ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 липня 2025 року Справа № 902/681/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: Киричук Р.П.
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: Дудчик О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025р. у справі №902/681/25, ухвалену суддею Тварковським А.А., повний текст ухвали складено 26.05.2025р.
за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк"
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл"
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
До Господарського суду Вінницької області надійшла заява Акціонерного товариства "ОТП Банк" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Екопромагро", а саме: - Реєстраційний номер майна: 1861246805202; Тип майна: Майнового комплексу, Загальна площа (кв.м): 10639.7, Опис: складається з: будівлі контори, літера «А», площею 145,0 кв.м.; прохідної, літера «Б», площею 146,4 кв.м.; складу №2, літера «В», площею 1389,9 кв.м.; розгрузочного бункера, літера «Г», площею 142,7 кв.м.; сушки, літера «Д», площею 89,0 кв.м.; силосного корпусу, літера «Е», площею 1405,5 кв.м.; будівлі брикетування, літера «Є», площею 940,9 кв.м.; трансформаторної, літера «Ж», площею 63,0 кв.м.; головного цеху, літера «З», площею 362,3 кв.м.; складів № 5,6, літера «І», площею 2017,2 кв.м.; цеху очистки насіння, літера «К», площею 282,0 кв.м.; котельні, літера «Н», площею 71,2 кв.м.; трансформаторної, літера «О», площею 39,4 кв.м.; складу №2, літера «П», площею 1623,9 кв.м.; АВМ, літера «Р», площею 487,7 кв.м.; трансформаторної, літера «Т», площею 43,7 кв.м.; млина, літера «У», площею 518,6 кв.м.; вагової, літера «Х», площею 23,7 кв.м.; гаража, літера «Ф», площею 307,0 кв.м.; арочного складу, літера «Я», площею 507,4 кв.м.; насосної, літера «С», площею 26,9 кв.м.; заправочної, літера «Ю», площею 6,3 кв.м.; паркану, літера « 1»; воріт прохідної, літера « 2», що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р., с. Ялтушків, вул. Залізнична, буд. 4.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025р. у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк" №б/н від 22.05.2025 (вх. №01-48/20/25 від 22.05.2025) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №902/681/25 відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025р. звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025 у справі №913/497/24, якою відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк" про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалити нове рішення, яким задовільнити заяву Акціонерного товариства "ОТП Банк" про вжиття заходів забезпечення позову. Винести ухвалу про забезпечення позовної заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк" накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро", а саме: Реєстраційний номер майна: 1861246805202.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Вінницької області.
17.06.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025р. у справі №902/681/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.07.2025 р. об 11:00 год.
19.06.2025 в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Акціонерного товариства "ОТП Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2025 р. заяву представника Акціонерного товариства "ОТП Банк" - Киричук Руслана Петровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/681/25 - задоволено.
25.06.2025 в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" - Дудчик Олега Михайловича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/681/25 - задоволено.
30.06.2025 р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" в якому товариство просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025 р. у справі №902/681/25 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025 р. у справі №902/681/25 - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" не скористалося процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги позивача.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 03.07.2025 представник Акціонерного товариства «ОТП Банк» підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі. Просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025 у справі №902/681/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, з підстав викладених у відзиві. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2025.
В судове засідання 03.07.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" не з'явився, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст ухвали суду першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у межах даного спору заявлена матеріально-правова вимога, яка не перебуває у конкретному взаємозв'язку із обраним заявником заходом забезпечення позову. Крім того, відповідачі жодними правовідносинами не пов'язані із заявником, не є його боржниками, що також не надає право претендувати на майно за результатом вирішення даного спору, відтак не свідчить про співмірність та адекватність обраного заходу. Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням співмірності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає зазначеним вище вимогам.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "ОТП Банк" вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що підтверджується на думку заявника скарги наступним.
В даному випадку відбулося відчуження майна ТОВ «АГРО БАР ОІЛ» саме з метою знецінення (фактично до 0,00 грн) і продаж корпоративних прав ТОВ «АГРО БАР ОІЛ», які належать ОСОБА_1 , призвів до суттєвого знецінення майна (корпоративних прав) на яке було накладено арешт.
Такі дії ТОВ «АГРО БАР ОІЛ» та ОСОБА_1 (як власника товариства) призвело до подачі позову про недійсність правочину про відчуження ТОВ «АГРО БАР ОІЛ» майнового комплексу. Саме про такі наслідки зазначив Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі № 918/124/23.
Відтак, даними особами вчиняються всі можливі і неможливі дії направлені на неможливість або значного утруднення виконання судових рішень про стягнення заборгованості.
Розмір заборгованості ОСОБА_1 за двома рішеннями судів становить: 5 650 782,20 грн., 5 044 106,51 дол. США, 33 823 629,88 грн, що є значною сумою.
У випадку відчуження відповідачем (ТОВ «ЕКОПРОМАГРО») належних йому на праві власності об'єктів нерухомого майна до набрання можливим рішенням суду законної сили позивач буде позбавлений можливості стягнути з них суму заборгованості за Кредитним договором за рахунок продажу належного йому майна. У такому випадку, завдання судочинства, яке полягає у ефективному захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів осіб, не тільки шляхом ухвалення законних рішень, але й їх фактичного виконання - не буде досягнуто, а порушене право Банку на повернення наданих у кредит коштів - не буде захищено, адже, як вбачається з інформаційних довідок, інших цінних активів у відповідача не має.
ОСОБА_1 не бажає добровільно сплатити борг за Кредитним договором, про що свідчить ігнорування ним рішення суду про стягнення боргу, та ухвали суду про забезпечення позову.
Існує висока імовірність того, що відповідач 1 має намір до ухвалення судового рішення відчужити вищезазначене майно на користь третіх осіб з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності по сплаті боргу позивачу.
Даний вид забезпечення позовної заяви є співмірним до заявлених позовних вимог та не порушує законних прав та інтересів відповідачів. Адже, запропонований Позивачем захід забезпечення позову лише тимчасово обмежуватиме ТОВ «ЕКОПРОМАГРО» у праві розпоряджатися таким майном на час судового розгляду справи та буде скасований у випадку відхилення вимог Банку. В той же час, якщо Відповідач має намір використати своє право на розпорядження майном та відчужити його до ухвалення судом рішення, накладення арешту, з огляду на те, що факт відчуження зробить неможливим виконання рішення суду, є більш ніж доцільним. Також потрібно врахувати, що це вже відбулося відчуження майна направлене на утруднення/неможливість виконання рішення суду про стягнення боргу.
Однак, при умові, що ТОВ «ЕКОПРОМАГРО», не має наміру відчужувати таке майно, його арешт не матиме жодних наслідків для Власника, зокрема, не позбавлятиме можливості вести господарську діяльність.
Все вищезазначене, на думку позивача доводить, що вжиття заходів по забезпеченню позову є необхідним, а їх невжиття може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим ефективний захист шляхом належного виконання рішення суду по стягненню з відповідача суми заборгованості за Кредитним договором.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" у відзиві наголошує на тому, що апеляційна скарга АТ «ОТП БАНК» є безпідставною та необґрунтованою, а тому має бути залишена судом апеляційної інстанції без задоволення, а ухвала є законною та обґрунтованою, а тому має бути залишена без змін.
Застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт майна не здійснюється для забезпечення можливості виконання рішення суду про визнання недійсним договору (немайнової вимоги). Іншої мети забезпечення позову заява АТ «ОТП БАНК» не містить.
Зважаючи на принцип диспозитивності та з урахуванням того, що АТ «ОТП БАНК» у заяві про забезпечення позову самостійно вказало таку мету забезпечення позову, як забезпечення можливості виконання рішення суду у цій справі, а не будь-яку іншу мету, тому судом першої інстанції було правильно виснувано, що у цьому випадку відсутні адекватність та співмірність заходу забезпечення позову із заявленими вимогами та метою забезпечення позову, про яку вказує АТ «ОТП БАНК».
Також слід врахувати обставину відсутності у вказаній заяві АТ «ОТП БАНК» достатньо обґрунтованого припущення, підтвердженого доказами, про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується можливість застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт.
Тобто заходи забезпечення позову жодним чином не спрямовані на забезпечення можливості виконання рішення суду, про яку зазначає АТ «ОТП БАНК» (стягнення заборгованості, в той час, як такі вимоги взагалі не заявлені та боржниками за кредитними зобов'язаннями відповідачі не є та не вказані заявником).
Відтак, судом першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, аргументовано зазначено, що безпідставним та несправедливим є застосування обтяжень у вигляді вжиття заходу забезпечення позову - арешту майна ТОВ «ЕКОПРОМАГРО», яке узагалі не має будь-якого стосунку до правовідносин з АТ «ОТП БАНК», ОСОБА_1 чи інших осіб, про які згадує у своїй заяві АТ «ОТП БАНК».
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Позивачем у складі учасників справи заявлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб.
В обґрунтування заявленого позову Акціонерне товариство "ОТП Банк" зазначає, що після накладення арешту на 100% часток корпоративних прав ТОВ "Агро Бар Оіл" на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023 у справі №908/1880/23 з активів ТОВ "Агро Бар Оіл" 27.12.2023 було відчужено майновий комплекс, який був основним активом такого підприємства і таке відчуження має наслідком знецінення вартості частки корпоративних прав, на яку звернуто стягнення.
Таке відчуження відбулося на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопромагро", який посвідчений приватним нотаріусом Білоус Ольгою Борисівною, Вінницький міський нотаріальний округ, зареєстрованому в реєстрі за № 2319 від 27.12.2023 року.
За твердженням позивача, оспорюваний договір купівлі-продажу майнового комплексу, є фіктивним, оскільки дії сторін під час його укладення були направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором купівлі-продажу, а на фіктивний перехід права власності на майновий комплекс від ТОВ "Агро Бар Оіл" до іншої юридичної особи (ТОВ "Екопромагро"), тому наявний умисел знецінення майнових прав ОСОБА_1 , на які звернуто стягнення, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 234 ЦК України.
Водночас, разом із позовною заявою в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства "ОТП Банк" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Екопромагро", а саме:
- Реєстраційний номер майна: 1861246805202; Тип майна: Майнового комплексу, Загальна площа (кв.м): 10639.7, Опис: складається з: будівлі контори, літера “А», площею 145,0 кв.м.; прохідної, літера “Б», площею 146,4 кв.м.; складу №2, літера “В», площею 1389,9 кв.м.; розгрузочного бункера, літера “Г», площею 142,7 кв.м.; сушки, літера “Д», площею 89,0 кв.м.; силосного корпусу, літера “Е», площею 1405,5 кв.м.; будівлі брикетування, літера “Є», площею 940,9 кв.м.; трансформаторної, літера “Ж», площею 63,0 кв.м.; головного цеху, літера “З», площею 362,3 кв.м.; складів № 5,6, літера “І», площею 2017,2 кв.м.; цеху очистки насіння, літера “К», площею 282,0 кв.м.; котельні, літера “Н», площею 71,2 кв.м.; трансформаторної, літера “О», площею 39,4 кв.м.; складу №2, літера “П», площею 1623,9 кв.м.; АВМ, літера “Р», площею 487,7 кв.м.; трансформаторної, літера “Т», площею 43,7 кв.м.; млина, літера “У», площею 518,6 кв.м.; вагової, літера “Х», площею 23,7 кв.м.; гаража, літера “Ф», площею 307,0 кв.м.; арочного складу, літера “Я», площею 507,4 кв.м.; насосної, літера “С», площею 26,9 кв.м.; заправочної, літера “Ю», площею 6,3 кв.м.; паркану, літера “ 1»; воріт прохідної, літера “ 2», що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Барський р., с. Ялтушків, вул. Залізнична, буд. 4.
Мотивуючи заяву про забезпечення позову Акціонерне товариство "ОТП Банк" вказує, що позовні вимоги банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопромагро" мають бути забезпечені шляхом накладення арешту на майно - предмет договору купівлі-продажу, що належать відповідачу, з метою виконання можливого судового рішення.
На поточний момент ОСОБА_1 має невиконане зобов'язання за договором поруки у вигляді заборгованості у загальному розмірі 5 650 782,20 грн за договором про надання банківських послуг №CR 21-168/200-2 від 16.03.2021 перед АТ "ОТП Банк", що підтверджувалося ухваленим рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/1880/23.
Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023 у справі №908/1880/23 задоволено клопотання про забезпечення позову, накладено арешт в межах ціни позову - 5 650 782,20 грн, в т.ч. на частку ОСОБА_1 в розмірі 100 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "Агро Бар Оіл".
Також ОСОБА_1 є солідарним боржником відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/24 про стягнення на користь АТ "ОТП Банк" 5 044 106,51 доларів США та 33 823 629,88 грн.
Вказані рішення наразі перебувають на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В., що стверджується відповідними постановами про відкриття виконавчих проваджень.
Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025 р. у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк" №б/н від 22.05.2025 (вх. №01-48/20/25 від 22.05.2025) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №902/681/25 відмовлено.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у Справі "Пантелеєнко проти України" (заява №11901/02) наголошує, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у Справі "Доран проти Ірландії" (заява №2214/04), було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
За змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 17 липня 2008 року у Справі "Каіч та інші проти Хорватії" (заява №50389/99) вбачається висновок, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. 4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали оскарження ухвали, предмет та підстави поданого позову, зміст заяви про застосування забезпечувальних заходів, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює відповідне процесуальне питання, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, зазначаючи при цьому наступне.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п.8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Отже, вищенаведене свідчить, що в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі №922/2163/17, від 03.04.2020 у справі №904/4511/19.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Судом встановлено, що предметом спору у справі №902/681/25 є матеріально-правова вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.12.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопромагро". Тобто предметом спору є немайнова вимога, яка у разі задоволення позову не потребуватиме примусового виконання.
Апеляційний суд наголошує на тому, що наявність у власності ОСОБА_1 корпоративних прав у вигляді частки в розмірі 100 000 грн, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "Агро Бар Оіл", щодо якої існує заборона відчуження, не перебуває у безпосередньому зв'язку з предметом спору у цій справі, оскільки учасниками правовідносин за спірним договором є юридичні особи, а ОСОБА_1 є особою, яка не має процесуального статусу учасника у справі № 902/681/25.
Колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, що у межах цього спору заявлена матеріально-правова вимога не перебуває у конкретному взаємозв'язку із обраним заявником заходом забезпечення позов, адже спір не є майновим і не стосується безпосередньо майна, на яке просять накласти арешт. Також слід врахувати, що будь-який результат вирішення спору не призведе до можливості кредитору задовольнити свої вимоги за рахунок вартості цього майна, а тому такий захід забезпечення не сприятиме виконанню судових рішень, на які посилається заявник, оскільки ТОВ "Агро Бар Оіл" не є божником у виконавчих провадженнях, на необхідність виконання яких посилається заявник.
Усі наведені вище міркування підтверджують висновок суду першої інстанції про неспівмірність та неадекватність обраного заходу забезпечення позову у цій справі.
Суд першої інстанції слушно виснував, що заявник таким забезпеченням позову намагається створити передумови для виконання судових рішень в інших судових справах, у яких боржником є особа, що не є стороною у даному спорі. Вочевидь такі дії не відповідають змісту положень інституту забезпечення позову, оскільки забезпечення позову у розумінні положень ГПК України має стосуватися саме поданого позову, а не матеріально-правових вимог у інших судових провадженнях.
Апеляційний суд враховує сталу судову практику у питанні застосування процесуального закону щодо вжиття заходів забезпечення позовів, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №263/4484/18 (провадження № 61-40585св18), де зазначалось, що позивач просив визнати недійсними договори позики без застосування правових наслідків недійсності цих правочинів, тому у випадку задоволення позову таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки не матиме зобов'язального характеру. Таким чином, запропонований заявником вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не є належним засобом задля усунення ризику невиконання рішення суду в цій справі, оскільки в разі задоволення позову оспорювані договори будуть вважатися недійсними без вчинення додаткових дій для цього. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що застосовані судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогами та не впливають на можливість безперешкодного виконання в майбутньому рішення суду в цій справі.
Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням співмірності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що подана заява не відповідає зазначеним вище вимогам.
Крім того, суд першої інстанції зауважив, що за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно майновий комплекс, на який заявлено накладення арешту, з 27.12.2023 відповідачем власником майна не відчужувався. Тобто ним жодних дій пов'язаних із майном протягом майже півтора роки не вчинилося. При цьому самі рішення Господарського суду Запорізької області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, на підставі яких, за твердженнями заявника, із фізичної особи можна було би стягнути заборгованість за рахунок звернення стягнення на нерухоме майно, набрали законної сили навіть після укладення оспорюваного договору між відповідачами. Відтак, виникає обґрунтований сумнів, що відчуження майна не було зумовлене виникненням у ОСОБА_1 заборгованості перед заявником. Відсутні також відомості, що існують обставини, які б підтверджували дії відповідачів, спрямовані на продаж цього нерухомого майна, як і не доведено існування ризиків вчинення таких дій, з огляду на тривалий термін перебування майна у власності ТОВ "Екопромагро".
Отже, суд апеляційної інстанції, вважає, що наведені обставити також не свідчать про доцільність та необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідне майно.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містить переконливих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає до задоволення.
При цьому відмова у забезпеченні позову не позбавляє позивача права у разі виникнення підстав повторно подати заяву про забезпечення позову, з наданням переконливих доказів на підтвердження своїх доводів.
Доводи цієї апеляційної скарги в межах заявлених вимог підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на правильній оцінці фактичних обставин та прийнята відповідно до норм господарського процесуального законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду
Таким чином, у апеляційній скарзі Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025р. у справі №902/681/25 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст.271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.05.2025р. у справі №902/681/25 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.
Матеріали оскарження ухвали від 26.05.2025 по справі №902/681/25 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "09" липня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.