18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 липня 2025 року Черкаси справа №925/398/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу
за позовом Черкаської міської ради (вулиця Б.Вишневецького, 36, місто Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542)
до Акціонерного товариства «Кристалбанк» (вулиця Кудрявський узвіз, 2, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код 39544699)
про стягнення 14334,31 грн,
14.04.2025 Черкаська міська рада звернулася із позовом до Акціонерного товариства «Кристалбанк», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь міського бюджету м.Черкаси безпідставно утримані кошти (орендну плату) за користування земельною ділянкою. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці по вулиці Максима Залізняка, 146/3, площею 0,1497 га, кадастровий номер 7110136700:06:036:0184, та до моменту відчуження нерухомого майна на користь третьої особи здійснював фактичне користування земельною ділянкою під своїм нерухомим майном без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування. За період з 21.10.2019 до 28.09.2021 розмір цих коштів становить 14334,31 грн, які відповідач не сплатив, що є порушенням прав територіальної громади міста Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету. У добровільному порядку безпідставно збережені кошти відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для їх примусового стягнення з відповідача.
У відповіді на відзив, позивач зазначив, що оскільки відповідач був власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці позивача між сторонами виникли кондикційні зобов'язання, за якими відповідач фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснював оплату у формі орендної плати у розмірі 14334,31 грн, а тому зобов'язаний повернути їх на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Аргументи відповідача щодо неможливості надання в оренду земельної ділянки для обслуговування лише частини приміщення суперечать чинному законодавству. Адреса об'єкта нерухомості може охоплювати одну або кілька земельних ділянок, але цей спір стосується конкретної земельної ділянки загальною площею 0,1497 га з кадастровим номером: 7110136700:06:036:0184, а тому будь-які посилання, що за цією адресою знаходяться інші земельні ділянки не мають доказового значення та не впливають на вирішення спору по суті. Рішеннями Господарського суду Черкаської області від 30.10.2023 у справі №925/1187/23, від 24.06.2024 у справі №925/653/24 повністю задоволено позови Черкаської міської ради до фізичної особи-підприємця Хіміч Віталія Сергійовича (новий власник нерухомого майна з 29.09.2021) про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1497 га з кадастровим номером: 7110136700:06:036:0184 за адресою: місто Черкаси по вулиці Максима Залізняка, 146/3 на якій розташоване його нерухоме майно, яке він придбав у відповідача. При розгляді цих справ було встановлено, що нежиле приміщення будівлі складу літ. «И-2», а саме: приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3 по вулиці Максима Залізняка, 146/3 у місті Черкаси, загальною площею 1332,2 м2 знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1497 га з кадастровим номером: 7110136700:06:036:0184. Отже, рішенням суду вже встановлено факт розміщення нерухомого майна, що було відчужено відповідачем, на земельній ділянці з кадастровим номером: 7110136700:06:036:0184. Нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки (а не середня по місту) визначається з урахуванням коефіцієнтів індексації, її функціонального використання, місця розташування та інших характеристик, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який наданий позивачем. Витяг з нормативної грошової оцінки земель є належним та допустимим доказом для визначення розрахунку плати за землю, а тому доводи представника відповідача щодо довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів станом на 01.01.2019 не заслуговують на увагу.
20.05.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог. Відзив мотивований тим, що згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України, у редакції Закону від 03.10.2019, що діяла з 20.10.2019, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Проте, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на момент набуття відповідачем права власності на нежилі приміщення, земельна ділянка, на якій розміщена будівля, де розташовані нежилі приміщення, у користуванні відчужувача приміщень, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю «Холпітек», не перебувала. Нерухоме майно, яке перебувало у власності відповідача є складовою частиною будівлі, а не приміщенням (будівлею, спорудою).
Позивач не вказує, що за вказаною адресою є і інші земельні ділянки. Так, за даними державного земельного кадастру вбачається наявність ще як мінімум 2 земельних ділянок, а саме: земельної ділянки, площею 0,0709 га, кадастровий номер: 7110136700:06:036:0140 (належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Капрі-2000») та земельної ділянки, площею 0,0593 га, кадастровий номер: 7110136700:06:036:0182 (комунальна власність), а також за матеріалами кадастрової карти вбачається, що під будівлею справа (якщо дивитись на об'єкт на карті), є земельна ділянка без жодного статусу (не оформлена).
В матеріалах справи відсутні акти обстеження земельних ділянок, довідки про розташування будівлі, які могли б підтвердити на якій із трьох земельних ділянок розташовані об'єкти нерухомого майна - приміщення, що з 29.10.2019 до 28.09.2021 перебували у власності банку, та що такі приміщення використовувались банком. На думку відповідача, суду необхідно встановити розмір земельної ділянки, яка нібито використовувалась і чи взагалі використовувалась банком. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди, проте у спірний період банк не отримував проєкту договору оренди для погодження та/або підписання. Відповідно до законодавства єдиною підставою сплати будь-яких коштів за оренду землі може бути лише відповідний договір оренди, зареєстрований відповідно до законодавства. Отримання земельної ділянки залежить від волевиявлення позивача, який повинен прийняти відповідне рішення про передачу такої земельної ділянки у користування, а оскільки такого рішення позивач не приймав та договору не укладав, у банку не можуть виникати обов'язки щодо сплати будь-яких платежів. На думку відповідача, цей спір не підпадає під регулювання статті 1212 Цивільного кодексу України. Також відповідач вважає, що розрахунок заборгованості безпідставно збережених коштів позивача не може бути розрахований з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 07.07.2023, яка становить 1 147 944,51 грн, оскільки вона не діяла протягом 2019-2021 років, коли банк володів приміщеннями. На переконання відповідача, розрахунок суми позову слід проводити з урахуванням довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів станом на 01.01.2019 і за розрахунком банку за користувався земельною ділянкою площею 411 м2 з 29.10.2019 до 28.09.2021 сума що може підлягати до стягнення становить 3131,17 грн.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач вказав, що кожного рокудля розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). На думку відповідача, саме 2009 рік, як рік останнього визначення оцінки земель, і є базовим роком для застосування коефіцієнтів індексації земель міста Черкаси, тому розрахунок зроблений банком ґрунтується саме на такому підході та є логічно правильним.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази надіслання на адресу Акціонерного товариства «Кристалбанк» копії позовної заяви та копії доданих до неї документів з поіменним переліком документів та докази оплати вартості наданих поштових послуг позивачем.
30.04.2025 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якого долучив докази, які зазначені в ухвалі від 21.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2025 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлені строки для подання заяв по суті.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.10.2023 у справі №925/1187/23, яке набрало законної сили 21.11.2023, повністю задоволено позов Черкаської міської ради та стягнуто з фізичної особи-підприємця Хіміча Віталія Сергійовича на користь міського бюджету міста Черкаси безпідставно утримувані кошти у розмірі 15690,13 грн за період користування земельною ділянкою без правових підстав з 29.09.2021 до 02.08.2023.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.06.2024 у справі №925/653/24, яке набрало законної сили 15.07.2024, повністю задоволено позов Черкаської міської ради та стягнуто з фізичної особи-підприємця Хіміча Віталія Сергійовича кошти у розмірі 6843,82 грн за період користування земельною ділянкою без правових підстав з 03.08.2023 до 17.04.2024.
Під час розгляду справ №925/1187/23 та №925/653/24 господарським судом встановлені такі факти.
Черкаська міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,1497 га з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, що знаходиться у місті Черкаси, по вулиці Максима Залізняка 146/3 та відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна фізична особа-підприємець Хіміч Віталій Сергійович набув право власності на нежиле приміщення, загальною площею 1332,2 м2. Опис: нежиле приміщення будівлі складу літ. «И-2», а саме: приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3, яке розташоване за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Залізняка Максима, будинок 146/3.
Земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 146/3, площею 0,1497 га, вид цільового призначення 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств оборонної, машинобудівної та іншої промисловості; форма власності - комунальна власність, дата державної реєстрації земельної ділянки - 21.10.2019, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7112520742019 від 07.09.2022.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 становить 1 147 944,51 грн, що підтверджується витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №5718/42-23 від 07.07.2023.
Загальна площа приміщень, що знаходяться за адресою місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 146/3 в літ. И-2 становить 4850,3 м2 (підвал - 1511,2 м2, 1-го поверху - 1692,3, 2-го поверху - 1646,8 м2) відповідно до відомостей, (згідно з довідкою КП ЧООБТІ від 09.09.2021 №25453 о).
Згідно з розрахунком частки та площі для нарахування плата за земельну ділянку по вулиці Максима Залізняка, 146/3, частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) у фізичної особи-підприємця Хіміч В.С. від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності останнього (1332,2 м2 / 4850,3 м2 = 0.27466342) становить: 411 м2 (0,27466342 * 1497 м2).
Рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 №2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення визначено розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Черкаси. За земельні ділянки з КВЦПЗ 11.02. не передбачено розмір орендної плати, тому застосуванню підлягає пункт 10 - інші землі та ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% .
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У справі, що розглядається, встановлено, що з 29.10.2019 до 28.09.2021 Акціонерне товариство «Кристалбанк» було власником нерухомого майна загальною площею 1332,2 м2 (нежиле приміщення будівлі складу літ. «И-2»): приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3, розташоване за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Залізняка Максима, будинок 146/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1948207371101. Підставою виникнення права власності є свідоцтво, серія та номер 2753 від 29.10.2019, посвідчене приватним нотаріусом Черкаськго міського нотаріального округу Веліковою Н.А., що підтверджене інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №412000591 від 07.02.2025.
Згідно з договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.09.2021 Акціонерне товариства «Кристалбанк» продало Хімічу Віталію Сергійовичу спірне нерухоме майно (приміщення будівлі складу літ. «И-2»: приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3) загальною площею 1332,2 м2, за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Залізняка Максима, будинок 146/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1948207371101.
Отже, з 29.10.2019 до 28.09.2021 (до момент відчуження відповідачем нерухомого майна на користь Хіміча В.С.) у власності відповідача перебувало спірне нерухоме майно.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» №6254 о від 22.10.2019, загальна площа приміщень, які у спірний період належали відповідачу (приміщення будівлі складу, а саме приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3) становить 1332,20 м2. А загальна площа приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в літ. И-2 становить 4850,30 м2 (підвал - 1511,20 м2, І-поверх - 1692,30 м2, ІІ-поверх - 1646,80 м2) (довідка Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» №25453 о від 09.09.2021).
За розрахунком частки та площі для нарахування плати за користування земельною ділянкою по вулиці Максима Залізняка, 146/3, частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебували у власності відповідача становить 411,00 м2 ((1332,20 м2 / 4850,30 м2 = 0,27466342), 0,27466342 * 1497 м2 = 411,00 м2).
За час користування відповідачем частиною спірної земельної ділянки, на якій знаходилося належне йому нерухоме майно, між власником земельної ділянки та власником майна не було укладено договору на користування цією ділянкою. Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту відчуження цього майна на користь третьої особи відповідач здійснював фактичне користування земельною ділянкою під своїм нерухомим майном без правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.
За даними Держгеокадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за період 2017-2020 років становив 1,0, за 2021 рік для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік - 1,051, за 2024 рік - 1,12.
За розрахунками позивача загальний розмір заборгованості відповідача за час фактичного користування земельною ділянкою за період з 29.10.2019 (дата набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) до 28.09.2021 (дата, що передує даті відчуження спірного майна відповідачем на користь третьої особи) (з урахуванням коефіцієнтів індексації) становить 14334,31 грн.
Фактичне користування відповідачем земельної ділянки та ухилення від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, на думку позивача, є порушенням права територіальної громади міста Черкаси щодо надходження грошових коштів до місцевого бюджету, і відповідно стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення коштів у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України з відповідача, як землекористувача, який у спірний період використовував частину земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) у якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Судом встановлено, що відповідач з 29.10.2019 до 28.09.2021 був власником нерухомого майна площею 1332,2 м2, яке знаходиться у приміщенні за адресою місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 146/3 літ. И-2 загальною площею 4850,3 м2 (підвал - 1511,2 м2, 1-го поверху - 1692,3, 2-го поверху - 1646,8 м2). Це приміщення знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, площею 0,1497 га, за адресою Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 146/3, яка належить до комунальної власності територіальної громади. З часу набуття відповідачем права власності на нерухоме майно та до моменту відчуження нерухомого майна на користь третьої особи договірних відносин щодо користування спірною земельною ділянкою між позивачем та відповідачем не було і відповідач не сплачував за користування нею. Разом з тим, суд констатує, що у зв'язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке у спірний період належало на праві власності відповідачу, останній користувався спірною земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави.
Право користування землею визначено у Главі 15 Земельного Кодексу України. За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується шляхом отримання землі у постійне користування або через право оренди.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (статті 92-93 Земельного кодексу України)
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі статтею 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України). Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
З огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення та станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з інформацією, яка міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5718/42-23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 станом на 07.07.2023, становить 1 147 944,51 грн.
Як зазначалось судом вище значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки було сталим і застосовувалось із значенням 1.0, за 2021 рік - для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік - 1,051, за 2025 рік - 1,12.
Отже, з врахуванням коефіцієнтів індексації, що вказані в повідомленні Держгеокадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 7110136400:02:040:0018 у 2021 році становила 907 466,02 грн (1 147 944,51 / 1,15 / 1,1), у 2022 році - 907 466,02 грн (907 466,02 / 1), у 2019 році - 907 466,02 (907 466,02 / 1). Нормативна грошова оцінка 1 квадратного метра земельної ділянки становить 606,19 грн (907 466,02 / 1497 м2).
Загальна площа земельної ділянки, на якій у спірний період знаходилось нерухоме майно, частина якого належала відповідачу на праві власності, становить 1497 м2, а загальна площа всього приміщення - 4850,30 м2.
Як встановлено судом, відповідачу на праві власності належало частина нерухомого майна, а саме приміщення будівлі складу, а саме приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3, площею 1332,20 м2.
Отже, враховуючи викладене, частка власності відповідача, відносно загальної площі приміщень складає 0,27466342 (1332,2 м2 / 4850,30 м2), а площа для нарахування плати за користування відповідачем частиною земельної ділянкою становить 411,00 м2 (0,27466342 * 1497 м2).
За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за період з 29.10.2019 до 28.09.2021 розмір заборгованості відповідача становить 14334,31 грн, із розрахунку з 29.10.2019 до 31.12.2019 (64 дні) - 1310,57 грн, з 01.01.2020 до 31.12.2020 (366 дні) - 7474,32 грн, з 01.01.2021 до 28.09.2021 (271 дні) - 5549,43 грн.
Суд погоджується, що для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності позивачем використано нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, оскільки такий підхід визначений законодавцем при визначенні розміру плати за землю.
Судом перевірений розрахунок заборгованості позивача та з врахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що розрахунок позивачем зроблений арифметично вірно з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік, а тому відповідач мав сплатити позивачу, як власнику земельної ділянки, за період з 29.10.2019 (дата набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) до 28.09.2021 (дата відчуження нерухомого майна на користь третьої особи розмір заборгованості відповідача становить 14334,31 грн.
Щодо посилання відповідача на застосування довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» станом на 01.01.2019 та розрахунку заборгованості виходячи з середньої (базової) вартості одного квадратного метру земель міста Черкаси, а також заперечень відповідача стосовно розміру заборгованості та застосування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2023 рік, тобто за період, у який відповідач не володів нерухомим майном, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 (що діяв на час виникнення права власності у відповідача на майно) в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Водночас, нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається за спеціальною формулою, яка враховує, серед іншого, коефіцієнти функціонального використання та місця розташування.
Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, щороку індексується відповідно до статті 289 Податкового кодексу України. Нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки (а не середня по місту) визначається з урахуванням коефіцієнтів індексації, її функціонального використання, місця розташування та інших характеристик, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який у цій справі наданий позивачем у справі.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Суд констатує, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.
Верховний Суд у постанові від 09.02.2022 у справі №910/8770/19 зазначив, що чинне земельне законодавство, у тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Щодо посилання відповідача на наявність інших земельних ділянок за адресою Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 146/3, то суд зазначає, відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2021 передав у власність Хіміч В.С. належне йому на праві власності нерухоме майно.
Рішеннями Господарського суду Черкаської області від 30.10.2023 у справі №925/1187/23 та від 24.06.2024 у справі №925/653/24 повністю задоволено позови Черкаської міської ради до фізичної особи-підприємця Хіміча В.С. про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1497 га з кадастровим номером: 7110136700:06:036:0184 за адресою: місто Черкаси вулиця Максима Залізняка, 146/3 на якій розташоване його нерухоме майно, яке він придбав у відповідача.
Цими рішеннями суду було встановлено, що нежиле приміщення будівлі складу літ. «И-2»: приміщення 1-го поверху за №3-5, приміщення 2-го поверху за №1-1, 1-2, 1-3 по вулиці Максима Залізняка, 146/3 у місті Черкаси знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1497 га з кадастровим номером: 7110136700:06:036:0184.
Отже, рішеннями суду встановлено факт розміщення нерухомого майна, що було відчужено відповідачем на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, а тому заперечення відповідача, щодо можливого розміщення цього майна на інших земельних ділянках є безпідставним та не заслуховують на увагу суду.
Отже, на переконання суду відповідач гарантовано мав би сплатити за користування земельною ділянкою грошові кошти, розмір яких повинен бути розрахований з урахуванням нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та обов'язкового розміру плати за землю (3% від нормативної грошової оцінки), за період з 29.10.2019 до 28.09.2021 розмір заборгованості відповідача становить 14334,31 грн, а саме за період з 29.10.2019 до 31.12.2019 (64 дні) - 1310,57 грн (606,19 грн * 411 м2 / 365 * 64 * 3%), за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 (366 дні) - 7474,32 грн (606,19 грн * 411 м2 * 3%), за період з 01.01.2021 до 28.09.2021 (271 дні) - 5549,43 грн (606,19 грн * 411 м2 / 365 * 271 * 3%).
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України (такий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).
Як слідує з матеріалів справи відповідач у спірний період не сплачував позивачу за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться його нерухоме майно. Отже, відповідач за вказаний період фактично збільшив своє майно (безпідставно зберіг у себе кошти), а позивач втратив його на суму 14334,31 грн. Вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідача у сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Кристалбанк» (вулиця Кудрявський узвіз, 2, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код 39544699) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 14334,31 грн безпідставно збережених коштів.
3.Стягнути з Акціонерного товариства «Кристалбанк» (вулиця Кудрявський узвіз, 2, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код 39544699) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 3028,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко