ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/4769/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР"
про стягнення 181703,48 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" про стягнення за договором від 12.05.2023 № 46/23 основного боргу в розмірі 150000 грн., 3 % річних в сумі 7559,72 грн., інфляційних втрат у сумі 24143,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
19.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо надання відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України доказів розміру судових витрат.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.05.2023 між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 46/23, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язаний виконувати роботи мачтовим будівельним підйомником марки GOIAN моделі GP-40 зав. №1345, 2005 року виготовлення (надалі по тексту - МБП) на об'єкті: "Будівництво житлово-громадського комплексу у складі багатоповерхових житлових будинків, дошкільного закладу, торгівельно-розважального та офісного центрів на вул. Причальній, 11 у Дарницькому районі міста Києва. І черга будівництва. Житловий будинок №4 з паркінгом та вбудованими приміщеннями. ІІ пусковий комплекс" (надалі по тексту - Об'єкт), а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу згідно з умовами даного Договору.
Згідно пункту 2.1. Договору Замовник зобов'язався проводити оплату виконаних Виконавцем робіт - відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до пункту 3.1. Договору Виконавець зобов'язався забезпечити будівельний Об'єкт МБП, згідно з погодженим з Замовником ПВР.
У пункті 3.3. Договору вказано, що Виконавець зобов'язався здійснити монтаж та налагодження МБП відповідно до ПВР протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання від Замовника площадки під монтаж МБП та фундаменту для монтажу МБП.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що оплата робіт Виконавця проводиться на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), оформлених Виконавцем по цінах згідно п.4.1. даного Договору.
Замовник щомісячно після отримання Актів виконаних робіт протягом п'ятнадцяти календарних днів проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць (пункт 4.5. Договору).
31.05.2023 сторонами складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 108 на суму 40000 грн. щодо монтажу мачтового будівельного підйомника.
На виконання умов договору за період із 12.05.2023 до 31.08.2023 сторонами підписано акти здачі приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 196 288 грн., а саме: акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 108 від 31 травня 2023 року; акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 140 від 31 травня 2023 року; акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 172 від 30 червня 2023 року; акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 199 від 31 липня 2023 року; акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 227 від 31 серпня 2023 року.
У свою чергу, відповідач частково сплатив на користь позивача за виконані позивачем роботи в сумі 46 288 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1879 від 19.09.2023 року.
Таким чином, залишок заборгованості відповідача за виконані за договором роботи від 12.05.2023 № 46/23 становить 150 000 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав передбачені договором від 12.05.2023 № 46/23 роботи на загальну суму 196 288 грн., що підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг), підписаними обома сторонами.
Виходячи з умов пункту 4.5. Договору, відповідач мав здійснити оплату за виконані позивачем роботи за актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 108 від 31 травня 2023 року - до 15 червня 2023 року; за актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 140 від 31 травня 2023 року - до 15 червня 2023 року; за актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 172 від 30 червня 2023 року - до 15 липня 2023 року; за актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 199 від 31 липня 2023 року - до 15 серпня 2023 року; за актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 227 від 31 серпня 2023 року - до 15 вересня 2023 року.
Натомість, у рахунок оплати за виконані позивачем роботи відповідач сплатив лише 46 288 грн., заборгувавши таким чином 150000 грн.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 150000 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 7 559,72 грн. та інфляційні втрати в сумі 24143,76 грн., нарахованих із 16 числа місяця, наступного за місяцем підписання кожного акту здачі приймання робіт (надання послуг), та до 31.03.2025 року.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 7448,77 грн. 3 % річних та 24143,76 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГУАР" (01013, м. Київ, вул. Покільська, буд. 4-А; ідентифікаційний код 31571594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 2 літера А; ідентифікаційний код 39907319) 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. основного боргу, 7448 (сім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 77 коп. трьох процентів річних, 24143 (двадцять чотири тисячі сто сорок три) грн. 76 коп. інфляційних втрат, а також 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова