79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" липня 2025 р. Справа №914/1006/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кришталь М.Б.,
явка учасників справи: не з'явились,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані» б/н від 05.12.2024
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 суддя: Стороженко О.Ф., м. Львів, повний текст складено 13.11.2024
у справі №914/1006/24
за позовом Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, с.Сокільники, Львівська область,
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані», м.Львів,
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Проперті Девелопмент», м.Львів,
про стягнення солідарно безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з будівництва житла у сумі 1 863 694,67 грн.
Короткий зміст позовних вимог позивача
Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Вертикаль Інкомпані» та до ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент» про стягнення безпідставно збережених відповідачами грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7 084 443,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було прийнято в експлуатацію завершені будівництвом об'єкти згідно з чотирма сертифікатами, а саме:
ІУ122210322914 від 15.04.2021;
ІУ122210322948 від 15.04.2021;
ІУ122211215450 від 17.12.2021;
ІУ122211215968 від 17.12.2021.
27.10.2023 Сокільницька сільська рада звернулася з листом до ТзОВ "Вертикаль Інкомпані" та ТзОВ "Львів Проперті Девелопмент" з вимогою надати документи, що підтверджують вартість будівництва об'єктів, введених в експлуатацію згідно з вищезазначеними сертифікатами, а також здійснити сплату пайової участі до місцевого бюджету у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2024 роз'єднано позовні вимоги та виділено в самостійне провадження вимоги позивача.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення грошових коштів у сумі 1 863 694,67 грн, яку обґрунтовано фактом прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва згідно зі Сертифікатом ІУ122210322948 від 15.04.2021.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 позов задоволено повністю.Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» та товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» на користь Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області: безпідставно збережені грошові кошти пайової участі (зі створення інфраструктури населеного пункту) в сумі 1 863 694,67грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» на користь Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області витрати на судовий збір у сумі 13 977,71грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» на користь Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області витрати на судовий збір у сумі 13 977,71грн.
Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачі, не виконавши обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою договору про пайову участь у створенні інфраструктури населеного пункту (села Сокільники) та зі сплати відповідних коштів, безпідставно зберегли вказані кошти за рахунок органу місцевого самоврядування, що, згідно з нормами ст.1212 Цивільного кодексу України, зумовлює виникнення у них обов'язку зі сплати зазначених коштів Сокільницькій сільській раді. При цьому, згідно з нормою ст.541 ЦК України, у відповідачів наявний солідарний обов'язок з повернення позивачу коштів пайової участі (в сумі 1 863 694,67 грн.) у зв'язку з неподільністю предмета зобов'язання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечення позивача
06.12.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Вертикаль Інкомпані б/н від 05.12.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/1006/24.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим без з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що 22.08.2018 Відділ архітектури і містобудування Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, як орган місцевого самоврядування видав (затвердив) ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент» містобудівні умови та обмеження на будівництво Кварталу житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області (вул.Проектована-1 - вул. Підстригача - вул.Проектована - 3) (iз змінами та доповненнями від 29.08.2018 року). Відповідачем-1 отримано дозвіл № ІУ012230915335 від 19.09.2023 на будівництво «Квартали житлової та громадської забудови із закладами обслуговування» в c. Сокільники (вул.Проектована-1 - вул.Підстригача - вул.Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області.» (16 черга будівництва)». Даний дозвіл передбачає виконання будівництва на підставі містобудівних умов та обмежень 093МУО-21/06, затверджених наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації від «29» серпня 2018 року, на земельних ділянках кадастрові номери: 4623686400:01:003:0214, 4623686400:01:003:950, 4623686400:01:003:0951, 4623686400:01:003:0953. Відповідно до проектної документації та позитивного Експертного звіту № 493.7107.19 виданого ДП «ЗЕТЦ Держпраці» від 25.06.2019, згідно даного дозволу передбачається будівництво приміщень центру дитячого дозвілля (п.17 показників). Оскільки згідно дозволу № ІУ012230915335 від 19.09.2023 здійснюється будівництво, зокрема, центру дитячого дозвілля, в якому діти дошкільного віку перебуватимуть та проводитимуть своє дозвілля, вважається, що даний об'єкт і є об'єктом соціальної інфраструктури. При цьому скаржник зауважує, що названі документи не було надано суду першої інстанції на підтвердження своїх доводів будівництва об'єкта соціальної інфраструктури, оскільки графічна частина детального плану територій, на якому зазначається необхідність здійснити будівництво об'єкта соціальної інфраструктури є архівним, тобто, більше 5 річної давнини, на офіційному інтернет-сайті Сокільницької сільської ради (позивача) також відсутнє рішення №529 від 08.08.2018, яким затверджувався детальний план територій, на графічних зображеннях яких встановлено будівництво даного об'єкта.
Оскільки необхідний був певний час на їх витребування, а тому ці докази просив долучити на стадії апеляційного провадження. ВІДМОВИТИ В ДОЛУЧЕННІ ВС
На земельній ділянці відсутні інженерні мережі та комунікації, а тому протягом 2017-2018 здійснювалося їх спорудження.
Відповідно, відповідно до абз.9 п.п.2 п.2 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» пайова участь не сплачується у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Крім того, скаржник зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 21.01.2021 Пустомитівська районна державна адміністрація Львівської області перебувала у стані припинення, а з вересня 2022 року - юридичну ocoбу припинено шляхом реорганізації. Правонаступником є Львівська районна адміністрація Львівської області.
Сокільницька сільська рада Львівської області не є правонаступником органу місцевого самоврядування, який видавав відповідачу містобудівні умови та обмеження, відповідно, з нею і не міг бути укладений договір про сплату пайових внесків на момент дії ст. 40 3У «Про регулювання містобудівної діяльності» до 01.01.2020 року.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що правовідносини, які виникли в цій справі, регулюються вимогами Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ. Невиконання відповідачами свого обов'язку по сплаті пайової участі не свідчить про звільнення від сплати пайової участі у зв'язку з втратою чинності ст.40 названого Закону, а надає право сільській раді вимагати стягнення коштів пайової участі на підставі ст.1212 ЦК України. Згідно правових позицій Верховного Суду (постанови від 20.07.2022 справа №910/9548/21, від 07.09.2023 справа № 916/2709/22, від 13.12.2022 справа №910/21307/21) орган місцевого самоврядування вправі звернутись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів (ст.1212 ЦК України), а прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у цій справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач-2 не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Заяви та клопотання
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у разі, якщо заявник доведе, що подати їх до суду першої інстанції не було можливим з причин, що не залежали від нього.
Однак з матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги відповідачем-1 додано нові докази, які не були подані до суду першої інстанції без належного обґрунтування причин їх несвоєчасного подання.
Мотивуючи зазначене клопотання, відповідач-1 вказує, що подає нові докази на підтвердження своїх доводів щодо будівництва об'єкта соціальної інфраструктури, оскільки графічна частина детального плану території, яка містить інформацію про необхідність здійснення будівництва об'єкта соціальної інфраструктури, має архівний характер (її розроблено понад п'ять років тому), а рішення №529 від 08.08.2018, яким затверджено цей детальний план, відсутнє на офіційному вебсайті Сокільницької сільської ради (позивача).
Апеляційний суд вважає, що посилання відповідача-1 на архівний характер документів та їх відсутність у відкритому доступі не може вважатися достатнім доказом неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з об'єктивних причин, що не залежали від нього. Відповідачем-1 не надано жодних доказів вжиття належних заходів щодо отримання зазначених документів у межах розумного строку, зокрема шляхом звернення до відповідного органу.
Таким чином, подання нових доказів без дотримання вимог статті 269 ГПК України порушує принцип змагальності сторін та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки створює одній зі сторін більш сприятливі умови для реалізації свого процесуального права у конкретній справі.
Питання щодо поновлення чи продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом передбачено неможливість такого поновлення.
Відповідно до статті 86 ГПК України, питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку вирішується судом за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Разом з тим, відповідач-1 не звертався до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання нових доказів, доданих до апеляційної скарги.
Натомість, відповідно до частини другої статті 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням положень частини другої статті 118 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви відповідача-1 про долучення до матеріалів справи нових доказів, поданих разом з апеляційною скаргою.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 справу №914/1006/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г..
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 з підстав, що визначені ч. 2-4 ст. 260 ГПК України апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» б/н від 05.12.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/1006/24 залишено без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» б/н від 05.12.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/1006/24.
Ухвалою від 29.01.2025 призначено справу №914/1006/24 до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Сторони не делегували уповноважених представників в судове засідання 02.07.2025 як і у всі поперердні судові засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, Західний апеляційний господарський суд неодноразово вже відкладав розгляд апеляційної скарги з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників сторін.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
22.08.2018 Відділом містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації наказом № 092МУО-21/06, на підставі заяв ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент» затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: Кварталу житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області (вул.Проектована-1 - вул. Підстригача - вул.Проектована - 3), а наказом № 093МУО-21/06 від 29.09.2018 внесено до них зміни.
Об'єкти другої черги будівництва (секції 2.1, 2.2) уведено в експлуатацію 13.04.2021, що підтверджується Сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ІУ122210322948 від 15.04.2021, у якому також зазначено: -будівництво розпочато 27.03.2018 (до затвердження Містобудівних умов та обмежень); -Замовниками будівництва є товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» та товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент».
Пустомитівською окружною прокуратурою проводилася перевірка дотримання законності у сфері містобудування, під час якої з'ясовано, що в ДІАМ України зареєстровано Сертифікати про прийняття в експлуатацію будівництвом об'єктів, зокрема, Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта ІУ122210322948 від 15.04.2021 (2 черга, секції 2.1, 2.2, квартал житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с.Сокільники, вул. Проектована-1 - вул.Підстигача - вул. Проектована-3, замовники: ТзОВ «Вертикаль Інкомпані» та ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент», терміни будівництва 27.03.2018 по 30.11.2020). У Сертифікатах зазначено, що пайова участь не сплачувалась згідно п.13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.
18.10.2023 Пустомитівською окружною прокуратурою скеровано до Сокільницької сільської ради запит №14.55/04-27-6816ВИХ-23 про надання матеріалів, а саме не пізніше 30.10.2023 надати інформацію про те, чи сплачено пайову участь замовниками будівництва. У випадку несплати пайової участі, повідомити про вжиті заходи до стягнення коштів до місцевого бюджету, у т.ч. в судовому порядку.
Виконавчим комітетом Сокільницької сільської ради надіслано ТзОВ «Вертикаль Інкомпані» та ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент» лист від 26.10.2023 № 02-32/1406-23, з проханням надати Сокільницькій сільській раді документи, що підтверджують вартість будівництва об'єктів, введених в експлуатацію згідно, зокрема, Сертифіката ІУ122210322948 від 15.04.2021, та сплатити до місцевого бюджету пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. В листі запропоновано надати відповідь, завірені копії документів та провести сплату пайової участі до 30.11.2023. Проте, відповідачі не надали Сокільницькій сільській раді відповіді, пайової участі не сплатили.
Наведені обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом про стягнення безпідставно збережених відповідачами грошових коштів пайової участі з будівництва житла згідно з Сертифікатом ІУ122210322948 від 15.04.2021 у розмірі 1 863 694,67 грн.
Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у цій справі оскаржується відповідачем-1 в повному обсязі.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Як зазначалось вище, 15.04.2021 було видано Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів - Будівництво. Квартали житлової та громадської забудови із закладами обслуговування (2-га черга будівництва, секції 2.1, 2.2) Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Проектована-1 - вул. Підстригача - вул. Проектована-3, дата початку будівництва - 27.03.2018, дата завершення будівництва - 30.11.2020 року, загальна площа квартир у будинку - 6 673,69 м.кв (Сертифікат ІУ122210322948). Замовниками будівництва є товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» та товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент».
На час початку будівництва (27.03.2018) чинною була норма ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлювався обов'язок для замовників будівництва брати пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до місцевого бюджету відповідних коштів.
При цьому, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3 ст.40 Закону).
Відповідно до частини 5 названої статті Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Проте, відповідачами, які здійснювали будівництво у селі Сокільники, не виконано вимоги ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стосовно укладення договору із Сокільницькою сільською радою про сплату пайової участі.
При цьому, у період здійснення відповідачами будівництва зазначеного об'єкта Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 внесено зміни до Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», виключено статтю 40, якою зобов'язано замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ від 20.09.2019 стаття 40 Закону «Про регулювання містобудівельної діяльності» втратила чинність з 01.01.2020 (підп.2 п.1).
Для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак, які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 132-ІХ від 20.09.2019, визначено обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
При набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча і випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права
Законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-ІХ) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац 2 пункт 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ у такому розмірі та порядку, зокрема, замовники будівництва перераховують кошти до місцевого бюджету - для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Виходячи зі змісту ст.40 Закону «Про регулювання містобудівельної діяльності» і зазначених норм Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, у відповідачів наявним був обов'язок з укладення із Сокільницькою сільською радою договору про пайову участь ще до 01.01.2020, а також обов'язок зі сплати відповідних коштів упродовж 2020 року.
Невиконання відповідачами обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою зазначеного договору не звільняє їх від обов'язку зі сплати коштів пайової участі, які необхідно було сплатити ще у 2020 році відповідно до вимог п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону№132-ІХ.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України №119 від 20.05.2021, яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.04.2021), вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку у Львівській області становила - 13 963,00 грн.
У Сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: ІУ122210322948 від 15.04.2021 - Будівництво. Квартали житлової та громадської забудови із закладами обслуговування (2-га черга будівництва, секції 2.1, 2.2) Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Проектована-1 - вул. Підстригача - вул. Проектована-3, дата початку будівництва - 27.03.2018, дата завершення будівництва - 30.11.2020 року, загальна площа квартир у будинку - 6 673,69 м.кв.
А тому, 6 673,69 x 13 963,00 = 93 184 733,50 x 2:100 = 1 863 694,67 грн. (безпідставно збережені грошові кошти пайової участі).
Матеріалами господарської справи підтверджено, що Сокільницька сільська рада 27.10.2023 зверталась до ТзОВ «Вертикаль Інкомпані» та до ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент» з листом за вих.№02-32/1406-23 від 26.10.2023, яким просила надати Сокільницькій сільській раді документи, що підтверджують вартість будівництва об'єктів введених в експлуатацію згідно вищезазначеного Сертифіката, та сплатити до місцевого бюджету пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту.
Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
З врахуванням наведених норм прав та фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачі, не виконавши обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою договору про пайову участь у створенні інфраструктури населеного пункту (села Сокільники) та зі сплати відповідних коштів, безпідставно зберегли вказані кошти за рахунок органу місцевого самоврядування, що згідно з нормами статті 1212 Цивільного кодексу України, зумовлює виникнення у них обов'язку зі сплати зазначених коштів Сокільницькій сільській раді.
При цьому, згідно з нормою ст.541 ЦК України у відповідачів наявний солідарний обов'язок з повернення позивачу коштів пайової участі (в сумі 1 863 694,67 грн.) у зв'язку з неподільністю предмета зобов'язання.
Щодо тверджень скаржника, що пайова участь не сплачується у разі будівництва об'єктів соціальної інфраструктури інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), колегія суддів зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі пайової участі не сплатили. Об'єктів, вартість яких може зараховуватись у сплату пайової участі, відповідачі до комунальної власності не передавали і сільська рада їх не приймала. Чинна на момент виникнення спірних правовідносин ч.5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Тобто, згідно раніше діючого законодавства кошторисна вартість об'єктів інженерної інфраструктури могла впливати на зменшення пайової участі у разі наявності таких умов в їх сукупності: - необхідність будівництва передбачена технічними умовами, - такі об'єкти знаходяться поза межами земельної ділянки, - об'єкти передані до комунальної власності. Разом з тим, до комунальної власності відповідачами не були передані і сільською радою не були прийняті такі мережі чи соціальні об'єкти. Це могло бути за рішенням сесії сільської ради. Такого рішення сільська рада не приймала. Даних про те, що такі побудовані за межами ділянки будівництва кварталу житлової та громадської забудови із закладами обслуговування відповідачі не надали. Інженерні мережі в межах ділянки не враховуються. Стаття 30 втратила чинність. Крім цього, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 року №132-ХI, не передбачає зменшення пайової участі у разі будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, а ч.5 ст.30 втратила чинність і не може застосовуватись до спірних правовідносин.
Підсумовуючи усе вищевказане, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм та не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 року у справі №914/1006/24.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Судові витрати.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані» б/н від 05.12.2024 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/1006/24 - залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.07.2025
Головуючий суддя Бойко С.М.
Судді Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.