вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" липня 2025 р. Cправа № 902/1189/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
За участю представників:
позивача Романюк С.Ю., посвідчення №4305 від 11.01.2024,
відповідач не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМАКС ГРУП" (вул. Вишнева,1, смт Глухівці, Козятинський р-н, Вінницька обл., 22130)
до: "OLMAKS LLC" (330 E Commerce st STE 463 Bridgeton, NJ 08302, USA)
про: стягнення 240000 доларів США
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛМАКС ГРУП" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до "OLMAKS LLC" про стягнення 240 000,00 доларів США попередньої оплати згідно Контракту №17-09/20 від 17.09.2020.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.11.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.
Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження у справі № 902/1189/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.05.2025. Провадження у даній справі зупинене до надходження відповіді від компетентного органу Сполучених Штатів Америки про вручення цієї ухвали стороні у справі - «OLMAKS LLC».
18.12.2024 до суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024 надійшли належним чином нотаріально завірений переклад на англійську мову позовної заяви, ухвали суду від 19.11.2024 та судового доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів.
На визначену судом дату в судове засідання 12.05.2025 з'явився представник позивача.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.07.2025 о 10:00 год.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, ухвалою суду від 12.05.2025 останнього повідомлено про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України. Крім того, розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є "OLMAKS LLC".
02.07.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів про вручення відповідачу копій позовної заяви, доданих до неї документів, ухвали суду від 19.11.2024 та повідомлення про вручення до суду.
На визначену судом дату, 02.07.2025, з'явився представник позивача.
У судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов повністю.
Дослідивши матеріали справи суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
В судовому засіданні 02.07.2025 в зв'язку з неявкою учасників справи на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Судом вжито вичерпних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Матеріали справи підтверджують обізнаність відповідача про наявність відповідного спору, у якого була можливість зреагувати на нього шляхом направлення відзиву на позовну заяву з наданням відповідних доказів.
Разом з тим, суд констатує, що станом на день розгляду справи від відповідача будь яких доказів, заяв та клопотань не надходило.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛМАКС ГРУП" (покупець, позивач) та "OLMAKS LLC" (продавець, відповідач) укладено контракт № 17-09/20, згідно пункту 1.1 якого продавець зобов'язується відправити і передати, а покупець отримати на умовах договору (в редакції «Інкотремс-2010») наступний товар: електромобілі та запасні частини, автомобілі з двигуном внутрішнього згорання згідно специфікаціїй.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 та 3.3 Контракту ціна і кількість товару приведені в специфікаціях, які являються частиною даного договору. Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій. Покупець гарантує проведення попередньої оплати (100% вартості) за Товар відповідно до оформлених специфікацій. Умови розрахунків можуть змінюватись та визначатись в специфікації. Валюта платежу - долар США.
П. 4.1. Контракту встановлено, що продавець зобов'язується поставити товар на умовах: DAP -Вінниця, Україна (Інкотермс - 2010). Строк поставки 180 днів.
П. 8.1 встановлено, що контракт набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025.
17.09.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, що є невід'ємною частиною Контракту, за умовами якої внесено зміни до п.3.3. Контракту, та погоджено, що Покупець гарантує проведення повної попередньої оплати Товару на підставі отриманого від Продавця інвойсу. Валюта платежу - долар США.
Крім того, пункт 4.1. Контракту викладено у наступній редакції Продавець зобов'язується поставити Товар на умовах: DAP - Вінниця, Україна (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть змінюватись та зазначатись в Специфікації. Строк поставки 90 календарних днів.
25.09.2020 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Контракту, п.7.1. Контракту викладено у новій редакції: «Якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або в зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Вінницької області. Правом, що регулює цей контракт, є матеріальне право України. Місце проведення засідання - м. Вінниця. Мова арбітражного розгляду - українська».
12 червня 2024р. Компанією «OLMAKS LLC» було виставлено ТОВ «ОЛМАКС ГРУП» інвойси №2024004 на суму 130 000 доларів США на поставку товару - GMC Hummer EV Edition та №2024005 на суму 110 000 доларів США на поставку товару RIVIAN RIS та підписано відповідні Специфікації до Контракту №17-09/20 від 17.09.2020р.: специфікацію №2024004, вартістю 130 000,00 доларів США та специфікацію №2024005, вартістю 110000,00 доларів США.
ТОВ «ОЛМАКС ГРУП» перерахувало кошти у відповідності до отриманих інвойсів №2024004, №2024005 від 12.06.2024р. та погоджених Специфікацій у наступному порядку: - 14.06.2024р. - 40 000, 00 доларів США - 18.06.2024р. - 65000, 00 доларів США - 26.06.2024р. - 75 000, 00 доларів США - 27.06.2024р. - 60 000, 00 доларів США
Станом на 30 вересня 2024р. замовлений та оплачений у повному обсязі Покупцем товар, у відповідності до інвойсів №2024004, №2024005 від 12.06.2024р. та погоджених Специфікацій, Продавцем так і не був поставлений.
Покупцем було направлено Претензію №1 від 30.09.2024р. щодо порушення умов Контракту №17-09/20 від 17.09.2020р. та повернення коштів у розмірі 240 000 USD $ за непоставлеий Товар на адресу ТОВ «ОЛМАКС ГРУП», протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії.
У відповідь на претензію Компанією «OLMAKS LLC» було повідомлено, що OLMAKS LLC не має можливості повернути кошти в зазначений строк.
Враховуючи, що Продавець не виконав умови Контракту щодо своєчасної поставки Товару у погоджений строк та не повернув отримані кошти, позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення 240000,00 доларів США попередньої оплати.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за контрактом №17-09/20 від 17.09.2020 на загальну суму 240000,00 доларів США.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
П.7.1. Контракту у редакції Додаткової угоди №2 містить положення, що якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або в зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Вінницької області. Правом, що регулює цей контракт, є матеріальне право України. Місце проведення засідання - м. Вінниця. Мова арбітражного розгляду - українська».
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Контракт №17-09/20 від 17.09.2020.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Контракту сплачено вартість Товару на загальну суму 240000,00 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Контрактом на суму 240000,00 доларів США.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Визначаючись із правовою природою здійсненого позивачем платежу за Контрактом на суму 240000,000 доларів США, суд враховує таке.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж на загальну суму 240000,00 доларів США слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 240000,00 доларів США, відтак і про задоволення позовних вимог.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і
на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з "OLMAKS LLC" (330 E Commerce st STE 463 Bridgeton, NJ 08302, USA; ІПН: 026009593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМАКС ГРУП" (вул. Вишнева,1, смт Глухівці, Козятинський р-н, Вінницька обл., 22130; код ЄДРПОУ 40922047) 240 000,00 доларів США попередньої оплати та 148 673,16 грн витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 10 липня 2025 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи