ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.07.2025Справа № 910/4270/25
За позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Гребінківської міської ради
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті»
2. Комунального некомерційного підприємства “Гребінківська міська лікарня» Гребінківської міської ради Полтавської області
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 207 124,74 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Видиш А.В.
За участі представників сторін:
від прокуратури: Вівдиченко О.І. за службовим посвідченням від 01.03.2023 № 070085;
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Гребінківської міської ради (далі - позивач, Рада) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті» (далі - відповідач-1, Товариство) та Комунального некомерційного підприємства “Гребінківська міська лікарня» Гребінківської міської ради Полтавської області (далі - відповідач-2, Підприємство) про визнання недійсними додаткових угод від 03.04.2023 року № 1, від 10.05.2023 року № 2, від 31.05.2022 року № 3, від 19.06.2023 року № 4, від 09.08.2023 року № 5 та від 07.09.2023 року № 6 до укладеного між відповідачами 09.01.2023 року договору на постачання електричної енергії споживачу № 9 (далі - Договір), а також стягнення з Товариства на користь Ради 207 124,74 грн. надмірно сплачених грошових коштів.
Ухвалою від 09.04.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/4270/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 07.05.2025 року.
25.04.2025 року через систему “Електронний суд» надійшов відзив Товариства від 24.04.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог Прокурора з огляду на те, що додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4 до Договору не суперечить вимогам пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», адже укладені, у зв'язку зі змінами регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, і такий порядок зміни ціни встановлений в договорі про закупівлю, а саме: у зв'язку із затвердженням НКРЕКП, як Регулятором ринку електричної енергії, постанови від 21.12.2022 року № 1788 “Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК “УКРЕНЕРГО» та постанови НКРЕКП від 23.05.2023 року № 923 “Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21 грудня 2022 року № 1805 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ “ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання». Додаткові угоди № 5 та № 6 до Договору не суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», адже укладені, у зв'язку з дійсним коливанням ціни за одиницю електричної енергії на ринку у бік збільшення, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, 12.10.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 12.10.2022 року № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», згідно з підпунктом 2 пункту 19 якої сторонам договору надано право збільшувати ціну за одиницю товару на відсоток коливання такої ціни у бік збільшення.
Відповідач-1 зазначив, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку застосовується саме у разі коливання ціни на ринку (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», тоді як зміни регульованих цін (тарифів) не є коливанням ціни на ринку, а є тарифом, який встановлюється Регулятором ринку - НКРЕКП.
Під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, відсоток, на який можливо підняти ціну за одиницю товару, не обмежений. Замовник може підняти ціну пропорційно тому, як вона змінилася на відповідному ринку. Єдина умова - таке підвищення має бути пропорційним коливанню цін на ринку, тобто не можна збільшувати ціну на товар більше, ніж підвищилися ціни на ринку за певний період. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно із законодавством органи, установи, організації. З наведеного вбачається, що Кабінет Міністрів України постановою № 1178 на час дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення. Наведені обставини нівелюють доводи Прокурора про відсутність відомостей про коливання ціни на електричну енергію. Крім того, Прокурором не надано жодного доказу на спростування офіційної інформація, що розміщена на сайті “ДП ОПЕРАТОР РИНКУ», а також не надано доказів на підтвердження своїх аргументів.
За вказаних обставин, з огляду на положення Особливостей, відповідач-1 вказав про відсутність, на його думку, підстав для визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод та стягнення з постачальника на користь Ради грошових коштів у розмірі 207 124,74 грн.
Крім того, у відзиві на позовну заяву Товариство просило суд зупинити провадження у справі № 910/4270/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту відповідного судового рішення.
28.04.2025 року через систему “Електронний суд» надійшов відзив Підприємства від 28.04.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог Прокурора з огляду, зокрема, на те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено коливання ціни одиниці товару на ринку електричної енергії у бік збільшення протягом дії Договору. Отже, відповідач-2 вказав про помилковість тверджень Прокурора щодо укладення додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6 до Договору з порушенням Закону України “Про публічні закупівлі».
06.05.2025 року через систему “Електронний суд» надійшла відповідь Прокурора від 05.05.2025 року № 53-3000ВИХ-25 на відзив Товариства на позовну заяву, в якій останній вказав, що внаслідок укладення спірних додаткових угод до Договору відбулося збільшення ціни за одиницю товару на 25,7 %. На виконання цього правочину Товариством поставлено, а замовником фактично прийнято та оплачено електроенергію в кількості 228 385 кВт/год на загальну суму 1 650 000,00 грн. (з ПДВ). Вказане підтверджує те, що оскаржувані додаткові угоди укладені всупереч Закону України “Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з відповідача-1 на користь місцевого бюджету.
Крім того, у цій заяві по суті справи Прокурор просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року в справі № 922/2321/22 вже зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону “Про публічні закупівлі», де вказано, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
У підготовчому засіданні 07.05.2025 року суд встановив відповідача процесуальний строк на подання заперечень до 22.05.2025 року, а також відклав підготовче засідання на 28.05.2025 року.
15.05.2025 року через систему “Електронний суд» надійшли заперечення Товариства від 14.05.2025 року, в яких останнє вказало на недоведеність необхідності захисту інтересів держави у даній справі саме Прокурором, а також необґрунтованість Прокурором підстав звернення до суду, з наданням переконливих доказів, які б підтверджували наявність підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України “Про прокуратуру». Наведені обставини, на переконання Товариства, свідчать про те, що, звертаючись до суду, Прокурор переклав на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу - Ради за відсутності на це визначених законодавчих підстав. Відтак, у даній справі наявні обґрунтовані підстави для залишення позову Прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, що виключає необхідність надавати судом оцінку іншим аргументам Прокурора, які стосуються передусім з'ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочинів недійсними та стягнення грошових коштів, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати належне та обґрунтоване звернення Прокурора до суду в інтересах компетентного органу.
Товариство також звернуло увагу на те, що Прокурором заявлені до стягнення з відповідача-1 зайво сплачені, на його думку, грошові кошти у розмірі 207 124,74 грн. без урахування того, що зазначена сума включає в себе і тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, які сплачені Товариством на користь ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО».
У підготовчому засіданні 28.05.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/4270/25 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 09.07.2025 року.
Розглянувши у підготовчому засіданні 09.07.2025 року заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 910/4270/25 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у справі № 920/19/24) Великою Палатою Верховного Суду, а також заслухавши пояснення Прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, враховуючи таке.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Прокурора є, зокрема, вимога про визнання недійсними ряду додаткових угод щодо внесення змін та доповнень сторонами до договору про постачання електричної енергії споживачу від 09.01.2023 року № 9, у зв'язку з тим, що, на думку Прокурора, при укладенні наведених угод було порушено імперативні приписи частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Разом із тим, судом встановлено, що 29.01.2025 року Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду розглядалася касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичне партнерство» на рішення господарського суду Сумської області від 26.06.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 року в справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ “Енергетичне партнерство» про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн. У касаційній скарзі ТОВ “Енергетичне партнерство» просило суд касаційної інстанції скасувати судові рішення нижчих інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Також, скаржник просив суд передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків щодо питання застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року в справі № 922/2321/22 у подібних правовідносинах.
Ухвалою від 29.01.2025 року Верховний Суд в складі Касаційного господарського суду задовольнив клопотання ТОВ “Енергетичне партнерство» про передачу справи № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ “Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року в справі № 922/2321/22, які врахували суди нижчих інстанцій. Так, на думку колегії суддів, з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому, не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений. З огляду на наведене, Верховний Суд вважав, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 24.01.2024 року в справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, відповідно до якого ціна за одиницю товару в будь-якому разі не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо застосування норми статті 41 Закону без урахування змін, внесених до неї Законом України № 1530-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».
Ухвалою від 09.04.2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 920/19/24 до свого розгляду.
Як у справі № 920/19/24, так і в даній справі № 910/4270/25, позивач (Прокурор) підставою для визнання додаткових угод недійсними зазначає порушення сторонами, зокрема постачальником, вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону. Тобто, у цій справі суду необхідно буде надати правову оцінку правовідносинам за договором про постачання електричної енергії, а також правомірності й обґрунтованості дій сторін при внесенні змін до цього правочину шляхом збільшення ціни за одиницю товару (укладення додаткових угод до договору). Отже, справи № 920/19/24 та № 910/4270/25 є подібними, а відтак вирішення спору в справі № 920/19/24 матиме безпосередній вплив на результат розгляду справи № 910/4270/25 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного Суду відповідних правових висновків щодо питання застосування пункту 2 частини 5 статі 41 Закону.
При цьому, на момент постановлення даної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє прийняте Великою Палатою Верховного Суду судове рішення за результатами розгляду справи № 920/19/24.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
За умовами частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 920/19/24 матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, а також для єдності судової практики, враховуючи те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а також необхідність забезпечення реалізації закріпленого в пункті 4 частини 4 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» принципу єдності судової практики, беручи до уваги те, що в даній справі розглядається аналогічний за змістом спір, у якому Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням відповідачами вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання Товариства та зупинення провадження у справі № 910/4270/25 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного судового рішення Великою Палатою Верховного Суду в справі № 920/19/24.
Пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Зупинити провадження у справі № 910/4270/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 у подібних правовідносинах.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/4270/25.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.07.2025 року.
Суддя В.С. Ломака