ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/3913/25
За позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багор";
про стягнення 136 000,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І.П.
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: не з'явилися.
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багор" штрафу у розмірі 68 000,00 грн та пені у розмірі 68 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.09.2019 № 63/83-р/к.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/3913/25, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 29.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/3913/25 до судового розгляду по суті, а судове засідання до судового розгляду справи по суті призначити на 17.06.2025.
У судове засідання 08.07.2025 представники сторін не з'явилися.
Суд вказує, що ухвали направлялися сторонам в їх відповідні електронні кабінети в системі "Електронний суд", та які були ними отримані, про що свідчать повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, які наявні в матеріалах справи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 31.03.2025, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
08.07.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення, позивач) від 14.09.2019 №63/83-р/к (далі - рішення №63/83-р/к), згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Багор" (далі - відповідач), зокрема, штраф у загальному розмірі 68 000,00 грн.
Супровідним листом від 15.11.2019 №63-02/2118 на адресу відповідача було направлено копію рішення №63/83-р/к.
Рекомендоване поштове повідомлення № 79000 59728411 повернулося до відділення.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
28.12.2019 в газеті "Урядовий кур'єр" № 250 (6613) оприлюднена інформація про прийняте відділенням рішення №63/83-р/к. Отже, датою вручення рішення відділення відповідачеві вважається 08.01.2020.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення позивача №63/83-р/к у судовому порядку не оскаржувалося.
Отже, рішення №63/83-р/к є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви не отримав інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до рішення №63/83-р/к.
Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом України "Про захист економічної конкуренції" термін накладеного на нього позивачем штрафу.
Враховуюче викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 68 000,00 грн за наступним розрахунком.
Сума штрафу, накладеного рішенням відповідача складає 68 000,00 гривень. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 020,00 грн (68 000,00 грн х 1.5% = 1 020,00 грн). Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 10.03.2020 по 15.05.2020.
За 67 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 1 020,00 х 67 = 68 340,00 грн.
У свою чергу, за приписами частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Отже, розмір пені становить 68 000,00 грн.
Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 68 000,00 грн є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багор" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 18-Б, оф. 1, ідентифікаційний код 40814673) до Державного бюджету України 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп. штрафу і 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багор" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 18-Б, оф. 1, ідентифікаційний код 40814673) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 20812013) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.07.2025.
Суддя О.В. Мандриченко