ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/6474/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи
справу №910/6474/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІД ШИППІНГ"
про стягнення 217 735,70 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІД ШИППІНГ" про стягнення 217 735,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором транспортного експедирування № 8915 від 08.03.2025, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 165 600,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані неустойка в розмірі 21 935,21 грн, інфляційні втрати - 25064,44 грн, 3% річних - 5136,05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.05.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Академіка Філатова, буд. 10а, офіс 3/3, м. Київ, 01042, яка відповідачем отримана 05.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.
При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/6474/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 26.05.2025 відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІД ШИППІНГ" (за договором - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" (за договором - Експедитор) було укладено Договір транспортного експедирування № 8915 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.2. Договору, Клієнт відшкодовує Експедитору всі витрати з перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, сплачує Експедитору плату за надані відповідно до цього Договору послуги.
Умовами п. 2.1.1. Договору визначено, що Експедитор організовує перевезення вантажів, здійснює прийом, зберігання, перевалку, відправлення та транспортно-експедиційну обробку вантажів Клієнта за його заявкою та за його рахунок.
Згідно п. 2.2.10. Клієнт компенсує всі витрати Експедитора за затримку вантажів на прикордонних і перевалочних станціях з інших причин, що не залежать від Експедитора.
Відповідно до п. 3.1. Клієнт відшкодовує Експедитору всі витрати, пов'язані з діяльністю перевізника, що виникають під час перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів Клієнта, на підставі наданих Експедитором відповідних рахунків.
Положеннями п. 3.6. Договору визначено, що узгоджені терміни, обсяги та напрямки перевезення вантажів, ставки провізних платежів, зборів за додаткові операції та інші витрати, пов'язані з кожним окремо заявленим перевезенням, вказуються в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням п. 3.2. цього Договору.
Відповідно до умов п. 3.7. Договору, сторони щомісяця підписують акт-звіт (акт наданих послуг) та за погодженням Сторін акт звірки взаємних розрахунків. В акті-звіті (акті наданих послуг) Експедитор вказує суму всіх понесених ним витрат, у зв'язку з виконанням зобов'язань, а також розмір винагороди Експедитора.
Акт-звіт (акт наданих послуг) та акт звірки взаємних розрахунків повинні бути розглянуті Клієнтом протягом 3- х робочих днів з дня отримання від Експедитора і повернені Експедитору з підписами і печаткою або своїми вмотивованими запереченнями за актом-звітом (актом наданих послуг). За відсутності мотивованих заперечень за актом-звітом (актом наданих послуг) та актом звірки взаємних розрахунків, після закінчення 3-х днів з дати передачі оригіналів актів Клієнту (а у разі якщо такі акти передавалися по факсу або електронною поштою то протягом трьох днів з дати передачі актів за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти), Сторони визнають їх підписаними і приймають для відображення в бухгалтерському обліку. Акти надаються Клієнту не пізніше п'ятнадцятого числа місяця наступного за звітним (п. 3.8. Договору).
Згідно п. 3.9. Договору, остаточний розрахунок Сторонами проводиться протягом 5-ти банківських днів від дати підписання акта-звіту (акта наданих послуг) (дати визнання актів підписаними згідно п. 3.7 договору) та/або акта звірки взаємних розрахунків.
Як свідчать матеріали справи сторонами також був підписаний Додаток № 2 від 11.03.2024 до договору транспортного експедирування № 8915 від 08.03.2024, в якому сторони погодили умови та вартість надання приватних піввагонів під перевезення солі технічної.
Відповідно до Заявки відповідача №08 від 15.03.2024, наданої в рамках виконання Договору транспортного експедирування № 8915 від 08.03.2024, позивач організовував наступні перевезення:
- 19.03.2024 зі станції Поромна (код 402508) Одеської залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг (код 467004) Придніпровської залізниці було відправлено групу навантажених вагонів №№ 61285946, 61335154, 61121570, 61489076, 60636685, 61489589 (вантаж - сіль технічна (код ЄТСНВ 531060)) за перевізним документом (залізнична накладна) № 40777229 (групова відправка);
- 19.03.2024 зі станції Поромна (код 402508) Одеської залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг (код 467004) Придніпровської залізниці було відправлено групу навантажених вагонів, серед яких вагон № 61118378 (вантаж - сіль технічна (код ЄТСНВ 531060)) за перевізним документом (залізнична накладна) № 40777211 (групова відправка);
- 22.03.2024 зі станції Одеса-Застава-1 (код 405101) Одеської залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг (код 467004) Придніпровської залізниці було відправлено навантажені вагони №№ 61509667, 60925856, 61204236, 61206330 (вантаж - сіль технічна (код ЄТСНВ 531060)) за перевізним документом (залізнична накладна) № 40841702 (групова відправка).
За результатом наданих позивачем послуг було складено Акт наданих послуг № 470 від 31.03.2024 на загальну суму 741 000,00 грн. Відповідач вказані послуги за організацію перевезення прийняв та оплатив у повному обсязі.
Проте, під час здійснення перевезень за визначеними у Додатку №2 від 11.03.2024 та в заявці № 08 від 15.03.2024, маршрутами відбулось понаднормове користування вагонами №№ 61285946, 61489589, 61118378, 61335154, 61121570, 60925856, 61509667, 61489076, 60636685, 61489076, 6063668 на загальну суму 165 600,00 грн. з ПДВ, загальний час понаднормативного користування вагонами склав 207 діб, що підтверджується Довідкою ГІОЦ УЗ від 05.07.2024, долученою до матеріалів справи.
Власник вагонів ТОВ «Міжнародний транспортний оператор», які були використані позивачем для організації перевезення зазначеного вантажу відповідача, керуючись умовами Договору, укладеного між ТОВ «Міжнародний транспортний оператор» та позивачем, нарахував плату за простій вагонів під вивантаженням понад 72 години на загальну суму 165 600,00 грн. в т.ч. ПДВ відповідно до Актів наданих послуг № 345 від 15.04.2024, № 368 від 19.04.2024 та № 381 від 23.04.2024.
Позивач оплатив вказані акти ТОВ «Міжнародний транспортний оператор» про надання послуг, що підтверджується платіжними інструкціями №151 від 30.04.2024 на суму 57 600,00 грн, №8 від 10.05.2024 на суму 30 400,00 грн, №20 від 26.02.2025 на суму 77 600,00 грн.
Водночас, умовами п. 2 Додатку № 2 від 11.03.2024 до Договору передбачено, що у вартість послуг входить: вартість подачі порожніх вагонів під навантаження, знаходження вагонів під навантаженням та вивантаженням не більше 72 години на кожну операцію, користування вагоном по вказаному маршруту, залізничний тариф та комісія Експедитора. Знаходження вагонів під навантаженням та вивантаженням понад 72 години сплачується додатково у розмірі 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% за кожну почату добу такого знаходження.
Отже, виходячи з умов п. 3.1. Договору та п. 2 Додатку № 2 від 11.03.2024, у відповідача виник обов'язок оплатити простій вагонів під вивантаженням понад 72 години на загальну суму 165 600,00 грн.
24.04.2024 позивач направив на електронну пошту відповідача (info.cotline@gmail.com, shippinghid@gmail.com, з якої відповідач введе ділову переписку) для підписання та оплати Акт надання послуг № 613 від 23.04.2024 на суму 165 600,00 грн, в т.ч. ПДВ, за користування вагонами понад нормативний час, відомість до Акту, рахунок № 12 від 23.04.2024 на суму 165 000,00 грн, а також скан-копії актів наданих послуг від ТОВ «Міжнародний транспортний оператор», як підтвердження суми нарахованих витрат.
Відповідач не направив позивачу мотивованих заперечень на Акт наданих послуг №613 від 23.04.2024 протягом трьох днів з дати передачі акту електронною поштою, а відтак, виходячи з умов п. 3.8. Договору, Акт надання послуг № 613 від 23.04.2024 вважається підписаним відповідачем і прийнятим до відображення у бухгалтерському обліку.
Таким чином, з урахуванням положень п. 3.9. Договору, з 07.05.2024 у відповідача виник обов'язок сплатити заборгованість, відповідно до Акту надання послуг № 613 від 23.04.2024, у сумі 165 000,00 грн.
18.03.2025 позивач надіслав на електронну пошту відповідача (info.cotline@gmail.com, shippinghid@gmail.com) претензію за вих. №9203/2025 від 18.02.2025 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 165 000,00 грн, у відповідь на яку відповідач відмовив в оплаті Акт надання послуг № 613 від 23.04.2024, посилаючись на недоведеність заявлених вимог з огляду на відсутності підтверджуючих документів, на підставі яких було здійснено розрахунок.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги, згідно з умовами п. 3.1. Договору та п. 2 Додатку № 2 від 11.03.2024, за користування вагонами понад нормативний час, у зв'язку на даний час існує заборгованість у розмірі 165 000,00 грн, за прострочення сплати якої за період з 07.05.2024 по 07.11.2024 нараховані пеня в розмірі 21935,21 грн, а також за період з 07.05.2024 по 19.05.2025 розраховані інфляційні втрати - 25 064,44 грн та 3% річних - 5136,05 грн.
Відповідач позовні вимоги не оспорив та відзив на позовну заяву суду не подав.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір транспортного експедирування № 8915 від 08.03.2024 належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір є договором транспортного експедирування, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 65 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, яка узгоджується із положеннями статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Як зазначалось судом вище, відповідно до Заявки відповідача №08 від 15.03.2024, позивач організовував наступні перевезення:
- 19.03.2024 зі станції Поромна (код 402508) Одеської залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг (код 467004) Придніпровської залізниці було відправлено групу навантажених вагонів №№ 61285946, 61335154, 61121570, 61489076, 60636685, 61489589 (вантаж - сіль технічна (код ЄТСНВ 531060)) за перевізним документом (залізнична накладна) № 40777229 (групова відправка);
- 19.03.2024 зі станції Поромна (код 402508) Одеської залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг (код 467004) Придніпровської залізниці було відправлено групу навантажених вагонів, серед яких вагон № 61118378 (вантаж - сіль технічна (код ЄТСНВ 531060)) за перевізним документом (залізнична накладна) № 40777211 (групова відправка);
- 22.03.2024 зі станції Одеса-Застава-1 (код 405101) Одеської залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг (код 467004) Придніпровської залізниці було відправлено навантажені вагони №№ 61509667, 60925856, 61204236, 61206330 (вантаж - сіль технічна (код ЄТСНВ 531060)) за перевізним документом (залізнична накладна) № 40841702 (групова відправка).
Проте, під час здійснення перевезень за визначеними у Додатку №2 від 11.03.2024 та в заявці № 08 від 15.03.2024, маршрутами відбулось понаднормове користування вагонами №№ 61285946, 61489589, 61118378, 61335154, 61121570, 60925856, 61509667, 61489076, 60636685, 61489076, 6063668 на загальну суму 165 600,00 грн. з ПДВ, загальний час понаднормативного користування вагонами склав 207 діб, що підтверджується Довідкою ГІОЦ УЗ від 05.07.2024, долученою до матеріалів справи.
Власник вагонів ТОВ «Міжнародний транспортний оператор», які були використані позивачем для організації перевезення зазначеного вантажу відповідача, керуючись умовами Договору, укладеного між ТОВ «Міжнародний транспортний оператор» та позивачем, нарахував плату за простій вагонів під вивантаженням понад 72 години на загальну суму 165 600,00 грн. в т.ч. ПДВ відповідно до Актів наданих послуг № 345 від 15.04.2024, № 368 від 19.04.2024 та № 381 від 23.04.2024.
Позивач оплатив вказані акти ТОВ «Міжнародний транспортний оператор» про надання послуг, що підтверджується платіжними інструкціями №151 від 30.04.2024 на суму 57 600,00 грн, №8 від 10.05.2024 на суму 30 400,00 грн, №20 від 26.02.2025 на суму 77 600,00 грн.
Водночас, умовами п. 2 Додатку № 2 від 11.03.2024 до Договору передбачено, що у вартість послуг входить: вартість подачі порожніх вагонів під навантаження, знаходження вагонів під навантаженням та вивантаженням не більше 72 години на кожну операцію, користування вагоном по вказаному маршруту, залізничний тариф та комісія Експедитора. Знаходження вагонів під навантаженням та вивантаженням понад 72 години сплачується додатково у розмірі 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% за кожну почату добу такого знаходження.
Отже, виходячи з умов п. 3.1. Договору та п. 2 Додатку № 2 від 11.03.2024, у відповідача виник обов'язок оплатити простій вагонів під вивантаженням понад 72 години на загальну суму 165 600,00 грн.
24.04.2024 позивач направив на електронну пошту відповідача (info.cotline@gmail.com, shippinghid@gmail.com, з якої відповідач введе ділову переписку) для підписання та оплати Акт надання послуг № 613 від 23.04.2024 на суму 165 600,00 грн, в т.ч. ПДВ, за користування вагонами понад нормативний час, відомість до Акту, рахунок № 12 від 23.04.2024 на суму 165 000,00 грн, а також скан-копії актів наданих послуг від ТОВ «Міжнародний транспортний оператор», як підтвердження суми нарахованих витрат.
Згідно п. 3.8. Договору, акт-звіт (акт наданих послуг) та акт звірки взаємних розрахунків повинні бути розглянуті Клієнтом протягом 3-х робочих днів з дня отримання від Експедитора і повернені Експедитору з підписами і печаткою або своїми вмотивованими запереченнями за актом-звітом (актом наданих послуг). За відсутності мотивованих заперечень за актом-звітом (актом наданих послуг) та актом звірки взаємних розрахунків, після закінчення 3-х днів з дати передачі оригіналів актів Клієнту (а у разі якщо такі акти передавалися по факсу або електронною поштою то протягом трьох днів з дати передачі актів за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти), Сторони визнають їх підписаними і приймають для відображення в бухгалтерському обліку. Акти надаються Клієнту не пізніше п'ятнадцятого числа місяця наступного за звітним.
Відповідач не направив позивачу мотивованих заперечень на Акт наданих послуг №613 від 23.04.2024 протягом трьох днів з дати передачі акту електронною поштою, а відтак, виходячи з умов п. 3.8. Договору, Акт надання послуг № 613 від 23.04.2024 вважається підписаним відповідачем і прийнятим до відображення у бухгалтерському обліку.
Згідно п. 3.9. Договору, остаточний розрахунок Сторонами проводиться протягом 5-ти банківських днів від дати підписання акта-звіту (акта наданих послуг) (дати визнання актів підписаними згідно п. 3.7 договору) та/або акта звірки взаємних розрахунків.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, здійснивши оцінку зібраних у справі доказів на предмет їх вірогідності та належності, суд приходить до висновку, що з урахуванням положень п. 3.9. Договору, з 07.05.2024 у відповідача виник обов'язок сплатити заборгованість, відповідно до Акту надання послуг № 613 від 23.04.2024, у сумі 165 000,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, оскільки відповідач, у порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих послуг, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, відтак, позовні вимоги щодо стягнення 165 000,00 грн. суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просить суд також стягнути з відповідача за прострочення сплати заборгованості пеню в розмірі 21935,21 грн, нараховану за період з 07.05.2024 по 07.11.2024, а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України розраховані за період з 07.05.2024 по 19.05.2025 інфляційні втрати - 25 064,44 грн та 3% річних - 5136,05 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Водночас, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п. 5.3.3. Договору передбачено, що у разі порушення Клієнтом пункту 3.2. цього Договору або умов оплати, викладених в Додатках до цього Договору, Експедитор має право вимагати сплату Клієнтом штрафних санкцій за прострочення платежу в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, доданий до позовної заяви, визнає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства на день розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягаю задоволенню повністю.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом установлено, що розрахунки позивача є обґрунтованими та арифметично вірними, а відтак, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІД ШИППІНГ" (вул. Академіка Філатова, буд. 10а, офіс 3/3, м. Київ, 01042; код ЄДРПОУ 44910737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" (вул. Праці, буд. 9/1, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68001; код ЄДРПОУ 36978722) заборгованість у розмірі 165 000,00 грн, пеню в розмірі 21 935 грн 21 коп., 3% річних - 5136 грн 05 коп., інфляційні втрати - 25064 грн 44 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2612 грн 83 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 10.07.2025.
Суддя А.І. Привалов