вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
30 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/90/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Василишин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури (м.Тернопіль, бульвар Шевченка, 7 , код ЄДРПОУ 0291009825)
в інтересах держави в особі:
позивач-1: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (46002, м.Тернопіль, вул. Лисенка, 20А, код ЄДРПОУ 39766192)
позивач-2: Козлівська селищна рада (47631, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Козлів, вул.Галицька, буд. 15, код ЄДРПОУ 04396443)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Косар Ірини Василівни (47662, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Купчинці, РНОКПП НОМЕР_1 )
про: зобов'язання фізичної особи-підприємця Косар Ірини Василівни звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, землі громадської та житлової забудови, нормативною вартістю 109 695,92 грн. (площа захоплення 0,0026 га, вартістю 1 615,92 грн.), яка розташована по АДРЕСА_1 та перебуває в комунальній власності Козлівської селищної ради, шляхом демонтажу за власний рахунок самовільно встановленої тимчасової споруди та замощення, та стягнути судовий збір в сумі 3028 грн.
За участю представників:
-прокуратура: Козлова Олена Володимирівна, прокурор відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури, довіреність №15-21вих-25 від 06.01.2025;
-позивача-1: не з'явився;
-позивача-2: не з'явився;
-відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Козлівської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Косар Ірини Василівни, про:
-зобов'язання фізичної особи-підприємця Косар Ірину Василівну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, землі громадської та житлової забудови, нормативною вартістю 109 695,92 грн. (площа захоплення 0,0026 га, вартістю 1 616,92 грн.), яка розташована по вул.Тернопільська,48 в с.Дмухівці, Тернопільського району Тернопільської області та перебуває в комунальній власності Козлівської селищної ради, шляхом демонтажу за власний рахунок самовільно встановленої тимчасової споруди та замощення;
- стягнення із відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури витрати пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 028 грн.
Позиція прокуратури.
Підставою позову визначено порушення інтересів держави, що полягає у використанні земельної ділянки комунальної власності без правових підстав, з порушенням порядку набуття речових прав на земельну ділянку, що в свою чергу обмежує державу в особі уповноваженого органу у її використанні і залученні коштів до бюджету шляхом продажу прав на цю ділянку, тобто встановлено факт самовільного зайняття частини земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, шляхом встановлення на ній тимчасової споруди розміром 2,55 м. х 6,10 м, яка за рішенням суду підлягає демонтажу.
За фактом самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, СД ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РВП ГУНП у Тернопільській області 04.09.2024 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024212050000108, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. В ході досудового розслідування, 22.10.2024 дізнавачем у кримінальному провадженні, за участі інженера-геодезиста та головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області проведено огляд місця події та підтверджено факт встановлення тимчасової споруди.
Позиція позивача - 1.
16.04.2025 від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області поступила заява №9-19-0.9-1644/2-25 від 116.04.2025 (вх.. №2742 від 16.04.2025) в якій просить позовні вимоги Заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури який звернувся до Господарського суду Тернопільської області задовольнити у повному обсязі.
Позиція позивача - 2.
02.05.2025 від Козлівської селищної ради поступила заява № без номера, документ сформовано в системі "Електронний суд" (вх.№3234 від 02.205.2025) в якій просить позовні вимоги Заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури який звернувся до Господарського суду Тернопільської області задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не було подано Відзиву на позовну заяву.
Рух справи.
Ухвалою від 04.03.2025 прийнято позовну заяву № 50-89-1-1823ВИХ-25 від 17.02.2025 (вх.№104 18.02.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі №921/90/25 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.04.2025 на 10год. 30хв.
Ухвалою від 02.04.2025 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 16.04.2025 на 11 год. 00 хв.
Ухвалою від 16.04.2025 відкладено підготовче засідання на 05.05.2025 на 16год. 00хв.
Ухвалою від 05.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.06.2025 на 15 год. 00хв.
Ухвалою від 04.06.2025, враховуючи, що 02.06.25 засідання у справі №921/90/25 не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді у відпустці, призначено судове засідання на 18.06.2025 на 11 год .30хв.
Ухвалою від 18.06.2025 (протокольна) повідомлено учасників справи про оголошення переви в судовому засіданні на 30.06.2025 на 12 год. 30 хв.
Явка сторін.
Представник прокуратури Козлова О.В. в судове засідання з'явилася, підтримала позовні вимоги, просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник позивача-1 судове засідання не з'явився. 16.04.2025 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області подало заяву №9-19-0.9-1644/2-25 від 116.04.2025 (вх. №2742 від 16.04.2025), в якій просить розглянути справу без участі представника Головного управління.
Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився. 02.05.2025 Козлівська селищна рада подала заяву № без номера, документ сформовано в системі "Електронний суд" (вх.№3234 від 02.205.2025), в якій просить розглянути справу без участі представника селищної ради.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Також представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач отримала 14.03.2025 ухвалу від 04.03.2025 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 02.04.2025 на 10год. 30хв., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відпрвлення. Також відповідач отримала: 29.04.2025 ухвалу від 16.04.2025 про відкладення підготовчого засідання, 05.05.2025 на 16 год. 00 хв, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відпрвлення.
Ухвала суду від 02.04.2025 про відкладення підготовчого засідання, ухвала від 05.05.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та ухвали від 04.06.2025 та 18.06.2025 про відкладення судового засідання надіслані рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, на його адресу 47662, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Купчинці, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних обіб - підприємців та громадських формувань, проте відповідачем не отримані, поштові конверти повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформація про іншу адресу відповідача у суду відсутня.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
А тому, слід вважати, що відповідач Фізична особа - підприємць Косар Ірина Василівна повідомлена належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також судом встановлено, що у всіх сторін справи наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС "Електронний Суд", куди надсилались ухвали суду, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.
Таким чином, слід вважати, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань
Заяви та клопотання від сторін до матеріалів справи не надходили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
Судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення в ході судового розгляду справи по суті представника прокуратури, встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2025 № 409795404, земельна ділянка вул. Тернопільська, 48 в с. Дмухівці Тернопільського району Тернопільської області з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, перебуває в комунальній власності Козлівської селищної ради. Право власності зареєстровано 11.11.2021 державним реєстратором Козлівської селищної ради на підставі рішення Козлівської селищної ради від 23.07.2021 № 471 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності, Козлівської селищної ради для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування (нежитлова будівля - сільський клуб)».
Згідно інформації з Державного земельного кадастру про власності на речові права на земельну ділянку від 10.10.2024 цільове призначеначенння 03.05. Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування.
04.09.2024 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, СД ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РВП ГУНП у Тернопільській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024212050000108, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Відповідно до висновку про наявність пістав для застосування представницьких повноважень поза межами кримінального провадження від 11.10.2024 наданого старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42024212050000108 - прокурораом Тернопільскої окружної прокуратури Тернопільскої області Волошин О., у ході досудового розслідування встановлено, що ФОП Косар Ірина Василівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в с. Купчинці, Козівського району, Тернопільскої області, здійснює підприємницьку діяльність в тимчасовій споруді, що розміщена на земельній ділянці по вул. Тернопільська,48 в с. Дмухівці Тернопільського району, Терннопільської області кадастровий номером 6123055400:03:001:0054 перебуває в комунальній власності Козлівської селищної громади, без отримання відповідних дозвільних документів органу місцевого самоврядування щодо використання вказаної земельної ділянки, на якій зазначена тимчасова споруда розташована, також за відсутності паспорту прив'язки тимчасової споруди.
22.10.2024 дізнавачем у кримінальному провадженні, за участі інженера-геодезиста та головного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області проведено огляд місця події та підтверджено факт встановлення тимчасової споруди, про що складено Протокол огляду від 22.10.2024.
Згідно протоколу огляду встановлено, що на спірній земельній ділянці кадастровий номером 6123055400:03:001:0054 розміщено металевий контейнер, розмірами 2,55 м Х 6,10 м, в якому здійснюється торгівельна діяльність. Поряд з контейнером знаходиться замощення із кам'яної плити, розмірами 4,20 м Х 2,90 м. Від металевого контейнера до електромережі відходить електричний провід, що свідчить про ймовірне підключення до електромережі. Під контейнером не виявлено фундаменту чи інших ознак капітального будівництва. Контейнер розміщений на бетонних блоках. На території зазначеної земельної ділянки знаходиться електро опора лінії електропередач, вказаний контейнер знаходиться на відстані 1 м 12 см від електроопори. Через вказану електроопору проходять лінії електропередач в трьох напрядках, одна з яких проходить поряд з контейнером, а друга безпосепердьо над контейнером.
Комісією по розгляду земельних спорів та обстеженню земельних ділянок на території Козлівсткої селищної ради у складі: голови комісії - Жураваль. Н.Р., секретаря комісії Гарасимів Г.П., членів комісії - Гураль І.С., Андрухів М.І. здійснено обстеження земельної ділянки в с. Дмухівці по вул.. Тернопільська, 48 та встановлено, що розташована металева тимчасова споруда (далі ТС) розміром 2.55*6.10 м. Відстань від краю проїзної частини дороги до ТС становить орієнтовно 4 м. Контейнер розміщений на бетонних блоках. Поряд з контейнером знаходиться замощення із кам'яної плити, приблизно розмірами 4,20 м х 2.90 м. металевий контейнер із задньої його частини підєднано до опори лінії електропередач металевим кабелем довжиною приблизно 2 м., здійснюється електропостачання. З результатами обстеження складено Акт обстеження земельної ділянки що знаходиться в с. Дмухівці по вул. Тернопільська 48 від 03.11.2024.
У довідці Головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 23.01.2025 зазначено, що відповідно до топографо-геодезичного плану на частині земельної ділянки без улаштування фундаменту розміщено тимчасову споруду (металевий контейнер) торговельного призначення для провадження підприємницької діяльності, площею 0,0015 га. Також, частину ділянки (перед входом у тимчасову споруду) замощено бетонною плиткою (бруківкою) на площі 0,0011 га. Фактично у користуванні перебуває частина земельної ділянки, загальною площею 0,0026 га, частина якої знаходиться в межах охоронної зони лінії електропередач (0,4 кВ).
Крім цього, згідно листів АТ «Тернопільобленерго» №408/10 від 24.01.2025 та ТОВ "Тернопільелектропостач", станом на 24.01.2025 ні ФОП Косар І.В., ні інші особи з приводу отримання послуги з приєднання до електричних мереж за адресою вул. Тернопільська, 48, с. Дмухівці, Тернопільського району, Тернопільської області, на земельній ділянці з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054 не зверталися, відповідно й оплата не здійснювалась. Відповідно до п. 7 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету України від 27.12.2022 №1455, передбачено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ЛЕП - у вигляді земельних ділянок та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстань, зокрема, 2 метрів - для повітряних ліній напругою до 1 кВ. 3 огляду на викладене, зазначена в запиті земельна ділянка з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054 частково знаходиться в охоронній зоні ПЛ-0,4 / кВ. Договірні відносини щодо розподілу електроенергії між АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» та Косар І.В. відсутні, а відтак, Косар І.В. не є споживачем оператора системи розподілу.
Відповідно до листа головного управління ДПС у Тернопільській області №5358/5/19-00-24-02-11-1 від 11.11.2024 станом на 05.11.2024 Косар Ірина Василівна як фізична особа підприємець перебуває на обліку за основним місцем обліку у Козівській ДПІ та здійснює діяльність за такими КВЕД: 47.11 основний - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі; 56.30 - Обслуговування напоями.
Козлівська селищна рада листом №01-972/3.09 від 12.11.2024 повідомила, наступне:
- ФОП Косар Ірина Василівна до Козлівської селищної ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, в оренду та на розміщення на ній тимчасової споруди для ведення господарської зверталася;
- Козлівською селищною радою рішення про надання дозволу ФОП Косар І.В. на розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054 не приймалися, паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по вул.Тернопільська,48 в с. Дмухівці Тернопільського району, Тернопільської області не надавалась;
- станом на листопад 2024 року ФОП Косар Ірина Василівна здійснює господарську діяльність у тимчасовій споруді, що розміщена на вказаній вище земельній ділянці;
- ФОП Косар Ірина Василівна не сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054.
23.01.2025 Козлівська селищна рада направила відповідачу листа №01-79/3.09 від 23.01.2025 в якому повідомила, що на території Козлівської селищної ради в с.Дмухівці по вул. Тернопільська, 48 на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, самовільно встановлений без жодних дозволів торговий павільйон (МАФ) у якому на прізвище фізичної особи - підприємця Косар І.В. ведеться підприємницька діяльність, а тому рекомендує у місячний термін демонтувати незаконно встановлену споруду, інакше справу буде передано до суду.
Таким чином, прокурор вважає, що у межах земельної ділянки площею 0,1765 га, з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054 ФОП Косар І.В. використовує частину даної земельної ділянки, а саме земельну ділянку площею 0,0026 га без правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (із відповідною державною реєстрацією згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності та є порушенням статей 125 та 126 Земельного кодексу України, а тому, самовільно зайнята фізичною особою-підприємцем - Косар І.В. земельна ділянка комунальної форми власності, з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, яка знаходиться по вул. Тернопільська, 48 в с. Дмухівці Тернопільського району Тернопільської області підлягає поверненню її власнику - Козлівській селищній раді, а протиправно встановлена на ній тимчасова споруда розмірами 2,55 м х 6,10 м і бетонні плити підлягають демонтажу за рішенням суду.
Щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави під час розгляду даного спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Тернопільською окружною прокуратурою направлено Лист № 50-89-499ВИХ від 14.01.2025, яким повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Тернопільскої області про встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки на території ради Козлівської селищної ради і встановлення на ній тимчасової споруди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування.
У відповідь на вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Тернопільської області листом №19-19-0.211-2812-25 від 23.01.2025 повідомило, що не пред'являтиме позову до фізичної особи - підприємця Косар Ірини Василівни про звільнення самовільно зайнятої ділянки. Причиною невжиття заходів представницького характеру вказала відсутність коштів в місцевому бюджеті.
Тернопільською окружною прокуратурою направлено Лист № 50-89-508ВИХ від 14.01.2025, яким повідомлено Козлівську селищну раду про встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки на території ради Козлівської селищної ради і встановленння на ній тимчасової споруди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування.
У відповідь на вказаний лист Козлівська селищна рада листом №01-110 3.09 від 23.01.2025 повідомило, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів селищної ради у сфері земельних правовідносин до гр. Косар І.В. про звільнення самовільно зайнятої ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, яка розташована по вул.Тернопільська,48 в с.Дмухівці, Тернопільського району Тернопільської області.
Вказане свідчить про бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Тернопільської області та Козлівської селищної ради та самоусунення від захисту порушених інтересів держави шляхом пред'явлення позову, який би відповідав нормам процесуального та матеріального права.
Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо звернення до компетентного органу до подання позову.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства є безумовним інтересом держави.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Також, Верховний Суд у п.5.6. постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив про необхідність врахування нездійснення позивачем упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
А тому, Заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Козлівської селищної ради з відповідним позовом до фізичної особи - підприємця Косар Ірини Василівни.
Оцінивши подані прокуратурою докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Земельним кодексом України передбачено дві правові форми передачі земель у користування: 1) на підставі договорів оренди; 2) на підставі договорів земельного сервітуту.
Відповідно до статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти комунальної власності, незалежно від місця їх розташування (частини 1, 2 статті 83 Земельного Кодексу України).
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад (положення п. «а» ч. 1 ст. 12 ЗК України).
Положеннями ч. 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (положення ч. 1 ст. 123 ЗК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Таким чином, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України). При цьому ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.
За відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності, а тому розміщення тимчасової споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності, право розпорядження якою належить до компетенції Ради, не можна визнати законним.
Аналогічна правова позиція щодо користування земельними ділянками під тимчасовими спорудами викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі 920/447/18 (пункт 6.28) та постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №918/633/16
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, зокрема, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Із системного аналізу положень статей 116, 123, 124, частини другої статті 134, статті 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» можна зробити висновок, що відповідно до вимог наведеного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.01.2021 у справі № 264/7200/18.
У постанові від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18 Верховний Суд вказав, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на неї або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним зайняттям земельної ділянки
Порядок встановлення тимчасових споруд регламентовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2021 № 244.
Згідно ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Порядок встановлення тимчасових споруд регламентовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2021 № 244 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі -Порядок), підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки.
Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (пункт 2.2. Порядку).
Згідно пункту 2.3 Порядку, до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження тимчасової споруди /контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Вказаний перелік документів є вичерпним.
Згідно з п. 2.7 Порядку паспорт прив'язки тимчасової споруди надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Пунктами 2.20, 2.21 Порядку визначено, що встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки тимчасової споруди. Відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається.
Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець Косар Ірина Василівна, здійснює підприємницьку діяльність в тимчасовій споруді, що розміщена на земельній ділянці по вул. Тернопільська,48 в с. Дмухівці Тернопільського району, Тернопільської області кадастровий номером 6123055400:03:001:0054.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2025 № 409795404 з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, перебуває в комунальній власності Козлівської селищної ради. Право власності зареєстровано 11.11.2021 державним реєстратором Козлівської селищної ради.
Виходячи з наведених законодавчих положень, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка належить до комунальної форми власності є Козлівська селищна рада.
Разом з тим, Козлівська селищна рада не приймала рішення про надання в користування (власність) фізичній особі - підприємцю Косар І.В. земельної ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, яка розташована в с. Дмухівці Тернопільського району Тернопільської області та на якій встановлено тимчасову споруду, також не надавались фізичній особі - підприємцю Косар І.В. дозволи про розміщення тимчасової споруди селищною радою, що підтверджується листом Козлівської селищної ради № 01-811/3.09 від 30.09.2024.
Будь яких заперечень чи доказів протилежного відповідач суду не надав.
Розміщення тимчасової споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування землею, є незаконним, навіть, при наявності паспорту прив'язки тимчасової споруди. Вказаний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 918/633/16.
Факт наявності на самовільно зайнятій земельній ділянці тимчасових споруд лише свідчить про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки (ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», яка розкриває поняття «самовільного зайняття земельної ділянки»).
Крім, того, відповідно до технічної документації із землеустрою, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054 для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування (код 03.05), а тому така земельна ділянка не може використовуватись для обслуговування будівель торгівлі. Тобто вказана тимчасова споруда розміщена на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 920/447/18).
Таким чином, в силу вимог вказаного законодавства та зважаючи на те, що уповноваженим органом - Козлівською селищною радою рішення про надання у власність чи користування ФОП Косар І.В. земельної ділянки з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га не приймалося, земельна ділянка, на якій розташована спірна тимчасова споруда, є самовільно зайнятою відповідачем.
Земельна ділянка комунальної власності частково самовільно зайнята відповідачем шляхом розміщення на ній тимчасової споруди, що створює перешкоди використовувати її за призначенням, а тому вона підлягає звільненню шляхом їх демонтажу та перенесенню за межі земельної ділянки.
Саме такий спосіб захисту як звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасових споруд є належним та ефективним для поновлення порушеного права власника землі.
Вказаний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, згідно якого якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що використовується власником цих приміщень без установлених законом підстав, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 391 ЦК України.
Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов зокрема шляхом зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у спосіб демонтажу нежитлових приміщень.
На підставі усього вищевикладеного, вимоги заступника керівника Тернопільскої окружної прокуратури є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зазначений позов до господарського суду окружною прокуратурою подано в електронній формі. Таким чином, за подання до господарського суду в електронній формі вказаної позовної заяви Тернопільською обласною прокуратурою із застосуванням відповідного коефіцієнта пониження ставки судового збору сплачено 2 422,40 грн (3028*0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №256 від 11.02.2025.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 2 422,40 грн, на користь Тернопільської обласної прокуратури.
Судом при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення помилково зазначено про стягнення з відповідача 3028,00грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Згідно ч. 7 ст. 233 ГПК України виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд робить застереження про виправлення в резолютивній частині рішення щодо суми судового збору, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн. замість 3028,00грн.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Зобов'язати фізичну особу-підприємця Косар Ірину Василівну (47662,Тернопільська область, Тернопільський район, с.Купчинці, РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 6123055400:03:001:0054, площею 0,1765 га, землі громадської та житлової забудови (площа захоплення 0,0026 га), яка розташована по вул.Тернопільська,48 в с.Дмухівці, Тернопільського району Тернопільської області та перебуває в комунальній власності Козлівської селищної ради, шляхом демонтажу за власний рахунок самовільно встановленої тимчасової споруди розмірами 2,55 м на 6,10 м та замощення.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косар Ірини Василівни (47662, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Купчинці, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тернопільської обласної прокуратури: м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098 (р/р НОМЕР_2 в ДКСУ м.Киїів, МФО 820172) витрати пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 442,40 грн.
4. Копію рішення надіслати:
-Тернопільській окружній прокуратурі до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»;-позивачу-1 (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-заступнику керівника Тернопільської окружної прокуратури Придруга Андрію Мироновичу до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»;
-Тернопільській обласній прокуратурі (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
- позивачу-1 (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
- позивачу-2 (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-відповідачу Фізичній особі-підприємцю Косар Ірині Василівні (47662, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Купчинці, РНОКПП НОМЕР_1 ) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано: 10 липня 2025 року.
Суддя С.О. Хома