номер провадження справи 33/65/25
10.07.2025 Справа № 908/1449/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши матеріали справи №908/1449/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Лебедєва Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Соловйова Дмитра Беслановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 14861,63 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа-підприємець Лебедєв Ігор Володимирович з позовом до відповідача: Соловйова Дмитра Беслановича про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 2508-2401 від 25.08.2024 в сумі 11136,00 грн., штрафу в сумі 2227,20 грн. та пені в сумі 1498,43 грн., разом - 14861,63 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 258, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232, 258 Господарського кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1449/25, присвоєно справі номер провадження 33/65/25. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 19.06.2024.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та представника позивача 20.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідач не має електронного кабінету. У зв'язку з цим копію ухвали було надіслано на адресу відповідача: АДРЕСА_2 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент припинення господарської діяльності відповідача (25.01.2025).
Надіслана на цю адресу ухвала повернулася до суду 09.06.2025 з відміткою поштової установи від 05.06.2025 про закінчення терміну зберігання.
Також копію ухвали було надіслано на іншу, зазначену в позові, адресу відповідача: 69067, м. Запоріжжя, вул. Алмазна, буд.32. Надіслана на цю адресу ухвала повернулася до суду 28.05.2025 з відміткою поштової установи від 26.05.2025 про неправильно зазначену адресу (в будинку 80 квартир).
У зв'язку з цим копію ухвали було розміщено 26.05.2025 до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області, що підтверджується роздруківкою з даного сайту.
04.06.2025 суд передав телефонограму відповідачу з повідомленням про розгляд справи. Відповідач повідомив суду електронну адресу, на яку було надіслано копію ухвали суду 05.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на 09.07.2025 відповідач не надав відзиву на позов. Строк для надання відзиву сплив.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
25.08.2024 Фізичною особою-підприємцем Лебедєвим Ігорем Володимировичем (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Соловйовим Дмитром Беслановичем (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки №2508-2401 (далі - договір).
Згідно з п. п. 1.1 - 1.3 договору постачальник поставляє і передає у власність покупця продовольчі товари (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Постачання товару згідно з цим договором здійснюється окремими партіями.
Асортимент, якість, кількість, вартість товару вказуються у видаткових накладних.
За умовами п. 4.2 договору датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю, тобто дата підписання товарної накладної при отриманні товару, як самим покупцем, так і його уповноваженою особою, у тому числі перевізником покупця.
Позивач поставив відповідачу товар (цукор-пісок) в кількості 200 кг на суму 11136,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №34-Л від 12.09.2024 на суму 5568,00 грн. та №35-Л від 12.09.2024 на суму 5568,00 грн.
Згідно з п. 4.1 договору базовими умовами розрахунків за товар, що поставляються, є 100% передоплата або (за погодженням сторін) оплата протягом одного банківського дня з дати поставки товару покупцеві.
Оплату за поставлену продукцію на суму 11136,00 грн. відповідач не здійснив.
На момент укладання договору та здійснення поставки відповідач мав статус фізичної особи-підприємця. 25.01.2025 господарську діяльність відповідача було припинено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з фізичної особи Соловйова Дмитра Беслановича основної заборгованості за договором поставки №2508-2401 від 25.08.2024 в сумі 11136,00 грн., штрафу в сумі 2227,20 грн. та пені в сумі 1498,43 грн., разом - 14861,63 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки №2508-2401 від 25.08.2024.
Припинення підприємницької діяльності відповідача не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли щодо виконання договору поставки, укладеного між суб'єктами господарської діяльності. Стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов'язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з п. 4.1 договору базовими умовами розрахунків за товар, що поставляються, є 100% передоплата або (за погодженням сторін) оплата протягом одного банківського дня з дати поставки товару покупцеві.
Позивач здійснив поставку товару 12.09.2024 без передоплати.
Отже, відповідач мав оплатити товар протягом одного банківського дня з дати поставки товару покупцеві, тобто 13.09.2024.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
В порушення умов договору відповідач не оплатив прийнятий товар на суму 11136,00 грн. у встановлений строк, внаслідок чого з 14.09.2024 утворилася заборгованість у сумі 11136,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку перевищення строків оплати товару, що визначені даним договором або додатковими угодами до нього, покупець сплачує
пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу за весь період, що передує повному розрахунку. Крім цього, при перевищенні строку оплати за поставлений товар більше 30 днів покупець сплачує штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
За прострочення оплати позивач на підставі п. 7.3 договору розрахував пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості 11136,00 грн. за період з 16.09.2024 по 15.03.2025 в розмірі 1498,43 грн. За прострочення оплати понад 30 позивач також нарахував штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару (11136,00 грн. х 20%), що склало 2227,20 грн.
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Строк нарахування пені договором встановлено за весь період, що передує повному розрахунку. Отже, позивач має право нараховувати пеню за весь період прострочення оплати.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором в розмірі 11136,00 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати поставленого товару не надані.
Вимоги про стягнення основної заборгованості за договором у сумі 11136,00 грн., штрафу в сумі 2227,20 грн. та пені в сумі 1498,43 грн. визнані судом обґрунтованими.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.
Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить майнову вимогу про стягнення 14861,63 грн. та подана в 2025 році через систему «Електронний суд».
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 14861,63 грн. складає: 3028,00 грн. (мінімальна ставка в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8 = 2422,40 грн.
За розгляд позовних вимог позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн. платіжною інструкцією №Р414-28А8-Т8В6-4ВХМ від 14.05.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь позивача.
Переплата судового збору в сумі 605,60 грн. може бути повернута позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Соловйова Дмитра Беслановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Лебедєва Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) основну заборгованість у сумі 11136,00 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять шість грн. 00 коп.), штраф у сумі 2227,20 грн. (дві тисячі двісті двадцять сім грн. 20 коп.), пеню в сумі 1498,43 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім грн. 43 коп.) та витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко