ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/3536/25
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши
позовну заяву Приватного підприємства "Пром Агро Рось", Київська область, м. Біла Церква
до Київської митниці, м. Київ
про стягнення 162 905,29 грн, -
21.03.2025 року Приватне підприємство "Пром Агро Рось" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Київської митниці суми коштів в розмірі 162 905,29 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що неправомірними діями відповідача позивачу було завдано шкоду на суму 162 905,29 грн, що становить розмір сплачених позивачем штрафних санкцій внаслідок понаднормового простою транспортних засобів перевізника.
Ухвалою від 08.04.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
21.04.2025 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у ній матеріалами.
02.06.2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про надання додаткового строку на подання відзиву на позовну заяву.
06.06.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заначено, що всі дії вчинені митницею відповідно до положень Митного кодексу України, зокрема ст.ст. 255, 338, 356.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Приписами частин 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Враховуючи, що відповідач просить суд надати додатковий строк на подання відзиву, при цьому, вже подав до матеріалів справи відзив, суд приймає поданий документ та долучає його до матеріалів справи із наданням йому відповідної правової оцінки.
16.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ним зазначено, що відповідачем не враховано положення норми ч. 5 ст. 338 МК України, яка передбачає, що огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про проведення. Оскільки порушень норм закону з боку позивача митницею встановлено не було, відповідно збитки підлягають відшкодуванню останнім.
Відповідач правом на подачу до суду заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
14 лютого 2023 року між Приватним підприємством «ПРОМ АГРО РОСЬ» (покупець) та Dalian Shangdu WJH Co. LTD (продавець) було укладено Контракт №14/02-2023 (далі - Контракт №14/02-2023), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити товари на умовах постачання FOB Tianjin або FOB Dailan порт згідно Інкотермс 2010.
На виконання умов Контракту №14/02-2023 продавець поставив на адресу покупця товар, а саме: Пластину гумову чорну на загальну суму 18651,95 доларів США та гумотканинну пластину на суму 4269,00 доларів США, загальна сума товару яка поставляється згідно Контракту №14/02-2023, за Інвойсом №PIO3WKL170424 від 18.07.2024 року становить 22920,95 доларів США, згідно умов Контракту №14/02-2023 поставка здійснена на умовах FOB Tianjin.
З метою організації доставки товару який закупається позивачем за зовнішньоекономічними контрактами 11 жовтня 2022 року між ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» (Замовник) та ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» (Експедитор), було укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №GC-09255 (далі - Договір №GC-09255).
Відповідно до пункту 1.1. Договору №GC-09255 за цим договором експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення, імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника ( надалі іменованих «Вантажі») і вантажів Замовника в 20-, 40- та по над 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів (надалі іменованих «Контейнери з вантажами») від місця, зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту: розробки оптимального маршруту перевезення контейнерів з вантажами Замовника; організація доставки контейнерів з вантажами Замовника морським та/або річковим видом транспорту; організація міжнародного авіаперевезення вантажів, при цьому Експедитор діє як агент перевізника, але узгоджує з Замовником умови перевезення у заявках на організацію перевезення; оплати від імені та за рахунок Замовника всіх мит, зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з митним оформленням Вантажів Замовника; організація страхування вантажів; організація перевалки контейнерів з вантажами Замовника з одного виду транспорту на інший на території портів, інших спеціалізованих контейнерних і складських терміналів, у тому числі: організація вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання; стафірування та консолідація вантажів у контейнери для подальшого відправлення зазначеним видом транспорту або розстафірування контейнерів з вантажем Замовника; послуги, пов'язані з сепаруванням, кріпленням/спец кріпленням вантажу у транспортному засобі; сприяння в проведенні митного оформлення вантажів Замовника/контейнерів з вантажами Замовника під час перетину державного кордону України; сприяння в документальному оформленні вантажу відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів, що діють у морських портах і на окремих видах транспорту при організації морських перевезень; доставку вантажів і контейнерів з вантажами Замовника авто- або залізничним транспортом; інші послуги, необхідність у яких може виникнути в ході організації та забезпечення комплексу вищевказаних послуг, у тому числі, але не обмежуючись, оформлення документів, контроль місцезнаходження вантажу, організація зберігання, зважування, сканування та ін..
Перевезення вантажів замовника, транспортне експедирування та організацію якого здійснює експедитор у межах надання послуг, передбачених цим пунктом Договору, оформлюється міжнародним перевізним документом (коносамент (bill of landing) - у разі морського перевезення, міжнародна автомобільна накладна (CMR) та/або товаро- транспортна накладна (ТТН) - у разі автомобільного перевезення, авіаційна вантажна накладна (AIR Waybill)- у разі повітряного перевезення, залізнична накладна - у разі залізничного перевезення), мультимодальний коносамент (combined bill oflading) - у разі змішаного перевезення, а також іншими міжнародними перевіними документами, передбаченими міжнародними актами, а також чинним законодавством України. Міжнародний перевізний документ оформлюється фактичним перевізником, залученим Експедитором до міжнародного перевезення вантажів Замовника.
Замовник зобов'язаний виконати завантажувально-розвантажувальні роботи та митне оформлення вантажу (в разі якщо така послуга небула замовлена замовником у Експедитора) протягом терміну нормативного простою транспортного засобу, передбаченого цим Договором або Заявкою ( п. 2.10. Договору № GC-09255).
Вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг, особливі умови перевезення, залежно від виду/асортименту вантажів, обговорюються сторонами в Заявках та/або додаткових угодах до цього Договору. У разі, якщо вартість послуг за тонну/одиницю/куб.м вантажу виражена в іноземній валюті, оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку ( 4.1. Договору №GC- 09255).
Згідно пунктів 5.1. та 5.2. Договору № GC-09255 Експедитор і Замовник несуть один перед одним майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України, умов відповідного коносаменту та правил і звичаїв, що діють на транспорті. Сторони несуть відповідальність одна перед одною за збитки, пов'язані з виконанням зобов'язань за цим договором. Розмір збитків, за який сторона цього договору вимагає відшкодування має бути документально обґрунтованим.
Відповідно до п. 5.6. Договору №GC-09255 Експедитор не відповідає за можливий простій судна, транспортних засобів з цих причин, при цьому Замовник компенсує всі збитки Експедитора, пов'язані з таким простоєм.
Замовник компенсує експедитору розмір демереджу та/або детеншена, нарахованого перевізником або агентом перевізника. Підставою для компенсації є рахунок перевізника або його агента. Замовник звільняється від обов'язку компенсувати розмір демереджу (детеншена), якщо доведе, що прострочення повернення відбулося з вини Експедитора (п. 5.7. Договору №GC-09255).
Відповідно до пункту 5.9 Договору №GC-09255 замовник компенсує збитки експедитора, що виникли у зв'язку із простоєм та/або конфіскацією транспортних засобів з вантажем/контейнерами з вантажами Замовника, з вини Замовника та залучених Замовником третіх осіб, у тому числі збитки, пов'язані з утриманням інших вантажів, що перебувають під контролем Експедитора.
Відповідно до п. 5.17. Договору № GC- 09255, нормативний простій автомобільного транспортного засобу при здійсненні міжнародних перевезень - під завантаженням/ розвантаженням і проведенням митних формальностей складає 48 годин на території України і 24 години ( для одного пункту завантаження та окрім вантажів, що перевозяться у складі консолідації) на території Європи й інших іноземних країн ( якщо автомобіль прибув під завантаження менш чим за 24 години до початку вихідного або святкового дня, вихідні і святкові дні не вважаються простоєм). При здійсненні перевезень по території України - нормативний простій транспортного засобу під завантаженням/розвантаженням складає 2 (дві) години.
За порушення термінів нормативного простою транспортного засобу, передбаченого умовами п. 5.17 цього Договору Замовник сплачує Експедитору неустойку в розмірі гривневого еквіваленту 150,00 Євро відповідно до курсу обміну валют, встановленому Національним банком України на дату виставлення рахунку/претензії, за кожну почату добу простою- при здійсненні міжнародних перевезень та в розмірі гривневого еквіваленту 50,00 Євро за кожну почату добу простою - при здійсненні перевезень по території України, включаючи вихідні та свята. Якщо вантаж, що відправляється у складі консолідації по території України, не готовий до завантаження до часу обумовленому в Заявці, Замовник оплачує Експедитору неустойку в розмірі 500,00 грн. за кожну почату годину простою.
Простій на кордоні з вини Замовника, оплачується як наднормативний простій, включаючи вихідні і святкові дні. Якщо сума неустойки за простій обумовлена сторонами у Заявці, відрізняється від встановленої вище, перевагу мають умови Заявки ) п. 5.18. Договору №GC-09255).
Відповідно до пункту 8.1. Договору № GC-09255, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку між сторонами за надані послуги. У разі якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.
18.07.2024 року між ТОВ «ДСВ Логістика» та ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» було підписано заявку №SIEV0012673 від 18.07.2024 року, на організацію перевезення та експедирування вантажів до Договору №GC-09255 від 11.10.2022 року.
Відповідно до пункту 2 Заявки, Замовник надає до перевезення: 400821 - RUBBER SHEET, Rubber Sheet with cloth insert.
Відповідно до пункту 3 Заявки, Сторонами була погоджена наступна вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу в контейнері. Дана вартість включає наступні послуги за 1(один) контейнер: локальна вартість витрати в порту прибуття, Послуги з міжнародного перевезення вантажу Tianjinxingang- Constanta, Послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту м. Констанца (Румунія)- м.п. Орлівка MEDU3224368 НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , Послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту м. Констанца (Румунія)- м.п. Орлівка MEDU6495872 НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , Послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту м.п. Орлівка-м. Біла Церква MEDU3224368 НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , Послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту м.п. Орлівка-м. Біла Церква MEDU6495872 НОМЕР_5 / НОМЕР_4 , послуги із оформлення дозволу на повернення контейнеру, транспортно-експедиторські послуги на території України, транспортно-експедиторські послуги на території України.
Відповідно до пункту 4.4. Заявки, Замовнику надається на митне оформлення та вивантаження вантажу 48 годин з моменту прибуття вантажу до обумовленого митного терміналу (нормативне використання). У випадку якщо Замовник не встигає вивантажити вантаж з автотранспорту (або з контейнеру), Замовник сплачує понаднормове використання автотранспорту, в розмірі 150,00 Євро за добу.
На виконання Заявки, Експедитором було організовано перевезення 2-х контейнерів з номерами MEDU6495872 та MEDU3224368 з товаром, за маршрутом порт завантаження Tianjinxingang - порт розвантаження Constanta, що підтверджується морськими коносаментами №MEDUWC947084 та №WMSS24071728.
05.11.2024 року контейнер MEDU3224368 був завантажений у порту Константа Румунія, на транспортний засіб з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
05.11.2024 року після в'їзду на територію України через пункт пропуску «Орлівка» Київською митницею взято товар під митний контроль, що підтверджується відміткою митного органу на CMR №АА 00110166.
06.11.2024 року контейнер MEDU6495872 був завантажений у порту Константа Румунія, на транспортний засіб з державними реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .
06.11.2024 року після в'їзду на територію України через пункт пропуску «Орлівка» Київською митницею взято товар під митний контроль, що підтверджується відміткою митного органу на CMR №ААSIEV0012673-2.
В пункті пропуску «Орлівка» було проведено митний огляд товару, який знаходився в контейнері MEDU6495872, що підтверджується Актом проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2024/000855 від 06.11.2024 року.
У пункті 8.34. Акту огляду зазначено: «проведено митний огляд з розкриттям пакувальних місць до 20% і вибірковим обстеженням транспортного засобу з урахуванням п. 2 ст. 338 МКУ. Відміти зазначені у графі 8.3.3. стосуються оглянутих ( відкритих) вантажних місць. В оглянутих місцях знаходиться товар, який візуально відповідає МД та ТСД. Порушень/невідповідностей в частині оглянутого не виявлено. В процесі здійснення митного огляду здійснено фотографування окремих одиниць товару та його пакування. Під час випуску товарів у вільний обіг».
11 листопада 2024 року ФОП Шевченко Н.Д. яка діяла на підставі Договору №14- 06/17 про надання послуг з митного декларування товарів, від 01 липня 2024 року була подана основна митна декларація, якій митницею було присвоєно номер 24UA100250604764U, для проходження митного контролю у режимі імпорту, з визначенням коду УКТЗЕД товару 40082190.
Митне оформлення було зупинено на етапі визначення коду УКТЗЕД товару.
Транспортні засоби з придбаним позивачем товаром було розміщено в зоні відділу митного оформлення №3 митного поста «Південний» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, 227Т.
11.11.2024 року митницею було направлено декларанту повідомлення: «проведення митного огляду з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобі даним, зазначеним у митній декларації. Для проведення митних формальностей прошу прибути декларанта у ВМО №3 митного поста «Південний» за адресою вул. Сквирське шосе, 227-Т, ЗМК ТОВ «БЦ Термінал» (100-291-1-1). ( тел0456346896)».
12.11.2024 року було проведено митний огляд. За результатами якого було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в пункті 4 якого зазначено, що огляд проведено на підставі ст. 338 Митного кодексу України, ч. 2 , СУР 202-1,911-1.
В пп. 8.3.4 п. 8.3 Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, від 12.11.2024 року, вказано наступне: «Митний огляд проведено з урахуванням вимог ст. 320, 338 Митного кодексу України. Проведено повний митний огляд товару №1 з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації. В ході огляду встановлено, що заявлений до митного оформлення товар №1 «Пластина з непористої гуми (техпластини)» у рулонах та листах, SBR, візуально з непористої гуми чорного кольору, знаходиться у 20 футових морських контейнерах MEDU3224368 та MEDU6495872 упаковані у п/е мішки та дерев'яні палети, перекладені тонкою п/п плівкою для запобігання злипання. На кожному п/п мішку та палетах з листами наявне паперове маркування із комерційною назвою товару - SBR RUBBER SHEET ( гумовий лист), геометричний розмір та кількість штук розмір:1.0мм*1.3м, 2мм*1.3 м, 3мм*1.3м, 4мм*1.3м, 5мм*1.3 м, 6мм*1.3м, 8мм*1.3м, 10мм*1.3м- знаходяться у рулонах та - 10мм*1м*1м, 12мм*1м*1м, 16мм*1м*1м, 20мм*1м*1м,30мм*1м*1м- знаходяться у листах . Також в ході огляду встановлено що, заявлений до митного оформлення товар №1 «Гумотканинна пластина SBR» візуально з непористої гуми чорного кольору також знаходиться у 20 футових морських контейнерах MEDU3224368 та MEDU6495872, упаковані у п/е мішки, перекладені тонкою п/п плівкою для запобігання злипання. На кожному п/е мішку наявне паперове маркування із комерційною назвою товару - SBR RUBBER SHEET WITH CLOTH INSERT ( гумовий лист з тканинною вставкою) геометричними розмірами у рулонах :-2мм*1.3м, -3мм*1.3м, -4мм*1.3м, - 5мм*1.3м, -6мм*1.м. Результати митного огляду зафіксовано за допомогою цифрової фотозйомки технічним засобом Canon. Виробник, торговельна марка та країна виробництва на маркуванні не зазначені.
За попереднім аналізом зафіксованої інформації в процесі митного огляду і з метою якісного виконання митних формальностей за СУР: 203-1- (проведення повного митного огляду), 911-1 ( проведення цифрової фотозйомки), 905-1 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи)з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД», та повітряної тривоги в зоні діяльності митного органу митний огляд перенесено та продовжено з 11.11.2024 11:43 по 12.11.2024 09:58. В ході проведення митного огляду було оглянуто товар №1 згідно маркування «Пластина з непористої гуми (техпластина) у рулонах та листах» та «Гумотканинна пластина у рулонах». Результати митного огляду зафіксовано за допомогою цифрової фотозйомки технічним засобом Canon.
12.11.2024 в 10:01:44 згенеровано ризик СУР відділом БК та ПМП Київської митниці та СУР 905-1 в зв'язку з чим проведено взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.
12.11.2024 в 10:41:03 згенеровано ризик СУР відділом БК та ПМП Київської митниці. СУР 203-1 в зв'язку з чим проведено повний митний огляд.
Відмітки зазначені у графі 8.3.3. стосуються оглянутих (відкритих) вантажних місць.
З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, було взято проби (зразки) товарів, про що було складено Акт №01 про взяття проб (зраків) товарів від 12.11.2024 року. В даному акті вказано, що проби (зразки відправлено за адресою: Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, проспект Степана Бандери, 8 корп. 8 м. Київ-73, 04073.
22 листопада 2024 року Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби, надано висновок №142000-3104-0364.
У пункті 12 Висновку №142000-3104-0364 вказано наступне: «За результатами досліджень, враховуючи інформацію наведену в використаних джерелах, встановлено таке:
- проби №№1-13, які надійшли на дослідження у вигляді пласких прямокутних плит чорного кольору, скручених у рулони ( фотозображення 1-3), виготовлено з непористої гуми, що містить добавки та/або домішки ( в тому числі сполуки з вмістом кальцію, магнію. Сірки, кремнію, цинку).
- інших матеріалів окрім гуми у складі проб №№1-13 не виявлено.
- проби №№14-18, кі надійшли на дослідження у вигляді пласких прямокутних плит чорного кольору, скручених у рулони (фотозображення 4), виготовлено з непористої гуми в сполученні з текстильним матеріалом, а саме: тканина перевиваьного переплетення з синтетичного полімеру (складного поліефіру), повністю покрита по обидва боки (покриття видно неозброєним оком) гумою, в складі якої присутні добавки та/або домішки ( в тому числі сполуки з вмістом кальцію, магнію, сірки, кремнію, цинку).
- встановити кількісний вміст сірки, з метою подальшого можливого віднесення досліджуємих проб №1-18 до «твердої гуми», згідно ДСТУ ISO 6528-1:2015 (ISO 6525- 1:1992) «Гума. Визначення загального вмісту сірки. Частина 1. Метод спалювання в кисневій колбі» не видається можливим через відсутність експертних можливостей.
- результати дослідження проби не суперечать даним зазначеним в гр.. 31 МД (ІМ 40 ДЕ) від 11.11.2024 №24UА10025060464U6.»
27.11.2024 року митним органом було направлено декларанту повідомлення: «Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ й у зв'язку зі згенеруванням АСУР профілю ризику за кодом 106 прошу надання документів, які підтверджують митну вартість товару.
В той же день, декларантом було надано митному органу додаткові документи на підтвердження митної вартості.
Митне оформлення товарів було завершено 27 листопада 2024 року.
Як зазначає позивач, внаслідок зупинення митних процедур щодо належного позивачу товару відбулися понаднормові простої транспортних засобів.
Так, внаслідок зупинення митних процедур відбулося затримання контейнерів понад строк який був обумовлений між Експедитором та Замовником, у зв'язку з чим, 15 листопада 2024 року ТОВ «ДСВ Логістика» було виставлено ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» рахунок на оплату №UA00096483 від 15.11.2024 за демередж(простій) контейнерів MEDU3224368 та MEDU6495872 на суму 7 424,03 гривні (що становить еквівалент 180 доларів США, виходячи з курсу долара до гривні 41,2446 грн. за один долар США) на підставі рахунку компанії MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A. №UAEWI0648324 від 15.11.2024 року.
Також, 02 грудня 2024 року ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» було виставлено ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» рахунок на оплату №UA000971168 від 02.12.2024 року за демередж контейнерів MEDU3224368 та MEDU6495872 та штрафної санкції за понаднормове використання транспортних засобів, на загальну суму 141 741,26 гривень.
- відповідно до вказаного рахунку плата за демередж зазначених контейнерів становила 55 889,84 гривень (що становить еквівалент 1344,00 доларів США, виходячи з курсу долара до гривні 41,5847 грн. за один долар США) , підставою для виставлення плати за демередж, став рахунок компанії MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A. №UAEWI0691024 від 02.12.2024 року на суму 1344,00 доларів США.
- відповідно до рахунку на оплату № UA000971168 від 02.12.2024 року штрафна санкція за понаднормове використання транспортного засобу MEDU6495872 НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з 13.11.2024 по 28.11.2024 року становить 42 925,71 грн., штрафна санкція за понаднормове використання транспортного засобу MEDU3224368 НОМЕР_1 / НОМЕР_6 з 13.11.2024 по 28.11.2024 року становить 42 925,71 грн.
Вказані рахунки були сплачені ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ».
Крім того, внаслідок зупинення митних процедур та проведення повного огляду товарів позивачем було понесено додаткові витрати, а саме позивач був змушений здійснити оплату за стоянку в зоні митного контролю за 16 днів стосовно кожного транспортного засобу який перевозив контейнер з товаром в розмірі 6 720,00 грн, а також здійснити оплату послуг з роботи автонавантажувача в розмірі 1 620,00 грн та розвантаження (завантаження) вручну в розмірі 5 400,00 грн, що загалом склало суму в розмірі 13 740,00 гривень.
Оплата була здійснена на підставі рахунку ТОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» №4024 від 27.11.2024 року.
Як зазначає позивач, внаслідок дій митниці ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» було завдано збитків на загальну суму 162 905,29 грн, про стягнення яких він звернувся до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідача вказав, що всі дії вчинені Київською митницею відповідно до положень Митного кодексу України, зокрема ст.ст. 255, 338, 356, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено до стягнення 162 905,29 грн збитків, завданих неправомірними діями митного органу в результаті чого наданий позивачем з метою митного оформлення вантаж безпідставно знаходився під митним контролем та із незавершеною процедурою митного оформлення в режимі експорту із 13 листопада 2022 року по 28 листопада 2022 року, які складаються з наступного:
- 55 889,84 грн + 7 424,03 грн - демередж;
- 42 925,71 грн + 42 925,71 грн - штрафна санкція за понаднормове використання транспортних засобів;
- 6 720,00 грн - стоянка в зоні митного контролю;
- 1 620,00 грн - робота автонавантажувача;
- 5 400,00 грн - розвантаження (завантаження) вручну.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).
За загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 1174 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
На відміну від загальної норми статті Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статті 1173 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.
Суд зазначає, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, ці норми не заперечують обов'язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Дії (бездіяльність) відповідного органу (у цьому випадку Київської митниці), внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Щодо заявлених до стягнення збитків, спричинених порушенням встановлених статтею 255 Митного кодексу України строків митного оформлення вантажу, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання;
- митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;
- митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Згідно частини 4 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2024 для здійснення митного оформлення товару «пластина з непористої гуми (техпластина) чорна», що надійшов на адресу ПП «Пром Агро Рось» митним брокером ФОП Шевченко Наталія Дмитрівна подано до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Південний», що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, шосе Сквирське, 227-Т (далі - відділ) електронну митну декларацію (далі - МД) типу ІМ40ДЕ.
11.11.2024 о 9:21 митну декларацію було прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний номер 24UA100250604764U6.
Під час реєстрації вищезазначеної МД за результатами форматологічного контролю автоматизованою системою управління ризиками згенеровано ризик за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів (ризики 105-2, 106-2).
11.11.2024 об 10:00 у відповідності до положень ч. 1 ст. 320, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 337 МКУ, пункту 1 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської митниці за результатами застосування системи управління ризиками за МД № 24UA100250604764U6 сформовано митну формальність «Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації» (код 202-1) та митну формальність «Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей» (код 911-1).
11.11.2024 о 10:10 згідно з п. 3.10 Порядку № 631 митного брокера ФОП Шевченко Наталія Дмитрівна проінформовано про необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду шляхом направлення повідомлення за допомогою АСМО «Інспектор».
11.11.2024 о 10:38 митним брокером ФОП Шевченко Наталія Дмитрівна згідно довіреності від 11.11.2024 уповноважено бути представником перед митними органами Вишнівського Тимофія Сергійовича.
Митний огляд розпочато 11.11.2024 о 10:52 та перервано о 11:43 через повітряну тривогу у Київській області, що тривала до 12:11, з 13:00 до 13:45 у відділі згідно графіку роботи обідня перерва, а з 13:44 до 17:45 у Київській області тривала повітряна тривога, о 18:00 робочий час посадових осіб відділу закінчився.
Митний огляд призупинено 11.11.2024 о 11:43 та продовжено 12.11.2024 о 10:57 через затримку у пред'явленні декларантом або уповноваженої ним особою товарів для митного контролю.
12.11.2024 о 10:41 управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської митниці сформовано митні формальності «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації» (код 203-1) та «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД» (код 905-3).
12.11.2024 о 12:09 під час митного огляду товарів згідно акта про взяття проб (зразків) товарів № 01 було відібрано проби (зразки) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно запиту від 13.11.2024 № 7.8-2/15-04/7/21081 відібрані проби (зразки) товару передано СЛЕД Держмитслужби для проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів.
Відповідно пункту 8 наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2016 № 1058 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку» дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) товарів під час здійснення митного контролю та митного оформлення, а також для прийняття рішення щодо зобов'язуючої інформації проводиться протягом десяти днів після їх надходження до СЛЕД Держмитслужби.
За результатами дослідження (аналізу, експертизи) СЛЕД Держмитслужби надано письмовий висновок від 22.11.2024 № 142000-3104-0364, який отримано до опрацювання та використання в роботі 25.11.2024, оскільки 23.11.2024 та 24.11.2024 вихідні дні згідно графіку роботи відділу.
На підставі отриманого висновку СЛЕД через ризик неправильної класифікації товару згідно УКТЗЕД, оскільки код товару зазначений у графі 33 поданої до митного оформлення митної декларації 4008219000 (мито 2%), а в поданих до митного оформлення документах Т1 зазначений код УКТЗЕД 4016910000 (мито 10 %), виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією відповідно до пунктів 6, 7 Розділу ІІ Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (далі - Порядок № 650), передано до відділу контролю класифікації товарів управлення контролю та адміністрування митних платежів (далі - Підрозділ) шляхом оформлення електронного запиту № 604764 від 25.11.2024.
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 650 визначено, що посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає рішення про визначення коду товару.
Класифікацію товару за кодом УКТ ЗЕД 4008219000 підтверджено 27.11.2024 о 14:03.
Митне оформлення завершено 27.11.2024 о 15:04 після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму.
Таким чином, посадові особи митних органів вчиняючи дії щодо взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД діяли правомірно, згідно з формою митного контролю, визначеною автоматизованою системою управління ризиками.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, визначена автоматизованою системою управління ризиками форма контролю, а саме направлення відібраних проб товарів позивача з метою проведення дослідження (аналізу, експертизи) для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД та хімічного складу продукту на проведення, стала підставою зупинення оформлення товарів за митною декларацією від 11.11.2024 в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 255 Митного кодексу України.
З огляду на викладене, Київською митницею не було порушено строку для завершення процедур митного оформлення товару, визначеного статтею 255 Митного кодексу України.
Судом встановлено, що дії митного органу були спрямовані на встановлення хімічного складу товару, поданого до оформлення за митною декларацією, з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ч. 1 статті 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Згідно пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 №450, декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли:
- точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД або характеристики, які впливають на оподаткування товару, зокрема особливими видами мита, можуть бути встановлені після проведення їх дослідження;
- у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв'язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Отже, позивач міг не нести додаткові витрати за зберігання товару та простій транспорту, а після здійснення митного огляду товарів та відібрання зразків подати тимчасову митну декларацію та вивезти товари в заявленому митному режимі.
Однак, позивач не скористався механізмом оформлення тимчасової декларації, наданим йому законодавством.
Тобто, оскільки позивачем не вчинено дій спрямованих на уникнення понесення таких витрат, то витрати на зберігання товару, стоянки та простій транспорту, які він заявляє як збитки, понесені позивачем саме внаслідок його бездіяльності.
При цьому, згідно рахунку на оплату №2410301 від 28.11.2024 року штраф за затримку (простой) транспортного засобу нарахований по 28.11.2024 року, в той час як митне оформлення завершене 27.11.2024 року.
Окрім того, відповідно до доказу на який позивач посилається як на підставу понесення додаткових витрат, а саме, відповідно до рахунку №4024 від 27.11.2024 року, нараховано послугу зі стоянки в зоні митного контролю за 32 дні, однак, суд зазначає, що строки митного оформлення, досліджені в межах справи, складають 16 днів.
У відповідності до статей 356, 357 Митного кодексу України митні органи не відшкодовують витрат, здійснених декларантом або уповноваженою ним особою внаслідок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем. При цьому, оплата проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Таким чином, заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати автонавантажувача та розвантаження (завантаження) вручну не підлягають стягненню з останнього.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, передбаченого у статті 1173 Цивільного кодексу України, а саме: протиправність дій органу державної влади (відповідача), наявність шкоди (у т.ч. її розмір) і причинного зв'язку між протиправними діями та завданою шкодою, спричиненою порушенням встановлених статтею 255 Митного кодексу України строків митного оформлення вантажу, а тому вимоги в частині стягнення з митного органу 162 905,29 грн збитків задоволенню не підлягають.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Крім того, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесені зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції).
Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів в обґрунтування наведених в позові обставин, які можуть слугувати підставами для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 162 905,29 грн задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за останнім.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Залишити за Приватним підприємством "Пром Агро Рось" судовий збір, сплачений до державного бюджету.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ