вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. Справа№ 910/4731/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 08.07.2025,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 (повна ухвала складена та підписана 22.05.2025) про відстрочення виконання судового рішення
у справі №910/4731/24 (суддя Я.А. Карабань)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 15 327 564,00 грн, -
Короткий зміст і підстави заяви про відстрочку виконання рішення
11.02.2025 Державне підприємство «Гарантований покупець» подало до Господарського суду міста Києва заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/4731/24 строком на один рік з моменту ухвалення рішення.
В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення: відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання ПСО на ринку електричної енергії; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого Регулятором (стаття 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»); відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»; участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332. Також відповідач наголошував на тому, що ним здійснюється часткова оплата позивачу вартості послуг за спірний період.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/4731/24 задоволено частково. Вирішено відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/4731/24 до 29.07.2025. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована наявністю достатньої винятковості обставин для застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення. Суд, водночас, встановлюючи строк такого відстрочення, визнав обґрунтованим встановити його до 29.07.2025.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 02.06.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята судом з порушенням норм процесуального права, за відсутності належного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також без належної правової оцінки доказів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до такого:
- суд першої інстанції не дослідив докази, надані відповідачем з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також вірогідності і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а тому помилково дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення;
- суд не надав належної уваги запереченням позивача щодо відстрочення виконання рішення, а тому помилково встановив наявність виключних обставин, які б підтверджували наявність підстав для відстрочення;
- суд не обґрунтував строк наданого відстрочення виконання рішення. Господарський суд міста Києва задовольнив заяву частково та надав відповідачу відстрочку виконання рішення строком на два місяці, однак жодним чином не обґрунтував, чому саме такий строк є достатнім та виправданим;
- суд не врахував, що заявлені обставини не є виключними. Жодна з обставин, зазначених у заяві відповідача (зокрема, посилання на воєнний стан, нестача бюджетного фінансування, обмеження постановами НКРЕКП), не є виключною або непереборною у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
02.06.2025 відповідач подав через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
У відзиві відповідач наголосив на тому, що наведені ним у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставини є достатньо винятковими для відстрочення виконання рішення суду. Відстрочення виконання рішення є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР. Із урахуванням ситуації, в якій опинилась як енергетична галузь так і країна в цілому, відстрочка виконання рішення буде кореспондувати практиці Європейського суду та порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641, дозволить отримати Гарантованим покупцем кошти, у передбаченому нормативними актами порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4731/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
12.06.2025 матеріали оскарження ухвали від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 08.07.2025.
У судовому засіданні 08.07.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка учасників судового процесу
У судове засідання 08.07.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 15 515 942, 98 грн, з яких: 12 202 927,09 грн основний борг, 1 061 317, 84 грн 3% річних та 2 251 698, 05 грн інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/4731/24 позов задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 12 014 548, 11 грн основного боргу, 1 061 317, 84 грн 3% річних, 2 251 698, 05 грн інфляційних втрат та 229 913, 46 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 50 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
11.02.2025 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 відкладено вирішення питання про прийняття заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи №910/4731/24 до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.
20.02.2025 від представника позивача надійшли заперечення на подану відповідачем заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких позивач просив суд відмовити в задоволенні заяви відповідача.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 залишені без змін.
08.05.2025 матеріали справи №910/4731/24 було повернуто до Господарського суду міста Києва.
12.05.2025 на виконання рішення та додаткового рішення у справі №910/4731/24 видано накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/4731/24 розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення призначено на 21.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/4731/24 задоволено частково. Вирішено відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/4731/24 до 29.07.2025. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи
Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи таке.
Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що відстрочення виконання рішення судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Для з'ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягнення балансу інтересів сторін.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові 18.09.2024 у справі №905/271/24, в якій також зазначено, що на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші, ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).
На переконання колегії суддів судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що неналежне виконання Державним підприємством «Гарантований покупець» своїх зобов'язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії зумовлене об'єктивними обставинами та не пов'язане з його умислом.
Так, виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем щодо купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом відбулось за вказівкою Закону, відповідно до якого єдиним напрямком діяльності відповідача є виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Тому діяльність відповідача, яка хоч і має характер підприємництва, зазнає імперативного регуляторного впливу держави, недосконалість якого в значній мірі зумовлює стан виконання грошових зобов'язань відповідача.
Колегія суддів враховує те, що забезпечити виконання зобов'язань з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом в інший спосіб, ніж шляхом додержання механізму, встановленого Законом України «Про ринок електричної енергії» та постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 неможливо, оскільки, з огляду на приписи вказаних нормативно-правових актів, виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо придбання за «зеленим» тарифом електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, витрати на виконання цих спеціальних обов'язків передбачені в структурі тарифу ПрАТ «НЕК «Укренерго», а не гарантованого покупця (відповідача). При цьому, фінансування діяльності гарантованого покупця, згідно з частиною 1 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», здійснюється лише в межах кошторису, що затверджується Регулятором.
Відповідно до частини 1 статті 196 Господарського кодексу України у разі, якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.
Таким чином, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та виконання яких є змістом грошового зобов'язання за договором, покладені Законом та постановою НКРЕКП на гарантованого покупця та на ПрАТ «НЕК «Укренерго».
У свою чергу, невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» визначених Законом та згаданим нормативним актом НКРЕКП спеціальних обов'язків, що передбачені і умовами укладеного сторонами договору, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків з такими виробниками Гарантованим покупцем.
Відповідно до встановленого Законом спеціального порядку розрахунків за електричну енергію, продану виробниками за «зеленим» тарифом, повна та своєчасна оплата електричної енергії продавцям за «зеленим» тарифом пов'язана зі своєчасним надходженням коштів на рахунок Гарантованого покупця від Оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго»), при цьому в обсягах, що забезпечують повну оплату розміру вартості послуги, яка затверджена постановою НКРЕКП.
Отже, обсяг виконання зобов'язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом у залежність від виконання зазначених спеціальних обов'язків ПрАТ «НЕК «Укренерго», тобто забезпечити можливість виконання рішення суду можна шляхом включення відповідних видатків до вартості послуги та сплати її ПрАТ «НЕК «Укренерго», що потребує часу для вирішення вищевказаних питань.
При цьому посилання скаржника на те, що відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів відповідача не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання судом у контексті спірного питання до уваги не приймаються, оскільки у даному випадку розглядається питання щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду, а не питання про звільнення відповідача від відповідальності за порушення господарського зобов'язання.
Як вказує заявник (боржник, відповідач), саме у зв'язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги у 2021 - 2022 роках та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця.
За твердженнями відповідача станом на 01.01.2024 у НЕК «Укренерго» наявна заборгованість за послугу розрахункових періодів 2022 - 2023 років в розмірі 32,8 млрд грн.
Крім того, заявник зазначає, що в період воєнного стану він бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом.
У зв'язку зі здійсненням збройної агресії російською федерацією проти України запроваджено воєнний стан. Здійснена ворогом збройна агресія спричинила тяжкі наслідки для підприємств енергетичного сектору країни, в т.ч. для Гарантованого покупця. У зв'язку з окупацією державою-агресором найбільшого об'єкту генеруючого електричну енергію в Україні - Запорізької АЕС, знищенням великої кількості об'єктів генерації електричної енергії, в т.ч. з альтернативних джерел енергії та зменшенням виробництва електричної енергії, істотно зменшилось надходження коштів у електроенергетичну галузь.
Із урахуванням зазначеного, відповідач вказує, що він недоотримує значні суми коштів від виробників в межах виконання Положення та від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, в результаті чого не може в повному обсязі виконувати свої поточні зобов'язання перед постачальниками універсальних послуг та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які в свою чергу не зможуть реалізовувати електричну енергію населенню за пільговим тарифом.
Крім того, відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) за 2021 рік, який розміщений на офіційному сайті відповідача за посиланням https://www.gpee.com.ua/files/Forma1_2021.pdf Гарантованим покупцем було отримано збиток у розмірі 327 млн грн за 2021 рік, документами останньої опублікованої фінансової звітності підтверджується негативний фінансовий стан відповідача.
З огляду на зазначене, а також враховуючи фінансовий стан відповідача та здійснення ним часткового погашення заборгованості, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення у справі №910/4731/24, і, як наслідок, для відстрочення його виконання.
Водночас, на переконання колегії суддів, враховуючи, що відстрочення виконання рішення строком на один рік може призвести до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу, період відстрочення виконання рішення суду було обґрунтовано зменшено до 29.07.2025, а відповідну заяву відповідача задоволено частково.
Суд апеляційної інстанції вважає, що визначений місцевим господарським судом строк відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/4731/24 до 29.07.2025 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Порушень та неправильного застосування суд першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Також, беручи до уваги те, що вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення до 29.07.2025 у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд першої інстанції здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням «справедливого балансу» між сторонами, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового акта щодо вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4731/24 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи».
Матеріали справи №910/4731/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 10.07.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко