08.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3024/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Юзіков С.Г.) від 05.12.2024р. у справі № 904/3024/24
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1"
про встановлення постійного безоплатного сервітуту, -
Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1", де просило встановити Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного приміщення будинку № 1 по вулиці Ярослава Мудрого в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024р. у справі № 904/3024/24:
- позов задоволено;
- встановлено Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку № 1 по вулиці Ярослава Мудрого в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання;
- стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1" на користь Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради 3 028 грн. - судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку вузлом комерційного обліку, через необґрунтовані заперечення відповідача.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024р. у справі № 904/3024/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що позов у справі пред'явлено до неналежного відповідача в особі ОСББ. Позивачем не доведено, а судом першої інстанції помилково встановлено, що відповідач є власником будівлі і земельної ділянки, який має право відповідно до закону самостійно приймати рішення з питання володіння, утримання та користування спільним майном та помилково визначено відповідача належним відповідачем за ознаками права власності або іншого речового права.
Суд першої інстанції не врахував того, що позивач не довів необхідності надання йому постійного безоплатного сервітуту щодо всього технічного підвального приміщення будинку №1 по вулиці Ярослава Мудрого в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання, не врахував що підвальне приміщення не є самостійним нежитловим приміщенням, а є допоміжним приміщенням яке відноситься до спільного майна ОСББ. Не дослідивши даних обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про укладення безоплатного постійного сервітуту для суб'єкта підприємницької діяльності.
Позивач не надав жодного доказу звернення ним до власників/співвласників та до самого відповідача з питання встановлення сервітуту та погодження умов його встановлення. Суд першої інстанції не дослідив, що у позивача була можливість звернення щодо встановлення сервітуту до власника/співвласника, якою він не скористався. Отже, позивачем не здійснені будь-які дії з метою погодження порядку та способу встановлення сервітуту відповідно до вимог статті 403 Цивільного Кодексу України.
Суд не дослідив альтернативних способів встановлення вузла комерційного обліку, зокрема на зовнішніх мережах.
Також відсутнє належне повідомлення позивачем співвласників про намір встановити вузол комерційного обліку. Суд помилково визнав належним повідомленням позивачем співвласників будинку тільки через розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Позивача.
Всі надані письмові документи в додатках до позовної заяви, підписані працівниками які не мають довіреності та не визначені статутом позивача не відносяться до належних, достовірних та допустимих доказів.
Позивачем не підтверджено, що ним виготовлена проектна документація для встановлення вузла комерційного обліку, яка має підтвердження прив'язки до межі майнової належності за ознаками права власності або іншого речового права відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.05.2025р.
У судовому засіданні по справі оголошено перерву з 13.05.2025р. по 08.07.2025р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач наділений усіма правами та обов'язками (є належним відповідачем), що виникають у правовідносинах між позивачем, як оператором зовнішніх інженерних мереж із відповідачем, як власником (співвласником) будівлі при виконанні вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
У позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку вузлом комерційного обліку холодної води іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку. При цьому, доступ до місця, у якому планується встановити вузол комерційного обліку позивачу буде надавати уповноважена особа ОСББ лише для встановлення лічильника, його повірок, заміни або ремонту, огляду його цілісності.
Проектна документація виготовлена розробником відповідно до норм діючого законодавства і не є предметом розгляду даної справи.
На виконання вимог закону на офіційному сайті КП "ЖВК" ДОР" https://www.evk.dp.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку і таке розміщення повідомлення є достатнім.
Відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах (не надав відповіді на Повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку від 03.04.2024р.), про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку не повідомив.
Встановлення вузла комерційного обліку має здійснюватися у захищеному приміщенні на стороні споживача (захищеність від несанкціонованого доступу), оскільки відповідальність за цілісність даного приладу несуть саме співвласники (власник) будинку.
У відзиві також наведене клопотання про поновлення строку для подання відзиву, мотивоване значною завантаженістю працівника позивача, спричинену мобілізацією інших співробітників.
28.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про залишення відзиву позивача без розгляду у зв'язку з пропуском строку на його подання без поважних причин. Відповідач зазначає про укладення договору позивачем з адвокатом у вказаний період.
Колегія суддів вбачає підстави для визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву та задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подання такого відзиву. Укладення договору про надання юридичних послуг з іншим адвокатом не спростовує факту завантаження працівника позивача та не свідчить про залучення адвоката до надання правової допомоги у даній справі.
12.05.2025 відповідач подав додаткові пояснення по справі де посилається на невідповідність проекту про реконструкцію нормативно-правовим актам та на відсутність в рішенні суду обґрунтування причини встановлення саме безоплатного сервітуту.
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні 08.07.2025р.
08.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване зайнятістю голови правління ОСББ у судовому засіданні в якості присяжного.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання. Суд звертає увагу скаржника, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Позиція відповідача викладена у письмових документах, поданих у справі. Також, представник відповідача - адвокат Абрамов В.В. брав участь в судовому засіданні по справі 13.05.2025р. та надавав пояснення по суті спору. Доказів припинення його повноважень матеріали справи не містять.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190, КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, як виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем
03.04.2024 на сайті КП "ЖВК" ДОР" http://www.evk.dp.ua розмістив повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача; на дошці оголошень будинку відповідача розмістив повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку, на підтвердження чого надав фотокопію від 05.04.2024 оголошення на дошці оголошень.
У відповідь на повідомлення Позивача про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку Відповідача 31.05.2024 Відповідач направив Позивачеві листа вих. № 4 в якому виклав намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку. При цьому, до умов Відповідач включив ряд вимог до Позивача і умов, не передбачених чинним законодавством України, зокрема ті, які мав би забезпечити Відповідач, наприклад: обладнання Позивачем окремого приміщення для встановлення вузла комерційного обліку, забезпечення окремою лінією електроспоживання такого приміщення за окремим договором Позивачем з постачальником та оператором розподілу електроенергії, забезпечення засобів від несанкціонованого доступу до приладу обліку, забезпечення окремого фільтра для очищення води, укладання договору сервітуту на умовах Відповідача, забезпечення договору на охорону вузла комерційного обліку.
07.06.2024 Позивач у відповідь на лист Відповідача №4 від 31.05.2024 направив листа № 1877, в якому надав роз'яснення чинного законодавства щодо умов встановлення вузла комерційного обліку та запропонував Відповідачеві прибути до Позивача для погодження умов встановлення вузла комерційного обліку в будинку Відповідача.
26.06.2024 відбулися загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1", про що складено протокол № 7, витяг з якого Відповідач додав до відзиву на позов. З витягу вбачається, що на зборах вирішувалося питання погодження умов встановлення вузла комерційного обліку в будинку Відповідача. Збори вирішили заборонити правлінню, голові ОСББ надавати Позивачеві доступ до спільного майна співвласників Об'єднання з метою встановлення вузла комерційного обліку в підвалі будинку Відповідача. Також збори погодили надати згоду на укладання відплатного договору сервітуту.
01.07.2024 Працівники Позивача склали акт про недопуск до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку. У акті зазначено, що його складено за участі ОСОБА_1 та те, що Голова правління ОСББ "Ярослава Мудрого 1" не з'явився. На телефонний дзвінок відповів та відмовив у доступі до підвального приміщення, посилаючись на рішення співвласників.
Заперечуючи акт недопуску від 01.07.2024, Відповідач додав до справи копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 , який заявив, що не був присутнім 01.07.2024 біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не підписував "акт про недопуск".
Однак в акті "про недопуск" відсутні ідентифікуючі дані ОСОБА_1 .
Про намір самостійно встановити вузол комерційного обліку Відповідач Позивача не повідомляв.
Як зазначає позивач, у нього відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення спірного будинку вузлом комерційного обліку іншим способом, окрім як шляхом встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення цього будинку, що й стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори, інші правочини, а також дії осіб, які породжують такі права і обов'язки. Однією з форм реалізації цивільного права на користування чужим майном є сервітут.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України, сервітут належить до речових прав на чуже майно. Стаття 401 ЦК України передбачає, що сервітут може бути встановлений щодо іншого нерухомого майна, у тому числі будівлі, для задоволення потреб осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
У разі недосягнення домовленості між власником майна та заінтересованою особою, яка має потребу у користуванні таким майном, ст. 402 ЦК України надає останній право звернутися до суду з вимогою про встановлення сервітуту. Таким чином, закон прямо передбачає можливість судового захисту права користування чужим нерухомим майном у випадку, коли інші способи реалізації цього права недоступні.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 ст. 403 ЦК України, сервітут не позбавляє власника майна його основних прав, а лише обмежує їх у певному обсязі задля забезпечення права іншої особи. Цей інститут встановлює баланс інтересів між власником майна та особою, яка потребує його часткового використання.
Частина 1 та ч. 3 ст. 404 ЦК України уточнюють, що сервітут може бути встановлений з метою забезпечення, зокрема, водопостачання, прокладання та експлуатації мереж, і може стосуватись не тільки земельних ділянок, а й іншого нерухомого майна зокрема технічних приміщень у будівлях.
Аналіз зазначених норм свідчить, що сервітут є передбаченим законом механізмом, який може бути застосований у випадку, якщо у особи відсутня інша реальна можливість задовольнити свої законні потреби у користуванні чужим нерухомим майном. Його мета забезпечення ефективного, безперешкодного використання належного майна (в даному випадку зовнішніх мереж централізованого водопостачання), коли співвласники будинку, всупереч положенням спеціального законодавства, відмовляють у доступі до технічних приміщень для встановлення вузла комерційного обліку.
У контексті вищевикладених положень ЦК України, речове право у формі сервітуту виступає правовим інструментом, який дозволяє заінтересованій особі (сервітуарію) реалізувати своє право на ефективне використання належного їй майна, навіть у разі відсутності домовленості з власником іншого майна, яке є необхідним для такого використання.
Сервітут не передбачає передачу права власності чи розпорядження майном, а встановлюється виключно для задоволення потреб іншої особи часто немайнового характеру, таких як доступ, підключення до мереж, прохід, обслуговування тощо. При цьому він забезпечує баланс між правами власника майна та особи, що має об'єктивну необхідність у його частковому використанні.
Відповідно, ключовою ознакою встановлення сервітуту за рішенням суду є неможливість задоволення законного інтересу заінтересованої особи будь-яким іншим способом. Якщо між сторонами відсутня домовленість про встановлення сервітуту, а відмова або перешкоди з боку власника унеможливлюють ефективне використання майна позивача, суд за наявності відповідних доказів може встановити сервітут примусово.
Таким чином, у разі звернення до суду позивач повинен довести наявність об'єктивної необхідності у користуванні частиною чужого нерухомого майна (наприклад, технічним приміщенням), а також те, що використання його власного майна без встановлення сервітуту є неможливим або істотно ускладненим. Такий підхід узгоджується з вимогами ст.ст. 401-404 ЦК України і відповідає загальним принципам цивільного права щодо забезпечення правомірного інтересу при збереженні прав власника.
Суд першої інстанції задовольнивши позов правильно встановив обставини справи та застосував норми ЦК України, зокрема статті 395, 401-404 ЦК України, які передбачають можливість встановлення сервітуту як речового права на чуже нерухоме майно у разі, коли заінтересована особа не може реалізувати своє законне право іншим способом.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 32182594) та створене для задоволення потреб територіальної громади міста Жовті Води шляхом здійснення господарської діяльності, пов'язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією споживачам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб.
02.08.2017 вступив в силу Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов'язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (п. 2 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
Норма пункту 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлює обов'язок оператора зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснити оснащення відповідних будівель вузлами комерційного обліку, але водночас, не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Абзацом 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж: (за своїм вибором) про:
- згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
- намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2018 № 444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Також, відповідно до п. 5 вказаного Порядку днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Так, 03.04.2024 на виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку, на офіційному сайті КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради https://www.evk.dp.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача обладнати спірний будинок вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання.
З метою здійснення оснащення будинку вузлом комерційного обліку, підприємством було погоджено робочий проект 1Е/130423 "Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинки з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді, Кам'янського району, Дніпропетровської області".
Позивач зазначив, що в порушення вимог абзацу 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах, про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку не повідомив.
Станом на час розгляду справи відсутні докази встановлення вузлу комерційного обліку у спірному будинку.
Комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.
Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому приміщенні, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх осіб, відповідно до схематичного зображення, наведеного в схемі підключення, яке додається до проекту.
Позивач зазначає, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку.
Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було забезпечено доступу до технічного підвального приміщення, попри виконання позивачем, КП "Жовтоводський водоканал" ДОР, усіх вимог законодавства щодо повідомлення та організації встановлення вузла комерційного обліку водопостачання.
Відсутність згоди, неприйняття будь-яких альтернативних рішень протягом строків, визначених ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", свідчить про бездіяльність та створення перешкод у виконанні оператором обов'язків, прямо передбачених законом.
Відповідно до наведених положень закону, у таких випадках оператор має право звернутись до суду з позовом про встановлення сервітуту, що було здійснено у цій справі. Правомірність такого звернення підтверджується як положеннями ЦК України, так і спеціальними нормами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", згідно з якими місце встановлення вузла комерційного обліку визначається на межі майнової належності або в іншому місці якомога ближче до цієї межі, в тому числі в підвальному приміщенні будинку, за відсутності іншої технічної можливості.
Суд першої інстанції належно оцінив усі докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76 79, 86 ГПК України, надав їм правову оцінку, з урахуванням принципу вірогідності та балансу інтересів. Докази, надані відповідачем, не підтверджують обґрунтованості відмови у доступі до приміщення, не містять жодного підтвердження технічної неможливості або правомірного обмеження права оператора.
При цьому сервітут, встановлений рішенням суду, не позбавляє співвласників права власності, не змінює режиму майна, а лише забезпечує реалізацію обов'язку оператора зовнішніх мереж із встановлення вузла обліку у передбаченому законодавством порядку.
Рішення зборів ОСББ про заборону доступу до підвалу та встановлення плати за користування сервітутом не можуть обмежувати передбачене законом право оператора на доступ до частини спільного майна у разі дотримання вимог до повідомлення та відсутності відповідних дій з боку співвласників.
Стосовно встановлення сервітуту, суд першої інстанції правильно застосував ч. 3 ст. 403 ЦК України, відповідно до якої сервітут може бути як платним, так і безоплатним. У цій справі обрано саме безоплатний характер, що є обґрунтованим з огляду на те, що позивач є оператором, на якого покладено публічно-правовий обов'язок щодо забезпечення обліку водопостачання. Його дії не переслідують мету отримання прибутку від користування підвалом, а мають виключно функціональне значення встановлення приладів обліку. Такий баланс інтересів відповідає положенням ст. 13 Конституції України, відповідно до якої власність не може використовуватися на шкоду правам інших осіб, а також ст. 3 Конституції, яка визнає права і свободи людини найвищою соціальною цінністю.
Висновки суду першої інстанції про створення відповідачем перешкод у доступі до технічного приміщення також є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються не лише актом про недопуск, але й рішенням зборів про заборону встановлення лічильника та відсутністю будь-яких дій з боку відповідача після повідомлення про намір виконати роботи, як того вимагає ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Доводи ж апелянта щодо відсутності у ОСББ повноважень розпоряджатися спільним майном та встановлювати обмеження щодо користування ним є необґрунтованими, адже згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", саме ОСББ здійснює управління спільним майном, до якого, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, належить і підвальне приміщення. Вимога про встановлення сервітуту має речово-правовий характер і регулюється нормами статей 401-404 ЦК України, а не договірного права.
Вказаним відхиляються доводи ОСББ, що він не є належним відповідачем у справі, а також необхідність повідомлення про встановлення лічильника та узгодження такого встановлення у кожного власника у будинку.
Апелянт також безпідставно стверджує, що сервітут не може бути встановлений без згоди співвласників, оскільки ст. 402 ЦК України прямо передбачає право заінтересованої особи звернутися до суду у разі недосягнення згоди. У даній справі відповідач проігнорував повідомлення позивача, не ініціював переговорів, не повідомив про намір самостійного встановлення вузла та не виявив жодної ініціативи щодо досудового врегулювання спору. Це дозволяє вважати досудовий порядок дотриманим у повному обсязі.
Щодо процедури повідомлення співвласників, суд першої інстанції правомірно виходив з вимог Порядку інформування співвласників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 06.06.2018, згідно з яким повідомлення вважається належним, якщо воно оприлюднене на офіційному сайті оператора. Додаткові способи повідомлення (вручення паперових повідомлень, розміщення на дошках оголошень) не є обов'язковими за чинним законодавством. Відсутність реакції відповідача або його представників на таке повідомлення свідчить про недобросовісну поведінку останнього, що не може впливати на обсяг прав позивача.
Відносно меж, виду та обсягу сервітуту, судом першої інстанції встановлено, що вузол комерційного обліку повинен бути розміщений у технічному приміщенні підвалу, що підтверджується проектною документацією. Така документація є належним доказом згідно з ст. 91 ГПК України, оскільки вона подана у формі належним чином засвідчених копій, достовірність яких не була спростована відповідачем. При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що в ході виконання установки лічильника централізованого водопостачання проект може бути корегований відповідно до технічної необхідності.
Заперечення відповідача про те, що позивачем не було виконано обстеження місця встановлення вузла комерційного обліку, не складено з відповідачем протокол погодження цього місця і умов встановлення, суд першої інстанції вірно не прийняв, оскільки для обстеження місця встановлення вузла комерційного обліку, позивач мав мати доступ до приміщення відповідача, однак, з урахуванням позиції відповідача, не мав такої можливості, для чого звернувся до суду з позовом до відповідача.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024р. у справі № 904/3024/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024р. у справі № 904/3024/24 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 1".
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 10.07.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков