ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/11490/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ СОЛАР 1»
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 17 842 228,23 грн.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ СОЛАР 1» до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 17 842 228,23
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТГ СОЛАР 1» 13 703 830,65 грн. основного боргу, 150 479,25 грн. трьох процентів річних, 489 647,25 грн. інфляційних втрат та 214 106,74 грн. витрат зі сплати судового збору.
Відповідачем 10.04.2025 сформовано у системі "Електронний суд" заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.
У зв'язку з апеляційним оскарженням рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 та відсутністю ухваленого Північним апеляційним господарським судом остаточного рішення у справі, суд 15.04.2025 ухвалив відкласти вирішення питання щодо розгляду заяви про відстрочку виконання рішення.
До Господарського суду міста Києва 30.06.2025 надійшли матеріли справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 розгляд заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення призначено на 08.07.2025.
У судове засідання 08.07.2025 з'явилися представники сторін та надали усні пояснення щодо поданої заяви.
В обґрунтування поданої заяви Державне підприємство "Гарантований покупець" стверджує, що в його діях відсутня вина у невиконанні спірних зобов'язань, так як обсяг виконання зазначеного зобов'язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електричної енергії виробникам за “зеленим» тарифом ставиться Законом України “Про ринок електричної енергії» в залежність від виконання зазначених спеціальних обов'язків Національної енергетичної компанії “Укренерго», а також, складний фінансовий стан Державного підприємства “Гарантований покупець» ускладнюють виконання рішення суду.
Стягувач, проти задоволення заяви заперечує в повному обсязі, посилаючись, що Гарантованим покупцем не доведено наявність виняткових фактичних підстав для відстрочення виконання рішення суду. Також, стягувач стверджує, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
Згідно з частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Наразі, Господарський суд міста Києва зазначає, що боржником не надано до суду жодного документу, який відображає реальне фінансове становище боржника станом на день звернення до суду з цією заявою.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, що боржником - Державним підприємством "Гарантований покупець", у період часу з 03.12.2024 по 08.07.2025, у добровільному порядку здійснювалося погашення заборгованості.
Сама заява також не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження виконання судового рішення у добровільному порядку після 03.12.2025, у випадку відстрочення судом виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі №910/11490/24.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства “Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 196, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/11490/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 10.07.2025.
Суддя Т.Ю.Кирилюк