверджують наявність факту порушення договорів зі сторони відповідача, який кваліфікується як систематична повна несплата орендної плати, що, в свою чергу, є достатньою підставою для розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 128/789/17 скасувати; провадження у справі закрити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 05.12.2018 у справі № 916/410/18 щодо застосування статті 10, пункту 3 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції від 05.09.2017), Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у подібних правовідносинах щодо переходу прав і обов'язків за договорами оренди землі від РДА до ГУ Держгеокадастру;

- від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при встановленні фактів, що мають преюдиціальне значення;

- від 05.03.2020 № 910/8842/19 щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах;

- від 02.10.2020 у справі № 920/915/19 (при розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом, адже жодний доказ немає для господарського суду заздалегідь встановленої сили);

- від 17.09.2024 у справі № 922/1830/19 щодо визначення суб'єктного складу відповідачів за позовом прокурора до суду у разі виявлення ним фактів не захисту або неналежного захисту інтересів держави або її народу відповідним державним органом;

- від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 щодо відкриття провадження у справі в інтересах позивача та відповідача, які, на думку скаржника, були протиправно та хибно визнані судом у цій справі, оскільки позов фактично пред'явлений державою (в особі прокурора) до неї самої, а також скаржник вважає рішення суду першої інстанції про залучення Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" (далі - ФГ "Родина Щетиніних") до участі у справі № 128/789/17 у якості співвідповідача, а не заміну неналежного відповідача на належного, з чим погодився суд апеляційної інстанції, таким, що не передбачено нормами статті 24 ГПК України в редакції від 23.03.2017 та не відповідає нормам статей 20 та 48 діючого ГПК України;

- від 02.05.2018 у справі № 61/4903/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах при встановленні судами прав представництва прокурором інтересів держави в суді.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки такі висновки суперечать принципу правової визначеності та принципу верховенства права.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 13 Конституції України та статті 14 ГПК України (в редакції від 23.03.2017) у подібних правовідносинах, що є підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, на підставі положень статті 303 ГПК України, скаржник просить передати справу № 128/789/17 на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду для вирішення питань щодо узагальнення існуючої судової практики:

- щодо застосування норм частини 1 статті 13 Конституції України у врегулюванні розірвання договорів оренди землі при визначенні суб'єктного складу позивачів у таких справах;

- щодо застосування норм частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" у врегулюванні розірвання договорів оренди землі у частині приписів цих норм про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін договору;

- щодо застосування норм матеріального права, а саме статті 144 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), та норм процесуального права, статті 77 ГПК України, при підтвердженні обставин певними засобами доказування, які відповідно до законодавства не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування у справах про розірвання договору оренди землі.

Посилаючись на положення статті 303 ГПК України, скаржник просить передати справу № 128/789/17 на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду для вирішення питань щодо узагальнення існуючої судової практики, зазначених в тексті касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

ФГ "Родина Щетиніних" у відзиві на касаційну скаргу просить задовольнити клопотання скаржника щодо передачі справ № 128/789/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питань щодо узагальнення існуючої судової практики, зазначених в тексті касаційної скарги та цього відзиву на касаційну скаргу; касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити: рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 128/789/17 скасувати, провадження у справі закрити.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 128/789/17 та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.05.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на зазначені рішення до 03.06.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 128/789/17 на 01.07.2025.

З огляду на тривале перебування ОСОБА_1 (скаржника) на лікарняному та перебування судді-доповідача у відрядженні з 20.06.2025 до 29.06.2025, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи в розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

За оцінкою Суду, клопотання скаржника про передачу справи № 128/789/17 на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду не містить належного обґрунтування наявності глибоких розбіжностей у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами; не викладено правової проблеми, яка би потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій, в зв'язку з чим Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Розпорядженням голови Вінницької РДА від 25.10.2011 № 1129 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту":

- затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 в оренду загальною площею 135,9757 га, з них, 75,6225 га - рілля, 60,3232 га - пасовища, 0,0048 га - землі Вінницької РЕМ, для створення та ведення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту;

- передано громадянину ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки загальною площею 135,9757 га, для створення та ведення фермерського господарства, терміном на 49 років, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування (землі запасу та резервного фонду) на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту;

- зобов'язано укласти договір оренди між Вінницькою РДА та громадянином ОСОБА_1 , предметом якого є земельні ділянки загальною площею 135,9757 га;

- встановлено орендну плату в розмірі 3% грошової оцінки земельної ділянки, що становить 19 142,01 грн в рік, плату вносити на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209.

11. Згідно з рішенням Вінницької РДА від 09.08.2011 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у Майданській сільській раді Вінницького району становить 638 067,00 грн.

12. На підставі розпорядження голови Вінницької РДА від 25.10.2011 № 1129 "Про передачу в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту" між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено 11 договорів оренди землі.

13. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0024, площею 0,7835 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 1 );

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7835 га, з них 0,7835 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1351,00 грн (пункт 4);

- договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, письмово повідомляє орендодавця про намір продовжити його (пункт 6);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 40,53 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

- орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно або щоквартально рівними частинами, до 25 числа наступного місяця (пункт 9);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом трьох днів після державної реєстрації цього договору за актом її прийому-передачі (пункт 17);

- орендодавець має право вимагати від орендаря серед іншого: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором та своєчасного внесення орендної плати (пункт 27);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом (пункт 37);

- договір набирає чинності після його підписання сторонами, а в частині його положень щодо передачі та використання земельної ділянки - після державної реєстрації цього договору (пункт 42).

14. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001576.

15. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7835 га, з них 0,7835 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

16. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0025, площею 0,6836 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6836 га, з них 0,6836 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 179,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 35,37 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької районного державної адміністрації з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом (пункт 37);

- договір набирає чинності після підписання його сторонами, а в частині його положень щодо передачі та використання земельної ділянки, після державної реєстрації цього договору (пункт 42).

17. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001574.

18. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6836 га, з них 0,6836 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

19. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0026, площею 0,3091 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3091 га, з них 0,3091 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 533,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 15,99 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

20. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001568.

21. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до значеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3091 га, з них 0,3091 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

22. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0027, площею 0,7033 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7033 га, з них 0,7033 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 213,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 36,39 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

23. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за №052060004001573.

24. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7033 га, з них 0,7033 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

25. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0028, площею 0,1825 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1825 га, з них 0,1825 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 315,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 9,45 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

26. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001570.

27. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1825 га, з них 0,1825 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

28. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0029, площею 0,6612 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6612 га, з них 0,6612 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1140,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 34,20 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

29. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001572.

30. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6612 га, з них 0,6612 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

31. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0031, площею 51,4436 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 51,4436 га, з них 51,4436 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 137 851,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 4 135,53 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

32. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001569.

33. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 51,4436 га, з них 51,4436 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

34. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:05:001:0059, площею 29,0234 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 29,0234 га, з них 29,0234 га - рілля, у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП - 1,2081 га та землі Вінницького РЕМ - 0,0020 га, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 182 413,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 5 472,39 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

- орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно або щоквартально рівними частинами, до 25 числа наступного місяця (пункт 9 договору);

35. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001575.

36. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 29,0234 га, з них 29,0234 га - рілля, у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП - 1,2081 га та землі Вінницького РЕМ - 0,0020 га, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

37. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:01:003:0023, площею 5,0110 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,0110 га, з них 5,0110 га - пасовища для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13 827,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 414,81 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

38. Договір оренди землі зареєстровано в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2012 за № 052060004001577.

39. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,0110 га, з них 5,0110 га - пасовища, для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

40. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031, площею 20,5933 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,5933 га, з них 20,5933 га - рілля, у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП - 0,9744 га та землі Вінницького РЕМ - 0,0028 га для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 136 068,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 4082,04 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

41. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 20,5933 га, з них 20,5933 га - рілля, у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП - 0,9744 га та землі Вінницького РЕМ - 0,0028 га для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

42. 02.12.2011 між Вінницькою РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520683300:05:002:0030, площею 0,5454 га для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5454 га, з них 0,5454 га - пасовища для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту (пункт 2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 941,00 грн (пункт 4);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33218815700089 одержувач: місцевий бюджет Майданської сільської ради код: 1305050, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701209 у сумі 28,23 грн на рік, що становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки згідно з висновком від 09.09.2011 постійно діючої комісії при голові Вінницької РДА з визначення орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення для фізичних та юридичних осіб (пункт 7);

43. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до зазначеного договору оренди землі орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5454 га, з них 0,5454 га - пасовища для створення та введення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради, за межами населеного пункту.

44. 10.09.2013 розпорядженням голови Вінницької РДА № 375 "Про внесення змін до договору оренди землі укладеного від 02 грудня 2011 року" внесено зміни до договору оренди землі від 02.12.2011, укладеного між Вінницькою РДА та громадянином ОСОБА_1 . Пункт 2 договору оренди землі від 02.12.2011 викладено у новій редакції, а саме: "2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,0926 га, з них 19,0926 га рілля у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП 1,3666 га та землі Вінницького РЕМ 0,0036 га, для створення та ведення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради за межами населеного пункту". Зобов'язано укласти угоду про внесення змін до договору оренди землі від 02.12.2011, укладеного між Вінницькою РДА та громадянином ОСОБА_1 .

45. 12.09.2013 між Вінницькою РДА (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 02.12.2011, за змістом якого:

- орендар та орендодавець, враховуючи розпорядження голови РДА від 10.09.2013 № 375 "Про внесення змін до договору оренди землі укладеного від 02 грудня 2011 року" погодилися змінити умови договору оренди землі від 02.12.2011, а саме пункт 2 договору оренди землі від 02.12.2011 викласти у новій редакції: "2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,0926 га, з них 19,0926 га рілля у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП 1,3666 га та землі Вінницького РЕМ 0,0036 га, для створення та ведення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради за межами населеного пункту" (пункт 1);

- всі інші умови договору оренди землі віл 02.12.2011 залишаються без змін (пункт 2).

- угода про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2011 набуває чинності з моменту її державної реєстрації відповідно до норм чинного законодавства (пункт 3);

- угода про внесення змін до договору оренди землі від 02.12.2011 є невід'ємною частиною цього договору, складена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, інший у орендодавця (пункт 5).

46. 12.09.2013 між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 19,0926 га, з них 19,0926 га рілля, у тому числі в охоронній зоні дії ЛЕП 1,3666 га та землі Вінницького РЕМ 0,0036 га, для створення та ведення фермерського господарства, на території Майданської сільської ради за межами населеного пункту.

47. Відповідно до інформаційної довідки від 01.03.2017 № 81578339 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, що земельна ділянка, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031, площею 19,0926 га, перебуває на праві оренди у ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 02.12.2011.

48. Згідно з інформаційною довідкою Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.03.2017 дата державної реєстрації права (в Державному реєстрі прав) 17.10.2013.

49. Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки всі зазначені земельні ділянки перебувають на праві оренди у користуванні ОСОБА_1 .

50. Поряд з цим у квітні 2023 року відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема щодо поділу земельних ділянок: площею 51,4436 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0031, площею 29,0234 га, кадастровий номер 0520683300:05:001:0059, площею 19,0926 га, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031.

51. Внаслідок поділу спірних земельних ділянок сформовано нові земельні ділянки з присвоєнням інших кадастрових номерів та перенесенням відомостей про речові права оренди земельних ділянок зі строком дії 49 років за договорами, укладеними між Вінницькою РДА та ОСОБА_1 .

52. Процес розробки проектів землеустрою розпочався на підставі рішення Якушинецької сільської ради від 24.09.2021 № 553 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Майданської сільської радив межах Якушинецької ОТГ Вінницького району Вінницької області та надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, з кадастровим номером 520683300:05:001:0059, площею 29,0234 га; з кадастровим номером 520683300:01:003:0060, площею 22,4872 га; з кадастровим номером 520683300:05:002:0031, площею 19,0926 га; з кадастровим номером 0520683300:01:003:0031, площею 51,4436 га".

53. Рішенням Якушинецької сільської ради від 21.03.2023 № 1085/1 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді, гр. ОСОБА_1 для фермерського господарства, та утворилися в результаті поділу земельних ділянок:

- земельної ділянки площею 29,0234 га, кадастровий номер 0520683300:05:001:0059, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0520683300:05:001:0073, площею 0,3680 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 0520683300:05:001:0075, площею 11,6105 га, земельна ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 0520683300:05:001:0074, площею 17,0449 га, розташовані на території Якушинецької територіальної громади, Вінницького району, Вінницької області, в межах с.Слобода - Дашковецька;

- земельної ділянки площею 19,0926 га, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0520683300:05:002:0045, площею 16,3982 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 0520683300:05:002:0047, площею 0,2812 га, земельна ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 0520683300:05:002:0046, площею 2,4132 га, розташовані на території Якушинецької територіальної громади, Вінницького району, Вінницької області, в межах с. Слобода - Дашковецька.

54. Рішенням Якушинецької сільської ради від 21.03.2023 № 1085/2 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді, гр. ОСОБА_1 для фермерського господарства, та утворилися в результаті поділу земельної ділянки площею 51,4436 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0031, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0520683300:01:003:0044, площею 7,0757 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 0520683300:01:003:0040, площею 3,4695 га, земельна ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 0520683300:01:003:0041, площею 16,1405 га, земельна ділянка № НОМЕР_4 , кадастровий номер 0520683300:01:003:0043, площею 18,4370 га, земельна ділянка № НОМЕР_5 , кадастровий номер 0520683300:01:003:0042, площею 1,5366 га, земельна ділянка № НОМЕР_6 , кадастровий номер 0520683300:01:003:0039, площею 4,7843 га, розташовані на території Якушинецької територіальної громади, Вінницького району, Вінницької області. Тобто, на основі трьох спірних земельних ділянок сформовано 12 нових земельних ділянок.

55. За твердженнями прокурора орендар земельних ділянок, починаючи з 27.04.2012, систематично не виконував свої зобов'язання перед орендодавцем та не сплачував орендні платежі за землю.

Так, 09.02.2017 Майданська сільська рада Вінницького району звернулась до керівника Вінницької місцевої прокурати з листом № 8 в якому просила прокурора захистити економічні інтереси держави, застосувавши функцію представництва, шляхом ініціювання розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення орендодавцю, оскільки з часу реєстрації договорів оренди земельних ділянок, кадастрові номери: 0520683300:01:003:0025, 0520683300:01:003:0026, 0520683300:01:003:0029, 0520683300:01:003:0027, 0520683300:05:001:0059, 0520683300:01:003:0031, 0520683300:01:003:0030, 0520683300:01:003:0028, 0520683300:05:002:0031, 0520683300:01:003:0024, 0520683300:01:003:0023 громадянин ОСОБА_1 (за договорами орендар) жодної сплати за користування зазначеними земельними ділянками не здійснив.

56. За інформацією Майданської сільської ради Вінницького району від 03.03.2017 № 27 внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язання перед орендодавцем в частині сплати орендних платежів за зазначені земельні ділянки за період 2012-2016 роки утворився борг в загальній сумі 89 361,62 грн.

57. 14.03.2017 Вінницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області листом № 3425/10/02-03-13 на запит заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури від 09.03.2017 № 93/2253вих.17 повідомлено, що станом на 14.03.2017 за зазначені земельні ділянки нарахування та сплата орендної плати відсутні.

58. 14.03.2017 заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури на підставі та в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до ГУ Держгеокадастру з повідомленням, в якому повідомив останнього, що має намір звернутися до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, кадастрові номери: 0520683300:01:003:0025, 0520683300:01:003:0026, 0520683300:01:003:0029, 0520683300:01:003:0027, 0520683300:05:001:0059, 0520683300:01:003:0031, 0520683300:01:003:0030, 0520683300:01:003:0028, 0520683300:05:002:0031, 0520683300:01:003:0024, 0520683300:01:003:0023, що розташовані на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту.

59. Таким чином, прокурор вважав, що ГУ Держгеокадастру не вживались передбачені законодавством заходи щодо припинення договорів оренди шляхом їх розірвання у судовому порядку та повернення земельних ділянок. Це свідчить про неналежний захист органом державної влади інтересів держави при їх порушенні, а тому вимагає вжиття заходів прокурорського реагування.

Позиція Верховного Суду

60. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

61. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

62. Предметом спору у справі, яка розглядається, є розірвання договорів оренди земельних ділянок внаслідок систематичної несплати орендної плати до моменту звернення до суду, а також повернення земельних ділянок.

63. Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на момент подачі позову до суду (28.03.2017) заборгованість за період з 2012 до 2016 роки (включно) становила за земельну ділянку: площею 0,7835 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0024 - 285,90 грн (станом на 2023 рік - 1134,00 грн); площею 0,6836 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0025 - 248,30 грн (станом на 2023 рік - 983,90 грн); площею 0,3091 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0026 - 111,70 грн (станом на 2023 рік - 441,70 грн); площею 0,7033 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0027 - 256,10 грн (станом на 2023 рік - 932,70 грн); площею 0,1825 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0028 - 65,90 грн (станом на 2023 рік - 259,00 грн); площею 0,6612 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0029 - 240,70 грн (станом на 2023 рік - 954,10 грн); площею 51,4436 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0031 - 29 351,00 грн (станом на 2023 рік - 116 705,00 грн); площею 29,0234 га, кадастровий номер 0520683300:05:001:0059 - 38 670,70 грн (станом на 2023 рік - 153 763,00 грн); площею 0,5454 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0030 - 189,40 грн (станом на 2023 рік - 727,10 грн); площею 5,0110 га, кадастровий номер 0520683300:01:003:0023 - 2930,00 грн (станом на 2023 рік - 11 648,50 грн); площею 19,0926 га, кадастровий номер 0520683300:05:002:0031 - 28 785,2 грн (станом на 2023 рік - 114 693,70 грн).

64. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договорів оренди землі є обґрунтованими, оскільки підтверджують наявність факту порушення договорів зі сторони відповідача, який кваліфікується як систематична повна несплата орендної плати, що в свою чергу, є достатньою підставою для розірвання договорів оренди. При цьому суди виходили з того, що укладені договори оренди не містять жодних застережень або відтермінування орендних платежів до моменту встановлення меж ділянок у натурі на місцевості, що передбачено пунктами 7- 9 укладених договорів оренди із визначенням обов'язку сплати орендних платежів до 25 числа наступного місяця. Водночас у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

65. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень необхідно зазначити, що обов'язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

66. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

67. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

68. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

69. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

70. Водночас колегія суддів зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

71. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.

72. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.

73. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях.

74. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України ОСОБА_1 , зокрема, посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційних інстанцій положень пункту 3 Перехідних положень ЗК України в редакції Закону від 20.11.2012 № 5494-VI, пункту 11 частини 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI, статті 13, частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону від 16.10.2012 № 5462-VI (5462-17), без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 916/410/18.

75. Разом з тим правовідносини у справах № 916/410/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та № 128/789/17 не є подібними, оскільки у справі № 916/410/18 розглядалось питання припинення прав та обов'язків орендодавця у зв'язку з законодавчими змінами у розподілі повноважень органів державної влади щодо розпорядження землями державної форми власності і їх вплив на чинність договорів оренди. В свою чергу, у справі № 128/789/17, як уже зазначалося, предметом спору у справі, яка розглядається, є розірвання договорів оренди земельних ділянок внаслідок систематичної несплати орендної плати до моменту звернення до суду, а також повернення земельних ділянок.

76. До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 05.12.2018 у справі № 916/410/18 Верховний Суд не викладав висновків щодо застосування наведених скаржником норм матеріального права, а саме пункту 3 Перехідних положень ЗК України, пункту 11 частини 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI, статті 13, частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі".

77. Отже, посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.12.2018 у справі № 916/410/18, є помилковими.

78. У касаційній скарзі ОСОБА_1 також наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали правової оцінки фактам, встановленим судовим рішенням від 12.07.2013 у справі № 802/1615/13-а, які, на думку скаржника, мали преюдиційне значення для справи № 128/789/17, та преюдиційними ці факти не визнали, що свідчить про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при встановленні преюдиційного значення фактів.

79. Так, Верховний Судом у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 викладено правовий висновок, що преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

80. Водночас у справі № 802/1615/13-а спір розглядався за позовом прокурора Вінницького району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області, до Майданської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Громадська організація "Вінницька обласна організація власників великої рогатої худоби та інших домашніх тварин "Зелена поляна" про визнання протиправними та скасування рішень, тобто склад учасників у справі № 802/1615/13-а не є тотожним зі складом учасників у справі, яка розглядається.

81. Таким чином, колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

82. Скаржник також звертає увагу Суду на істотні процесуальні порушення допущені з боку судів попередніх інстанцій при встановленні, відхилені фактів та істотних обставин, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення. Це порушення судів, на думку скаржника, полягало в тому, що прокурор доводив обставини своїх вимог у справі шляхом надання суду ксерокопій спірних договорів оренди та ксерокопій актів приймання-передачі земельних ділянок і про цей істотний недолік зазначав відповідач у своїх запереченнях проти позову. Як стверджує скаржник, прокурор не надав суду докази законного походження цих копій, а суди протиправно цієї істотної обставини не перевіри та при цьому не виконали вимоги норм статей 33 (74 за діючим ГПК України), 36 (73 за діючим ГПК України), 43 (86 за діючим ГПК України) ГПК України в редакції Закону від 23.03.2017 № 1983-VIII, а тому встановили істотні обставини у справі на користь прокурора на підставі неналежних та недостовірних доказів.

Таким чином, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції не застосували при оцінці істотних обстави у справі № 128/789/17 та формуванні своїх висновків щодо них наявну практику застосування Верховним Судом норм права у подібних правовідносинах та не врахували висновки, викладені у пунктах 10.7, 10.12 постанови Верховного Суду від 05.03.2020 № 910/8842/19 щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах.

83. Так, у пунктах 10.7, 10.12 постанови Верховного Суду від 05.03.2020 № 910/8842/19 зазначено:

"10.7. Відповідно до статті 79 ГПК (у редакції, чинній на час ухвалення попередніми судовими інстанціями судових рішень зі справи) наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання";

"10.12. Колегія суддів Касаційного господарського суду не може взяти до уваги аргументів касаційної скарги стосовно порушення апеляційним судом положень статей 86, 91, 104, 209, 210 ГПК у зв'язку з не дослідженням копій договору поставки та комісії від 01.06.2017, видаткової накладної від 04.01.2008 № В-ЗЛ000013 та каталогу готової продукції, на яких ґрунтуються висновки суду у справі № 902/941/15 та які підтверджують використання ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний комбінат "Златогор" всіх суттєвих ознак цього промислового зразка до дати публікації відомостей про видачу (фактично до дати подання заявки) Патенту № 18202 на території України.

Відповідно до статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У касаційній скарзі не зазначено, чому перелічені вище докази не надавались позивачем на дослідження для виготовлення Експертного висновку №166, враховуючи, що, як було зазначено в судових рішеннях зі справи, з'ясування питання загальнодоступності у світі суттєвих ознак промислових зразків, у тому числі й промислового зразка, який охороняється Патентом № 18202, потребує спеціальних знань."

84. Колегія суддів не вбачає неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у наведеній постанові Верховного Суду, оскільки у справі, яка розглядається не виникало питань щодо не надання доказів на дослідження для виготовлення експертного висновку.

85. Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

86. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

87. Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18). Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

88. Відповідно до частин першої-п'ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

89. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що скаржником не обґрунтовано встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають суттєве значення на підставі неналежних та недостовірних доказів у справі. При цьому такі доводи скаржника зводяться передусім до намагань здійснити переоцінку наявних у справі доказів, тоді як згідно з імперативними положеннями частини другої статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

90. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку поданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

91. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи № 373/2054/16-ц).

92. З огляду на викладене, колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на ненадання судами попередніх інстанцій оцінки істотним обставинам у спірних відносинах, як то відсутність у матеріалах справи актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та актів прийому-передачі об'єктів оренди, а безпідставно визнали належними доказами передачі орендодавцем орендарю земельних ділянок за спірними договорами акти прийому-передачі земельних ділянок, оскільки такі доводи зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що не може бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

93. Проаналізувавши аргументи скаржника щодо не врахування судами першої та апеляційної інстанцій, при формуванні власних висновків у цій справі, правових висновків, викладених у постанові об'єднаної палата Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 у справі № 920/915/19 (при розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом, адже жодний доказ немає для господарського суду заздалегідь встановленої сили), колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки застосування загального висновку щодо норми права залежить від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу, а тому означена скаржником справа (№ 920/915/19 - спір про стягнення заборгованості за договором поставки та визнання договору діючим) є неподібною зі справою, що розглядається (№ 128/789/17), за змістовним критерієм.

94. Скаржник у касаційній скарзі також посилається на постанови Верховного Суду від 16.01.2021 у справі № 910/2861/18 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17. При цьому, посилаючись на ці постанови Верховного Суду, скаржник не зазначає ані конкретну норму (норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), ані висновок, які, на думку скаржника, неправильно застосували або не врахували господарські суди попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу та встановлювати, які саме висновки Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

95. Посилання скаржника на неврахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 17.09.2024 та від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 є помилковим, оскільки предметом позову у справі № 922/1830/19 було скасування рішення про надання в оренду (в користування) земельних ділянок фізичній особі для ведення фермерського господарства, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки. При цьому підставою позову було те, що вказаній фізичній особі вже надавались земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства, а тому повторне їх надання в такому ж порядку не відповідає вимогам закону, так як повинно здійснюватися у загальному порядку - на конкурентних засадах. Отже, колегія суддів доходить висновку, що справа № 922/1830/19 є нерелевантною до справи, яка розглядається (№ 128/789/17).

96. Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про необґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог та застосування судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах при встановленні підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 з огляду на таке.

97. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 09.02.2017 Майданська сільська рада Вінницького району звернулася до керівника Вінницької місцевої прокурати з листом № 8, в якому просила прокурора захистити економічні інтереси держави шляхом застосування функцій представництва, ініціювавши позов про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення орендодавцю, оскільки з часу реєстрації договорів оренди земельних ділянок громадянин ОСОБА_1 (за договорами орендар) жодної сплати за користування зазначеними земельними ділянками не здійснив.

14.03.2017 заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури на підставі та в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області з повідомленням в якому повідоми останнього, що має намір звернутися до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520683300:01:003:0025, 0520683300:01:003:0026, 0520683300:01:003:0029, 0520683300:01:003:0027, 0520683300:05:001:0059, 0520683300:01:003:0031, 0520683300:01:003:0030, 0520683300:01:003:0028, 0520683300:05:002:0031, 0520683300:01:003:0024, 0520683300:01:003:0023, що розташовані на території Майданської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту.

Таким чином, прокурор вважав, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області не вживались передбачені законодавством заходи щодо припинення договорів оренди шляхом їх розірвання у судовому порядку та повернення земельних ділянок. Це свідчить про неналежний захист органом державної влади інтересів держави при їх порушенні, а тому вимагає вжиття заходів прокурорського реагування.

98. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції послався на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, що свідчить про необґрунтованість доводів скаржника про протилежне.

99. Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

"Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.…

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо".

100. Суди попередніх інстанцій встановили, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не відреагувало на стверджуване прокурором порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжило, що свідчить про дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та попереднього порядку пред'явлення позову у цій справі.

101. Що ж до посилань скаржника у касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 61/4903/16-ц, то Суд зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова Верховного Суду, на яку посилається скаржник, тому Суд позбавлений можливості надання відповідної правової оцінки таким посиланням скаржника.

102. Скаржник у касаційний скарзі також зазначає, що рішення суду першої інстанції про відкриття провадження у господарській справі № 128/789/17 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , з яким погодився суд апеляційної інстанції, є таким, що ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 та від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для касаційного оскарження цих рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі на підставі норм пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

103. Так, скаржник наголошує на тому, що у цій справі прокурор пред'явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред'явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області).

104. У постанові від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 (спір про скасування розпорядження, що свідчить про неподібність цієї справи до справи, яка розглядається) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої. Виняток становлять лише "компетенційні" спори.

105. Водночас предметом спору у цій справі є розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок сільській раді, а відповідачем у цій справі є Фермерське господарство "Родина Щетиніних - шлях до комунізму", чим спростовується безпідставне твердження скаржника щодо пред'явлення позову у цій справі державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області).

106. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, як вже зазначалося у пунктах 95, 104 цієї постанови, посилання скаржника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 та від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, є безпідставними через не подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, яка розглядається.

107. Скаржник також наголошує на тому, що обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна в разі потреби (постанова судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19 у спорі про визнання протиправними дій та скасування рішення).

108. Колегія суддів вважає, що посилання скаржника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19, є безпідставними, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній постанові, а фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи.

109. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що комплексний аналіз норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" свідчить, що після отримання фізичною особою земельної ділянки в постійне користування для створення фермерського господарства, фермерське господарство мало бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набути статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин із метою створення фермерського господарства.

Оскільки, фермерське господарство є юридичною особою, спори, пов'язані із використанням земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, розглядаються господарськими судами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 691/1148/17 та від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 02.10.2019 № 922/538/19, від 22.10.2020 № 922/1974/19.

Тобто, якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства.

Отже, незважаючи на оформлення права оренди та укладення спірних договорів оренди з фізичною особою ОСОБА_1 , учасником спірних правовідносин та належним відповідачем є ФГ "Родина Щетиніних", засновником якого був ОСОБА_1 , що підтверджено наявним у справі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто, предмет спірних правовідносин виник з приводу комерційного використання земельних ділянок фермерським господарством.

Правовим наслідком розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок, наданих для створення та ведення фермерського господарства, після його створення є припинення користування земельною ділянкою фермерським господарством, тобто внаслідок задоволення позову може бути змінено обсяг прав і обов'язків саме фермерського господарства, а не ОСОБА_1 .

110. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

111. Водночас Суд звертає увагу на те, що касаційна інстанція не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а її повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

112. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

113. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена ОСОБА_1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України

114. Що стосується доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України, щодо необхідності відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, Суд виходить з такого.

115. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

116. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 зазначеного Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

117. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

118. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

119. Верховний Суд вважає за необхідне звернутися до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13, де зазначено, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави - попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

120. Верховний Суд відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об'єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

121. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

122. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для >правозастосування.

123. У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23, на яку звертає увагу скаржник, аналізувалось співвідношення загальних та спеціальних норм у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі, досліджувалось питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, а також на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

124. Скаржник у касаційній скарзі та доповненнях до касаційної скарги у контексті приписів пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України вмотивовано не обґрунтував необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також не навів вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів для такого відступлення.

125. Фактично викладені скаржником в касаційній скарзі доводи у цій частині зводяться до власного суб'єктивного тлумачення скаржником норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, та власних заперечень скаржником висновків Верховного Суду, які (висновки) викладені у наведеній скаржником постанові.

126. Так, скаржник наголошує на тому, що, формулюючи свої основні загальні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах у зазначеній справі, Велика Палата Верховного Суду у пункті 51 зазначає про те, що одним із підходів, який суди застосовують для подолання колізій у законодавстві між правовими нормами однакової юридичної сили, є надання переваги спеціальним нормам перед загальними, тобто використання принципу lex specialis (спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого за розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципу lex specialis derogat generali, суть якого полягає в тому, що спеціальний закон скасовує дію загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. При цьому, на думку скаржника, Велика Палата Верховного Суду не висловила своєї правової позиції та не сформулювала висновків щодо подолання наявних колізій та протиріч у сфері врегулювання земельних відносин, які мають місце між матеріальними основами державного суверенітету України, основами конституційного ладу України (норми частини 1 статті 13 Конституції України), якими право власності на землю закріплено за Українським народом та визначено межі представництва права власника органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з одного боку, та діючими законодавчими нормами, якими право власності на землю, всупереч волі народу та норм прямої дії Конституції України, закріплено за державою, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, з іншого боку.

127. За змістом статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

128. Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, станом на 28.03.2017 (у день подачі до суду позову у цій справі) була Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Однак, Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", що набрав чинності з 27.05.2021, внесені зміни до законодавчих актів України. ЗК України у розділі X "Перехідні положення" доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім перерахованих у цьому пункті земель. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Згідно з витягами із Державного земельного кадастру про кожну із спірних земельних ділянок вбачається, що місцем розташування земельних ділянок є Майданська сільська рада Вінницького району Вінницької області, державну реєстрацію її як юридичної особи припинено 18.01.2018 в результаті реорганізації шляхом об'єднання територіальних громад: Якушинецької сільської ради і Майданської сільської ради в Якушинецьку сільську об'єднану територіальну громаду із центром у с. Якушенці, яка є правонаступником активів і пасивів Майданської сільської ради та утворена внаслідок добровільного об'єднання територіальних громад. 21.12.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-17492/15-18-сг передано Якушинецькій об'єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 453,3361 га, які розташовані на території Якушинецької сільської об'єднаної територіальної громади Вінницького районну Вінницької області згідно з актом приймання-передачі, до складу яких входить спірні земельні ділянки.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" від 12.06.2020 № 707-р до складу Якушинецької територіальної громади увійшла територія Майданської сільської ради.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.08.2021, власником спірних земельних ділянок з 30.01.2019 є Якушинецька сільська рада.

Зазначення у тексті позовної заяви, поданої 27.03.2017, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у статусі позивача, не впливає на можливість продовження судового розгляду за участі належного позивача Якушинецької сільської ради, яка набула відповідного статусу з урахуванням змін до чинного законодавства України.

Процесуальний статус Якушинецької сільської ради визначений на стадії перебування справи у провадженні місцевого загального суду за правилами ЦПК України, та є незмінними у провадженні господарського суду, що відображено у всіх процесуальних рішеннях.

В силу положень частини 2 статті 52 ГПК України, усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Отже, Якушинецька територіальна громада, є розпорядником спірних земельних ділянок, тому визначення Якушинецької сільської ради як позивача є правомірним та обґрунтованим.

129. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами скаржника, про те, що суд апеляційної інстанції у цій справі застосував до спірних правовідносин норми права, всупереч норм прямої дії частини 1 статті 13 Конституції України, а також про те, що позови у справах № 918/391/23 та № 128/789/17 заявлені прокурорами не на вимогу однієї зі сторін спірних договорів оренди землі у кожній із справ, що прямо передбачено, як загальними нормами частини 2 статті 651 ЦКУкраїни, так і спеціальними нормами частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", а заявлений в інтересах держави в особі довільно обраних прокурором сільських рад на території яких ці спірні земельні ділянки знаходились.

130. Враховуючи викладене, у межах цієї справи відсутні правові підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, а тому наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

131. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

132. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника (пункт 7 цієї постанови) щодо необхідності формування у спірних правовідносинах окремого правового висновку з питання застосування частини 1 статті 13 Конституції України та статті 14 ГПК України (в редакції від 23.03.2017) у подібних правовідносинах.

При цьому скаржник звернув увагу Суду на те, що єдиним підходом, який суди мають застосовувати для подолання наявних та очевидних протиріч у законодавстві між правовими нормами конституційного та законодавчого рівня при вирішенні земельних спорів, є надання безумовної переваги конституційним нормам перед законодавчими, однак суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували зазначені норми при вирішенні справи.

133. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

134. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

135. Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 13 Конституції України та статті 14 ГПК України (в редакції від 23.03.2017), фактично окреслює лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться до неправильного розуміння цих норми матеріального та процесуального права скаржником, незгоди його з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

136. Зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо застосування частини 1 статті 13 Конституції України та статті 14 ГПК України (в редакції від 23.03.2017).

137. Враховуючи викладене, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримала свого підтвердження, що виключає можливість скасування судових рішень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

138. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

139. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

140. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

141. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

142. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 128/789/17 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2023 у справі № 128/789/17.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай

Попередній документ

128775929

Наступний документ

128775931

Інформація про рішення:

№ рішення:	128775930
№ справи:	128/789/17
Дата рішення:	01.07.2025
Дата публікації:	15.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(19.09.2024)
Результат розгляду:	Передано для відправки до Господарського суду Вінницької області
Дата надходження:	06.08.2024
Предмет позову:	про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок

Розклад засідань:

Минулі засідання (69)

19.02.2020 14:00	Вінницький районний суд Вінницької області
28.02.2020 13:45	Вінницький районний суд Вінницької області
03.03.2020 10:30	Вінницький районний суд Вінницької області
25.03.2020 12:00	Вінницький районний суд Вінницької області
06.05.2020 11:30	Вінницький районний суд Вінницької області
27.05.2020 14:20	Вінницький районний суд Вінницької області
16.06.2020 12:00	Вінницький районний суд Вінницької області
24.06.2020 11:45	Вінницький районний суд Вінницької області
12.08.2020 14:00	Вінницький районний суд Вінницької області
01.09.2020 10:00	Вінницький районний суд Вінницької області
09.09.2020 11:00	Вінницький районний суд Вінницької області
07.10.2020 11:30	Вінницький районний суд Вінницької області
26.11.2020 12:00	Вінницький районний суд Вінницької області
17.12.2020 17:00	Вінницький районний суд Вінницької області
16.02.2021 15:30	Вінницький районний суд Вінницької області
18.03.2021 14:00	Вінницький районний суд Вінницької області
22.04.2021 12:00	Вінницький районний суд Вінницької області
19.05.2021 15:15	Вінницький районний суд Вінницької області
20.05.2021 09:00	Вінницький районний суд Вінницької області
24.05.2021 12:10	Вінницький районний суд Вінницької області
03.06.2021 10:00	Вінницький районний суд Вінницької області
17.06.2021 09:00	Вінницький апеляційний суд
12.08.2021 10:30	Вінницький районний суд Вінницької області
31.08.2021 11:00	Вінницький районний суд Вінницької області
17.09.2021 10:15	Вінницький районний суд Вінницької області
12.10.2021 10:30	Вінницький районний суд Вінницької області
01.11.2021 11:00	Вінницький районний суд Вінницької області
04.11.2021 14:30	Вінницький районний суд Вінницької області
03.12.2021 11:30	Вінницький районний суд Вінницької області
20.12.2021 11:00	Вінницький районний суд Вінницької області
23.12.2021 09:30	Вінницький районний суд Вінницької області
28.12.2021 10:30	Вінницький районний суд Вінницької області
26.01.2022 09:30	Вінницький апеляційний суд
10.11.2022 09:15	Вінницький апеляційний суд
17.11.2022 09:15	Вінницький апеляційний суд
24.11.2022 09:00	Вінницький апеляційний суд
08.12.2022 10:00	Вінницький апеляційний суд
16.03.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
12.04.2023 11:00	Господарський суд Вінницької області
25.04.2023 10:30	Господарський суд Вінницької області
16.05.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
15.06.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
22.06.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
08.08.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
30.08.2023 11:30	Господарський суд Вінницької області
05.09.2023 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.09.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
28.09.2023 09:45	Вінницький апеляційний суд
17.10.2023 12:00	Господарський суд Вінницької області
14.11.2023 11:30	Господарський суд Вінницької області
22.11.2023 14:00	Господарський суд Вінницької області
12.12.2023 14:30	Господарський суд Вінницької області
29.05.2024 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.07.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
29.07.2024 11:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
09.10.2024 12:30	Господарський суд Вінницької області
06.11.2024 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.12.2024 09:15	Вінницький апеляційний суд
15.01.2025 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
05.02.2025 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
31.03.2025 14:20	Господарський суд Вінницької області
27.05.2025 15:45	Касаційний господарський суд
29.05.2025 12:00	Господарський суд Вінницької області
03.06.2025 14:50	Касаційний господарський суд
05.06.2025 12:30	Господарський суд Вінницької області
12.06.2025 11:30	Господарський суд Вінницької області
01.07.2025 14:50	Касаційний господарський суд
16.07.2025 11:30	Господарський суд Вінницької області
28.08.2025 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд