ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/5542/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29025, вул. Романа Шухевича, буд.8/9, м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 30865632)
до Фізичної особи-підприємця Гратій Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 216 297,69 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гратій Олени Володимирівни (далі - відповідач) про стягнення 216 297,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором поставки № U73638 від 11.10.2024 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 177 082,25 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 10 329,93 грн 15% річних, 20 050,36 грн пені та 8 835,15 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5542/25, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
В підсистемі «Електронний суд» 13.05.2025 позивачем сформовано додаткові пояснення, в яких просить ухвалити додаткове рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Вказана ухвала суду була направлена сторонам та ними отримана - 09.05.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Товариство з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» (далі - Позивач) уклало договір поставки № U73638 від 11.10.2024 року з Фізичною особою-підприємцем Гратій Оленою Володимирівною (далі - Відповідач), на поставку автомобільних товарів, асортимент ціна і кількість товару погоджуються сторонами у накладних.
Відповідно до п. 1.1. договору на умовах договору постачальник зобов'язується передати покупцю у власність та у встановлені строки замовлені ним запасні частини, мастильні матеріали, аксесуари, інші супутні товари для транспортних засобів тощо (далі - товар) окремими партіями, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його. Асортимент (номенклатура), ціна та кількість товару остаточно погоджуються сторонами у накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину договору.
Ціна договору складається із сумарної ціни поставлених партій товару, яка вказана у видаткових накладних (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 4.1. договору ціна одиниці виміру товару, що вказана в реєстрі цін постачальника, є ринковою. Вартість товару вказується в гривнях у рахунку на оплату та/або видатковій накладній та відповідає рівню звичайних цін.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що постачальник поставляє товар окремими партіями в строк до 5 (п'яти) робочих днів від наступного дня після попередньої оплати відповідної партії товару або віл дня підтвердження замовлення на умовах: EXW (франко завод) будь-якої філії постачальника або СРТ (перевезення оплачене до) покупця в м.Житомир, відповідно до Міжнародних правил "Інкотермс 2010". Конкретні умови поставки кожної партії товару вкачуються у видатковій накладній.
Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до видаткової накладної. Перехід права власності відбувається при підписанні видаткової накладної обома сторонами (п. 8.1. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору покупець у будь-який визначений законодавством спосіб оплачує повну ціну товару на вказаних у рахунку/накладній умовах або шляхом:
5.1.1. попередньої оплати - відповідно до рахунка постачальника;
5.1.2. товарного кредиту з відстроченням платежу - протягом трьох календарних днів після приймання партії товару від постачальника. У разі збільшеній курсу євро на міжбанківському валютному ринку України понад 2% за день постачальник може скоротити строк відстрочення платежу або скасувати цей строк, про що негайно повідомляє покупця через картку покупця. Покупець не сплачує постачальнику процентів за користування товарним кредитом протягом встановленого строку відстрочення платежу.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що при поставці на умовах відстрочення платежу загальна сума всіх неоплачених поставлених партій товару (кредитний ліміт) не може перевищувати 30 000,00 гривень з ПДВ. Постачальник, починаючи з четвертого місяця після підписання договору, може щомісяця перераховувати кредитний ліміт (КЛ) за формулою: КЛ = (Середній оборот за 3 місяці) х 1,3.
Вказана у п. 5.1.2 кількість днів відстрочення може бути змінена постачальником пропорційно місячному обороту клієнта та/або кредитному ліміту. У всіх випадках актуальний строк оплати відображається в картці покупця та вказується (дублюється) у рахунку та/або видатковій накладній. Для акційних товарів кількість днів відстрочення встановлюється виключно видатковою накладною.
Договір набирає чинності 5 дня його належного підписання сторонами та діє по 31 грудня 2024 року. Якщо жодна із сторін за три тижні до цього терміну письмово не підтвердить намір припинити договір, то строк договору продовжується на тих самих умовах по 31 грудня кожного наступного року.
Якщо на момент припинення або розірвання договору стороною не виконане будь-яке зобов'язання - договір продовжує діяти до моменту виконання такою стороною всіх зобов'язань і законних вимог та проведення остаточних розрахунків (п. 2.1.- 2.2 договору).
На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 53 772,13 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними: 1.UAUF1_240057644від25.10.2024р. на суму 156238,72грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 2.UAUF1_240065997 від 05.12.2024р. на суму 3759,23грн, кінцевий строк оплати:08.12.2024р. 3.UAUF1_240066120від 06.12.2024р. на суму 3147,48 грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 4.UAUF1_240066268від 06.12.2024р. на суму 91,33 грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 5.UAUF1_240066274від 06.12.2024р. на суму 8286,96 грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 6.UAUF1_240066366 від 09.12.2024р. на суму 74,68грн, кінцевий строк оплати: 12.12.2024р. 7.UAUF1_240066478 від 09.12.2024р. на суму 2109,91 грн, кінцевий строк оплати: 12.12.2024р. 8.UAUF1_240066605від 09.12.2024р. на суму 1284,82 грн, кінцевий строк оплати:12.12.2024р. 9.UAUF1_240066847від 10.12.2024р. на суму 2089,12 грн, кінцевий строк оплати:13.12.2024р.
Загальна сума поставленого на адресу відповідача товару 177 082,25 грн.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки №U73638 від 11.10.2024 не здійснив оплати за поставлений товар, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як встановлено судом, позивачем на підставі видаткових накладних: 1.UAUF1_240057644від25.10.2024р. на суму 156238,72грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 2.UAUF1_240065997 від 05.12.2024р. на суму 3759,23грн, кінцевий строк оплати:08.12.2024р. 3.UAUF1_240066120від 06.12.2024р. на суму 3147,48 грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 4.UAUF1_240066268від 06.12.2024р. на суму 91,33 грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 5.UAUF1_240066274від 06.12.2024р. на суму 8286,96 грн, кінцевий строк оплати:09.12.2024р. 6.UAUF1_240066366 від 09.12.2024р. на суму 74,68грн, кінцевий строк оплати: 12.12.2024р. 7.UAUF1_240066478 від 09.12.2024р. на суму 2109,91 грн, кінцевий строк оплати: 12.12.2024р. 8.UAUF1_240066605від 09.12.2024р. на суму 1284,82 грн, кінцевий строк оплати:12.12.2024р. 9.UAUF1_240066847від 10.12.2024р. на суму 2089,12 грн, кінцевий строк оплати:13.12.2024р. поставлено відповідачу товар за договором на загальну суму 177 082,25 грн.
Отже, з вищевказаних доказів вбачається, що позивачем в повному обсязі були виконані зобов'язання за договором щодо поставки товару, який в свою чергу був прийнятий відповідачем без жодних зауважень та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 177 082,25 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується заявленої до стягнення неустойки, зокрема, пені у розмірі 20 050,36 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Так, у п. 10.5. договору сторони передбачили, що покупець у разі несвоєчасної оплати товару, сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ,що діяла в цей період від простроченої суми, а також проценти (ч. 5 ст.694 ЦКУ) на прострочену суму в розмірі 15% річних за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 20 050,36 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 10 329,93 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 835,15 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 15% річних та інфляційних втрат.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 15% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE".
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач повідомив суд, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7000,00 грн.
На підтвердження заявлених до стягнення 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 10.01.2025, укладений між ТОВ "INTER CARS UKRAINE" та адвокатом Петренко С.В.; додаток до договору від 10.01.2025 - розрахунок вартості однієї години надання послуг; акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2025 (витрачено часу - 7 годин, вартість наданих послуг - 7000,00 грн.); квитанцію про оплату за правничу допомогу на суму 7000,00 грн; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 8747/10, посвідчення адвоката № 8747/10 від 07.02.2020.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги, враховуючи критерій реальності та розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є такою, що підтверджена поданими доказами, не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами. Таким чином, приймаючи до уваги, що судом в порядку ч.9 ст. 129 ГПК України покладено судові витрати у справі на відповідача як на особу, з неправильних дій якої виник спір, суд задовольняє до стягнення з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката, вважає їх обґрунтованими, співмірними та доведеними, а отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гратій Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 1/1, ідентифікаційний код 30865632) суму основного боргу у розмірі 177 082 (сто сімдесят сім тисяч вісімдесят дві) грн 25 коп, пеню у розмірі 20 050 (двадцять тисяч п'ятдесят) грн 36 коп, 15% річних у розмірі 10 329 (десять тисяч триста двадцять дев'ять )грн 93 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 835 (вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн 15 коп., судовий збір у розмірі 3 244 (три тисячі двісті сорок чотири) грн 46 коп. та 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп витрат на правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА