вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2283/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2283/25
за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"
до Фізичної особи-підприємця Фліка Руслана Васильовича
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 07.05.2025 за вих. №б/н до Фізичної особи-підприємця Фліка Руслана Васильовича (далі - відповідач) про стягнення 589.897,83 грн, з яких: 76.193,23 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 483.304,60 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2283/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025.
Ухвалою від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49125, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 28, квартира 173, за трек-номером 0610252463545.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 04.06.2025 з відміткою пошти “за закінченням встановленого терміну зберігання».
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 також була доставлена відповідачу на його електронну адресу r_flik@ukr.net 12.05.2025.
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою “відмова від отримання».
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 12.05.2025 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні (відповідно до трекінгу Укрпошти) відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання, а саме 03.06.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 12.05.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 18.06.2025.
Станом на дату прийняття рішення у справі відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
На виконання укладеного між сторонами кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, однак відповідач його вчасно не повернув, а тому позивач нарахував до стягнення з відповідача 76.193,23 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 483.304,60 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; надання кредиту; строку дії договору; настання строку повернення кредиту; повернення кредиту; правомірності нарахування комісії.
Суд встановив, що 05.09.2024 між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі - позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем Фліком Русланом Васильовичем (далі - відповідач, позичальник) укладено кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» №713809232830.
Відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:
сума кредиту - 600.000,00 грн. (п.1.1.1); строк кредитування до 05.09.2027 включно (п.1.1.3); комісійна винагорода за надання кредиту - 1.0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. типових умов (п.1.1.4.1); комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1.6 % за один місяць користування кредитом (п. 1.1.4.2); цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника (п. 1.1.7).
Відповідно до п. 1.4. договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в графіку платежів.
Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 05.10.2024, щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.08.2027 сплачувати суму у розмірі 26.266,67 грн, а 05.09.2027 - 26.266,55 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 16.666,67 грн, а 05.09.2027 - 16.666,55 грн, та на погашення комісії по 9.600,00 грн щомісячно.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 945.600,00 грн, з яких 600.000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 345.600,00 грн. на погашення комісії.
Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п.5.1 договору).
У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет (п.5.2 договору).
Сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) (п.5.3 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП Уповноваженого представника Банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (п. 5.4 договору).
До підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору (п.5.5 договору).
Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі “Реквізити та підписи Сторін» договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору (п.5.6 договору).
Відповідно до пункту 3.5 типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору, в строки, зазначені в п.2.2. договору (з урахуванням умов п.2.3. договору).
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши обумовлені кредитним договором грошові кошти у розмірі 600.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.84656538.1113185.29514 вiд 05.09.2024, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 713809232830 від 05/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Флік Руслан Васильович", сума: 594.000,00 грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 6.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.84656538.1113184.29514 вiд 05.09.2024, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за догвором №713809232830 від 05/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Флік Руслан Васильович".
Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Однак, позичальником не виконувалися належним чином зобов'язання щодо повернення кредитних коштів згідно графіку та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 09.04.2025 заборгованість перед банком склала 589.897,83 грн (в тому числі 76.193,23 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 483.304,60 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн простроченої заборгованості за комісією).
Пунктом 4.2 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в Системі Інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business АТ “Перший Український Міжнародний Банк» визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події (зокрема - несплати позичальником будь-якої суми що належить до сплати на користь банку згідно з договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк), банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснити договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Позивачем направлено відповідачу вимогу №208 від 25.03.2023 про погашення простроченої заборгованості, в якій банк вимагав погасити прострочену заборгованість у розмірі 584.891,23 грн згідно графіку погашення платежів за кредитним договором. Вказана вимога залишена відповідачем без виконання. Вимога була направлена засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом, чеком, реєстром поштових відправлень Укрпошти та відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошта вимога була повернута відправнику (за закінченням встановленого терміну зберігання) 15.04.2025.
Заборгованість за наданим кредитом відповідачем не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є стягнення 76.193,23 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 483.304,60 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст кредитного договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором, за яким позивач відповідачу видав кредит у загальному розмірі 600.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.84656538.1113185.29514 вiд 05.09.2024, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 713809232830 від 05/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Флік Руслан Васильович", сума: 594.000,00 грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 6.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.84656538.1113184.29514 вiд 05.09.2024, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за догвором №713809232830 від 05/09/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Флік Руслан Васильович".
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п.1.1.3 договору строк кредитування до 05.09.2027 включно.
Пунктом 1.4. договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в графіку платежів.
Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 05.10.2024, щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.08.2027 сплачувати суму у розмірі 26.266,67 грн, а 05.09.2027 - 26.266,55 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 16.666,67 грн, а 05.09.2027 - 16.666,55 грн, та на погашення комісії по 9.600,00 грн щомісячно.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 945.600,00 грн, з яких 600.000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 345.600,00 грн. на погашення комісії.
Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту в обумовлені строки не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 589.897,83 грн (в тому числі 76.193,23 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 483.304,60 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн простроченої заборгованості за комісією).
Пунктом 4.2 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в Системі Інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business АТ “Перший Український Міжнародний Банк» визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події (зокрема - несплати позичальником будь-якої суми що належить до сплати на користь банку згідно з договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк), банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснити договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Позивачем направлено відповідачу вимогу №208 від 25.03.2023 про погашення простроченої заборгованості, в якій банк вимагав погасити прострочену заборгованість у розмірі 584.891,23 грн згідно графіку погашення платежів за кредитним договором. Вказана вимога залишена відповідачем без виконання. Вимога була направлена засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом, чеком, реєстром поштових відправлень Укрпошти та відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошта вимога була повернута відправнику (за закінченням встановленого терміну зберігання) 15.04.2025.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Станом на 09.04.2025 відповідач має заборгованість перед позивачем у загальній сумі 589.897,83 грн (в тому числі 76.193,23 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 483.304,60 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн простроченої заборгованості за комісією).
Доказів сплати заборгованості за кредитним договором відповідач не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність доказів оплати заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фліка Руслана Васильовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ АНДРІЇВСЬКА, будинок 4; ідентифікаційний код 14282829) 76.193,23 грн (сімдесят шість тисяч сто дев'яносто три грн 23 к.) простроченої заборгованості за сумою кредиту, 483.304,60 грн (чотириста вісімдесят три тисячі триста чотири грн 60 к.) строкової заборгованості за сумою кредиту, 30.400,00 грн (тридцять тисяч чотириста грн 00 к.) простроченої заборгованості за комісією, 7.078,77 грн (сім тисяч сімдесят вісім грн 77 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк