номер провадження справи 27/18/25
02.07.2025 Справа № 908/411/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний номер юридичної особи 32126314)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельна компанія “АКВІ-БУД» (вул. Поштова, 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 41400018)
про стягнення 312 969 грн 31 коп.
за участю представників
від позивача: Фесик А.В., дов. № 01-32/021 від 22.01.2025
від відповідача: Гріщенко А.О., адвокат, ордер серія АР № 1169836 від 01.03.2025
свідок: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 від 29.04.1999
Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельна компанія “АКВІ-БУД» 312 969 грн 31 коп. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/411/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/411/25. Присвоєно справі номер провадження 27/18/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
11.03.2025 відповідач сформував в системі “Електронний суд» клопотання продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у справі № 908/411/25 строком на 6 днів.
Ухвалою суду від 12.03.2025 клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено. Поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 21.03.2025 включно.
21.03.2025 відповідач сформував в системі “Електронний суд» відзив на позовну заяву (зареєстровано 24.03.2025 за вх. № 6466/08-08/25), проти позову заперечив у повному обсязі.
25.03.2025 позивач сформував в системі “Електронний суд» відповідь на відзив (зареєстровано 26.03.2025 за вх. № 6622/08-08/25), вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
26.03.2025 відповідач сформував в системі “Електронний суд» клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження для правильного врегулювання спору.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 23.04.2025.
31.03.2025 відповідачем у справі подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме заяви свідка ОСОБА_1 .
22.04.2025 відповідач сформував в системі “Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив (зареєстровано 22.04.2025 за вх. № 8366/08-08/25).
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 19.05.2025.
19.05.2025 представником відповідача Гріщенко А.О. сформовано в системі “Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 19.05.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 04.06.2025.
Ухвалою суду від 04.06.2025 розгляд справи по суті відкладався на підставі статті 216 ГПК України, засідання суду призначено на 02.07.2025.
Судове засідання 02.07.2025 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
У судовому засіданні 02.07.2025 допитаний свідок ОСОБА_2 .
Про кримінальну відповідальність свідок ОСОБА_2 попереджений.
У позивача питання до свідка відсутні.
Відповідач ставив питання свідку.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 312 969 грн 31 коп. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою для звернення з позовом зазначено порушення відповідачем строків повернення невикористаного авансу, перерахованого за Договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/13 від 16.02.2024, а саме в порушення умов п. 3.2 Договору від 16.02.2024 № 05-16/13 та п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-буд» від Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області аванс у встановлені строки, а саме до 21.08.2024 та до 15.10.2024, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в не надано, аванс вчасно не повернуто, Договір не розірвано.
Відповідач підтримав свої заперечення викладені у відзиві. сформованому в системі «Електронний суд» 21.03.2025 (зареєстровано 24.03.2025 за вх. № 6466/08-08/25). Відповідач підтвердив, що дійсно, між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області, Замовник, та ТОВ “ПБК “Акві-буд», Генпідрядник, було укладено договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти №05-16/13 від 16.02.2024, видом робіт яких визначено “Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області» (будівництво водно-опорних пунктів №16 на території Запорізької області), із строком дії, відповідно до п. 15.1. Договору, до 31.12.2025 (подалі змінено додатковими угодами), а в частині виконання зобов'язань Сторін - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. В подальшому умови до договору було укладено додаткові угоди у зв'язку з сповільненням темпів виконання робіт через необхідність коригування проектної документації та небезпечною ситуацією, зокрема зростаючим обстрілом будівельного майданчика, про що Генпідрядником офіційно письмово повідомлялось (копії листів додаються). З огляду на характер робіт, які відповідач, як Генпідрядник, зобов'язався виконати за умовами укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт за державні кошти від № 05-16/13 від 16.02.2024, зазначений Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду. На підставі укладених додаткових договорів до договору № 05-16/13 від 16.02.2024, Генпідряднику на його розрахунковий рахунок Замовником було перераховано суми авансу загалом у розмірі 24 649 541,00 грн. з ПДВ, з яких: 22.02.2024 - 14 050 167,00 грн. з ПДВ (термін підтвердження використання одержаного авансу до 21.08.2024); 16.04.2024 - 9 057 292,00 грн. з ПДВ (термін підтвердження використання одержаного авансу до 15.10.2024); Підтвердження використання одержаного Генпідрядником авансу 22.02.2024 у розмірі 14 050 167,00 грн. відбувалося 12.09.2024. Генпідрядником було надано акти КБ-2в № 1/16, 2/16, 3/16 на загальну суму 16 780 894,69 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 22.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 730 727,69 грн .; 07.11.2024 Генпідрядником було надано акти КБ-2в №11/16 на загальну суму 7 031 961,84 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 в сумі 6 326 564,31 грн. Терміном повернення невикористаних сум авансу є не пізніше, ніж за 5 (пять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, Відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані сторонами Договору та інженером, що здійснював технічний нагляд - 12.09.2024 та 07.11.2024. Пунктом 12.5 Договору визначено, що при неповерненнi по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.12 Договору, невикористаного авансу Генпiдрядник сплачує Замовнику пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiяла у перiод, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Таким чином, станом на 12.09.2024 та 07.11.2024 Генпідрядником було порушено термін підтвердження використання одержаного авансу, при цьому станом на момент підписання Актів 12.09.2024 та 07.11.2024 термін повернення невикористаних сум авансу до 25.12.2024 не було порушено. Вже станом на момент спливу термінів підтвердження використання авансу Генпідрядником було повністю використано авансові кошти, що підтверджується виписками з не бюджетного рахунку Генпідрядника. Генпідрядником було фактично своєчасно відпрацьовано та використано аванс, у тому числі шляхом виконання робіт та монтажу (укладання) в проектне положення придбаних необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, у встановлені терміни для підтвердження використання одержаного авансу - до 21.08.2024 та 16.04.2024. Генпідрядником було порушено терміни саме підтвердження використання авансу у зв'язку з наступними обставинами: тимчасове зупинення Генпідрядником виконання будівельних робіт з 16.07.2024 до 22.08.2024 через відсутню можливість складення актів виконаних робіт (форма КБ-2в) і необхідність коригування проектної документації, сповільнення темпів будівництва у зв'язку із небезпечною ситуацією, зокрема зростаючим обстрілом будівельного майданчика та негативними погодними умовами, що також спричинювали сповільнення виконання робіт Генпідрядником, та необхідністю збереження життя та здоров'я працівників, релокація підприємства з м. Мелітополь Запорізької області у м. Запоріжжя у зв'язку із військовою агресією російської федерації, окупацією цього міста та пов'язаними із цим наслідками - втрати кадрів, технічних можливостей та початком діяльності на території міста Запоріжжя. Також, відповідач зазначав у відзиви причини тимчасового зупинення будівельних робіт у зв'язку із корегуванням проектно-кошторисної документації.
Позивач скористався своїм правом та надав 25.03.2025 через систему “Електронний суд» відповідь на відзив (зареєстровано 26.03.2025 за вх. № 6622/08-08/25), вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В засіданні суду 02.07.2025 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 02.07.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 ЦК України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2024 між Мелітопольською районною державної адміністрації Запорізької області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-буд» (Генпідрядник) укладено договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/13.
Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2 цього договору.
В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/13 від 16.02.2024.
Види робіт: «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області (ВОП розмірі 200х550)» (ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 15.04.2024, виконання робіт за цим договором здійснюється відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2024 № 37-р “Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та від 02.04.2024 № 287-р “Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для здійснення заходів, пов'язаних із зміцненням обороноздатності держави».
В п. 1.4 договору визначено місцезнаходження об'єкту, на якому проводяться роботи за цим договором: Україна, Запорізька область.
Ціна договору станом в момент його укладання складала 33 010 657 грн 10 коп., з яких у 2024 році заплановано виконання підрядних робіт на суму 20 071 667 грн 90 коп. та у 2025 році заплановано виконання робіт на суму 12 938 989 грн 20 коп. (в подальшому змінено додатковими угодами і весь обсяг підрядних робіт було перенесено на 2024 рік) (2.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору, в редакції додаткових угод № 4 від 12.04.2024, № 9 від 10.09.2024, № 14 від 27.12.2024, ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору. Договірна ціна розраховується відповідно до Кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова). Ціна робіт визначається згідно з кошторисними нормами, настановами, національними стандартами, будівельними нормами та правилами.
Додатковою угодою № 14 від 27.12.2024 сторони домовилися про наступне: остаточна сума складає 32 588 198,81 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 5 431 366,47 грн. З них кошти державного бюджету - 32 588 198 грн 81 коп.
Пунктом 2.2 договору визначено, що договірна ціна є динамічною і може уточнюватись протягом усього строку виконання робіт при зміні норм законодавства у період будівництва, які впливають на вартість будівництва, зміні умов робіт, уточненні загальновиробничих, адміністративних та інших витрат, якщо такі зміни не призведуть до збільшення договірної ціни і змін характеру робіт.
Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватись з урахуванням положень загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови) на підставі актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ “Запоріжжя», та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.
Згідно з п. 3.2 договору, замовник зобов'язаний підписати надані Генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовити в їх підписанні, обґрунтувавши підстави відмови протягом 7 (семи) робочих днів з дня їх одержання.
Замовник лишає документи, надані Генпідрядником, без підпису також у разі їх невідповідності діючому законодавству України, неналежної кількості або змісту, неналежного оформлення (відсутність печатки, підписів, невідповідність кількості документів, термінів, назв тощо).
Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання документів Замовником при наявності бюджетних призначень.
Відповідно до п. 3.10 договору, джерело фінансування - державний, обласний, місцевий бюджет та інші не заборонені законодавством.
Згідно з положеннями п. 3.12 договору, в остаточній редакції додаткової угоди № 8 від 13.08.2024, відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) та постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), Замовник перераховує Генпідряднику у формі авансу 23 107 459 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 3 851 243 грн 17 коп.
Кошти першого стану попередньої оплати товарів, робіт і послуг на сумі 14 050 167 грн 00 коп. надаються строком до 21.08.2024, кошти другого етапу в сумі 9 057 292 грн 00 коп. - строком до 15.10.2024.
По закінченні термінів використання авансу, невикористані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
На підставі пункту 2 постанови кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата в сумі 23 107 459 грн 00 коп. здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий Генпідрядником в Державний казначейській службі України м. Київ, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені договором, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів. Попередня оплата може відбуватися у кілька етапів.
Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджуються “Актами приймання виконаних підрядних робіт» (форма КБ-2в).
Придбання матеріалів без виконання робіт та їх монтажу (укладання) в проєктне положення не вважається відпрацюванням авансу.
Замовник має право контролювати використання наданих Генпідряднику сум авансу.
Додатковою угодою № 10 від 11.09.2024 сторони домовились викласти пункт 12.5 договору в новій редакції: «При неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.12 договору, невикористаного авансу Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення».
Додатковою угодою № 11 від 31.10.2024 сторони домовилися п. 4.1 договору викласти в наступній редакції: «Початок виконання робіт - лютий 2024 року, закінчення виконання робіт - грудень 2024 року. Невід'ємною частиною Договору є Календарний графік виконання робіт. Замовник може прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт з внесенням відповідних змін у цей Договір. Генпідрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх Замовнику (за умови наявного фінансування). Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття Замовником».
Відповідно до п. 15.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов'язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
З метою виконання умов договору, Замовником на розрахунковий рахунок Генпідрядника було перераховано суми авансу у розмірі 24 649 541,00 грн. з ПДВ, з яких:
22.02.2024 - 14 050 167,00 грн. з ПДВ (термін повернення до 21.08.2024);
16.04.2024 - 9 057 292,00 грн. з ПДВ (термін повернення до 15.10.2024).
На момент укладання договору, з метою забезпечення ефективного, результативного та цільового використання коштів у 2024 році, термін відпрацювання пепередньої оплати (авансу), узгоджений з Запорізькою обласною (військовою) адміністрацією було встановлено до 31.03.2024 (лист від 13.02.2024 № 01541/08- 48).
Генпідрядником було надано акти КБ2-В № 1/16, 2/16, 3/16 на загальну суму 16 780 894,69 грн., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 22.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 730 727,69 грн.
Листом від 25.03.2024 № 03/25 Генпідрядник посилаючись на несприятливі погодні умови та суттєве сповільнення темпів виконання робіт, звернувся з проханням продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 31.05.2024.
Враховуючи вказані обставини, Замовник направив відповідний лист від 26.03.2024 № 01-18/152 щодо погодження термінів відпрацювання авансу до Запорізької обласної військової адміністрації.
29.03.2024 Запорізька обласна військова адміністрація листом № 03741/08-25 погодила термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 31.05.2024 включно.
Листом вих. № 02/27 від 27.05.2024 Генпідрядник посилаючись на небезпечну ситуацію, зростанням обстрілів будівельних майданчиків та суттєвим сповільненням темпів виконання робіт просив продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 30.06.2024.
Замовник направив відповідний лист від 28.05.2024 № 01-18/196 щодо погодження термінів відпрацювання авансу до Запорізької обласної військової адміністрації.
Запорізька обласна військова адміністрація у відповідь на лист Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області від 28.05.2024 № 01-18/196 погодила продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 30.06.2024 включно.
Листом вих. № 02/24 від 24.06.2024 Генпідрядник з підстав, зазначених у попередніх листах, просив Замовника продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 15.08.2024.
Замовник направив відповідний лист від 25.06.2024 № 01-18/226 щодо погодження термінів відпрацювання авансу до Запорізької обласної військової адміністрації.
28.06.2024 Запорізька обласна військова адміністрація листом № 09332/08-20 погодила термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 15.08.2024 включно.
Через необхідність коригування кошторисної частини проєкту Змовником листом від 13.08.2024 № 01-18/275 направлено до Запорізької обласної військової адміністрації клопотання про продовження відпрацювання попередньої оплати (авансу): 14 050 167 грн 00 коп. до 21.08.2024 та 9 057 292 грн 00 коп. до 15.10.2024.
Запорізька обласна військова адміністрація листом від 14.08.2024 № 12142/08-20 погодила продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (авансу) з урахуванням шестимісячного терміну відпрацювання авансу.
З метою дотримання умов Договору Генпідрядником та своєчасного надання підтверджуючих відпрацювання попередньої оплати документів, Замовником направлено листи «Про належне виконання умов договору» від 16.08.2024 № 01- 18/278, від 14.10.2024 № 01-18/336 та «Про повернення попередньої оплати або надання підтверджуючих документів» від 26.08.2024 № 01-18/285, від 18.10.2024 № 01-18/340.
Погашення авансу наданого Генпідряднику 22.02.2024 у розмірі 14 050 167 грн 00 коп. відбулося - 12.09.2024.
Генпідрядником було надано акти КБ2-в № 1/16, 2/16, 3/16 на загальну суму 16 780 894 грн 69 коп., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 22.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 730 727 грн 69 коп.; 07.11.2024 Генпідрядником було надано акти КБ2-в №11/16 на загальну суму 7 031 961 грн 84 коп., які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 в сумі 6 326 564 грн 31 коп.
07.11.2024 Генпідрядником було надано акти КБ2-в №11/16 на загальну суму 7 031 961 грн 84 коп., які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 в сумі 6 326 564 грн 31 коп.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 112 Бюджетного кодексу України, до повноважень Казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить, серед іншого, здійснення контролю за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності.
За інформацією Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області від 28.08.2024 № 07.1-08-06/6536, від 30.08.2024 № 07.1-08-06/6618 розмір непідтвердженого використання відповідачем авансу складає 14 050 167 грн 00 коп. та від 23.10.2024 № 07.1-08-06/7946 складає 6 326 564 грн 31 коп.
На підставі ст. 117 Бюджетного кодексу України Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області застосовані заходи впливу щодо позивача за порушення бюджетного законодавства у вигляді Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства № 35 від 28.08.2024 та Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства № 44 від 23.10.2024.
З матеріалів справи також вбачається, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протоколи № 8 від 28.08.2024 та № 12 від 23.10.2024 про порушення бюджетного законодавства, згідно яких, станом на 28.08.2024 та 23.10.2024 розпорядником бюджетних коштів (Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт, в тому числі оплачені на умовах авансування відповідно до Договору від 16.02.2024 № 05-16/13 (14 050 167 грн 00 коп. та 6 326 564 грн 31 коп.), та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу у строки, визначені абзацом 3 пункту 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, та абзацом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (з урахуванням граничного строку надання авансу, встановленого головним розпорядником коштів), що є порушенням бюджетного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 01-18/375 від 08.11.2024 з вимогою про сплату пені, нарахованої на підставі п. 12.5 договору за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасного відпрацювання коштів попередньої оплати в розмірі 14 050 167 грн 00 коп. - прострочення визначено у кількості 21 день, 6 326 561 грн 31 коп. - прострочення визначено у кількості 23 дня. Суму пені позивач просив сплатити у строк до 15.11.2024.
Претензія отримана представником відповідача 08.11.2024, про що міститься відповідна відмітка про отримання на екземплярі позивача.
Відповідачем до матеріалів справи надано заяву свідка ОСОБА_1 , підпис якого на заяві 25.03.2025 посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В., за реєстровим № 337.
Допитаний свідок пояснив суду, що відповідно до умов договору № 05-16/13 від 16.02.2024, з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник, Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області, на договірних засадах доручає проведення технічного нагляду в повному обсязі ФОП Єгоркін М.В. в особі провідного інженера з технічного нагляду ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат серія АТ №010218, виданий 28.01.2022), який несе відповідальність за якість здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903. До складу робіт зі здійснення технічного нагляду включається також проведення перевірки актів виконаних робіт (форми КБ-2 в та КБ-3). ОСОБА_1 здійснювався технічний нагляд за ходом будівництва із щоденним виїздом на об'єкти будівництва, та здійснення щоденного контролю за його ходом. Тому мені відомі усі обставини, щодо виконання Генпідрядником, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-буд» будівельних робіт, монтажу (укладання) придбаних ним необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів в проектне положення, а також щодо якості цих матеріалів. Генпідрядником, відповідно до умов Договору № 05-16/13 від 16.02.2024, зважаючи на цільове призначення об'єктів будівництва, було одразу розпочато активне ведення будівельних робіт відповідно до наданої Замовником проектно-кошторисної документації. З перших днів підписання Договору, ОСОБА_1 був свідком безперебійної поставки Генпідрядником будівельних матеріалів, конструкцій, виробів на будівельні майданчики, оскільки здійснював контроль за їх якістю. У червні-липні 2024 року під час здійснення Єгоркіним М.В. технічного нагляду разом із представниками ОТУ «Запоріжжя» та штабу інженерно позиційного батальйону 23 іпп було виявлено необхідність у здійсненні додаткових обсягів робіт, без виконання яких не було б досягнуто оборонної здатності об'єктів. Необхідність виконання додаткових обсягів робіт виникла у зв'язку з тим, що наданий Замовником проект будівництва був розроблений на замовлення Міністерства оборони України та був типовим для усіх областей. У зв'язку з чим у ньому не було враховано складність рельєфу будівельного об'єкту на місцевості та геологічні дані кожного об'єкту окремо. Крім того, було не можливо передбачити погодні умови, що ускладнювали процес будівництва. Наприклад, замокання ґрунту після зими призводило до обвалювання траншей та котлованів, а надмірні опади ще більше їх затоплювали. У зв'язку із цим, Генпідрядник, розуміючи важливість швидкого будівництва об'єктів для оборони підконтрольної території України, на свій ризик здійснив закупку матеріалів, а також витрати на роботу машино-механізмів для виконання додаткового об'єму робіт, через що строк виконання будівництва значно збільшився. Не зважаючи, що станом на 01.06.2024 виконання робіт з будівництва об'єктів ВОП становило 100% в об'ємах визначених кошторисною документацією виготовленою в січні 2024 року, Генпідрядник не міг підписати Акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) вчасно через виявлення необхідності здійснення додаткових робіт і їх відсутність в наданій Замовником проектно-кошторисній документації. Надання Генпідрядником актів виконаних робіт без коригування типової проектно-кошторисної документації із внесенням додаткових робіт не можливо, тому що буде порушено склад виконання цих будівельних робіт, і акти не можуть бути прийняті Замовником. За для коригування Генпідрядником було підготовлена виконавча документація кожної конструкції об'єктів будівництва, яка спочатку була перевірена Єгоркіним М.В, як провідним інженером з технічного нагляду, а після Замовником, і передана на коригування. Після внесення змін до проектно-кошторисної документації, Генпідрядником було розпочата робота над складенням, узгодженням та наданням на перевірку та подальше підписання актів форми КБ-2в. ОСОБА_1 зазначив, що процес складення актів та їх перевірка зазвичай займає тривалий час (близько місяця), адже потребує детальних замірів та фіксації обсягів виконаних будівельних робіт. Єгоркін М.В. зазначив, що Генпідрядников було виконано будівельні роботи за Договорами відповідно до будівельних норм та стандартів будівництва якісно та в повному обсязі.
Отже, неналежне виконання вчасно відповідачем зобов'язань за договором, стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів та стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі загальній сумі 312 969 грн 31 коп.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/13 від 16.02.2024.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.
Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Згідно ч. 1 ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).
Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору - на 19.02.2024), цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту: “На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців».
Позивач не заперечує проти того факту, що відповідачем у повному обсязі виконані передбачені Договором роботи, а отже і використані суми наданих авансів.
Позивач стверджує, що відповідачем у порушення п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) /надалі - Постанова №1764/, не використано у визначений умовами пункту 19 строк авансові кошти, не повернуто не використані кошти на рахунок позивача.
За умовами п. 19 Постанови № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
У п. 1 Постанови № 1764 визначено, що затверджений нею порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів.
Між позивачем та відповідачем укладено договір на закупівлю робіт за державні кошти, а саме: будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Укладений сторонами договір не передбачає виконання відповідачем капітального будівництва.
Будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони відноситься до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017, в редакції постанови № 1255 від 08.11.2022.
За своїм визначенням військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди - це споруди, до яких належать: комплекс польової, довготривалої фортифікації (бліндажі, укриття для особового складу, перекриті щілини, траншеї, перекриті ділянки траншей, вогневі споруди, вогневі позиції, елементи антидронового захисту, укриття для техніки, місця ведення вогню для техніки, командно-спостережні пости тощо), смуги невибухових інженерних загороджень (елементи невибухових загороджень тощо), наказ Міністерства оборони України № 139 від 24.02.2025.
Законодавець не визначає військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди як об'єкти капітального будівництва.
За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до п. 12.5 договору в редакції Додаткової угоди № 10 від 11.09.2024 сторони домовилися, що при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.12 договору, невикористаного авансу Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Як встановлено судом, відповідно до п. 3.12 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 13.08.2024 відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (із змінами) та постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), Замовник перераховує Генпідряднику у формі авансу 23 107 459 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 3 851 243 грн 17 коп.
Кошти першого стану попередньої оплати товарів, робіт і послуг н сумі 14 050 167 грн 00 коп. надаються строком до 21.08.2024, кошти другого етапу в сумі 9 057 292 грн 00 коп. - строком до 15.10.2024.
Крім того, даним пунктом також передбачено, що по закінченні термінів використання авансу, невикористані суми авансу, Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
Отже, безпосередньо у тексті самого Договору сторони встановили граничний строк повернення невикористаних сум авансу - до 25.12.2024.
Додатковою угодою № 11 від 31.10.2024 сторони домовилися п. 4.1 договору викласти в наступній редакції: «Початок виконання робіт - лютий 2024 року, закінчення виконання робіт - грудень 2024 року. Невід'ємною частиною Договору є Календарний графік виконання робіт. Замовник може прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт з внесенням відповідних змін у цей Договір. Генпідрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх Замовнику (за умови наявного фінансування). Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття Замовником».
При цьому визначальна для цього спору умова щодо граничного строку повернення невикористаних сум авансу - до 25.12.2024 - залишалася у договорі незмінною.
Таким чином, сторони, склавши та підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, засвідчили повне використання погашення (відпрацювання, використання) отриманих авансів, а саме: 12.09.2024 -14 050 167 грн 00 коп., 07.11.2024 - 6 326 564 грн 31 коп.
Як вже зазначалося, умовами п. 3.12 Договору, в редакції додаткової угоди № 8 від 13.08.2024, сторони визначили строк, на який надаються авансові кошти першого та другого етапу: до 21.08.2024 та 15.10.2024, відповідно.
При цьому по закінченні терміну використання авансу сторони у цьому ж пункті 3.12 договору, в редакції додаткової угоди № 8 від 13.08.2024, погодили, що невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 (п'ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
Тобто, сторони однозначно визначили граничний строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником - до 25 грудня 2024 року.
Враховуючи погоджений між сторонами порядок повернення авансу, відповідачем не порушено терміни повернення невикористаного авансу.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.12 Договору в редакції додаткової угоди № 8 від 13.08.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.
Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 720/1171/21 зроблено висновок про те, що договір підряду складається з двох пов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замвоник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нарахував пеню в загальному розмірі 312 969 грн 31 коп.: за період з 22.08.2024 по 11.09.2024 в сумі 209 600 грн 85 коп., за період з 16.10.2024 по 06.14.2024 в сумі 103 368 грн 46 коп.
Із змісту укладеного сторонами договору слідує, що і факт використання відповідачем сплачених позивачем авансових коштів, і факт виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Відповідно до Календарного графіку виконання робіт, погодженого сторонами (підписаного та скріпленого печатками сторін), в редакції Додаткової угоди № 11 від 31.10.2024, сторони визначили строк виконання робіт за договором серпень 2024 року, листопад та грудень 2024 року.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору відповідач виконав для позивача роботи та передав їх в обумовлений Календарним графіком виконання робіт строк за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Підтвердження використання одержаного Генпідрядником авансу 22.02.2024 у розмірі 14 050 167 грн 00 коп. відбулося 12.09.2024.
Генпідрядником було надано акти КБ-2в № 1/16, 2/16, 3/16 на загальну суму 16 780 894 грн 69 коп., які враховані Замовником у якості відпрацювання авансу від 22.02.2024 та частково відпрацьованого авансу від 16.04.2024 в сумі 2 730 727 грн 69 коп.; 07.11.2024 Генпідрядником було надано акти КБ-2в №11/16 на загальну суму 7 031 961 грн 84 коп., які враховані Замовником у якості відпрацювання залишку авансу від 16.04.2024 в сумі 6 326 564 грн 31 коп.
Акти приймання будівельних робіт підписані у двосторонньому порядку без будь-яких зауважень.
Тобто, станом на 25.12.2024 - у встановлений п. 3.12 Договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 13.08.2024 термін повернення невикористаних сум авансу, таких невикористаних сум не було, оскільки усі надані позивачем суми авансування були повністю використані Відповідачем при проведенні обумовлених Договором робіт.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу, а отже у позивача відсутні підстави для нарахування пені.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, на які посилався позивач, судами було встановлено порушення відповідачами строків повернення невідпрацьованого авансу, що стало підставою для нарахування неустойки.
При розгляді цієї справи судом не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу.
Щодо посилання позивача на п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, суд зазначає, що абзацом 2 цього пункту визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 цього Порядку доповнено новим абзацом, згідно якого: “На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців».
При цьому, вказаною Постановою не визначено терміну для повернення замовнику невикористаних виконавцем сум авансу, а також не встановлено відповідальності виконавця робіт за порушення строків такого повернення коштів, в тому числі будь-якої неустойки (штрафу, пені).
Щодо посилання позивача на попередження про неналежне виконання позивачем бюджетного законодавства та складених протоколів про порушення позивачем бюджетного законодавства, які були надіслані останньому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області, суд зазначає таке.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Відповідно абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов'язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.
Тобто, позивач, як замовник будівництва та розпорядник бюджетних коштів мав право визначити в Договорі підряду такий термін саме повернення невідпрацьованих сум авансу, який визначений п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, а саме: не пізніше 6 місяців з дня його (авансу) перерахування.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельна компанія “АКВІ-БУД» відмовити.
Повний текст рішення оформлено та підписано 10.07.2025.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.