вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" липня 2025 р. Cправа № 902/601/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Квартирно експлуатаційний відділ міста Вінниця (вул. Стрілецька, буд. 87, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька - обл., 21015)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохром" (вул. Ніщинського Петра, 30, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21012)
про: стягнення 32400,00 грн
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохром" про стягнення 32400,00 грн штрафних санкцій за Договором №8052 на надання послуг з поточного ремонту каналізаційних та водопровідних мереж в селищі Глухівці від 20.09.2024.
Ухвалою суду від 08.05.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/601/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала суду, направлена на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮОФОП ГФ: вул. Ніщинського Петра, 30, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21012. Конверт з ухвалою повернуто до суду 26.05.2025 з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну місцезнаходження юридичної особи» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями місцезнаходження юридичної особи і не містять визначень щодо фактичної чи юридичної адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов'язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України Про господарські товариства, відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
У визначений судом строк відзиву відповідач на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
20.09.2024 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, було укладено договір №8052 про надання послуг з поточного ремонту (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на свій ризик, надати послуги з «Поточний ремонт каналізаційних та водопровідних мереж в селищі Глухівці» (код ДК 021:2015 - 4540000-6 Інші завершальні будівельні роботи) надалі за текстом - послуги), а замовник зобов'язується оплатити виконавцю належним чином надані послуги згідно умов даного договору (п.1.1 Договору).
П.1.2. Договору передбачено, що послуги надаються відповідно до Дефектного акту (Додаток 1), Договірної ціни (Додаток 2), Підсумкова відомість ресурсів (Додаток 3), що є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до специфікації виконавець зобов'язався надати послуги з ремонту 20 одиниць турбокомпресорів ТК-34 (далі - обладнання).
Згідно п.2.1 ціна Договору відповідно до договірної ціни (додаток 2 до Договору) становить: 900000,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 150000,00 грн.
П. 4.1. Договору передбачено, що виконавець зобов'язується розпочати надання послуг протягом 3 днів після підписання договору та звершити надання послуг в повному обсязі в строк до 30 листопада 2024 року включно.
П.5.1.1. та 5.1.3. Договору встановлено, що виконавець зобов'язаний надати послуги у відповідності до умов цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити якісне та своєчасне надання послуг у відповідності до Договору та технологічної послідовності виконання поточного ремонту, а також дотримуватись правил техніки безпеки та пожежної безпеки в ході надання послуг.
Замовник має право достроково без відшкодування збитків виконавцю, розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши виконавця цінним листом з описом вкладення, надісланого на юридичну адресу виконавця, зазначену в розділі 12 Договору або вручити йому під розписку, за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання, у разі якщо: - виконавець своєчасно не почне узгоджені послуги або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений Договором, стає неможливим; - виконавець не виконує або неналежно виконує умови цього Договору (п.4.4. Договору).
Замовник приймає надані належним чином виконавцем послуги шляхом підписання акту наданих послуг з переліком та обсягом наданих послуг (форма КБ-2в) та Довідки про вартість наданих послуг (форма КБ-3). Після завершення надання послуг, виконавець готує акт КБ-2в та Довідку КБ-3 , у 2 примірниках кожний, підписує їх зі свого боку та передає особисто замовнику для перевірки та підписання останнім. Виконавець зобов'язується разом із Актом КБ-2в та Довідкою КБ-3 надати замовнику усю необхідну супровідну технічну документацію та звітні матеріали про надання послуг. (П. 6.1, 6.2, 6.4 Договору).
Пунктом 7.3. Договору визначено, що у разі невиконання, несвоєчасного виконання зобов'язань з надання послуг або надання послуг не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує штраф у розмірі 0,2 % вартості ненаданих послуг за кожний день порушення виконання зобов'язань за Договором, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Пунктами 10.1 та 10.2 передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024. але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками.
Сторонами також погоджено та підписано Додаток №1 - Дефектний акт, Додаток №2 - Договірна ціна, Додаток №3 - підсумкова вартість ресурсів, які відповідно до пунктів 11.1. договору є його невід'ємною частиною.
01.10.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторони внесли зміни до терміну надання послуг та погодили, що виконавець зобов'язується завершити надання послуг в повному обсязі в строк до 29 листопада 2024 включно. Інші умови договору залишились незмінними.
02.12.2024 комісією у складі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, за участю директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінагрохом» здійснено виїзд на об'єкт та складено Акт огляду об'єкту від 02.12.2024, згідно якого встановлено, що на момент огляду об'єкту відповідачем не виконано роботи (не надано послуги), які мали бути виконані останнім до 29 листопада 2024 року.
Як зазначає позивач, враховуючи те, що відповідачем не виконувались умови договору вже тривалий час, відповідно до п. 5.4.4. Договору позивач надіслав лист №573/3245 від 02.12.2024, в якому повідомлено про розірвання договору №8052 від 20.09.2024 з 18 грудня 2024.
Як зазначає позивач, період прострочення надання послуг складає 18 днів - з 30.11.2024 по 17.12.2024 включно. Вартість ненаданих послуг складає 900000,00 грн. А отже розмір штрафу складає (900000,00 *0,2)* 18 днів =32400,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору 14.01.2025 позивач надіслав претензію №1 відповідачу щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасне надання послуг за договором №8052 від 20.09.2024.
Водночас відповідачем штрафні санкції не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 1 ст.193 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) та ст.526 ЦК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3. Договору визначено, що у разі невиконання, несвоєчасного виконання зобов'язань з надання послуг або надання послуг не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує штраф у розмірі 0,2 % вартості ненаданих послуг за кожний день порушення виконання зобов'язань за Договором, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
У зв'язку з порушенням відповідачем встановлених договором граничних строків надання послуг з ремонту, на підставі положень п.7.3 Договору позивачем нараховано та у даній справі заявлено до стягнення з відповідача неустойки у загальному розмірі 32400,00 грн - неустойка у розмірі 0,2% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення.
Судом перевірено розрахунок неустойки та встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним та правильним, виконаним у відповідності до умов п.7.3 Договору та приписів чинного законодавства.
Відповідачем розрахунок не спростовано та не заперечено.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем правових підстав для покладення на відповідача обов'язку оплати 32400,00 грн штрафних санкцій.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохом" (вул. Ніщинського Петра, 30, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21012; код ЄДРПОУ 44985708) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця (вул. Стрілецька, буд. 87, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21015, код ЄДРПОУ 08320218) 32400,00 грн штрафних санкцій за Договором №8052 від 20.09.2024 та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Примірник повного судового рішення направити позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». Відповідачу рекомендованим листом.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 10 липня 2025 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Ніщинського Петра, 30, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21012)