79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.07.2025 Справа № 914/324/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про ухвалення додаткового рішення
у справі № 914/324/25
за позовом: Приватного підприємства "Асторія", м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів
про: визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, що оформлене протоколом №037073-а від 15.03.2024
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кухар Н. В.;
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Приватного підприємства "Асторія" до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, що оформлене протоколом №037073-а від 15.03.2024.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 (суддя Петрашко М. М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
24.06.2025 через службу діловодства суду (Вх. № 2739/25) представником Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" подано заяву (Вх. № 2739/25) від 19.06.2025 про ухвалення додаткового рішення. У заяві представник відповідача просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, на нього думку, у вищезазначеному рішенні суду цього питання не було вирішено. Зазначає, що докази понесення судових витрат були подані ним разом з відзивом на позовну заяву, тобто до закінчення судових дебатів.
Відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 31.03.2025, призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх. № 2739/25) у справі № 914/324/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 заяву передано для розгляду судді Запотічняк О.Д.
Ухвалою від 26.06.2025 суд призначив розгляд заяви представника Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про ухвалення додаткового рішення на 08.07.2025.
08.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання (Вх. № 18156/25), в якому просить суд залишити без розгляду заяву представника Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 914/324/25.
Також 08.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання (Вх. № 18158/25) представника позивача про відкладення розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу у зв'язку з неможливістю його участі у судовому засіданні через перебування у щорічній відпустці з 23.06.2025 по 18.07.2025 (заявив, що наказ про відпустку буде надано у наступному судовому засіданні). Крім того, у поданому клопотанні зазначено про необхідність відкладення розгляду справи з метою забезпечення можливості подання письмових заперечень щодо розміру понесених відповідачем судових витрат. З огляду на викладене, представник позивача просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
В судове засідання 08.07.2025 з'явилася представник відповідача, надала пояснення по суті поданої заяви. Представник позивача не з'явився.
Щодо клопотання представника позивача від 08.07.2025 (Вх. № 18158/25) про відкладення розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Ухвалою суду від 26.06.2025 про призначення заяви до розгляду участь сторін визначалася на власний розсуд, тому їх неявка не перешкоджає розгляду вказаної заяви.
Судом встановлено, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи щодо перебування представника у відпустці, зокрема наказ або інший належний доказ.
Крім того, що адвокат Зарічний І.Я., який є представником позивача, здійснює діяльність як самозайнята особа, а отже, має можливість самостійно планувати свою професійну зайнятість, зокрема - забезпечити належне представництво інтересів клієнта у суді або делегувати повноваження іншому представнику.
Суд також враховує, що позивач має право самостійно брати участь у судовому засіданні, або залучити іншого представника, повноваження якого можуть бути належним чином оформлені згідно з вимогами процесуального законодавства.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що подання письмових заперечень щодо розміру судових витрат, заявлених відповідачем, не потребує особистої участі представника у судовому засіданні.
З огляду на те, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення не потребує обов'язкової участі сторін та з метою дотримання засад процесуальної економії і розумних строків розгляду справи, зважаючи на скорочені строки розгляду вказаної заяви у відповідності ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд не визнає причини неявки представника позивача поважними та не вбачає підстав для відкладення розгляду вказаної заяви про стягнення витрат на правову допомогу.
Окрім того, слід зазначити, що представник позивача мав можливість подати свої заперечення. Однак цього не зробив, натомість подав клопотання про залишити без розгляду заяву представника Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про стягнення витрат на правову допомогу.
Щодо заяви представника відповідача (Вх. № 2739/25 від 24.06.2025) від 19.06.2025 про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем у відзиві на позовну заяву надано суду: Договір про надання правничої допомоги № 25/2-13 від 14.02.2025, платіжну інструкцію від 19.02.2025 на суму 15 000, 00 грн; рахунок на оплату № 25/026 від 17.02.2025 з призначенням платежу »договір про надання правничої допомоги № 25/2-13 від 14.02.2025 (ГСЛО, ПП «Асторія, ЛОЕ, № 914/324/25)»; ордер на надання правничої допомоги ВС № 1302068 від 14.02.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кухар Надії Василівни ЛВ № 000461 від 29.09.2016.
Як встановлено судом, договір про надання правничої допомоги № № 25/2-13 від 14.02.2025 укладено між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "Юріс Консультус", відповідно до умов якого адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов'язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. вказаного договору, вартість правничої допомоги становить 15 000, 00 грн (авансова оплата). Оплата (авансова оплата) здійснюється протягом 30 днів з часу підписання цього договору.
Крім того, з наданої платіжної інструкції від 19.02.2025 вбачається, що вартість правничої допомоги у сумі 15 000, 00 грн була фактично сплачена відповідачем, що підтверджує реальне понесення витрат, а не лише намір їх сплатити.
Факт подання відповідачем відповідних доказів у строк, передбачений законодавством, підтверджується матеріалами справи. Так, докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу містяться у відзиві на позовну заяву від 04.03.2025 (вх. № 5782/25), який було подано до суду 05.03.2025, тобто до закінчення судових дебатів. У заяві про ухвалення додаткового рішення від 19.06.2025 (вх. № 2739/25 від 24.06.2025) відповідач не подав нових доказів.
Судом також з'ясовано, що у рішенні Господарського суду Львівської області від 05.06.2025 питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено, попри наявність відповідних доказів у матеріалах справи. У зв'язку з цим, відповідач обґрунтовано звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення згідно з вимогами статті 244 ГПК України.
Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подані відповідачем до закінчення судових дебатів, тобто в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань від позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не надходило. Однак, 08.07.2025 представник позивача подав клопотання (вх. № 18156/25) про залишення без розгляду заяви ПрАТ “Львівобленерго» про стягнення витрат на правову допомогу.
Щодо вказаного клопотання представника позивача (вх. № 18156/25 від 08.07.2025), суд зазначає наступне.
У поданому клопотанні представник позивача, посилаючись на п. 8 ст. 129 та ст. 244 ГПК України, вважає, що відповідач не заявляв про подання таких доказів у встановлений строк, а надав їх лише 24.06.2025, тобто з пропуском строку, без клопотання про його поновлення та без обґрунтування поважності причин. На підставі викладеного, просить суд заяву представника ПрАТ "Львівобленерго" про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/324/25 залишити без розгляду.
Суд звертає увагу, що статтею 244 ГПК України не передбачено залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду у випадку, якщо вона подана за наявності всіх належних правових підстав і доказів, поданих у встановлений строк. За відсутності порушень строків чи форми, така заява підлягає розгляду судом по суті. Таким чином, доводи представника позивача не знаходять підтвердження у матеріалах справи та положеннях процесуального законодавства, а саме клопотання про залишення заяви представника відповідача без розгляду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Оцінюючи надані представником відповідача документи, зокрема, укладений договір про надання правничої допомоги та підтвердження оплати її вартості, суд приходить до висновку, що заявлена представником Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" сума витрат на правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн є достатньо обґрунтована, відповідає критерію розумності та підтверджена матеріалами справи.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pactasuntservanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Отже, враховуючи, що витрати на правничу допомогу відповідачем підтверджені належними доказами, поданими до завершення судових дебатів, а також відсутність заяви позивача про зменшення заявленої суми витрат, та враховуючи відмову у задоволенні позову, суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь відповідача 15 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які є співмірними та реальними.
Керуючись ст. ст. 16, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву про стягнення витрат на правову допомогу - задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Асторія" (адреса 79019, м. Львів, вул. Заводська, буд. 8, код ЄДРПОУ 23976287) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса 79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131587) 15 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.07.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.