адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
03.06.2025 Справа № 917/915/24
Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні
заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження про неплатоспроможність,
За участю представників: згідно протоколу судового засідання
В судовому засіданні суд постановив вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня постановлення вступної та резолютивної частин ухвали.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ) (далі - ОСОБА_1 , заявник, боржник) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. № 976/24 від 31.05.2024) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05. 2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/915/24, призначено головуючим суддею Ореховську О.О.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.06.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено заявнику спосіб та строк для усунення недоліків заяви.
У визначений судом строк заявник усунув недоліки заяви.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 04.07.2024.. Зобов'язано заявника надати до підготовчого засідання:
- додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов"язань перед банківськими та мікрофінансовими установами, перелік яких наданий в заяві.
За наслідками судового засідання 04.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 01.08.2024 з направленням учасникам провадження повідомлення про час, дату та місце проведення наступного судового засідання.
01.08.2024 року судове засідання не відбулось у зв'язку відпусткою судді Ореховської О.О., у зв'язку з чим ухвалою суду від 05.09.2024 визначенні нові дата та час проведення судового засідання по справі - 10.10.2024 об 11.45год.
У судовому засіданні 10.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 19.11.2024 з направленням учасникам провадження повідомлення про час, дату та місце проведення наступного судового засідання.
У судовому засіданні 19.11.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 24.12.2024 з направленням учасникам провадження повідомлення про час, дату та місце проведення наступного судового засідання.
24.12. 2024 судове засідання не відбулось у зв'язку відпусткою судді Ореховської О.О., у зв'язку з чим ухвалою суду від 13.01.2025 визначенні нові дата та час проведення судового засідання по справі - 18.02.2025 об 11:00год.
У судовому засіданні 18.02.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 29.04.2025 з направленням учасникам провадження повідомлення про час, дату та місце проведення наступного судового засідання.
У судовому засіданні 29.04.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 03.06.2025 з направленням учасникам провадження повідомлення про час, дату та місце проведення наступного судового засідання.
Учасники у справі повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання ухвалою суду від 29.04.2025. Зазначена ухвала суду надіслана учасникам у справі в їх електронні кабінети і була доставлена 07.05.2025 , що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 102, 113 т. 3).
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням зазначених положень процесуального закону учасники у справі належним чином були повідомлені про дату та час проведення судового засідання.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула до КУзПБ).
За ст.1 КУзПБ визначено, що:
неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).
Відповідно до ст.113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою.
За приписами ч. 1 ст. 115 КУзПБ (в редакції станом на дату звернення заявника із заявою) провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи абр фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснити звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що стосовно нього існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що він перебував у кредитних відносинах з фінансовими установами. На фоні нестабільної економіки, викликаної численними факторами, а також у зв'язку з захворюванням батька, який в подальшому помер та сімейними обставинами, у нього виникли прострочені кредитні зобов'язання перед 11 фінансовими установами у загальному розмірі 301 215,93грн, яку погасити наразі він не має фінансової можливості. Тяжке матеріальне становище не дає можливість здійснювати виплати у вказані в договорах терміни, збільшуючи кількість проблемних кредитів.
Заявник вказує, що погашення по кредитам він припинив з червня 2023 року.
Вказує, що ним проводилась досудова робота в частині направлення кредиторам запитів з проханням надати інформацію щодо стану кредитної заборгованості та надати відповідні документи. Отримані на зазначені запити документи залучені до заяви.
Заявник зазначає, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна № 358073780 від 12.12.2023 (додається) відомості про власника будинку у реєстрі нерухомості відсутні.
Зазначає, що відповідно до довідки про склад сім'ї № 108 від 20.11.2023, виданої виконавчим комітетом Опішнянської селищної ради, із заявником зареєстровані та проживають за фактичним місцем проживання : мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також у вказаній довідці зазначений батько. який наразі помер (свідоцтво про смерть додається).
Щодо свого матеріального становища заявник зазначив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон об'єктів нерухомого майна № 373672390 від 10.04.2024 за ним зареєстроване нерухоме майно, а саме:
- квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; загальна площа - 56.1кв.м.; тип речового права - право власності; розмір частки - 1.
- Земельна ділянка, площа - 2 га, тип речового права - право власності, розмір частки - 1.
Згідно довідки ГЦС ТЦМ МВС № 5344 за № 31/16-17-3-6 від 18.01.2024 реєстрація транспортних засобів за заявником відсутня.
Згідно наданої ОСОБА_1 розписки від 18.01.2024 (а.с. 153 (зворотний бік) т. 2) станом на дату звернення заявника із заявою до суду 6-місячний строк прийняття спадщини ще не настав, спадщина після смерті батька перейде до матері заявника.
Станом на день звернення до господарського суду заявник працевлаштований у Відділі освіти та молоді виконавчого комітету Зіньківської міської ради (код ЄДРПОУ 44021166), з липня 2023 року по грудень 2023 отримав заробітну плату у розмірі 79 706,08грн (без урахування податків і зборів). Статусу фізичної особи - підприємця заявник не має.
Заявником додано до заяви декларації про майновий стан за 2021, 2022, 2023 та 2024 (01.01.2024 - 01.04. 2024).
Також заявник зазначає, що він не має у банківських установах депозитних рахунків; не є партнером в жодній юридичній особі і не має корпоративних прав ані в Україні ані за її межами.
На підставі зазначеного, заявник просить суд відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що зазначені боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Окрім того, положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Згідно Конкретизованого списку Кредиторів і боржників ОСОБА_1 (а.с. 184 - 185 т.2), доданого до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, останній має заборгованість перед фінансовою та макрофінансовими установами в сумі 301 215,93 грн, а саме:
1) АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" - 47 298,05грн (згідно довідки про заборгованість від 10.04.2024);
2) ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" - 25 717,50 грн (згідно відповіді кредитора від 18.01.2024);
3) ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" - 13 800 грн (згідно відповіді кредитора від 11.04.2024);
4) ТОВ "БІЗПОЗИКА" -39 090,71 грн (згідно відповіді кредитора від 20.04.2024);
5) ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС "- 6 293,84 грн (згідно відповіді кредитора від 24.01.2024);
6) ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ "- 41 340,60 грн (згідно відповіді кредитора від 31.01.2024);
7) ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" - 21 450 грн (згідно відповіді кредитора від 12.04.2024);
8) ТОВ "ФК "РІАЛЬТО" - 20 225 грн (згідно відповіді кредитора від 07.03.2024);
9) ТОВ "СВЕА ФІНАНС" ("РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА") (фактор) (первинний кредитор - ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" - 49 068,23 грн (згідно відповіді кредитора від 20.04.2024);
10) ТОВ "ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ" (фактор) (первинний кредитор - ТОВ "МАНІФОЮ" - 25 272 грн (згідно відповіді кредитора від 30.04.2024);
11) ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" - 11 660 грн (згідно відповіді кредитора від 30.04.2024).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №916/2387/19 наведено правовий висновок, відповідно до якого факт виконання банком (фінансовою установою) свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника.
Аналогічні правові висновки в подібних правовідносинах висвітлено у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21.
У даному випадку заявником у якості підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами до заяви залучено:
- кредитні договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, договори факторингу між фінансовими установами, виписки деяких фінансових установ по рахункам заявника, а також довідки (листи) з відомостями про розмір заборгованості заявника та розрахунки заборгованості.
- копія позовної заяви ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" з додатками до неї про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що зазначені кредитні договори, виписки по рахункам (рух коштів по картці), довідки про стан заборгованості боржника можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням, лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами (банківські виписки, платіжні доручення, листи, претензії, вимоги від фінансово-кредитних установ тощо).
Роздруківки з сайтів фінансових установ не можуть бути розцінені судом як первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення.
Матеріали справи містять також надані деякими фінансовими установами розрахунки заборгованості ОСОБА_1 . На переконання суду, розрахунок заборгованості, складений в односторонньому порядку, сам по собі не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів він не може вважатися доказом, який підтверджує суму кредиту, виданого банком /мікрофінансовою установою позичальнику, суми траншів кредиту, дату, коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом, і, як наслідок, загальну суму боргу тощо.
Відтак, суд дійшов до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 , яка зазначена в Конкретизованому списку кредиторів, в повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір грошових зобов'язань ОСОБА_1 та структуру заборгованості з урахуванням приписів ч. 3 ст. 115 КУзПБ.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:
"59. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".
Заявник заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність зазначає, що до оформлення кредитів призвело тяжка життєва ситуація, у тому числі погіршення здоров'я батька, що призвело до довготривалого лікування, постійного приймання ним ліків. Разом із тим, матеріали заяви не містять документальних доказів того, на які саме цілі були витрачені кредитні кошти.
Крім цього суд зауважує, що із 11 кредитних договорів, за якими у ОСОБА_1 наявна кредитна заборгованість згідно Конкретизованого списку кредиторів, 1 кредитний договір було укладено ним у лютому 2023 року, 1 - у березні 2023 року, 6 - у квітні 2023 року, 1 - у вересні 2023 року, 1 - у листопаді 2023 року, 1 - у грудні 2023 року.
Разом з цим заявник у заяві вказує, що погашення по кредитам він припинив з червня 2023 року. Відтак ОСОБА_1 навіть після припинення з червня 2023 погашення заборгованості по кредитам за попередні періоди продовжував оформлювати нові кредити усвідомлюючи неможливість їх повернення, що ставить під сумнів добросовісність поведінки останнього.
Також заслуговує на увагу той факт, згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору по ОСОБА_1 (відповідь від 11.04.2024 (а.с. 142 (зворотний бік) -144 т.2,. а також відомостей зазначених боржником у декларації про майновий стан за 2023 рік, ОСОБА_1 у вересні 2023 троку отримав дохід від продажу нерухомого майна в сумі 218 500,00грн.
Згідно наданої ОСОБА_1 розписки від 05.01.2024 (а.с. 165 т. 2) виручені з продажу нерухомого майна кошти були спрямовані ним на погашення заборгованості перед фізичною особою ОСОБА_3 , ТОВ " Манівео", ТОВ "Кредит плюс", ТОВ "Кредит 7", ТОВ "Слон", ТОВ "Селфі ", ТОВ "Мілоан ", ТОВ "Тенго", ТОВ "Кедит Каса", ТОВ "Кача", ТОВ " МайКредит", ТОВ "Твоя позика" та частково погашено заборгованість перед АТ " КБ "Приватбанк".
Проте, документальних доказів на підтвердження зазначеного ОСОБА_1 суду не надав.
Вищевказані обставини у сукупності ставить під сумнів добросовісність поведінки заявника ОСОБА_1 .
Також суд зауважує, що декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 922/1510/21).
Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Господарський суд, проаналізувавши подані ОСОБА_1 декларації, дійшов висновку, що надані документи мають неточну та неповну інформацію, оскільки декларації про майновий стан заявника при зазначенні у них того, що "члени сім'ї інформації не надали" не відповідають принципам повноти та достовірності.
Відтак суд вважає, що ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ , відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі.
3. Скасувати заборону ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2024.
4. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення/підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.06.2025
Суддя О.О. Ореховська