вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2025 р. Справа№ 910/5245/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.07.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 (повний текст складено 26.03.2025)
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/5245/24 (суддя Князьков В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
про стягнення 1 596 303,58 грн,
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного додаткового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 1 596 303,58 грн
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №178/Ф від 10.10.2016 в частині відшкодування вартості витрат позивача на оплату користування земельною ділянкою, які було понесено у період з 15.01.2024 по 21.03.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/5245/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 1 596 303,58 грн задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" заборгованість в сумі 1 596 303,58 грн та судовий збір у розмірі 23 944,55 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 (повний текст складено та підписано 29.01.2025) у справі №910/5245/24 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/5245/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/5245/24 залишено без змін. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладено на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд".
21.01.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" витрати на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 40 000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5245/24 у судовому засіданні на 04.02.2025.
Постановою від 04.02.2025 Північного апеляційного господарського суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/5245/24 задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
24.02.2025 матеріали справи повернулись до Господарського суду міста Києва.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24 присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Приймаючи вказане додаткове рішення суд виходив з того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару є завищеним та не відповідає критерію розумності. Таким чином, враховуючи подане відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, принципи співмірності та розумності судових витрат, обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, зважаючи на не складність справи, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 20 000,00 грн, з яких 10000 грн витрат за фактично надані послуги правової допомоги згідно пункту 1 заявки та "гонорар успіху" у сумі 10000,00 грн). В іншій частині заява про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн залишена судом першої інстанції без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" 23.04.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24 та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу повністю..
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу на додаткове рішення, скаржник зазначив, що додаткове рішення суду першої інстанції від 26.03.2025 у даній справі є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Так, скаржник стверджує, що даний спір не є складним, не потребує багато витраченого часу, тобто заявлена сума не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат в нинішних умовах війни країни та складності ведення господарської діяльності підприємств, відповідна заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною.
Разом з цим, за твердженням скаржника, сплата адвокату "гонорару успіху" не є обов'язковим для суду зобов'язанням, яке склалося між адвокатом та клієнтом, а відповідно це є взаємовідносини виключно між адвокатом та клієнтом. Такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у відповідача була відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Сибіги О.М.
23.04.2025 до суду від позивача надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24, які обґрунтовані тим, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження додаткового рішення, не порушив питання щодо його поновлення та не зазначив підстав, з яких строк було пропущено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали скаржником 07.05.2025 подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення. Так скаржник зазначає, що через військову агресію російської федерації проти України, наслідком якої були постійні ракетні обстріли, повітряні тривоги ускладнили процес підготовки апеляційної скарги та вчасного її подання до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24 задоволено, поновлено Приватному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/5245/24, справу № 910/5245/24 призначено до розгляду на 07 липня 2025 року о 14 год 00 хв.
Позиція інших учасників справи.
19.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду від 26.03.2025 залишити без змін.
Явка представників сторін.
У судове засідання 07.07.2025 представник відповідача не з'явився.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями.
Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2025 просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі від 26.03.2025 залишити без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено заяву ТОВ "Гамма Консалт" про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн позивачем було надано до господарського суду першої інстанції:
- договір про надання правової допомоги від 11.01.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" та Адвокатським об'єднанням "Максим Боярчуков та Партнери". За умовами п.1 якого виконавець на підставі та на умовах передбачених цим Договором зобов'язується надати Клієнту юридичні послуги, в тому числі: консультації та роз'яснення з українського права щодо певних питань; та/або здійснювати представництво Клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі органах державної влади зі спеціальним статусом, їх департаментах, управліннях, відділах, та інших структурних підрозділах, перед їх посадовими та службовими особами; в судових органах України усіх інстанції та юрисдикцій; в правоохоронних органах України; органах соціального захисту населення, їх структурних підрозділах; органах Державної податкової служби України, органах Державної митної служби України, органах Пенсійного фонду України, у правовідносинах з фізичними та юридичними особами; у правовідносинах з адвокатськими об'єднаннями, адвокатськими бюро, адвокатами; у правовідносинах з органами юстиції, державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, тощо. Для виконання умов цього договору Виконавець має право ознайомлюватися з будь-якими документами та матеріалами, складати, подавати та отримувати від імені Клієнта будь-які документи, надавати пояснення та вчиняти інші юридично значущі дії, перелік яких не є вичерпним, в інтересах Клієнта, а Клієнт зобов'язується прийняти Послуги та оплатити надані Послуги. Згідно п.2 вказаного договору обсяг Послуг, розмір винагороди та строки кожного доручення з окремих питань викладатимуться у окремому документі (заявка на надання послуг), що підписується Сторонами. Усі майбутні замовлення Клієнта повинні бути описані в окремих заявках на надання послуг, які включатимуть положення цього Договору та складатимуть невід'ємну його частину. У п.3 вказано, що після надання Послуг згідно з відповідною заявкою на надання послуг Виконавець направляє Клієнту акт про надані послуги;
- заявку №1104-2 до договору про надання правової допомоги від 11.04.2024, за умовами якої Виконавець зобов'язується надати Клієнту послуги, а саме: здійснити представництво інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва шляхом подання позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за Договором 178/ф від 10.10.2016 у розмірі 1 596 303 грн 58 коп; здійснити представництво Клієнта в судових засіданнях Господарського суду міста Києва у справі про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд". У п.п.2, 3 вказаної зявки погоджено, що вартість послуг, які будуть надані Клієнту за даною заявкою становить 20 грн. Грошові кошти Клієнт повинен перерахувати на розрахунковий рахунок Виконавця вказаний у рахунку протягом 3-х днів з дня виставлення Виконавцем рахунку. Сторонами погоджено, що у випадку досягнення мети представництва, а саме, ухвалення Господарським судом міста Києва рішення про задоволення вимог позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт", або укладення та затвердження судом мирової угоди між сторонами, або сплати Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" заборгованості у повному розмірі до відкриття судового провадження чи під час розгляду судового спору, Клієнт додатково сплачує Виконавцю гонорар, що становить 20 000 протягом 3-х днів з дня ухвалення відповідного рішення;
- ордер на надання правової допомоги;
- платіжну інструкцію від 24.04.2024 на суму 20 000 грн;
- рахунок на оплату №7 від 11.04.2024;
- детальний опис робіт, виконаних Адвокатським об'єднанням "Максим Боярчуков та Партнери" в рамках справи №910/5245/24, до якого включено: зустріч із Клієнтом з метою надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо перспектив та способів захисту прав та інтересів Клієнта у справі про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за Договором №178/ф від 10.10.2016; отримання від Клієнта копій документів, що підтверджують правовідносин між сторонами, вивчення та аналіз її змісту; Підготовка та подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за Договором №178/ф від 10.10.2016; підготовка розрахунку у справі 910/5245/24; підготовка та подання відповіді на відзив Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" у справі 910/5245/24; підготовка та подання додаткових пояснень у справі 910/5245/24; складення Заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/5245/24, та формування документів, що до неї додаються; участь у судових засіданнях по справі №910/5245/24: 05.06.2024, 19.06.2024, 10.07.2024, 24.07.2024, 07.08.2024;
- акт про надані послуги від 07.08.2024, в якому вказано, що Виконавець надав, а Клієнт прийняв такі Послуги згідно з заявкою на надання послуг №1104-2 від 11 квітня 2024 року: Виконавець здійснив представництво інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва у справі №910/5245/24 шляхом підготовки та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд за Договором 178/ф від 10.10.2016 року. Вартість наданих послуг склала 40 000 грн, з яких: 20 000 грн вартість послуг Адвокатського об'єднання "Максим Боярчуков та Партнери" за умовами пункту 1 Заявки 1104-2 від 11.04.2024, 20 000 грн гонорар успіху Адвокатського об'єднання "Максим Боярчуков та Партнери" за умовами пункту 4 Заявки 1104-2 від 11.04.2024. Послуги оплачені у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, що даний спір не є складним, предмет позову та зібрані документи не потребують багато часу та зусиль, та в нинішніх умовах війни країни та складності ведення господарської діяльності підприємств, відповідно заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною. Враховуючи зазначене, відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
При дослідженні наданого позивачем опису наданих адвокатських послуг, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що фактично такі послуги як зустріч із Клієнтом з метою надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо перспектив та способів захисту прав та інтересів Клієнта у справі про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за Договором №178/ф від 10.10.2016 та отримання від Клієнта копій документів, що підтверджують правовідносин між сторонами поглинають один одну, як і послуги з вивчення та аналіз змісту документів та підготовка та подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за Договором №178/ф від 10.10.2016; підготовка розрахунку у справі 910/5245/24 й підготовка та подання відповіді на відзив Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" у справі 910/5245/24.
Щодо твердження скаржника щодо того, що сплата адвокату "гонорару успіху" не є обов'язковим для суду зобов'язанням, яке склалося між адвокатом та клієнтом, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Із урахуванням наведеного, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Так, враховуючи, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у цьому випадку включення до наданих адвокатських послуг "гонорару успіху", вартість якого відповідно до договору визначена у сумі 20 000 грн, не відповідає критерію розумності, а також такі витрати не мають характеру необхідних в цій справі, а відшкодування таких витрат за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер, а тому стягненню з відповідача підлягає "гонорар успіху" у сумі 10 000 грн.
Тому, за наведених обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягала частковому задоволенню на суму 20 000,00 грн, з яких 10000 грн витрат за фактично надані послуги правової допомоги згідно пункту 1 заявки та "гонорар успіху" у сумі 10 000,00 грн).
Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності та розумності розміру, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а доводи апеляційної скарги у першу чергу зводяться лише до незгоди апелянта із розміром понесених позивачем витрат на правничу допомогу, які й так було зменшено судом першої інстанції до 20 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/5245/24 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/5245/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5245/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 09.07.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко