"08" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/839/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглянувши справу № 916/839/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ» /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, e-mail: port@imtp.ua/
до відповідача: Акціонерного товариства “Укрзалізниця» /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5/ в особі регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Укрзалізниця» /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 15/
про стягнення 2 890,07 грн
Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Укрзалізниця» в особі регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Укрзалізниця» з позовною заявою /вх.№862/25 від 06.03.2025/, в якій просить стягнути з відповідача безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 1 558,01 грн., інфляційні збитки у розмірі 1123,10 грн та 3% річних у розмірі 209,59 грн, що разом складає 2 890,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом від 19.05.2020 р. №268/14.4-06.2 Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» звернулось до АТ «Укрзалізниця в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автозчепних пристроїв у кількості 9 одиниць. У відповідь РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» виставило ДП «МТП «Чорноморськ» рахунок від 23.06.2020 №155-120 за опосвідчення та ремонт автозчепного пристрою у кількості 9 од. на суму 14 022,07 грн. Згідно платіжного доручення від 13.07.2020 №1623 та банківської виписки за 13.07.2020 р., ДП «МТП «Чорноморськ» оплатило вказані послуги на користь РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» у повному розмірі. Однак відповідно до акту виконаних робіт №120 від 28.07.2020, скріпленого підписами та печатками обох сторін, РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» здійснило опосвідчення та ремонт автозчепного пристрою у кількості лише 8 од. на загальну суму 12 464,06 грн. Таким чином, РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» безпідставно зберігає у себе кошти ДП «МТП «Чорноморськ» у розмірі 1 558,01 грн. ДП «МТП «Чорноморськ» неодноразово протягом тривалого часу зверталось на адресу РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо повернення вказаних коштів, проте жодної відповіді так і не отримало. На підставі викладеного позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 головуючим суддею визначено суддю Петренко Н.Д.
Позов пред'явлено на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою суду від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/839/25; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 11.03.2025 по справі №916/839/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.03.2025 о 19:50.
26.03.2025 відповідач АТ «Українська залізниця» через систему «Електронний суд» подало до суду відзив на позовну заяву.
При цьому відповідач посилається на те, що регіональна філія «Одеська залізниця» акціонерного товариства відповідачем по справі бути не може.
Відповідач звертає увагу суду на те, що оскільки за результатами проведеної інвентаризації по ВП «Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон» від 15.08.2023 встановлено відсутність звітів з фінансово-господарської діяльності, податкової та статистичної звітності, калькуляції, договори з контрагентами, листування, акти звірки взаємних розрахунків установчі документи підприємства, правоустановчі документи на майновий комплекс депо, документація з атестації дільниць та виробництва, відповідач не може підтвердити або спростувати обставини, викладені у позовній заяві, зокрема обставини щодо обсягу наданих послуг. Також відповідач зауважує, що позивачем до позовної зави додаються копії документів поганої якості, що унеможливлює їх дослідження та надання будь-яких пояснень щодо фактів, які вони підтверджують.
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів направлення вимоги позивача про сплату належних коштів, а отже, звернення до суду з повозом про їх повернення є передчасним. Крім того, безпідставним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат, адже направлення вимоги про повернення коштів не є підтвердженим.
Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, листом від 19.05.2020 р. №268/14.4-06.2 Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» звернулось до в.о. начальника вагонного депо Херсон АТ «Укрзалізниця в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автозчепних пристроїв у кількості 9 одиниць.
23.06.2020 АТ Укрзалізниця Регіональна філія «Одеська залізниця» Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон виставило ДП «МТП «Чорноморськ» рахунок №155-120 за опосвідчення та ремонт автозчепного пристрою у кількості 9 од. на суму 14 022,07 грн.
Згідно платіжного доручення від 13.07.2020 №1623 та банківської виписки за 13.07.2020 р., ДП «МТП «Чорноморськ» оплатило вказані послуги на користь РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» у повному розмірі.
Судом досліджено Акт виконаних робіт №120 від 28.07.2020, скріплений підписами та печатками обох сторін, з якого вбачається, що Виконавець АТ Укрзалізниця Регіональна Філія «Одеська залізниця» Екслплуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон здійснило опосвідчення та ремонт автозчепного пристрою у кількості лише 8 од. на загальну суму 12 464,06 грн.
02.09.2020 ДП «Морський торговельний порт «Чорноморський» звернувся до начальника служби вагонного господарства Регіональної Філії «Одеська залізниця» з листом №488/14.4-06.2 1855, в якому позивач зазначив, що з метою виконання робіт з опосвідчення та ремонту автозчепних пристроїв у кількості 9 шт., на підставі рахунку АТ «Укрзалізниця» Регіональна Філія «Одеська залізниця» Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон від 23.06.2020 №155-120 ДП «МТП «Чорноморськ» було надано послуги з опосвідчення та ремонту автозчепних пристроїв у кількості лише 8 шт. на загальну суму 12 464,06 грн (згідно акту виконаних робіт від 28.07.2020 №120, засвідченого та узгодженого печатками та підписами уповноважених осіб з обох сторін). Вказаним листом в.о. заступника директора з портової інфраструктури та охорони праці просить повернути кошти на суму 1 558,01 грн на рахунок ДП «МТП Чорноморськ».
З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що лист №488/14.4-06.2 1855 був отриманий адресатом 16.09.2020.
18.11.2020 ДП «Морський торговельний порт «Чорноморський» також були направлені листи аналогічного змісту №637/14.4-06.2 2405 та №637/14.4-06.2 2405, які згідно з повідомленнями про вручення поштового відправлення були отримані адресатом 27.11.2020.
15.11.2023 також ДП «Морський торговельний порт «Чорноморський» був направлений лист №438/04.25-04 аналогічного змісту, проте на підтвердження його отримання адресатом суду належних та допустимих доказів не надано.
З урахуванням доданого до відзиву Протоколу засідання за результатами проведеної інвентаризації по ВП «Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсона» від 15.08.2023 суд приймає доводи відповідача щодо неможливості відповідача підтвердити або спростувати обставини, викладені у позовній заяві, зокрема обставини щодо обсягу наданих послуг. Однак на підставі наданих позивачем матеріалів суд дійшов висновку про доведеність наданих відповідачем послуг з технічного обслуговування та ремонту автозчепних пристроїв у кількості 8 одиниць в той час, як замовлення та оплата були здійснені щодо 9 одиниць.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» безпідставно зберігає у себе кошти ДП «МТП «Чорноморськ» у розмірі 1 558,01 грн.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 1 558,01 грн., інфляційних збитків у розмірі 1123,10 грн та 3% річних у розмірі 209,59 грн, що разом складає 2 890,07 грн.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
У процесуальному законодавстві діє принцип “jura novit curia» (“суд знає закони»), який полягає в тому, що:
1) суд знає право;
2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;
3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В ході судового розгляду встановлено, що між сторонами шляхом направлення заяви та виставлення відповідного рахунку був укладений договір підряду, а саме договір щодо виконання робіт з опосвідчення та ремонту автозчепних пристроїв у кількості 9 шт.
Таким чином, посилання сторони позивача щодо безпідставності набутого відповідачем майна є неспроможними, оскільки між сторонами наявні договірні зобов'язання щодо виконання робіт (відповідачем) та здійснення оплати за роботи (позивачем).
Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
23.06.2020 АТ Укрзалізниця Регіональна філія «Одеська залізниця» Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон виставило ДП «МТП «Чорноморськ» рахунок №155-120 за опосвідчення та ремонт автозчепного пристрою у кількості 9 од. на суму 14 022,07 грн.
Згідно платіжного доручення від 13.07.2020 №1623 та банківської виписки за 13.07.2020 р., ДП «МТП «Чорноморськ» оплатило вказані послуги на користь РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» у повному розмірі.
Відповідно до Акту виконаних робіт №120 від 28.07.2020, скріпленого підписами та печатками обох сторін, Виконавець АТ Укрзалізниця Регіональна Філія «Одеська залізниця» Експлуатаційне-ремонтне вагонне депо Херсон здійснило опосвідчення та ремонт автозчепного пристрою у кількості лише 8 од. на загальну суму 12 464,06 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається виконання умов договору стороною позивача та неналежне виконання зобов'язань відповідача, внаслідок чого грошова сума в розмірі 1558,01 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 02 вересня 2020 року позивачем було надіслано відповідачу вимогу про повернення грошових коштів у сумі 1 558,01 гривня, про що свідчать докази направлення поштового відправлення на адресу начальника служби вагонного господарства АТ «Укрзалізниця», отриманого 16.09.2020, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
На підставі викладеного, суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо передчасності звернення до суду з повозом про їх повернення.
При цьому суд погоджується з доводами сторони відповідача щодо того, що регіональна філія «Одеська залізниця» акціонерного товариства відповідачем по справі бути не може, оскільки регіональна філія не є юридичною особою, що вбачається з наданого до відзиву Положення про регіональну філію «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (нова редакція).
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є Акціонерне Товариство «Укрзалізниця», що зазначено в якості відповідача1 в позовній заяві. При цьому суд зауважує, що враховуючи положення ч. 3 ст. 29 ГПК України дана справа відноситься до юрисдикції Господарського суду Одеської області.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прострочення боржника в даному випадку має місце після спливу семиденного строку з дня, у який боржник одержав надіслану йому вимогу (16.09.2020), тобто з 24.09.2020.
Судом досліджено наведений в позовній заяві розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, здійснений за період з 10.09.2020 по 05.03.2025 (день звернення до суду з позовною заявою). З урахуванням невідповідності вказаного розрахунку обставинам справи, суд здійснює перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 24.09.2020 по 04.03.2025.
Інфляційне збільшення:
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,00 : 100) (101,30 : 100) (100,90 : 100) (101,30 : 100) (101,00 : 100) (101,70 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,20 : 100) (100,10 : 100) (99,80 : 100) (101,20 : 100) (100,90 : 100) (100,80 : 100) (100,60 : 100) (101,30 : 100) (101,60 : 100) (104,50 : 100) (103,10 : 100) (102,70 : 100) (103,10 : 100) (100,70 : 100) (101,10 : 100) (101,90 : 100) (102,50 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,80 : 100) (100,70 : 100) (101,50 : 100) (100,20 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (99,40 : 100) (98,60 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (100,50 : 100) (100,70 : 100) (100,40 : 100) (100,30 : 100) (100,50 : 100) (100,20 : 100) (100,60 : 100) (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) (101,20 : 100) (100,80 : 100) = 1.72598937
Інфляційне збільшення: 1 558,00 x 1.72598937 - 1 558,00 = 1 131,09 грн.
Враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, а при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків в розмірі 1123,10 грн, що є меншим, ніж за здійсненим судом розрахунком, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 1123,10 грн.
3% річних:
Розраховується за формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] Ч [Процентна ставка (%)] / 100% Ч [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
Сума нарахованих процентів: 207,67 грн
Таким чином, станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість складає: 1558,01 грн - основний борг, 1123,10 грн - інфляційне збільшення, 207,67 грн - 3% річних, а всього - 2 888,78 грн.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 2183 від 29.11.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням коефіцієнту 0,8 судовий збір у даній справі становить 2422,40 грн (переплата - 605,60 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог (99,96% від заявлених вимог), судовий збір у розмірі 2 421,43 грн (99,96% від 2422,40 грн) підлягає стягненню з відповідача АТ “Укрзалізниця». При цьому сума переплати судового збору може бути повернута позивачеві на підставі відповідного клопотання, поданого до суду.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Укрзалізниця» /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5/ в особі регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Укрзалізниця» /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 15/ на користь Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ» /ЄДРПОУ 01125672, адреса - 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, e-mail: port@imtp.ua/ заборгованість у розмірі 2888,78 грн /дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 78 копійок/, з яких: 1558,01 грн - основний борг, 1123,10 грн - інфляційне збільшення, 207,67 грн - 3% річних; а також судовий збір у розмірі 2 421,43 грн /дві тисячі чотириста двадцять одна гривня 43 копійки/.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 08 липня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко