вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2025 Справа № 904/5619/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8", м. Київ
до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК", м. Дніпро
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представник:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Омельченко Є.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" в якому просить суд зобов'язати Акціонерне товариство "Акцент-Банк" видати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" або уповноважений ним особі у готівковій формі залишок усіх коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , який було відкрито на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" в Акціонерному товаристві "Акцент-Банк".
Ухвалою суду від 26.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5619/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.02.2024 від Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" надійшов відзив на позов.
Ухвалою суду від 03.03.2025 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні на 01.04.2025.
17.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
01.04.2025 від Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" надійшли письмові пояснення та клопотання про перенесення розгляду справи
В судове засідання 01.04.2025 представники сторін не з'явились.
Ухвалою суду від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання до 28.04.2025.
24.04.2025 від Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" надійшла заява на виконання ухвали суду.
В судове засідання 28.04.2025 представники сторін не з'явились.
30.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 28.04.2025 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 12.05.2025.
12.05.2025 ухвалою суду розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 09.06.2025.
Ухвалою суду від 09.06.2025 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 07.07.2025.
17.06.2025 від Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" надійшов відзив на позовну заяву (додатковий та виправлений).
Щодо наданих відповідачем пояснень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Таким чином, процесуальним законом імперативно визначено подачу учасниками справи пояснень, виключно в заявах по суті справи, перелік яких, так само визначено законом.
14.02.2024 судом отримано від Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" відзив на позов, який є першою заявою по суті, а також 01.04.2025 відповідачем надано суду додаткові пояснення у справі.
Враховуючи викладене, наданий позивачем відзив на позовну заяву (додатковий та виправлений) є фактично додатковими поясненнями долученими відповідачем до справи.
В судове засідання 07.07.2025 представник позивача явку не забезпечив. Про час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до положень ГПК України.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тож суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.
В ході судового засідання 07.07.2025 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 07.07.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем вимог чинного законодавства і Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку в частині розірвання договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" без зазначення юридичних та фактичних підстав для його розірвання та отримання залишку коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" в Акціонерному товаристві "Акцент-Банк".
Позиція відповідача
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що 25.06.2024 на рахунок НОМЕР_1 позивача надійшов платіж з АТ «Райффайзен Банк» з призначенням «Переказ залишку коштів при закритті (2042829400/ТОВ «Шопінг 8»/44736065//). На підставі абз.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», у зв'язку із встановленням клієнту статусу неприйнятно високого ризику банком прийнято рішення про розірвання ділових відносин. 03.09.2024 банком повідомлено клієнта про прийняття рішення про розірвання відноси та запропоновано заповнити заяву відповідного зразку для перерахування залишку коштів з рахунку АТ «А-Банк» на рахунки ТОВ «Шопінг 8» в іншому банку. Крім того, листом № 20.1.0.0.0/7-20240819/0354 від 23.08.2024 повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» ОСОБА_1 - Савченко Я.В., стосовно прийнятого банком рішення та намірів перерахувати залишку коштів на рахунку позивача в інший банк.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» є суб'єктом господарювання, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - дата запису: 17 серпня 2022 року, номер запису: 1000651020000036752, який з моменту його державної реєстрації веде свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України.
Фінансово-господарська діяльність здійснюється відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) України. Види діяльності: 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.
Діяльність Товариства полягає в оптовій закупівлі товарів побутового користування, зокрема: косметики (кремів), іграшок, та надалі їх відчуження на користь кінцевих споживачів (фізичних осіб, що перебувають на території України), які здійснюють замовлення та придбання відповідного товару через мережу інтернет.
Послуги з перевезення зазначеного вище товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» до кінцевих споживачів (покупців) надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».
Крім того, в рамках здійснення власної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» належним чином дотримується вимог податкового законодавства, в тому числі, в частині подання звітної документації та сплати усіх податкових зобов'язань.
Позивач вказує додаткові відомості щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» власної діяльності: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» має стабільну постійну позитивну податкову історію; Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» податкового боргу перед бюджетом не має; Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» здійснює декларування власного доходу, який відображається у річному звіті про фінансові результати (відповідний звіт про показники діяльності за 2023 рік додається до даного листа).
Також зазначає, що: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» не вчиняло будь-яких протиправних дій, в тому числі, які заборонені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; в офіційних та/або публічних джерелах відсутня негативна інформація про Товариство з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» та/або кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8», в тому числі, яка свідчить про можливий зв'язок із тероризмом; в офіційних та/або публічних джерелах відсутня інформація про факти арешту або замороження коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» та/або кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» у зв'язку кримінальними провадженнями, пов'язаними із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
З метою ведення господарської діяльності, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» - ОСОБА_1 відкрито банківський рахунку № НОМЕР_2 на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про відкриття рахунку № АВ02-UJUBX1FDJVT4 від 21.05.2024.
Після находження 25.06.2024 належних позивачу коштів у розмірі 22 451, 45 грн, на банківський рахунок № НОМЕР_1 , Акціонерним товариством «Акцент-Банк» здійснено безпідставне розірвання договірних відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8», що підтверджується скриншотом витягу з мобільного застосунку абанк24 про залишок коштів на рахунку.
Представником позивача сформовано адвокатський запит № 19-08/24-13 від 19.08.2024 до відповідача з метою: отримання інформації про фактичну та правову підстави для відмови позивачу в проведенні фінансових операцій, обслуговуванні та блокування розрахункових рахунків, які відкрито на ім'я ТОВ «Шопінг 8» в АТ «Акцент-Банк»; отримання документів, на підставі який АТ «Акцент-Банк» прийнято рішення про відмову ТОВ «Шопінг 8» в проведенні фінансових операцій, обслуговуванні та блокування розрахункових рахунків, які відкрито на ім'я ТОВ «Шопінг 8» в АТ «Акцент-Банк»; вжиття заходів щодо відновлення обслуговування ТОВ «Шопінг 8»та розблокування розрахункових рахунків, які відкрито на ім'я ТОВ «Шопінг 8» в АТ «Акцент-Банк».
На вказаний вище запит відповідачем листом № № 20.1.0.0.0/7-20240819/0354 від 23.08.2024 повідомлено відповідача про припинення відносин із позивачем, однак не зазначено ні юридичних та ні фактичних підстав для розірвання договірних відносин й про можливість отримання залишку коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк».
30.08.2024 позивачем подано заяву № 30-08/24-1 до відповідача про повернення коштів позивачу в один із наступних способів:
- видати керівнику ТОВ «Шопінг 8» в касі відповідного банківського відділення Акціонерного товариства «Акцент-Банк» грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому (банківському) рахунку ТОВ «Шопінг 8», відкритому в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» в готівковій формі з метою їх оприбуткування в касі ТОВ «Шопінг 8»;
- здійснити повернення грошових коштів, які знаходяться на розрахунковому (банківському) рахунку ТОВ «Шопінг 8», відкритому в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», на розрахунковий (банківський) рахунок ТОВ «Шопінг 8», відкритий в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк», з якого було здійснено зарахування грошових коштів на розрахунковий (банківський) рахунок ТОВ «Шопінг 8», відкритий в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк».
Однак, станом на звернення до суду із даною позовною заявою відповідачем не здійснено видачу чи виплату позивачу належного йому залишку коштів у розмірі 22 451, 45 грн, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк».
Позивач вважає, що протиправна бездіяльність відповідача є порушенням вимог чинного законодавства і Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку в частині розірвання договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" без зазначення юридичних та фактичних підстав для його розірвання та отримання залишку коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк».
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
З огляду на наявний в матеріалах справи докази та обставини справи, між сторонами виникли договірні відносини з відкриття банківського рахунку шляхом приєднання позивача на підставі поданої ним анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Щодо повернення залишку коштів
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач є клієнтом АТ «А-Банк» та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банк.
Згідно із п.1 ч. 2 ст.6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
У пункті 34 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що належна перевірка - заходи, що включають: ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
Згідно з ч. 2 ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
За приписами ч. 1 ст.15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу;
- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України «Про Національний банк України», статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з метою забезпечення реалізації вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року №361-IX (надалі - ПВК/ФТ) Правління Національного банку України затвердило Положення про здійснення банками фінансового моніторингу Постановою від 19 травня 2020 року № 65 (надалі - Положення).
Цим Положенням установлюються загальні вимоги Національного банку України (надалі - Національний банк) щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу, зокрема:
I. Загальні положення. Пунктом 4 визначено, що у цьому Положенні використовуються такі скорочення (абревіатури): 1) ВК/ФТ - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення; 5) Закон про ПВК/ФТ - Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; 7) КБВ - кінцевий бенефіціарний власник; 10) НПК - належна перевірка клієнта; 11) ПВК/ФТ - запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 12) ПЗНП - посилені заходи належної перевірки; 20) СПФМ - суб'єкт первинного фінансового моніторингу; 21) СУО - спеціально уповноважений орган; Пунктом 5 визначено, що Терміни та поняття в цьому Положенні вживаються в таких значеннях:
1) адреса масової реєстрації - адреса, за якою зареєстровано більше 50 юридичних осіб, трастів або інших правових утворень; 2) аналіз фінансових операцій - комплекс ризик-орієнтованих заходів, які здійснюються на постійній основі та встановлені внутрішніми документами банку з питань ПВК/ФТ, проведення яких дає змогу банку виявити фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; 7) високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом - результат оцінки банком ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством України та внутрішніми документами банку з питань ПВК/ФТ, та який свідчить про високу ймовірність використання клієнтом послуг банку для ВК/ФТ; 10) відповідальний працівник банку - працівник банку, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в банку; 12) внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ - політика, правила, програми, методики, інші документи, що розроблені та затверджені банком з метою належного виконання функцій СПФМ; 13) де-рискінг - явище, за якого СПФМ відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними; 16) ескалація - інформування відповідного працівника банку та/або колегіального органу про настання відповідної події; 18) значна сума - сума, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону про ПВК/ФТ; 21) компанія-оболонка - юридична особа, траст або інше подібне правове утворення, щодо якої (якого) в банку є обґрунтовані підозри, що її (його) діяльність може бути фіктивною; 30) кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); 39) подальший моніторинг переказів коштів - процедура аналізу переказів коштів, що здійснюється після того, як: кошти були зараховані банком отримувача на рахунок або електронний гаманець отримувача / виплачені отримувачу, за відсутності у нього рахунку або електронного гаманця; кошти були перераховані банком-посередником іншому СПФМ-посереднику або СПФМ отримувача; 41) порядок - чітка послідовність дій певного процесу із зазначенням способів, форм, строків (термінів) ужиття працівниками банку цих дій, визначена у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ; 42) прийнятний рівень ризиків ВК/ФТ - ризик, який є керованим, підконтрольним банку, не може спричинити підвищення юридичного ризику та ризику репутації, а також погіршення фінансових результатів діяльності банку чи завдати шкоди його кредиторам і клієнтам; 46) підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції; 50) ризик-апетит (схильність до ризику) банку у сфері ПВК/ФТ -величина ризику ВК/ФТ, визначена наперед та в межах прийнятного рівня ризику ВК/ФТ, щодо якої банк прийняв рішення про доцільність/необхідність її утримання з метою досягнення його стратегічних цілей та виконання бізнес-плану; 51) ризик репутації - наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу банку клієнтами, контрагентами, потенційними інвесторами або органами нагляду, який впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати наявні відносини, та може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності; 52) ризик юридичний - наявний чи потенційний ризик для надходжень чи капіталу банку, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів України, нормативно-правових актів та може призвести банк до фінансових втрат, зловживань, притягнення банку та/або його керівників до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності; 54) ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб'єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності; 55) середній ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом - результат оцінки банком ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством України та внутрішніми документами банку з питань ПВК/ФТ, та який свідчить про підвищену ймовірність використання клієнтом послуг банку для ВК/ФТ.
II. Належна організація внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ 6. Банк зобов'язаний забезпечити належну організацію внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу. Метою належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу є: 1) виконання вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ; 2) можливість належним чином виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них СУО; 3) запобігання використанню послуг та продуктів банку для проведення клієнтами фінансових операцій з метою ВК/ФТ. 7. Банк з метою належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу вживає, зокрема, таких заходів: 4) розробляє та затверджує внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ в обсязі, необхідному для ефективного функціонування внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та розуміння працівниками банку своїх обов'язків та повноважень у сфері ПВК/ФТ; 17) розробляє та здійснює заходи з НПК з метою розуміння суті діяльності клієнта, мети та очікуваного характеру ділових відносин з ним, що дає змогу банку бути впевненим, що фінансові операції клієнта відповідають наявній в банку інформації про нього, його бізнес, ризик-профіль, уключаючи у разі потреби джерела походження його коштів/статків, встановлення КБВ для оперативного виявлення незвичайної поведінки та підозрілих фінансових операцій (діяльності); IV/ Належна система управління ризиками 34. Банк зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку. 35. Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками ВК/ФТ, їх мінімізації. 37. Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії. 38. Ризик-орієнтований підхід має ґрунтуватися на двоетапній оцінці ризиків та включати в себе: 1) оцінку ризик-профілю банку: виявлення та оцінку ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку; аналіз наявних заходів з управління ризиками ВК/ФТ для їх зниження (мінімізації); визначення ризик-апетиту банку у сфері ПВК/ФТ (прийнятного для банку рівня ризику ВК/ФТ); 2) оцінку ризик-профілю клієнта: виявлення та оцінку первинного ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом; аналіз наявних заходів з управління ризиками ВК/ФТ для їх зниження (мінімізації) до прийнятного для банку рівня ризику ВК/ФТ (в межах ризик-апетиту банку у сфері ПВК/ФТ); оцінку залишкового ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом. 45. Критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень СУО, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку. 48. Банк на основі оцінки ризиків ВК/ФТ, притаманних його діяльності, визначає свій ризик-апетит (рівень прийнятного рівня ризику) у сфері ПВК/ФТ, ураховуючи: 1) ризики, які банк готовий прийняти; 2) ризики, які банк може прийняти, але лише після вжиття заходів з управління такими ризиками (їх мінімізації); 3) ризики, які є неприйнятними для банку. 49. Банк за результатами проведеного аналізу має право визначити (за потреби) і прописати у своїх внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ встановлені заборони/обмеження у своїй діяльності (щодо окремих видів діяльності та/або залучення окремих типів клієнтів на обслуговування). 56. Банк запроваджує власну скорингову ризик-модель і самостійно визначає вхідні дані та інформаційні джерела для проведення оцінки ризиків, алгоритм (модель) проведення оцінки ризиків та шкалу визначення рівнів ризиків. 60. Банк установлює високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів, визначених у частині п'ятій статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), що здійснюють діяльність у сфері віртуальних активів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підозра про здійснення ними операцій ВК/ФТ, учинення інших злочинів; 3) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підозра стосовно їх належності до компаній-оболонок (здійснення ними фіктивної діяльності); 4) клієнтів, що здійснюють фінансові операції за зовнішньоекономічними договорами, учасниками яких є особи, котрі мають реєстрацію, місце проживання або місцезнаходження в державі (юрисдикції) з переліку держав, що не виконують рекомендації FATF. 61. Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною 6 статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.
Додатком 1 до Положення «Належна перевірка» визначено: 1. Банк зобов'язаний здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів у випадках, передбачених у статті 11 Закону про ПВК/ФТ. 6. Банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, під час здійснення НПК щодо юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення здійснює ретельний аналіз інформації про клієнта з метою виявлення критеріїв ризику, що можуть свідчити про те, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, визначених у додатку 19 до Положення.
Банк у разі виявлення відповідних критеріїв ризику з метою підтвердження/спростування того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, зобов'язаний отримати та проаналізувати додаткові документи та/або інформацію, що можуть уточнити/роз'яснити наявність/відсутність відповідних підстав для підозри банку, наприклад: 1) про фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть та зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом, та дає змогу встановити відповідність прибутку (доходу)/обороту його господарській діяльності; 2) що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності; 3) що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами потенційного клієнта; 4) що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи); 5) що підтверджують найм осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов'язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов'язків виду діяльності потенційного клієнта, обсягам його фінансових операцій; 6) що підтверджують наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення потенційним клієнтом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування); 7) що підтверджують наявність офісних приміщень у потенційного клієнта за адресою масової реєстрації.
Перелік зазначених вище документів/інформації не є вичерпним. Банк може самостійно визначити інші документи/інформацію, які на його розсуд є достатніми для підтвердження того, що потенційний клієнт не є компанією-оболонкою, за умови, що обсяг такої інформації є достатнім для проведення належного аналізу інформації щодо клієнта та прийняття відповідного обґрунтованого рішення. 8. Якщо отримані банком документи та/або інформація, визначені в пункті 6 додатка 1 до Положення, не є достатніми для спростування банком того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою (а також, якщо потенційний клієнт відмовив банку в наданні необхідних для аналізу документів/інформації), то банк установлює таким потенційним діловим відносинам з клієнтом неприйнятно високий ризик та діє відповідно до вимог статті 15 Закону про ПВК/ФТ. 20. Банк зобов'язаний визначити в умовах договорів про надання послуг право та порядок закриття рахунку клієнта банку на вимогу банку у випадках, передбачених у статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
Додатком 12 до Положення «Порядок відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / проведення фінансової операції» визначено: 1. Банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ. 6. Банк у разі прийняття рішення стосовно відмови від підтримання ділових відносин / обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин: 2) закриває відповідний рахунок у разі наявності залишку коштів на рахунку після проведення завершальної (их) операції(й) за таким рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із наданими клієнтом реквізитами] або після перерахування коштів на окремий аналітичний балансовий рахунок, визначений самостійно банком відповідно до облікової політики, для подальшого обліку та повернення коштів клієнту під час його звернення до банку.
Додатком 15 до Положення «Порядок моніторингу фінансових операцій, їх реєстрації та здійснення інформаційного обміну з СУО» визначено: 1. Банк у своїх внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ має передбачити порядок моніторингу фінансових операцій клієнтів із метою виявлення тих, що підлягають фінансовому моніторингу.
5. Банк самостійно розробляє перелік індикаторів підозрілості фінансових операцій з урахуванням індикаторів, зазначених у додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення), типологічних досліджень СУО та рекомендацій Національного банку в сфері ПВК/ФТ. 6. Банк під час розроблення правил/сценаріїв відбору фінансових операцій має враховувати ризик-профіль клієнта, інформацію, отриману в результаті здійснення належної перевірки клієнта та іншу доступну йому інформацію (зокрема отриману від правоохоронних органів).
Банк також забезпечує виявлення фінансових операцій, що не відповідають: 1) запланованій клієнтом діяльності під час установлення ділових відносин із ним (ураховуючи анонсований обсяг фінансових операцій, види послуг до використання)/оновленій під час його обслуговування; 2) ризик-профілю клієнта (зокрема фінансові операції, що здійснюються клієнтом, не мають раціонального обґрунтування, ураховуючи інформацію, отриману в результаті здійснення заходів належної перевірки, та/або не є типовими для клієнтів, подібних за розміром/видом діяльності/величиною доходу/соціальним статусом). 8. Якщо наявних у банку документів та/або відомостей недостатньо для здійснення аналізу, спростування/підтвердження підозр та/або прийняття відповідного рішення стосовно окремих фінансових операцій (їх сукупності), то банк забезпечує оперативне вжиття додаткових заходів (зокрема витребування додаткових документів та/або відомостей, що стосуються фінансової операції або діяльності клієнта), але не пізніше двох місяців із дня відбору/виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, та обов'язково фіксує дати отримання відповідних документів та/або відомостей. 10. У разі наявності фактів, що свідчать (можуть свідчити) про здійснення клієнтом підозрілих фінансових операцій (діяльності) або неможливості спростувати свої підозри за результатами вжитих заходів, банк залежно від обсягу таких фінансових операцій приймає рішення про надсилання повідомлення про підозрілу(і) фінансову(і) операцію(ї) чи про підозрілу діяльність, та складає обґрунтований висновок щодо підозрілої(их) фінансової(их) операції(й) (діяльності). 19. Відповідальний працівник банку або працівник банку, уповноважений відповідальним працівником банку, приймає рішення про: 1) те, що фінансова(і) операція(ї) клієнта є підозрілою(ими) шляхом унесення інформації про неї (них) до реєстру фінансових операцій у день виникнення достатніх підстав для підозри; 2) те, що діяльність клієнта(ів) є підозрілою, шляхом унесення інформації про таку діяльність до реєстру повідомлень про підозрілу фінансову діяльність у день підписання обґрунтованого висновку щодо підозрілої фінансової діяльності; 4) унесення інформації про відмову в установленні (підтриманні) ділових відносин із клієнтом (особою) до реєстру відмов; Додатком 19 до Положення «Критерії ризику ВК/ФТ» встановлено: I. Критерії ризику за типом клієнта.
І. Критерії ризику за типом клієнта - це критерії ризику ВК/ФТ, що притаманні правовій формі, структурі власності клієнта, діловій, професійній чи особистій діяльності клієнта та його КБВ. 4. Критеріями ризику, що зумовлені особливостями, пов'язаними із правовою формою заснування, структурою власності та поведінкою клієнта, зокрема, є таке: 1) суб'єкт господарювання є новим клієнтом банку, з дати встановлення ділових відносин з яким не пройшло три місяці; 2) клієнт випускає або має право випускати акції на пред'явника (пайові цінні папери); 3) юридична особа, структура власності або контролю якої чи членства в якій є незвично складними; 4) в управлінській структурі або структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності; 5) у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини; 6) фінансові операції клієнта є складними, незвично великими для його діяльності або не відповідають фінансовому стану; 7) є підстави вважати, що клієнт структурує фінансові операції або здійснює їх таким чином, щоб уникнути певних порогових значень/вимог, визначеним законодавством з питань ПВК/ФТ; 8) клієнт невиправдано затягує строки надання інформації для здійснення НПК банком, намагається якомога більше приховати від банка деталі щодо своєї ділової діяльності; 9) наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт може бути компанією-оболонкою.
Для спростування/підтвердження того, що клієнт є компанією-оболонкою, банк ураховує щонайменше критерії, зазначені в пункті 5 розділу I додатка 19 до Положення. 5. Критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, є таке: 1) репутаційні критерії: КБВ юридичної особи є керівником, бухгалтером або підписантом; 2) реєстраційні критерії: адреса місцезнаходження юридичної особи збігається з адресою масової реєстрації платників податків (за винятком адрес розміщення бізнес-центрів); 3) операційні критерії: юридична особа не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів; кількість працівників (у тому числі таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду) юридичної особи не відповідає виду та обсягам її діяльності; постійний мінімальний або нульовий залишок грошових коштів за наявності значних оборотів за рахунками (за даними виписок); немає доходів або вони формуються переважно за рахунок непрофільних (неосновних) видів діяльності; операційні грошові потоки від'ємні протягом останніх декількох років та/або бізнес фінансується переважно за рахунок фінансової допомоги; наявність значних зовнішніх та/або внутрішніх довгострокових запозичень від фізичних та/або юридичних осіб (крім банків), які не входять до структури власності, у тому числі не зазначені її КБВ (крім облігацій). 6. Критеріями ризику, що зумовлені репутацією клієнта або КБВ клієнта, зокрема, є таке: 3) банк неодноразово інформував СУО про фінансові операції клієнта у зв'язку із своїми підозрами.
III. Критерії ризику за типом послуги (продукту) 9. Критерії ризику за типом послуги (продукту) - це критерії ризику ВК/ФТ, притаманні відповідній послузі (продукту) банку. 10. Банк під час розроблення власних критеріїв ризику за типом послуги (продукту) повинен урахувати: 1) рівень прозорості послуги (продукту); 2) рівень складності послуги (продукту); 3) потенційну суму (оборот) коштів, що може бути використана клієнтом за допомогою послуги (продукту). 11. Критеріями ризику, що притаманні відповідній послузі (продукту) банку, зокрема, є таке: 4) клієнт використовує продукти (послуги), які мають хоча б одну з таких ознак: проведення фінансових операцій на незвично великі суми (або загальний оборот), що є невластивим для відомої банку діяльності клієнта; велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта; Додатком 20 до Положення «Індикатори підозрілості фінансових операцій» визначено: I. Індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта 1. Клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності). 2. Клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити. 3. Існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для НПК містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки). 9. Клієнт (представник клієнта) наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав). 16. За рахунком клієнта - суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету).
II. Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта 25. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком). 27. Фінансова операція / сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими. 30. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта. 41. Оборот за рахунком клієнта (юридичної особи) в основному складається з дебетових безготівкових платежів та кредитових готівкових виплат. 42. Проведення клієнтом фінансових операцій у великому обсязі з готівкою, що не пов'язані з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням карткових рахунків. 50. Фізична особа отримує на свій рахунок грошові кошти як кредит на суму, що вочевидь суттєво перевищує її фінансові можливості в частині повернення такого кредиту. У подальшому заборгованість оплачується або юридичними особами за договорами переведення боргу / договорами поруки, або безпосередньо фізичною особою - позичальником, однак за рахунок коштів, які не є його власними доходами, а надходять від юридичних осіб (наприклад як фінансова допомога). 53. Платежі клієнта - суб'єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги). 55. Клієнт (суб'єкт господарювання) здійснює регулярні платежі стороні чи сторонам, які, здавалося б не пов'язані з підприємницькою діяльністю клієнта, а підстава та мета платежів є незрозумілими.
III. Індикатори за різними видами продуктів (послуг) 68. Готівкові операції: 1) обсяг готівкових операцій за рахунком клієнта не відповідає обсягу, що є притаманним виду і масштабам діяльності клієнта; 2) за рахунком клієнта здійснюються регулярні фінансові операції готівкою на великі округлені суми; 5) клієнт знімає значні суми коштів готівкою з метою проведення подальших готівкових розрахунків з контрагентами, проте не може належно це підтвердити документально; 10) значна частина (понад 30 %) щомісячного дебетового або кредитового обороту за рахунками клієнта складається з готівкових операцій, якщо це не є характерним для виду діяльності клієнта; 69. Кредити/позики:
7) економічна доцільність отримання позики не є зрозумілою (наприклад, на рахунках клієнта розміщена значна сума коштів); Положення внутрішніх документів АТ «Універсал Банк» з питань ПВК/ФТ:
На виконання вимог законів України, яким врегульовано питання у сфері ПВК/ФТ, нормативно-правових актів Національного банку України, Міністерства фінансів України, прийнятих для виконання та відповідно до цих законів, міжнародних нормативно-правових актів та документів, внутрішніх нормативних документів Банку з цього питання, результатів національної оцінки ризику та ризик-профілю Банку, рекомендацій Національного банку України та СУО з метою забезпечення функціонування системи управління ризиками відмивання коштів/фінансування тероризму, відповідачем розроблено Програму управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Універсал Банк», яка затверджена Рішенням Правління АТ «Універсал Банк», Протокол №3 від 10.01.2024 (надалі - Програма).
Відповідно до п. 5.6.8. Програми наявність нижчеперелічених ознак приводить до встановлення неприйнятно високого ризику: - клієнту (особі), щодо якої у Банку є підстави вважати, що вона є компанією оболонкою (здійснення нею фіктивної діяльності); - клієнту (особі), щодо якої у Банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення нею операцій ВК/ФТ, інших злочинів; - у разі неможливості виконувати визначені Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; - у разі наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Пунктом 5.6.9. Програми визначено, що високий рівень ризику та неприйнятно високий рівень ризику може встановлюватися клієнту Банком й в інших випадках, у тому числі за рішенням відповідального працівника Банку шляхом видачі відповідного Розпорядження.
Згідно з довідкою по клієнту Товариство з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8", Акціонерним товариством "Акцент-Банк" зазначено, що 10.04.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" - ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
05.06.2024 стосовно ОСОБА_1 спрацювало правило, яке налаштоване відповідно до вимог додатку 19 Постанови НБУ 65 - для відслідковування відкриття в банку рахунків компаніям, які мають ознаки компаній оболонок.
При проведені аналізу спрацювання правила виявлено наступне:
- ОСОБА_1 є одночасно КБВ і керівником підприємства;
- ОСОБА_1 є учасником КБВ та керівник багатьох інших юридичних осіб (13 компаній з рахунками в банку, 29 компаній в загальному - за даними сайту youcontrol.com.ua);
- компанія ТОВ "Шопінг 8" зареєстрована за адресою масової реєстрації разом з 131 компанією;
- недостатній розмір статутного капіталу ТОВ "Шопінг 8" - розмір статутного капіталу: 1000 грн;
- особа має такий самий телефон як ще 15 осіб;
- місце реєстрації ОСОБА_1 відрізняється від місця реєстрації ТОВ "Шопінг 8";
- наявні факти неодноразової зміни КБВ та/або керівника ОСОБА_1 , та/або зміни найменування юридичної особи за відсутності ознак економічної доцільності таких змін;
- юридична особа не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів;
- кількість працівників (у тому числі таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду юридичної особи не відповідає виду та обсягам її діяльності.
Крім того, 25.06.2024 на банківський рахунок № НОМЕР_1 клієнта надійшов платіж з АТ «Райффайзен Банк» у розмірі 22 451, 45 грн з призначенням «Переказ залишку коштів при закритті (2042829400/ТОВ «Шопінг 8»/44736065//).
Враховуючи обставини викладені у висновку, 23.08.2024 відповідачем відмовлено позивачу в підтриманні ділових відносин, відповідно до абз.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», в зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику.
Отже, з огляду на зазначені вище та вимоги чинного законодавства, положення укладених з позивачем договору та внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ Банку, відповідач мав правові підстави для встановлення неприйнятно високого ризику позивачці.
Припинення ділових відносини в тому числі шляхом розірвання договору відбулось на виконання вимог абз. 3 ч. 1 ст. Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту неправомірності (протиправності) дій відповідача.
Також статтею 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов'язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України. Зупинення фінансових операцій відповідно до частин першої-третьої, дев'ятої цієї статті, частини третьої статті 31 цього Закону не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб'єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників за порушення умов відповідних правочинів.
Звертаючись з позовними вимогами про зобов'язання Акціонерне товариство "Акцент-Банк" видати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" або уповноважений ним особі у готівковій формі залищок усіх коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , позивач вказує на те, що 30.08.2024 ним подано до Акціонерне товариство "АКЦЕНТ БАНК" заяву № 30-08/24-1 про повернення грошових коштів.
Згідно зі змістом вказаної заяви позивач просив банк погодитит варіанти (спроби) врегулювання правовідносин наступним чином:
- видати керівнику ТОВ "Шопінг 8" в касі відповідного банківського відділення акціонерного товариства «Акцент-Банк» грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому (банківському) рахунку Товариства, відкритому у акціонерному товаристві «Акцент-Банк» в готівковій формі з метою їх оприбуткування в касі Товариства;
- здійснити повернення грошових коштів, які знаходяться на розрахунковому (банківському) рахунку Товариства, відкритому у акціонерному товаристві «Акцент-Банк» на розрахунковий (банківський) рахунок Товариства, відкритий в акціонерному товаристві «Райффайзен Банк», з якого було здійснено зарахування грошових коштів на розрахунковий (банківський) рахунок Товариства, відкритий у акціонерному товаристві «Акцент-Банк».
Однак, станом на звернення до суду із даною позовною заявою відповідачем не здійснено видачу чи виплату позивачу належного йому залишку коштів у розмірі 22 451, 45 грн, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк».
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (частина 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
У силу ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до норм ч.ч.2,3,4 статті 1075 Цивільного кодексу України, банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка:
1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;
2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;
3) у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
4) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі:
- відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку;
- наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту;
- наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
Згідно з Програмою ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів Банку (АТ «А-Банк»), затвердженої рішенням Правління банка згідно з протоколом № 22952117 від 06.05.2024, погоджено порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмови від проведення фінансової операції.
Банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у банку виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банк;
- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
Банк у разі прийняття рішення стосовно відмови від підтримання ділових відносин / обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин:
а) закриває відповідний рахунок, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років поспіль і на цьому рахунку немає залишку коштів;
б) закриває відповідний рахунок у разі наявності залишку коштів на рахунку після проведення завершальної (их) операції (й) за таким рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання(стягнення) коштів, погашення невиконаних кредитних чи інших зобов'язань перед Банком за укладеними договорами, перерахування залишку коштів згідно із наданими клієнтом реквізитами] або після перерахування коштів на окремий аналітичний балансовий рахунок, визначений самостійно банком відповідно до облікової політики, для подальшого обліку та повернення коштів клієнту під час його звернення до банку.
в) банк закриває рахунки, на які накладено арешт державним/приватним виконавцем, за умови дотримання порядку, визначеного законодавством України, стосовно виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів, списання банком коштів із рахунків платників податків / суб'єктів господарювання.
Банк не має права за заявою клієнта розривати договір банківського рахунку чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, якщо грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, заморожені (зупинені).
23.08.2024 листом № 20.1.0.0.0/7-20240819/0354 Акціонерне товариство "АКЦЕНТ БАНК" повідомило представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» ОСОБА_1 - Савченко Я.В., що банком прийнято рішення, згідно з яким будуть розірвані укладені з клієнтом договори та закриті поточні рахунки, на підставі абз.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта.
Для перерахування залишку коштів на інший рахунок, відкритий клієнтом в іншому банку, клієнту необхідно у строк 5 днів від дня надсилання повідомлення про розірвання договору і закриття рахунків відправити на електронну адресу банку наступні документи:
- Print Screen екрану листа банку з електронної пошти клієнта, в якому банк повідомив про розірвання з Вами ділових відносин;
- заяву про перерахування залишку коштів на інший рахунок відкритий клієнтом в іншому банку (зразок заяви про перерахування залишків коштів додається).
Також, банком до вказаного повідомлення додано додаток, а саме: зразок заяви про перерахування залишків коштів.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» із заявою про перерахування коштів, зразок якої надано банком, з метою перерахування залишків коштів на рахунок клієнта в іншому банку.
В той же час, наявна в матеріалах справи заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» про повернення грошових коштів не містить обов'язково визначених реквізитів та даних необхідних для здійснення банком перерахування залишку коштів на рахунком клієнта в іншому банку.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Шопінг 8» з належним чином оформленою заявою про перерахування залишку коштів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання АТ "Акцент-Банк" видати залишок усіх коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 є передчасними.
Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки алгоритму розгляду спорів викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17 та від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8".
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Відповідач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" про зобов'язання Акціонерне товариство "Акцент-Банк" видати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" або уповноважений ним особі у готівковій формі залишок усіх коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , який було відкрито на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" в Акціонерному товаристві "Акцент-Банк" відмовити в повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору позову покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шопінг 8" у розмірі 2 422, 40 грн.
Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення 10.07.2025
Суддя В.І. Ярошенко