ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
10.07.2025Справа №910/8325/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд.1; ідентифікаційний код 00176472)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)
про зобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 253 120,20 грн,
Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача №5831516 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 253 120,20 грн з ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" стверджує, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в односторонньому порядку здійснено подвійне нарахування плати за користування власними вагонами перевізника №11030167, №11030176, №18030187, №21030197, №21030198, №25030203, №25030205, №25030206, №27030210, №28030215 та №29030217 за березень 2024 року, у зв'язку з чим кошти в сумі 253 120,20 грн з ПДВ безпідставно списані відповідачем з особового рахунку позивача, як плата за користування власними вагонами перевізника.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача №5831516 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 253 120,20 грн з ПДВ, тобто вимогу яка підлягає грошовій оцінці, а відтак являється майновою вимогою.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 3 037,44 грн (253 120,20 грн х 0,015 х 0,8).
Однак, позивач не виконав вимог вказаних норм, оскільки під час опрацювання позовної заяви, яка надійшла через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", не виявилося вказаного у додатках документу, а саме: платіжної інструкції про сплату судового збору, про що Господарським судом міста Києва складено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) №180/25 від 03.07.2025.
У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 253 120,20 грн підлягає залишенню без руху, адже позивачем не було дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні з нею.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З метою усунення встановлених недоліків позивач має надати суду докази сплати судового збору у розмірі 3 037,44 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 253 120,20 грн залишити без руху.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" протягом п'яти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 037,44 грн.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р.В. Бойко