ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/8091/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524)
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ідентифікаційний код 20602681)
про стягнення 39 122,15 грн
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "УСГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 39 122,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" на підставі генерального договору № 28-КАСКО-0199-2700\22-AVIS добровільного страхування наземних транспортних засобів від 30.12.2021, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Skoda Kodiaq" державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Peugeot", державний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", однак останнім було сплачено частину страхового відшкодування у розмірі 116 385,83 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача недоотримане страхове відшкодування у розмірі 39 122,15 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
07.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження, у якій останні зазначає, що відповідачем 02.07.2025 було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 39 122,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 162230250_00000/9d70f125-053e-466e-9935-a9ea59755c1a від 02.07.2025, тому позивач просить суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору. Крім того, у заяві позивач просить повернути суму сплаченого судового збору та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що у даній справі відсутній предмет спору, у зв'язку з чим провадження у справі № 910/8019/25 підлягає закриттю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Позивачем подано до суду копію платіжної інструкції № 162230250_00000/9d70f125-053e-466e-9935-a9ea59755c1a від 02.07.2025, з якої вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" перераховано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УСГ" грошові кошти у сумі 39 122,15 грн, в призначенні платежу зазначено: "#PF1S#Акт#040/037/031054/25/1; страхова виплата СК УСГ за ТЗ Skoda Kodiaq р/н НОМЕР_1 ".
Отже, надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою закриття провадження у справі.
За приписами частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на вказане вище, враховуючи що, у поданій позивачем заяві про закриття провадження у справі, останній заявив клопотання про повернення судового збору, суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання та повернення суми судового збору з Державного бюджету України.
Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частина 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024 укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" та Адвокатським бюро "Гедз", довіреність № 0125-5 від 02.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 10423/10 від 20.12.2021, акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024 від 27.06.2025 та платіжну інструкцію № 6310 від 27.06.2025 на суму 12 000, 00 грн.
Згідно з акту виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024 від 27.06.2025, що Адвокатським бюро "Гедз" було надано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УСГ" правничу допомогу, яка включала наступні дії:
1. проведено консультацію з клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду;
2. вчинено підготовчі дії, а саме:
- з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує клієнт та якими доказами вони підтверджуються;
- з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
- визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин;
- визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин;
- зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог;
- проаналізовано та вивчено судову практику;
3. підготовлено позовну заяву для подачі до суду, в зв'язку з чим проведено дії з:
- визначення підсудності;
- визначення складу учасників судового процесу;
- розрахунку ціни позову та розміру судових витрат;
- написання (складання) тексту позовної заяви, зокрема, по страховій справі СТОКА-25239, номер договору 28-КАСКО-0199-2700\22-AVIS, страхувальник ПІІ "ВІП-Рент", відповідач ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", винуватець Гончаренко В.А., дата ДТП 11.12.2024, ціна позову 39 122,15 грн, розмір гонорару 5 000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані позивачем докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, п.2 ч.1 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 910/8091/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією № 6311 від 27.06.2025.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп.
Ухвала набирає законної сили 10.07.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.Г. Пукшин